Керівні органи Січі організовують редакційно-видавничу діяльність з метою поширення
серед дітей, юнаків і молоді наукових знань про історію, культуру, мораль Українського
козацтва, лицарську духовність, впровадження в життя передового досвіду виховання
підростаючих поколінь на козацько-лицарських традиціях.
«Молода Січ» об'єднує в своїх лавах патріотично настроєних, національно свідомих
дітей, підлітків і юнаків України та української діаспори. Вони виховуються в родинах, козацьких
осередках, енергійними і діяльними, ініціативними і підприємливими, сильними духом і тілом
громадянами, високими професіоналами, активними учасниками громадського життя,
політичними і державними діячами. Молоді січовики над усе ставлять інтереси і потреби
рідного народу, України-Батьківщини, взаєморозуміння і взаємо підтримку представників різних
національностей. В житті та побуті вони дотримуються свідомої дисципліни, порядку, ладу і
злагоди.
Одним із приоритетних завдань «Молодої Січі» є пробудження і формування в кожного
юного козака прагнення стати лицарем України - морально чистою, духовно багатою,
матеріально незалежною людиною. З найбільш раннього віку він виробляє вміння бути
господарем в рідному краї, володарем становища, панувати над собою і обставинами життя,
прогнозувати і творити їх з метою постійного по життєвого саморозвитку і самовдосконалення,
розвивати Богом дану природу свого тіла і духу, беручи для себе за високий приклад козаків-
характерників, що цілеспрямовано розвивали в собі незвичайні, так звані надприродні
можливості, здібності, здатності і вміння.
«Молода Січ» спрямовує свою діяльність на розвиток у кожного юного козака бажань і
умінь займатися своїм фізичним загартуванням, морально-психологічним розвитком,
підготовкою себе до активного самостійного життя, створення міцної сім'ї, захисту родини, свого
роду та українського народу, створення умов для їх процвітання, підвищення авторитету серед
інших народів.
Кожен юнак систематично пізнає народні і культурні наукові знання, вивчає вищі
здобутки вітчизняної, світової культури, науки і освіти, прагне вирости, рівняючись на наших
великих предків, мудрою і мужньою, працьовитою і правдивою, гідною свого народу і держави
людиною, стійким громадянином, - творцем незалежної, демократичної і цивілізованої України.
В основі реалізації цієї Програми лежить програма, складена кожним членом «Молодої
Січі» (починаючи з підліткового віку) з метою постійного саморозвитку, самоосвіти,
самовиховання і самореалізації своїх тілесних і духовних сил та можливостей в ім'я підвищення
добробуту, культури, духовності рідного народу, примноження його доброї слави в цьому світі.
Ця Програма написана у відповідності до вимог і положень Конституції України, інших
законів і державних документів про молодь та освіту, а також міжнародних документів, зокрема
Генеральної Асамблеї, про права і виховання дітей.
2. Історична необхідність відродження і утвердження дитячого, юнацького і молодіжного
руху на козацько-лицарських традиціях.
77
Українська молодь має глибоко усвідомлювати, що козацько-лицарська духовність -
одна з найвищих вершин національної духовності, яка була рятівним феноменом в історії
рідного народу. Тому справедливим, історично об'єктивним є твердження багатьох вітчизняних і
зарубіжних учених: доки Україна була козацькою, доти вона була незалежною чи автономною (в
умовах безперервної агресії - військової, ідеологічної, мовної, культурної шовіністично-
мілітарних держав).
Козацько-лицарські ідеї, непересічні морально-духовні вартості, подвижництво і героїка
рятували нашу націю і в пізніші часи панування на нашій території чужоземної мови, культури,
шовіністично-пригноблюючої ідеології сусідніх агресивних держав.
У ХІХ і ХХ століттях козацько-лицарська ідейність, духовність жили в серцях і душах
нашого народу, його інтелігенції, еліти. Козацька ідеологія і лицарський дух в тій чи іншій формі
завжди були притаманні національно свідомим українцям, набували нових життєво важливих,
національно-державницьких форм.
Українська молодь, яка об'єднувала в своїх лавах також багатьох білорусів, поляків,
євреїв, росіян, представників інших національностей України, завжди продовжувала
різноманітні форми, традиції козацько-лицарської життєдіяльності. Новітні молодіжні козацькі
братства і товариства, курені, коші і Січі виникали, наприклад, ще в другій половині ХІХ
століття. Одну з перших Січей нового часу створили українські студенти у Відні (1868),
почесними членами якої були відомі українські вчені, громадські і політичні діячі, наприклад
М.П.Драгоманов.
Масовий національно-визвольний січовий рух серед дорослих і молоді розгортався
наприкінці ХІХ - в перші десятиліття ХХ століття.
Перша Січ як спортивно-руханкова організація була заснована в умовах панування
Австро-Угорської імперії, наперекір волі польсько-шовінистичних властей, видатним
українським просвітником, громадським і політичним діячем Кирилом Трильовським 5 травня
1900 року в селі Завалля Снятинського повіту в Галичині. Невдовзі Січі густою мережею як суто
національна форма об'єднання дорослих і молоді, вкривали територію Галичини, Буковини і
Закарпаття. Всупереч колоніальним властям, в інтересах звільнення українського народу в
згаданих регіонах у перші десятиліття нашого століття нараховувалося 1500 Січей, які ставали
осередками формування національної свідомості і самосвідомості, козацько-лицарської
духовності молоді. На козацько-лицарських традиціях працювали також численні молодіжні
організації - «Луг», «Соколи», «Пласт» та ін.
Розгорталися активна діяльність Молодої Січі ім. І.Виговського, Молодої Січі ім. І.Богуна,
Молодої Січі ім. І.Сірка, Молодої Січі ім. П.Полуботка, Молодої Січі ім. І.Мазепи, Молодої Січі ім.
Б.Хмельницького та ін. Завдяки високій виховній ефективності козацько-лицарських традицій
лави борців за незалежну Україну поповнили українські січові стрільці, які отримали міцне
національно-державницьке загартування в Січах і вкрили себе невмирущою славою в боях з
ворогами нашої держави, яка народжувалася в 1917-1920 рр. Молодіжні організації, які діяли на
козацько-лицарських традиціях, функціонували в Галичині, Буковині і Закарпатті аж до 11
світової війни, приходу військ СРСР на західноукраїнські землі.
Із здобуттям Україною в наш час державної незалежності створилися сприятливі умови
для творчого відродження дитячих і молодіжних козацьких організацій, впровадження традицій,
ідей і засобів козацької педагогіки, лицарського загартування в родинне, шкільне і позашкільне
виховання дітей та юнацтва. В 1991 році створено Українське козацтво - міжнародну
добровільну незалежну Всеукраїнську національно-патріотичну і оборонно-спортивну
громадську організацію козацтва України та діаспори. Вже кілька років успішно діють дитячі і
юнацькі організації, об'єднання «Джура», «Козацька республіка», «Січ», «Дивоцвіт» та ін. В
останні роки почав розгортати свою діяльність Всеукраїнський доброчинний фонд лицарського
виховання ім. П.Сагайдачного.
Новий період розвитку вітчизняного козацького молодіжного руху, козацько-лицарських
традицій виховання дітей і молоді розпочався в січні 1996 року, коли президент України Л.Кучма
видав Указ «Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського
козацтва». В цьому документі вказується на необхідність державної підтримки як самого
процесу відродження козацтва, так і козацько-лицарських виховних традицій. В указі
підкреслюється необхідність зміцнення державотворчої духовності Українського козацтва,
«поетапного відродження його історичних, патріотичних, господарських та культурних
традицій». Наголошується на тому, що «Міністерству культури України, Міністерству у справах
молоді та спорту здійснювати заходи щодо проведення фестивалів козацької творчості,
78
спортивних змагань, створення козацьких художніх самодіяльних колективів та фізкультурно-
спортивних секцій.
В багатьох регіонах, містах і селах, школах та інших навчально-виховних закладах вже
створені дитячі і молодіжні козацькі осередки, структури (курені, коші, братства і товариства,
десятки і сотні, рої і чоти тощо). Діють також первинні осередки «Молодої (Юної) Січі».
В ряді шкіл столиці України м. Києві вже кілька років успішно працюють первинні
осередки «Молодої Січі». Тут розгортає свою діяльність Шкільна академія козацько-
лицарського виховання учнів, яка об'єднує кілька десятків шкіл, численні родини. Вона
організована з ініціативи Інституту українознавства (директор, академік АН ВШ України
П.Кононенко), Національного університету ім. Т.Шевченка і Національного педагогічного
університету ім. М.П.Драгоманова (ректор академік АПН України М.Шкіль). Створено також
«Педагогічну Січ», до складу якої входять згадані керівники високих державних науково-освітніх
установ, професори, доктори наук та інші науковці. Основні завдання «Педагогічної Січі» -
розвивати дитячий і юнацький рух на козацько-лицарських традиціях, козацьку педагогіку,
лицарське виховання учнівської і студентської молоді, сприяти оволодінню нею ідеями
українознавства, надати з цих фундаментальних проблем науково-методичну допомогу
школярам, іншим навчально-виховним закладам.