Цілісна особистість сучасного козака-лицаря формується в процесі багатогранної і
систематичної морально-духовної, навчально-виховної роботи, насамперед таких напрямків
діяльності батьків, виховників, представників громадсько-педагогічних організацій і самих
козачат, джур і молодих козаків:
Від козацьких секретів здоров'я, тіло виховання - до олімпійських вершин, перемог у
місцевих і міжнародних змаганнях. У процесі реалізації цього напрямку діяльності в юних
козаків пробуджуються і розвиваються природні задатки, плекається міцне здоров'я засобами
свіжого цілющого повітря, сонця, води і роси, перевіреними віками рецептами, засобами
народної медицини, козацької виховної мудрості. У відповідності до вікових періодів вихованці
займаються плаванням і веслуванням, стрільбою з лука та іншої спортивної зброї, метанням
диска і списа, подолання різних природних перешкод, іншими видами спортивних змагань,
якими займалися козаки. Виконавці практично реалізують забуті і напівзабуті секрети козаків,
зокрема характерників, щодо плекання свого здоров'я, довготривалої трудової життєдіяльності.
Кожен козача, джура, молодий козак знаходять «свій» вид спортивних змагань, занять, в яких
він досягає значних успіхів, стає лідером.
Козацькому роду нема переводу. У вихованців плекається любов до матері і батька,
бабусі і дідуся, виховуються традиційні цінності української козацької родини. Діти вивчають
своє родове дерево, шукають своїх предків козацького походження. Юні козаки переконуються
в тому, що люди, які належали до козацьких родин, мали, порівняно з іншими, вищу духовність,
більшою мірою вболівали за громадські, загальноукраїнські справи. Члени козацьких осередків
вивчають відомі, прославлені українські роди Забіл, Мазеп, Симиренків, Терещенків, Ханенків,
Хмельницьких та ін., їхні родинні герби, заслуги перед народом, Батьківщиною. В юних козаків
формуються почуття гідності і честі роду, бажання примножувати славу свого роду Добром,
Правдою, Красою. Виховуються звички гордитися своїм родом, корисними для Вітчизни
справами підтверджувати свою приналежність до українського козацтва.
Козацька наша слава не вмре, не поляже. Вихованці глибоко пізнають історію рідного
народу, зокрема українського козацтва, його героїчну, нерідко - нерівну і відчайдушну ідейну та
військову боротьбу з численними ворогами, чужоземними загарбниками. Осягаючи минуле
козацтва, вони вивчають самі себе, своїх дідів і прадідів, «хто ми, чиї сини, яких батьків, ким, за
що закуті» (Т.Шевченко). Юні козаки пізнають не лише військову доблесть козацтва в минулому,
а й досягнуті ним національні пріоритети - ідейні, духовні, культурні, політичні, економічні,
державницькі. Підлітки і юнаки вчаться розуміти українське козацтво як рятівний феномен
нашої нації і держави, здатний відроджуватися в будь-який історичний період на новому рівні.
83
Плекати український Храм природи. Юні козаки пізнають унікальність української
природи, її флори і фауни в до козацькі і в козацькі часи. Помірність клімату, погідне і щедре
осоння, масні чорноземи, безкраї придніпровські, причорноморські та приазовські степи, вкриті
лісами, буйною рослинністю, гори і долини, ріки і озера. Вони переконуються в тому, що
розкішна природа, м'які ландшафти благотворно впливають на національний характер і
світогляд українців. В юних козаків формується готовність зберігати прадавню живу природу
України, захищати її від руйнацьких впливів індустріалізації, урбанізації. Основними завданнями
цього напрямку роботи є пробудження і виховання любові до рідної природи, умінь
примножувати її багатство.
Культуру, науку і техніку - на службу нації, Україні. Робота спрямовується на вивчення
вихованцями внеску представників українського козацтва в розвиток вітчизняної і зарубіжної
науки, культури та техніки. Пізнання юними козаками законів і особливостей розвитку
української науки, культури і техніки. Формування в них любові до науково-пізнавальних
процесів, умінь власними зусиллями мозку і рук рухати вперед ці фундаментальні галузі
людського духу, суспільного життя. Вивчення джерел, шляхів розвитку української культури,
науки, їхніх найбільших представників: Г.Сковороди, Т.Шевченка, М.Костомарова,
М.Драгоманова, П.Куліша, М.Грушевського, Д.Яворницького, Д.Донцова, В.Липинського,
Д.Заболотного, Г.Ващенка та ін. Оволодіння духовним багатством рідної культури, а також
внеску в розвиток культури національних меншин України. Пізнання юними козаками народного
і професійного мистецтва. Практична діяльність вихованців, спрямована на вивчення і розвиток
кобзарства, різьблення та інших видів національного мистецтва.
Всеукраїнська толока, особиста праця - тобі, Державна Україно. Тут формуються
уміння і готовність гармонійно поєднувати працю в інтересах особистості, родини і громади,
нації, держави. На базі пізнання подвижницької трудової діяльності козацтва у минулі століття,
забезпечення економічного піднесення України в Козацьку добу виробляються якості господаря
рідної землі, захисника інтересів сучасного українського власника-патріота і державотворця.
Юні козаки переконуються в тому, що чесна, самовіддана праця громадян України нарощує
матеріальні блага, духовні цінності українського народу, сприяє гармонійному поєднанню
особистих і загальнонаціональних, загальнодержавних інтересів. Вироблення в кожного юного
громадянина готовності і умінь, звичок працювати одноосібно і в колективі, реалізовувати себе
у фізичній, інтелектуальній і духовній діяльності на благо Батьківщини. Виробляється
переконаність у тому, що кожен громадянин має утверджувати себе в професійній, громадській,
культурній і політичній діяльності.
Козацькими шляхами - до висот української духовності. Завдяки цілеспрямованої
діяльності батьків, вчителів, громадськості вихованці переконуються в тому, що лицарська
духовність - одна з найвищих ланок національної духовності, що лицарська мораль - один із
вищих щаблів національної і вселюдської моралі. На міцних національних підвалинах,
науковому грунті, козацько-лицарських традиціях формується гуманістична мораль, сила волі і
сила духу підлітків і юнаків. На високих взірцях з різних сфер життєдіяльності українського
козацтва, його еліти вони успішно оволодівають основами козацької ідеології, філософії,
психології і світогляду. Юні козаки глибоко усвідомлюють, що в багатьох українських громадян
мають місце нашарування на їхньому характері і світогляді (почуття меншовартості, неповага
до рідної мови і культури тощо), від яких необхідно звільнятися. Козацько-лицарська духовність
молоді визначає її стійку державотворчу позицію, патріотичну спрямованість діяльності.
Любіть Україну, як Сонце, любіть. Всі види діяльності «Молодої Січі» спрямовуються
на пробудження в кожного юного козака любові до рідного дому, вулиці, батьківського краю.
Любов до материзни і дідизни, Вітчизни наших пращурів, витязів-язичників і козаків-лицарів, які
були сонцепоклонниками (в прямому і переносному значенні цього слова) надихають сучасну
молодь на синівське служіння Батьківщині-Україні. Розкриття дітям, підліткам і юнакам краси
калинової і вишневої України, високої народної, козацької естетики сприяє тому, що в них
виховуються глибокі почуття прекрасного, яке вони починають практично утверджувати. Вся
історія запорозького козацтва переконує молодь у тому, що синівська любов до Батьківщини -
це насамперед справи, діяльність, які примножують її матеріальні і духовні блага,
вдосконалюють громадське життя.
В душі і серці кожного із нас - Соборна Україна. На численних прикладах з історії
України в кожного члена «Молодої Січі» формується історична пам'ять, національна свідомість і
самосвідомість. На підставі багатьох культурно-історичних фактів, вивчення української
національної культури, характеру, світогляду вони пізнають своє етнічне коріння, визначають
свою національну ідентичність. Юні козаки проймаються почуттям єдності з усіма краянами,
84
співвітчизниками - представниками різних національностей. Джури і молоді козаки
усвідомлюють, що формування в собі націотворчих і державотворчих якостей зміцнює
соборність нашого народу. Вони переконуються в тому, що поглиблення державотворчих
процесів, згуртованості української етнічної і полі етнічної нації має стати смислом життя
кожного громадянина України.
10. Рідну Батьківщину-Україну захищай по-лицарському, до загину. Тут формується
готовність та уміння захищати свій рідний край, рідну мову, культуру від тих, хто зазіхатиме на
суверенність України, на її національні святині, порушує національну рівноправність. Юні козаки
оволодівають такими поняттями, як патріотизм, націоналізм, національна ідентичність, рідна
духовність, українське державотворення, глибоко розуміють, що таке космополітизм, шовінізм,
ідейна боротьба та ін. Вони готують себе психологічно, теоретично і практично до захисту
рідної духовності, ідей свого народу, геніального положення «В своїй хаті своя правда і сила, і
воля» (Т.Шевченко). Юні козаки набувають умінь спростовувати ідеї, фальшивки всіляких
недоброзичливців, упереджено, а то й вороже настроєних до вимріяної в віках, вибореної в
змаганнях із радянським тоталітаризмом нашої незалежності, викриватимуть підступи
великодержавних російських шовіністів, комуно-імперських сил, космополітів тощо. Члени
«Молодої Січі» відчувають себе відповідальними перед легіонами борців за омиту їхньою
кров'ю свободу і незалежність України. Юні козаки готуються, в разі необхідності, давати відсіч
будь-яким політичним і міліарним силам, які прагнутимуть повернути колоніальні чи
напівколоніальні часи для нашого народу.