У будь-якому випадку зрозуміло, що під час сприймання соціальних об’єктів перцептивне сприймання має свою специфіку, яка полягає в тому, що дається одночасна оцінка і об’єктивно, і суб’єктивно значущим зовнішнім і внутрішнім характеристикам об’єктів сприймання. У зв’язку з цим Г. Андреєва зазначає, що образ, як „результат” соціально-перцептивного процесу, функціонує далі у всій системі взаємин людей. При цьому іноді „образи” іншої людини, групи, будь-якого соціального явища в якості „орієнтувальної основи поведінки” є більш значущими в цих взаєминах, ніж самі об’єкти [с. 12].
· особистість у групі не є пасивною, не байдужою до того, хто його сприймає;
· тут виявляється так звана „подвійна суб’єктність” — взаємне сприймання і пізнання, коли для побудови стратегії взаємодії беруться до уваги не тільки потреби, мотиви та настанови власні, але й інших представників групи;
· особистість як представник певної групи прагне трансформувати уявлення про себе в сприятливий для своїх цілей бік;
· сприймання соціальних об’єктів характеризується більшою злитістю пізнавального і емоційного компонентів, більшою залежністю від мотиваційно-смислової структури суб’єкта, що сприймає;
· міжособистісне сприймання визначають через сприймання зовнішніх ознак людини (зовнішності, фізичних якостей, експресивних реакцій, особливостей поведінки), співвіднесення їх з її особистісними характеристиками і прогнозування на цій основі її вчинків [5; 7; 8; 17; 18].
· Важливе значення має мотивація, що сприяє об’єднанню людей у групу чи колектив для досягнення певної життєвої мети.
Ми визначили, що для створення товариської групи важливе значення має демократичний стиль деякі автори називають колегіальним, товариським. Його характерна межа — активне спілкування між лідером та іншими представниками групи[25].
В дослідженні прийняли участь представники 3 товариських груп по 8 осіб, їх члени належать до різних соціальних та товариських груп.
До першої групи входять представники науково-дослідного інституту – інженери та науковці.
До другої групи входять представники заводу «Серп і Молот»– робітники.
До 3 групи входять представники машинобудівного технікуму – викладачі (два спільники і чотири «наївних»).
У 30-і роки ХХ сторіччя на основі широкого використання психоаналітичного методу і гештальт-теорії виникла нова галузь, що отримала назву соціометрії. Засновником її по праву вважається той, що емігрував з Румунії в США учень З. Фрейда Джекоб Моренно (1892-1974). “Соціометрична техніка, - указує Дж. Моренно, - повинна бути побудована відповідно до підготовленості даного населення до социометрической угрупування і винна соответствовав його зрілості і відношенню до тесту, яке може змінюватися різні моменти”. Тому вибір соціометричного інструментарію завжди упирається в правильно сформульовані соціометричні критерії. Їх сенс повинен бути зрозумілий кожному членові групи, а зміст повинен зачіпати важливі для групи сторони життєдіяльності. Цього можна досягти після попереднього знайомства з об'єктом дослідження.
Вибір соціометричних критеріїв - основний етап розробки програми соціометричних вимірювань. Розрізняють декілька типів соціометричних критеріїв. Все їх можна розбити на два основні класи: перший - комунікативні критерії, мета яких - відобразити реальні або уявні відносини в групі, і другий - критерії гностик, що мають на меті відобразити, як сприймають і розуміють члени груп свої взаємини.
У зарубіжній літературі перший клас критеріїв називають соціометричним тестом, другий - тестом соціальної перцепції.
Комунікативні критерії (соціометричний тест)
Правильно сформульований комунікативний критерій повинен давати випробовуваному уявлення про той, кого і навіщо вибирати для спільної діяльності. Щоб у випробовуваних не виникло нерозуміння або припущень про якусь каверзу в питанні, комунікативний критерій повинен задовольняти загальним вимогам, що пред'являються до формулювання питань в будь-якому опитуванні (анкетний опит, інтерв'ю, соціометрія і ін.).
Загальні вимоги можна сформулювати таким чином:
1) питання повинно бути конкретним, недовгим, зрозумілим;
2) питання повинне указувати час, місце і контекст, які необхідно враховувати при відповіді;
3) питання не повинне мати слів з подвійним значенням;
4) питання повинне указувати на всілякі альтернативи (позитивні, негативні вибори);
На відміну від питань для анкетного методу або інтерв'ю у формулюванні социометрических критеріїв потрібно керуватися наступними особливими правилами:
1) социометрический критерій повинен вимагати від суб'єкта вибору (або відкидання) іншого члена групи на основі заданого завдання спільної діяльності;
2) критерій не повинен накладати обмежень на те, хто з членів групи може бути вибраним або знехтуваним в межах групи, але суб'єкт повинен ясно розуміти природу і межі цієї групи;
3) використовувані критерії повинні бути доведені до рівня розуміння членів груп, вони повинні цікавити якщо не всіх, то більшість членів групи;
4) критерій повинен бути сформульований так, щоб у суб'єкта була конкретна підстава для вибору або відкидання інших членів, для цього питання потрібно побудувати на конкретних ситуаціях діяльності - це досягається посиленням критерію;
5) пропозиція до вибору або відкидання членів групи потрібно формулювати в термінах психологічних і емоційних відносин: “Кого ви хотіли б вибрати?”, “Кого бажаєте (бажали б) вибрати?”, “Хто вам більше (менше) подобається?” і так далі Всі варіанти таких термінів повинні уміщатися в континуумі емоційно-психологічних відносин, моральний зміст яких - виражати любов або ненависть;
6) критерій повинен давати зрозуміти, що за бажання відповідають група може бути реорганізована відповідно до характеру відповідей, що даються ними;
7) критерій не повинен обмежувати суб'єкта в числі і свободі виборів з (N - 1) можливостей. Якщо необхідно ввести обмеження виборів або порядок в перевазі здійснюваних виборів, то вказівки на це повинні формулюватися особливо (у питанні або в інструкції до анкети).
Залежно від того, яку структуру міжособових відносин необхідно “сфотографувати”, комунікативні критерії підрозділяються на офіційних (формальні) і неофіційних (неформальні) і так далі
Офіційні критерії - індикатори міжособових відносин на рівні робочо-функціональної (формальною) структури групи і всіх похідних відносин, пов'язаних з діловими, офіційними контактами при вирішенні офіційних групових або службових завдань.
Неофіційні критерії - індикатори міжособових відносин на рівні соціально-психологічних (неформальних) структур дії в групі. Вони “фотографують” взаємини за статевим, віковим, національним, особовим, психологічним принципом. На вибір тут впливає ціла сукупність моральних і психологічних установок особи, потреб, що виявляються на фоні, звичок, характеру, темпераменту і так далі
Соціометричні факти стають змістовнішими, якщо до позитивного формулювання критерію доданий варіант, що дозволяє не тільки вибрати, але і відкинути. Така форма можливих відповідей на социометрические питання дозволяє точніше визначити особливості структурної організації взаємин. Критерій, що формулюється для вибору-відкидання, називається дихотомічним.
Дихотомічні (альтернативні) критерії - індикатори позитивних і негативних, напружених, взаємин в групі. Вони завжди складаються з двох питань: один вимагає позитивного вибору - позитивний критерій, інший вимагає негативного вибору - негативний критерій. Приклад дихотомічного неофіційного критерію: “Якби ви вирішили відсвяткувати свій день народження в крузі товаришів по роботі, то кого цього дня ви хотіли б запросити?”, “Кого б ви не хотіли запрошувати на свій день народження?”
При організації груп з педагогічною метою часто застосовуються так звані ролеві критерії вибору, що ставлять випробовуваних в умовах прожективної ситуації.
Ролеві критерії дозволяють виявити особливості взаємин в групі на основі вказаної ролевої поведінки. Наприклад: “Кого б ви хотіли вибрати своїм найближчим помічником, якби були бригадиром?”, “Якби тренер команди поставив вас центральним нападаючим, то кого ви хотіли б вибрати своїм правим і лівим партнером?”
Критерії гностики
Ці критерії призначені для визначення перцептивних відносин членів групи в тих же ситуаціях, в яких діють і комунікативні критерії. Суб'єкта просять вказати, хто, на його думку, вибере або відкине його персону по тому або іншому приводу. Це індикатори не реальних, а уявних відносин. Формулюються по загальних правилах з гностиками.
На основі вибраних критеріїв складається соціометричний тест. Зовнішній вигляд і якість оформлення тесту – важливі чинники, які впливають на відношення випробовуваних до опитування. Це доведено експериментом. Недбало оформлені тести — без інструкції, що вимагають обов'язкової вказівки імені і прізвищу що заповнює, без гарантій на збереження таємниці відповідей - пригноблююче діють на опитуваних.