Смекни!
smekni.com

Розробка проекту ремонту чотирьохвісних критих вагонів (стр. 16 из 17)

Вентилятори служать для переміщення повітря. Збудником руху повітря у вентиляторах служить робоче колесо, що укладене в кожух, що визначає напрямок руху.

Воздухозабірні пристрої являють собою прості конструкції в зовнішніх стінах, що закриваються жалюзійними ґратами, чи шахти виведені на дах будинку і прикриваються зверху ковпаком від атмосферних опадів.

Воздухозабірні пристрої усередині виробничих приміщень вибирають з урахуванням ефективного видалення ними шкідливих речовин у місцях їхнього найбільшого скупчення. Вони виконуються у виді розтрубів-відводів із сітками, витяжних тумбочок, вікон із сітками у воздуховодах.

Повітророзподільні пристрої повинні забезпечувати рівномірну роздачу свіжого повітря в робочу зону приміщення. До цих пристроїв відносяться різні конусні, сітчасті, жалюзійні насадки, тумбочки пристінного типу.

Повітря, подаваний у приміщення, у холодний час року підігрівають у калориферах. Їх застосовують у системах вентиляції і кондиціонування повітря, а також у системах повітряного опалення й у сушильних установках.

Калорифер складається з трубок гладких чи з тонкими сталевими пластинами. Трубки розташовують у шаховому порядку і пропускають по них теплоносій – воду чи пару. Повітря, проходячи між трубками нагрівається.

Види і системи освітлення

У залежності від природи джерела світлової енергії розрізняють природне, штучне і сполучене освітлення.

Природне освітлення підрозділяють на бічне (одне чи двох стороннє), коли світло проникає в приміщення через світлові прорізи в зовнішніх стінах; верхнє, здійснюване через ліхтарі і світлові прорізи в покрівлі; верхнє і бічне, що сполучить верхнє і бічне освітлення.

Сполучене освітлення застосовують у приміщеннях з недостатнім природним світлом, що доповнюється електричними джерелами світла, що працюють не тільки в темний але й у світлий час доби.

Штучне (електричне) освітлення по характері виконуваних задач поділяють на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне і чергове.

Робоче освітлення влаштовують у всіх приміщеннях, а також на відкритих територіях, призначених для роботи, проходу людей і рухи транспорту.

Аварійне освітлення передбачають на випадок, коли припинення чи порушення нормального обслуговування устаткування в слідстві виходу з ладу робочого освітлення може викликати пожежу, чи зривши отруєння людей, тривале порушення технологічного процесу, відмовлення в роботі зв'язку, тепло – чи електропостачання, каналізації, небезпека травмування.

Евакуаційне освітлення виконують у місцях, небезпечних для пересування людей, в основних проходах і на сходових клітках будинків, у яких працює більш 50 чоловік, а також у приміщеннях, вихід людей з який при аварії висвітлення зв'язаний з небезпекою травмування.

Охоронне освітлення влаштовують уздовж границі площадок підприємств, охоронюваних у нічний час.

По конструктивному виконанню розрізняють дві системи електричного освітлення – загальне і комбіноване.

При загальному освітленні всі робочі місця в приміщенні освітлюються від загальної освітлювальної установки. Якщо до загального освітлення додають місцевий зосереджений світловий потік безпосередньо на робочих місцях, то таке освітлення називають комбінованим. Одне місцеве освітлення до застосування не допускається, тому що викликає необхідність частої періадаптації зору, створює глибокі і різкі тіні, небезпеку травмування.

При визначенні вимог, пропонованих до освітлення, виходять з основних властивостей зору, що припускає створення умов, що виключають стомлення зору і виникнення причин виробничого травматизму, що сприяють підвищенню продуктивності праці.

Освітлювальні установки повинні забезпечувати:

- достатню яскравість робочої поверхні чи при визначеному коефіцієнті відображення її достатню освітленість;

- достатню рівномірність розподілу яскравості (чи освітленості) на робочій поверхні;

- відсутність глибоких і різких тіней на робочих поверхнях, а також на підлоги, у проходах, міжколійях, міжвагонних просторах;

- відсутність у поле зору спостерігача великих яскравостей;

- сталість освітленості робочої поверхні в часі.

Розрахунок освітлення горизонтальних поверхонь при відсутності великих предметів, що затемнюють, провадиться різними методами:

1)методом коефіцієнта використання світлового потоку;

2)метод питомої потужності;

3)крапковим методом.

Найбільш розповсюдженим у проектній практиці є розрахунок освітлення по методу коефіцієнта використання світлового потоку.

Цей метод дає можливість визначити світловий потік ламп, необхідний для створення заданої чи освітленості при заданому потоці знайти освітленість. Метод застосовується для розрахунку повного освітлення при горизонтальній робочій поверхні з урахуванням світла, відбитого стінами і стелею.

Світловий потік лампи розраховується по формулі [6,c.1]

, (7.1)

де

задана мінімальна освітленість,
лк;

коефіцієнт запасу, уводять для компенсації зниження освітленості від напилювання перекриттів приміщень і світильників і від старіння ламп у міру експлуатації освітлювальної установки,
;

освітлювана площа,
м2 (відділення по ремонту автозчеплень);

відношення середньої освітленості до мінімального. Для ламп накалювання
, для ламп люмінесцентних -
;

число світильників;

коефіцієнт використання світлового потоку в частках одиниці, тобто відношення світлового потоку, що подає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку.

Для визначення коефіцієнта

знаходиться індекс приміщення
і приблизно оцінюються коефіцієнти відображення поверхонь приміщень, стелі, стін, розрахункової чи поверхні підлоги. Коефіцієнти відображення приймаємо рівними 0 [6,додаток 9]

Індекс знаходиться по формулі [6,c.2]

, (7.2)

де

довжина приміщення;

розрахункова висота;

ширина приміщення.

.

лк.

Приймаємо лампу типу ЛД40 – 4 ДСТ 6825 – 70 потужністю 40 Вт, напругою на лампі 103 В, струм лампи 0,43 А, діаметр 40 мм, довжина зі штирками 1213,6мм без штирків – 1199,4мм, світловий потік, лк, після 100 годин горіння – 2225 [6,додаток 10].


8. Охорона навколишнього середовища на залізничному транспорті

Охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини – невід'ємна умова постійного економічного і соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, обумовленого забрудненням навколишнього середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання, і відтворення природних ресурсів.

За екологічні правопорушення, тобто за порушення природоохоронного законодавства України, недотримання правил і норм, заподіяння шкоди навколишньому середовищу і здоров'ю людей, особи несуть дисциплінарну, адміністративну, карну, матеріальну відповідальність, а підприємства й організації – адміністративну і цивільно-правову відповідальність відповідно до природоохоронних законів.

Вплив об'єктів залізничного транспорту на природу обумовлено будівництвом доріг, виробничо-господарською діяльністю підприємств, експлуатацією залізниць і рухомого складу, спалювання великої кількості палива й ін.

Забруднення від об'єктів залізничного транспорту накладаються на фонові забруднення від господарсько-побутової, культурної виробничої діяльності суспільства, від об'єктів теплоенергетики, промисловості й інших видів діяльності. Часто в районах станцій і вузлів залізниць фонові забруднення рівні чи перевищують припустимі норми.

Будівництво і функціонування залізниць вимагає вилучення з природного середовища землі, ґрунтів, флори, фауни, ландшафту. Об'єкти залізничного транспорту споживають воду, паливно-енергетичні і мінеральні ресурси.

Також навколишнє середовище забруднюється викидами, стоками, відходами.

Фактори впливу об'єктів залізничного транспорту на навколишнє середовище класифікуються по наступним ознаках: