Розробка проекту ремонту чотирьохвісних критих вагонів (стр. 3 из 17)
У парку, суміжно зі шляхами механізованого парку поточного відчіпного ремонту, виділяються два шляхи для усунення несправностей вагонів, зазначених у додатку Б, з оформленням і видачею на них повідомлення ВУ – 23. При розпуску складу з гірки, вагони з розміткою несправностей, що вимагають відчіпного ремонту направляються на один зі спеціалізованих шляхів ремонту вагонів, на другому шляху в цей час виробляється ремонт раніше накопичених вагонів. Ремонт виконується ремонтною бригадою за допомогою ремонтних установок і інших засобів технічного оснащення.
Порядок заїзду гіркового локомотива на спеціалізований шлях, і подачі на гірку для повторного розпуску відремонтованих вагонів, визначається комплексним робочим технологічним процесом ПТО і ТРА станції.
Контроль технічного стану і ремонту вагонів у парку відправлення здійснюється комплексними бригадами відповідно до типового технологічного процесу. Ремонтні роботи в парку оправлення виконуються на підставі наряду (дефектної відомості) станції, що надходить з обчислювального центра, на телетайп, що знаходиться в робочому приміщенні ремонтних груп і оператора цього парку.
При наявності інформації про ушкодження вагонів і про несправності виявлених оглядачами при перебуванні складу в сортувальному парку, оператор коректує наряд. Після одержання наряду, оператор переконується в прийнятті його до виконання оглядачами. Бригада ремонтників приступає до усунення зазначених в наряді несправностей заздалегідь підготувавши запасні частини, механізми й інструменти. При наявності в складі чи його окремих групах великого обсягу ремонту оператор, одержавши розпорядження старшого оглядача (майстра), дає вказівку по двосторонньому радіозв'язку іншим ремонтним групам про надання допомоги в ремонті цього складу.
Вагони, включені до складу без огляду в парку прибуття, відчіплюються від складу по окремій вказівці чи оглядаються і ремонтуються у встановленому порядку.
У парку відправлення проводиться контрольний огляд і повний іспит гальм відповідно до вимог типового технологічного процесу технічного обслуговування вантажних вагонів. Така технологія дозволяє скоротити час перебування складів у сортувальному парку і парку відправлення.
1.6.1 Розрахунок робочої сили для парку прибуття
Кількість бригад парку прибуття розраховується по формулі [2,c.8]
R=aп 
, (1.12)
де, aп- коефіцієнт, що враховує переробку (розбирання) вагонів, приймаємо aп=0,8;
U= åBi -середньодобова кількість прибуваючих на станцію поїздів;
Тобр - тривалість обробки складу в парку прибуття, Тобрпр =15 хв і в парку відправлення Тобротп=30 хв;
Т -тривалість робочих змін на ПТО, Т=12*60=720 хв.
Тоді:
(1.13) 
вагонів. 
.Приймаємо дві бригади.
Явочна кількість працівників однієї бригади парку прибуття розраховується по формулі [2,c.8]
(1.14)де 1,14 – коефіцієнт, що враховує непродуктивні переходи бригад [2,c.9];
Н1 – трудомісткість технічного обслуговування одного вагона в паркуприбуття, Н1=2,12 чол-хв.
чоловік.Приймаємо 10 чоловік.
1.6.2 Розрахунок робочої сили для парку відправлення
Число комплексних бригад парку відправлення визначається за формулою [2,c.8]
(1.15)де Т2 – тривалість обробки потягу в парку відправлення, Т2=30 хв [2,с.9];
U – середньодобова кількість прибуваючих на станцію поїздів U=204.
.Приймаємо 4 бригади.
Явочна кількість працівників однієї бригади парку відправлення розраховується по формулі [2,c.8]
,(1.16)де Н2 – трудомісткість технічного обслуговування одного вагона в паркувідправлення, Н2=4,92 чол-хв [2,с.9];
чоловік. Приймаємо 11 чоловік.1.7 Розрахунок потреби в стиснутому повітрі і розрахунок повітропроводу
Продуктивність компресорної установки для забезпечення стисненим повітрям поїзду при одночасному іспиті гальм, визначаємо в такій послідовності [3.с.9 – 11]
Розраховується витрата повітря, м3, на нагромадження гальмової мережі усіх вагонів одного випробовуваного складу за формулою [2,с.10]:
(1.17)де
загальний обсяг гальмової мережі вантажного поїзду, м3, 
; 
– середній обсяг гальмової мережі чотиривісного вантажного вагона, =0,106м3; 
– найбільша кількість вагонів у поїзді, =60 вагонів; 
– зарядний тиск, =0,55 МПа; 
– атмосферний тиск, =0,1 МПа. 
.Визначаємо витрати повітря, м3, на нагромадження в гальмовій магістралі вантажного поїзду в період зарядки й іспиту гальм за формулою [2,с.10]:
(1.18)де
- середній темп падіння тиску повітря в магістралі потягу через витоки, 
МПа/хв; 
- час зарядки й іспиту гальм, =15 хв. 
.Обчислюємо обсяг повітря, м3, на випробування гальмів складу:
,(1.19)де
– тиск у гальмовій магістралі загальмованого рухомого складу, =0,37МПа. 
.Установлюємо витрату повітря, м3, на один випробовуваний склад по формулі:
,(1.20) 
.Визначаємо обсяг додаткових повітрозбірників для випробування гальм одного рухомого складу з умови, що при виключеному компресорі можна зробити зарядку й випробування гальм складу за рахунок зниження тиску в повітрозбірниках із
МПа до = 0,55 МПа.Цю умову можна виразити рівнянням [2,с.10]:
,(1.21)де
обсяг додаткових повітрозбірників, м3; 
– граничний тиск у мережі і повітрозбірників, МПа; 
зниження тиску в стаціонарному трубопроводі в результатівитоків через його не щільності, 
МПа.З рівності обсяг додаткових повітрозбірників буде дорівнює:
,(1.22) 
.Визначаємо витрати повітря на наповнення витоків у стаціонарному трубопроводі в період іспиту гальм одного складу по формулі:
,(1.23) 
.Загальна витрата повітря на випробування гальм одного рухомого складу з урахуванням витоків у стаціонарному трубопроводі визначається по формулі:
,(1.24) 
.Продуктивність компресорної установки для забезпечення стисненим повітрям одночасного іспиту гальм заданої кількості поїздів визначається по формулі: