Смекни!
smekni.com

Порівняльний аналіз туристичної привабливості країн південно-східної Европи (стр. 6 из 9)

Албанія - переважно гірська країна. На півночі - Північно-Албанські Альпи висота до 2700 м, на півдні - Південні Альпи, між ними Центральний масив гір висота 2000-2400 м, розчленований долинами річок. Вздовж узбережжя моря, від озера Шкодер до затоки Вльора, приморська рівнина довжина близько 200 км, ширина 10-30 км. Клімат примор'я субтропічний, середземноморський, з жарким сухим літом (липень +25°), м'якою і вологою зимою (січень +5°); у гірських районах більш континентальний, з вертикальною зональністю, взимку морози іноді до - 20°. Опадів від 1000 до 2500 мм на рік. Ріки Албанії несудноплавні, використовуються для зрошення і вироблення гідроенергії (особливо Дрін, Семані, Шкумбіні). Албанія частково належать великі озера: Шкодер, Охрідське, Преспа. На рівнині переважно бурі ґрунти. На горбах і схилах гір розвинута флора маквісу, в передгір'ях дубові, вище букові, соснові і смерекові ліси, на висоті 1400-1700 м альпійські луки. Найважливіші корисні копалини: нафта, натуральний бітум, мідь, хром. У надрах Албанії є золото, боксити, азбест та інша мінеральна сировина.

Туризм.

Республіка на південному сході Європи, розташована в західній частині Балканського півострова. На півночі і північному заході межує з Сербією і Чорногорією, на сході - з Республікою Македонія, на південному сході і півдні - з Грецією.

Західний кордон омивається Адріатичним морем, а південно-західний - Іонічним. Албанія - одна з найменших країн Європи. Площа 28 748 км2.

Населення близько 3 330 750 чоловік (на 1998 рік). Етнічний склад: албанці (геги на півночі й тоски на півдні) - 95%, греки - близько 3%, серби, болгари, цигани - 2%. Мови: тоскський діалект албанської, грецька. Віросповідання: мусульмани - 70%, православні (грецька православна церква) - 20%, католики - 10%. Столиця - Тірана з населенням 244 200 чоловік. Найбільші міста: Дуррес (85400 чоловік), Ельбасан (83300 чоловік) і Шкодер (81 900 чоловік). Албанія - демократична республіка, глава держави - президент. Грошова одиниця - лек. Тривалість життя (на 1998 рік): чоловіки - 69 років, жінки - 75 років. Народжуваність (на 1000 чоловік) - 21,4. Смертність (на 1000 чоловік) - 7,5. Албанія - член ООН, ФАО, ВООЗ. Країна вступила як повноправний член до ОБСЄ (червень 1991 року), ОІК (грудень 1992 року), Ради Європи (липень 1995 року), бере участь у міжбалканському співробітництві, встановила дипломатичні відносини і підписала торгово-економічну угоду з ЄС, одержала статус спостерігача в Північноатлантичній асамблеї, прийнята до Ради Північноатлантичного співробітництва (РПАС), вступила в МВФ, МБРР та ЄБРР, стала співзасновником Чорноморської зони економічного співробітництва.

Окрім пляжів Адріатичного та Іонічного морів, Албанія може запропонувати цілий ряд визначних місць і пам'яток. У Тірані - музей національної культури, музей природничої історії, історичний музей, музей археології, прекрасна картинна галерея, з пам'яток архітектури - мечеть Етем Бея (початок XIX століття). У Дурресі - залишки візантійської та венеціанської фортець. В Ельбасані - фортеця XV століття, в якій міститься музей. В Корчі - мечеть XV століття.

2.3 Аналіз географічної і туристичної привабливості Македонії

Рисунок 2.6 Мапа Македонії 2.4 Мапа Сербії [1, c.42]

Країна розташована у центральній частині Балканського півострова. Межує на заході з Албанією (спільний кордон - 151 км), на сході з Болгарією (148 км), на півночі з Сербією (62 км) та невизнаним більшістю світу незалежним колишнім сербським краєм Косово (159 км) і на півдні з Грецією (228 км).

Площа території - 25 333 кв.км.

Столиця - Скоп'є (Скопје) - 448,6 тис. жителів.

Великі міста: Бітола (83,6 тис. жителів), Куманово (78,3 тис), Тетово (60,3 тис).

Природа.

Більшу частину території Македонії займають середньовисокі гори (висота до 2764 м у межах хребта Кораби на границі з Албанією) із плоскими вершинами й крутими глибоко розчленованими схилами. Складені кристалічними сланцями, доломітами, вапняками; місцями розвинений карст. Гори розділені тектонічними зниженнями, зайнятими озерами (Охридським, Преспанським - найбільшими на Балканському півострові) або долинами рік (головним чином басейн ріки Вардар). Часті землетруси (в 1963 зруйнований місто Скоп'є). Є родовища магнетиту (біля Дамяна), залізної руди (поблизу Кичево), свинцево-цинкових руд (Кратово-Злетовская гірничорудна область).

Клімат середземноморський. Літо жарке сухе, зима м'яка дощова. Долини оброблені, на схилах до висоти 2000 м - змішані ліси й чагарники, вище - гірські луги. Середня річна температура 11-12 °C, середня температура липня 21-24 °C, січня - бл.0 °C. Середня річна кількість опадів 500-700 мм, причому на півдні їх випадає більше.

Туризм.

Є на туристичнiй мапi свiту й "бiлi плями". Принаймнi, для нашого ринку, який часом називає себе вже сформованим та iнтегрованим у свiтовi процеси. А чи багато в нас вiдомо про таку дивовижну, хоча й невеличку країну, як Македонiя? Дослiдити її туристичний потенцiал та змiцнити мiжнароднi вiдносини дала нагоду презентацiя "Македонiя - приємно познайомитися!", що вiдбулася 4 червня у Києвi. Органiзатором виступило посольство Республiки Македонiя в Українi та творче об’єднання "Славута" (Україна).

Македонiя має всi перспективи престижного туристичного центру. На теренах країни знаходиться цiла низка пам’яток iсторiї та культури вiд найдавнiших часiв. Зокрема дiють аж 1720 стародавнiх церков i монастирiв, багато їх знаходиться пiд охороною ЮНЕСКО. Особливо ж ця балканська країна вирiзняється своїми природними принадами: унiкальними озерами, захопливими рiвнинно-гiрськими ландшафтами, розмаїтою флорою i фауною. Саме за це її називають "балканською перлиною". Клiматичнi умови надають унiкальнi можливостi для розвитку гiрського туризму. В країнi є кiлька чудових зимових туристичних центрiв. Вона пишається своїми лiкувальними курортами - на її територiї вiдомо 65 цiлющих термомiнеральних джерел. Туристами у Македонiї широко практикуються рибальство, полювання та сiльський туризм.

Наразi для українських туристiв, та й туроператорiв цей напрямок - "терра iнкогнiта". Посол Республiки Македонiя в Українi Iлiя Iсайловськi зазначив, що головними проблемами є вiдсутнiсть поiнформованостi про цю країну та прямих авiарейсiв Київ - Скоп’є.

2.4 Географія та туризм Румунії

2.7 Мапа Румунії [1, c.33].

Румунія розташована у південно-східній Європі. На півночі і сході межує з Республікою Молдова (450 км) і Україною (169 км), на північному заході - з Угорщиною (443 км), на південному заході з Сербією (476 км), на півдні - з Болгарією (608 км, межа - Дунай). На південному сході омивається Чорним морем. На півдні і сході річкові долини, на південному заході територію Румунії займають Східні і Південні Карпати і Семигородська височина, до яких прилягають із заходу Паннонська, з півдня - Волоська низовини, зі сходу Молдавська і Добрузька височини. Румунія лежить на межі Центральної і Східної Європи та Балканського півострову і на її території тисячоліттями перехрещувалися політичні і культурні впливи цих трьох комплексів.

Великі міста: Бухарест (1 931 тис. чешканців), Ясси (354,8 тис), Галац (342,4 тис), Тімішоара (340 тис), Констанца (337 тис), Клуж-Напока (332,2 тис).

Туризм.

З відомих причин традиційні райони масового туризму - такі як: Кавказ, Урал, Алтай і ін. - стали менш доступними для жителів України. З іншого боку, з'явилася можливість здійснювати походи в таких прилеглих до України гірських системах, як Альпи, Татри, Карпати, відомі своєю красою і спортивною складністю.

Головна фізико-географічна особливість Румунії - Карпатська гірська система. Цей складний ланцюг гір проходить через усю країну від українського кордону на півночі до кордону із Сербією на південному заході у формі підкови, що замикається на захід від гір Апушень, і складається із зігнутої лінії Східних Карпат і широтно-орієнтованої лінії Південних Карпат (Трансільванських Альп). В основному, гори складаються із рівнобіжних хребтів з крутими уступами, покритих лісом, і досягають висоти 2303 м у Східних Карпатах і 2544 м (гора Молдовяну) у Трансільванських Альпах. На заході, Трансільванські Альп тягнуться до півдня, досягаючи Дунаю поблизу Залізних Воріт, і продовжуються на Балканах.

Із зовнішнього боку цієї гірської дуги розташовані історичні області Молдавія (на сході) і Валахія (на південь від Трансільванських Альп аж до Дунаю). Обидві являють собою горбкуваті рівнини з родючими землями. Єдиний район, розташований на південь від Дунаю, - Добруджа, - має невисокі пагорби і частково заболочений.

Усередині гірської дуги Карпат знаходиться Трансільванія - горбкувата і дуже красива територія. На її західній окраїні, усередині гір Апушень, розташований нерівномірно покритий лісом карстовий масив Біхор, відомий серед спелеологів. Далі, уздовж західної окраїни країни, простирається вузька низинна смуга, що є частиною Середньодунайської низовини.

Основні хребти Трансільванських Альп (із заходу на схід: Ретезат, Вилкан, Паринг, Лотру, Фагараш, Езер, Пятра Краюлуй, Бучеджь, Чукаш) представляють безсумнівний інтерес для пішохідного і гірського туризму, а в Східних Карпатах необхідно виділити масиви Марморош і Родна (висотою до 2303 м) на півночі, поблизу кордону з Україною.

Нижче приведені уривки з книги “Географія Румунії" (Т. Мораріу й інш., Меридіане, Бухарест, 1969), що виразно характеризують деякі хребти Південних Карпат:

“Південні Карпати обмежені долиною Прахови зі сходу і тектонічними коридорами Тимиш-Чорна і Бистра-Стрей із заходу і північного заходу. Крім г. Молдовяну (2543 м) у масиві Фагараш, перевершують 2500 м і піки Розкішшю (2535 м, Фагараш), Парингул-Маре (2518м, Паринг), Пеляга (2509 м, Ретезат), Омуль (2507 м, Бучеджь) і ін. Улоговин у Південних Карпатах мало, але вони мають виразні обриси. У четвертинний період Південні Карпати піддалися сильному зледенінню. Сліди льодовиків альпійського типу добре виражені на північних схилах масивів Ретезат, Паринг, Фагараш, Бучеджь, сліди льодовиків піренейського типу - на південних її схилах. Прямим результатом зледеніння є і дуже велика довжина льодовикових улоговин (деякі з них досягають 10 км довжиною), льодовикові цирки і понад 150 розташованих у цирках озер, а також моренні вали, гребні та осипи." У даний час постійні льодовики і сніжники в горах Румунії відсутні.