Оподаткування юридичних осіб (стр. 10 из 14)

Таблиця 3.2 – Податкове навантаження у країнах з розвинутою ринковою економікою у 2008 році

Країна	Податкове навантаження, %
Австрія	41,9
Данія	48,9
Фінляндія	43
Франція	43,6
Німеччина	36,2
Італія	43,3
Норвегія	43,4
Іспанія	37,2
Швеція	48,2
Швейцарія	29,7
Великобританія	36,6
США	28,3

Як свідчать дані табл. 3.2, найвища питома вага податків у ВВП у скандинавських країнах, зокрема у Норвегії, Данії, Швеції. У них склалась достатньо раціональна й ефективна система розподілу і використання зібраних коштів на соціальні цілі.

Найменший рівень податкового навантаження характерний для США. Тут це зумовлено використанням податкової політики як засобу створення сприятливих умов для діяльності промислових компаній, що потребує низького рівня оподаткування.

Порівнюючи показник податкового навантаження України з іншими країнами з розвинутою ринковою економікою, можемо побачити, що даний показник у нашій державі є середнім. Проте тоді постає проблема нерівномірного перерозподілу податкових надходжень.

Варто також зазначити про вплив пільг на розподіл податкового навантаження в Україні для платників податків, які не мають пільг і виконують свої платіжні зобов'язання, податковий тиск є удвічі більшим. Через це податкові зобов'язання нерівномірно розподіляються між галузями економіки і підприємствами. Тому, певною мірою, проблема нерівномірного розподілу податкового навантаження в Україні є значно гострішою, ніж проблема його загального рівня.

Отже, у нашій державі основна частка податкового навантаження лягає на підприємства. Порівняно низька частка прибуткового податку з громадян у дохідній частині бюджету України зумовлена низьким рівнем заробітної плати і, відповідно, рівнем життя більшості населення.

Серед непрямих податків в Україні найважливішим є ВВП. Його частка у доходах бюджету значно вища, ніж у розвинутих країн.

Висока питома вага ПДВ обґрунтована тим, що в умовах економічної кризи, інфляції, зниження рівня доходів, зростання масштабів тіньової економіки цей показник найліпше виконує фіскальну функцію. Отже, податкове навантаження на споживання в нашій країні є значним.

Сьогодні коли економіка більшості країн потерпає від світової кризи, уряди різних держав намагаються зменшити рівень податкового навантаження. Так на початку 2009 року було зменшено податок на прибуток у Великій Британії, Франції, Німеччині, Росії.

Зменшення ставок, а то й мораторій на сплату податків - спроба врятувати економіку, яка серйозно постраждала у світовій кризі.

Нажаль, Україна не слідує світовому досвіду та самостійно намагається вирішити проблеми оподаткування в часи кризи. Замість того, щоб шукати можливості послабити податкове навантаження, уряд шукає нові способи наповнити бюджет. Наприкінці 2008 – на початку 2009 року були підвищені деякі акцизи та ставки податків. Таким чином уряд України не лише не збільшить надходження у державний бюджет, але й ускладнить і без того нелегке становище підприємств і населення. Збільшиться тінізація економіки, рівень безробіття та "зарплата в конвертах", що в результаті зменшить податкові надходження.

Отже, оптимальний рівень податкового навантаження є важливим чинником для забезпечення ділової активності, розвитку виробництва та економіки в цілому, а також соціально-політичної стабільності крани.

Для поліпшення свого становища Україні необхідно поступово знижувати податкове навантаження, використовуючи міжнародний досвід, адаптуючи його до специфіки та умов розвитку нашої країни, створювати умови, в яких майже неможливо буде ухилитися від сплати податкових зобов'язань, що призведе до поступового збільшення надходжень до державного бюджету, а також подбати про те, щоб податкові надходження були доцільно розподілені. За умови ефективного реформування податкової системи в частині зниження реального податкового навантаження, Україна матиме шанси стати серйозним суб'єктом податкової конкуренції на світовому просторі. Держава фінансує свої видатки насамперед за рахунок податкових надходжень. Як відомо, податки – це частина доходу, що сплачується фірмами та домогосподарствами у розмірі, встановленому законом. У вузькому понятті до податків належать фіскальні вилучення, що утворюють доход державного бюджету. В широкому понятті під податками розуміють всі фіскальні вилучення, встановлені державою, в тому числі відрахування до цільових позабюджетних фондів (наприклад, внески до державного пенсійного фонду). Податки впливають на економіку через використовуваний доход економічних агентів та зміну відносних цін. У залежності від системи оподаткування, вплив податкової політики на макроекономічні змінні може проявлятися по-різному. В цілому зниження податків стимулює зростання приватних витрат і сукупної пропозиції. Зростання податків, навпаки, призводить до їхнього скорочення.

Рівень оподаткування (податковий тягар) в економіці вимірюється відношенням загальної суми фіскальних вилучень до суми доходів фірм і домогосподарств (ставка сумарного оподаткування доходів, або середня ставка податку). Ступінь фактичного податкового навантаження на приватний сектор визначається чистими податковими надходженнями, які утворюються різницею між величиною загальних податкових надходжень до державного бюджету і сумою трансфертів держави приватному секторові.

Залежність доходів держави від рівня податків неоднозначна. У довгостроковому періоді вона описується так званою "кривою Лаффера" (рисунок 3.1).

Рисунок 3.1 – Крива Лаффера

У відповідності із залежністю, яку описує ця крива, обсяг податкових надходжень залежить від середньої ставки податку і величини доходу (ВВП). Якщо ставка оподаткування дорівнює нулеві, то держава не отримує податків. Підвищення ставки податку від 0% до певного рівня t супроводжується збільшенням податкових надходжень до бюджету. Але подальше збільшення податкового навантаження шляхом підвищення сумарної ставки податків пригнічує виробництво і викликає скорочення сукупних доходів і витрат – джерела податків, або податкової бази. Підвищення ставки податку (від t до 100%) супроводжується скороченням податкових надходжень до бюджету. Сумарна ставка оподаткування на рівні 100% означає, що держава намагається вилучити у економічних агентів весь одержаний ними доход. За таких умов відкрита приватна економічна діяльність втрачає сенс і припиняється, економіка стає «тіньовою», а держава залишається без доходів.Проведемо дослідження структури доходів зведеного бюджету (табл. 3.3).

Таблиця 3.3 – Структура доходів зведеного бюджету

2002	%	2003	%	2004	%	2005	%	2006	%	2007	%	2008	%
Доходи	61954,3	75285,8	91529,4	134183,2	171811,5	219936,5	297893
Податкові надходження	45392,5	73,27	54321	72,15	63161,7	69,01	98065,2	73,08	125743,1	73,19	161264,2	73,32	227165	76,26
Податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості	20222,2	44,55	26758,5	49,26	29375	46,51	40789,2	41,59	48963,2	38,94	69189,3	42,9	93752,6	41,27
Податки на власність	587,3	1,29	600,2	1,1	658,7	1,04	833,4	0,85	1084,8	0,86	1354,6	0,84	1558,4	0,69
Збори за спеціальне використання природних ресурсів	2449,8	5,4	2780,3	5,12	3383,9	5,36	3981	4,06	4746,7	3,77	5948,2	3,69	9292	4,09
Внутрішні податки на товари та послуги	18192,2	40,08	18560,6	34,17	22738,6	36,00	43366,2	44,22	61164,4	48,64	71914,4	44,59	107036,8	47,12
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції	2366,2	5,21	3794,6	6,99	5066,9	8,02	6721,9	6,85	7373,4	5,86	10037,6	6,22	12302,6	5,42
Інші податки	1574,8	3,47	1826,8	3,36	1938,6	3,07	2373,5	2,42	2410,6	1,92	2820,1	1,75	3222,4	1,42
Неподаткові надходження	14696,7	23,72	18227,2	24,21	24571,8	26,85	31778	23,68	40548,3	23,60	48553,2	22,08	60543,6	20,32
Доходи від власності та підприємницької діяльності	1798,5	12,24	5158,8	28,3	6442,5	26,22	10868,3	34,2	12678,1	31,27	13214	27,22	22468,7	37,11
Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу	1007,8	6,86	1274	6,99	1681,4	6,84	2025	6,37	2360,1	5,82	2963,5	6,1	3037	5,02
Надходження від штрафів та фінансових санкцій	137	0,93	306,7	1,68	388,7	1,58	454	1,43	431,3	1,06	-	-	-	-
Інші неподаткові надходження	11753,4	79,97	3736,6	20,50	4375,2	17,81	7484,8	23,55	9831,7	24,25	11387,7	23,45	14668,7	24,23
Власні надходження бюджетних установ	-	-	7751,1	42,52	11684	47,55	10945,9	34,44	15247,2	37,6	20988	43,23	20369,2	33,64
Доходи від операцій з капіталом	1101,2	1,78	1788,2	2,38	2534,1	2,77	2803,9	2,09	3218,1	1,87	6373,4	2,90	6702,4	2,25
Офіційні трансферти від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій	291,9	0,47	212,7	0,28	417,8	,046	182,5	0,14	153,7	0,09	104,5	0,05	135,2	0,05
Цільові фонди	472	0,76	736,7	0,98	844	0,92	1353,6	1,01	2148,3	1,25	3641,2	1,66	3347	1,12

Таблиця 3.4 – Частка податків з юридичних осіб у доходах зведеного бюджету