Смекни!
smekni.com

Оподаткування юридичних осіб (стр. 9 из 14)

Тут можна застосувати таку класифікацію відрахувань (вилучень) в галузі оподаткування (за видами платників; за термінами; за елементами податкової бази):

− лімітовані знижки, розмір яких обмежено прямо чи опосередковано;

− нелімітовані знижки, за яких податкову базу може бути зменшено на всю суму витрат платника податків.

Податковий кредит – вид пільг, при якому звільнення стосується загальної суми податкового платежу, нарахованого для сплати. За формами надання податкові кредити поділяються на:

− зниження ставки податку;

− скорочення оподатковуваної суми;

− перенесення терміну сплати або сплата податку частинами;

− повернення раніше сплаченого податку (частини податку);

− зарахування раніше сплаченого податку в рахунок майбутніх платежів.

В Україні податковий кредит застосовується у вигляді перенесення терміну сплати податкового платежу суб’єкта господарювання до бюджету відповідного рівня, наданого органом податкової служби у формі кредитної угоди, за умови використання платником податків звільнених коштів на законодавчо визначені цілі.

Податкові пільги завжди були і залишаються об'єктом особливої уваги і зацікавленості, оскільки наявність комплексу податкових пільг означає повне або часткове звільнення юридичних осіб від обов'язкових платежів. За умов ринкових відносин вони є необхідною передумовою для активного використання всіх податкових інструментів з метою економічного і правового регулювання соціальних процесів, стимулювання розвитку виробництва тощо. Передбачені законодавством пільги надаються залежно від об'єктів і суб'єктів оподаткування та їх значення для розвитку народного господарства країни. Вони мають мати постійний, сталий характер і не бути амністією для неплатників податків .

Згідно з діючим податковим законодавством України передбачені наступні форми надання податкових пільг:

− встановлення мінімуму, який не оподатковується;

− вилучення з оподаткування певних елементів об’єкта оподаткування;

− звільнення від оподаткування окремих осіб або категорій платників податків;

− зменшення податкових ставок;

− застосування цільових податкових пільг, у т. ч. податкових кредитів.

Що стосується практики надання податкових пільг в Україні, то ДПА щоквартально складає і публікує їх у "Довіднику пільг, наданих чинним законодавством юридичним особам по сплаті податків, зборів, інших обов’язкових платежів".

Наведений перелік податкових пільг не є стабільним. Система пільг постійно змінюється за рахунок прийняття нових законодавчих норм, що регулюють пільговий порядок оподаткування. З метою визначення тенденцій у практиці та відповідності їх надання пріоритетам розвитку держави, виявлення суперечностей у структурі наданих податкових пільг та ефективності їх застосування розглянемо структуру податкових пільг, побудовану за різними ознаками.

Виходячи тільки з переліку існуючих форм надання податкових пільг, неважко зробити висновок, що їх переважна більшість припадає на юридичні особи. Значне перевищення частки податкових пільг, наданих юридичним особам, над фізичними дещо суперечить тенденції надходження податкових платежів до бюджету від суб’єктів оподаткування.

Перелік пільг щодо ПДВ, які діють згідно із законодавством України, є досить поширеним. Основна причина полягає в тому, що податок стягується лише за однією ставкою, яка ж до того ж є доволі високою. Одним з видів пільг, що надаються, є звільнення від оподаткування. Крім цього, ряд операцій не є об’єктами оподаткування, по ряду операцій введено нульову ставку. По операціях, що звільнені від оподаткування і що не є об’єктом оподаткування, суми ПДВ, що сплачені постачальникам за придбані товари, роботи, послуги для виробничого призначення відносяться на валові витрати, тобто збільшують собівартість товарів, робіт, послуг. Таким чином, віднесення цих сум до податкового кредиту не відбувається.

Надання пільг щодо ПДВ у вигляді встановлення нульової ставки передбачає відшкодування з бюджету від’ємної різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту. Тобто платник не нараховує ПДВ на реалізацію, у нього відсутнім є сума податкового зобов'язання, в той час як сплачені постачальникам суми ПДВ відносяться до податкового кредиту і повертаються з бюджету.

Перелік основних операцій, що звільняються від оподаткування:

а) операції з продажу:

1) вітчизняних продуктів дитячого харчування;

2) учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників вітчизняного виробництва;

3) товарів спеціального призначення для інвалідів;

4) лікарських засобів (за встановленим переліком);

5) путівок на санаторно-курортне лікування дітей тощо.

б) операції з надання послуг:

1) вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти закладами освіти тощо;

2) доставки пенсій та грошової допомоги населенню;

3) охорони здоров'я;

4) реєстрації актів громадянського стану державними органами;

5) перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом, тарифи на які регулюються державою;

6) культового призначення релігійними організаціями;

7) з поховання;

8) бібліотеками, архівними установами тощо.

в) операції з ввезення (імпорту) на митну територію України товарів, які використовуються для автомобілебудування, суднобудування, літакобудування, виробництва космічної техніки, боєприпасів, бронетехніки тощо.

г) звільняється від оподаткування надання благодійної допомоги та деякі операції в спеціальних економічних зонах.

До позитивних ознак податкових пільг можна віднести можливість:

− заохочення участі приватного сектора в соціальних програмах;

− прийняття рішень приватним сектором, а не урядом;

− зменшення державного контролю за використанням пільг.

До негативних ознак належать їх потенційна неефективність та необ'єктивність, зокрема:

− зменшення податкової бази, а отже й можливостей для скорочення податкової ставки;

− ускладнення податкового законодавства;

− функціонування податкових пільг поза межами бюджетної системи;

− створення регресивнішої системи оподаткування.

3. ВПЛИВ ПОДАТКІВ З ЮРИДИЧНИХ ОСІБ НА ДОХОДИ ЗВЕДЕНОГО БЮДЖЕТУ

3.1. Аналіз рівня податкового навантаження податків з юридичних осіб

Сьогодні в Україні досить гостро стоїть питання податкового навантаження. Адже даний показник є основним критерієм ефективності системи оподаткування країни, який впливає на наповнення державних доходів, рівень податкових надходжень у структурі ВВП і відповідно частку ВВП на душу населення.

Поняття "податкове навантаження" можна визначити як ефекти впливу податків на економіку в цілому та на окремих їх платників, пов'язані з економічними обмеженнями, що виникають у результаті сплати податків і відволікання коштів від інших можливих напрямів їх використання.

Визначення та досягнення ефективного показника податкового навантаження є необхідним для кожної країни, тому що завищене податкове навантаження може спричинити пригнічення виробництва, його тінізацію, зменшення податкових надходжень до бюджету країни тощо. Тому податкове навантаження має бути оптимальним для вирішення комплексу завдань, пов'язаних із управлінням економікою, розвитком виробництва, підвищенням життєвого рівня населення.

Оптимальним можна вважати рівень податкового навантаження, що передбачає вилучення частини доходів економічних суб'єктів, що не перешкоджає їхньому ефективному індивідуальному розвитку, і водночас, що є достатнім для втручання держави в економічні процеси, необхідні для підвищення ефективності національної економіки в цілому.

Рівень податкового навантаження в Україні оцінюється по-різному. Майже всі експерти, які займаються оцінкою інвестиційного клімату в Україні, вважають, що він є несприятливим, оскільки оподаткування реального сектора економіки надто обтяжливе. Воно пригнічує процеси економічного відтворення, а підприємство може працювати рентабельно, як правило, лише за умов приховування своїх доходів від оподаткування. Більшість підприємців також вважають, що сучасна економічна ситуація в нашій країні не сприяє розвитку підприємницької діяльності, що важкий тягар податків приводить до таких негативних наслідків як зниження ділової активності суб'єктів підприємницької діяльності, "тінізація" економіки, відтік національних капіталів за кордон. Унаслідок цього знижуються надходження в бюджет, зростає соціальна напруженість у суспільстві.

У міжнародній статистиці для виміру загального рівня податкового тиску на економіку використовується податковий коефіцієнт (tax ratio), що розраховується як відношення суми сплачених податків, включаючи обов'язкові відрахування в державні соціальні фонди, до ВВП у ринкових цінах. При цьому обов'язкові відрахування у соціальні фонди враховуються при розрахунку податкового коефіцієнта на тій підставі, що в міжнародній статистиці вони розглядаються як податки, а не як звичайні страхові внески.

Для подальшого аналізу необхідно, по-перше, розрахувати податкове навантаження на економіку України (табл. 3.1).

Таблиця 3.1 – Податкове навантаження на економіку України у 2008 році

Показник Сума
Податкові надходження зведеного бюджету, млн. грн.. 227164,80
Обов'язкові страхові сукупні внески до цільових позабюджетних фондів, млн. грн. 113649,56
ВВП номінальний, млн. грн.. 949864
Податкове навантаження (податкові надходження разом із відрахуваннями до цільових позабюджетних фондів у % до ВВП), % 35,88

Із табл. 3.1 видно, що у 2008 році рівень податкового навантаження в Україні становив 35,88%. Тепер порівняємо цей показник з аналогічним показником країн з розвинутою ринковою економікою (табл. 2).