Смекни!
smekni.com

Ринок цінних паперів як елемент ринкової інфраструктури (стр. 4 из 9)

Фондовому ринку властиві специфічні риси поєднання ін­тересів продавців і покупців капіталу у вигляді грошей, цін­них паперів і фондів.

Фондовий ринок — це важлива складова ринкової еконо­міки країни. В Україні з перехідною економікою обіг цінних паперів стає однією з основних галузей фінансової сфери, без функціонування якої неможливе існування ринкової економіки [15, c. 321-322].

РОЗДІЛ II. РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ

2.1. Особливості ринку цінних паперів в Україні

В Україні спостерігається значний прогрес в усвідомленні ва­жливості ефективного корпоративного управління. Запроваджу­ються заходи, спрямовані на поліпшення механізмів захисту прав акціонерів і кредиторів акціонерних товариств. Ефективна прак­тика корпоративного управління є головною передумовою, що визначає здатність залучати фінансові ресурси, потрібні для дов­гострокового інвестування й економічного зростання.

Потенціал фондового ринку України досить значний. Так, у 2006 р. в країні були зареєстровані випуски цінних паперів на за­гальну суму 84,07 млрд грн, з них: акцій — на суму 43,54 млрд грн, корпоративних облігацій — на 22,07 млрд грн, муніципальних об­лігацій — 83,5 млн грн, огщіонів — 16,68 млн грн, інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів — 16,61 млрд грн, ак­цій корпоративних інститутів спільного інвестування — 1.53 млрд грн, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (ФОН) — 216 млн грн. На початок 2007 р. у лістинг фондових бірж було включено 1775 цінних паперів, що випущені 998 емітентами. На 13,5 млн особистих рахунках у реєстродержателів нараховувалося 706,9 млрд іменних цінних паперів вартістю 136,73 млрд грн. При цьому особистих рахунків фізичних осіб нараховувалося 13,43 млн.

Надзвичайно важливим для України є розвиток ринку корпо­ративних облігацій. Сформована структура корпоративної власності, закономірності економічного розвитку і особливості інвестицій­них ризиків сприяють переважному розвитку ринку боргових ін­струментів. Українські підприємства саме через випуск облігацій мають можливість залучати великі обсяги інвестиційних ресурсів. Починаючи з 2001 р. в країні збільшуються обсяги випусків облі­гацій підприємств (у 2001 р. — 0,7 млрд грн, у 2002 р. — 4,27 млрд грн, у 2003 р. — 4,24 млрд грн, у 2004 — 3,26 млрд грн).

На даному етапі збільшення частки організовано оформлено­го ринку від загального обсягу торгів на ринку цінних паперів мо­жливо передусім шляхом стимулювання розвитку організованого ринку і підвищення вимог до неорганізованого ринку. Необхідно здійснювати операції купиш-продажу цінних паперів стратегічно важливих підприємств виключно на організаційно-оформлених ринках, щоб захистити права держави як акціонера. До організо­ваного вітчизняного фондового ринку відносять:

1) фондові біржі, які щоденно надають інформацію щодо укла­дених угод і сторін угод;

2) торгово-інформаційні системи, які надають інформацію щодо укладених угод, але без розкриття сторін угод;

3) торговці цінними паперами, які один раз на квартал надають до ДКЦПФР інформацію щодо укладених і виконаних угод із зазначенням сторін угод.

На процес формування вітчизняного організованого ринку великий вплив має ступінь розкриття інформації про діяльність професійних учасників та її доступність. Вирішення цього питан­ня розглядається ДКЦПФР при розробці «Положення (стандарту) розкриття інформації професійними учасниками ринку цінних паперів». Важливим фактором розвитку власне організаторів тор­гівлі є можливість здійснювати й такі види діяльності, як розпо­всюдження фондовою біржею інформації, можливості передачі в оренду майна та інші, визначені законом.

Фондова біржа в Україні утворюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підпри­ємства об'єднання торговців цінними паперами, та провадить свою діяльність відповідно до чинного законодавства. Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розпо­ділу між її засновниками (учасниками). Фондова біржа утворюєть­ся не менше ніж двадцятьма засновниками-торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж 5 % стату­тного капіталу фондової біржі [16, c. 143-149].

Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації. Фондова біржа має право провадити діяль­ність з організації торгівлі на фондовому ринку з моменту отри­мання ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Діяльність фондової біржі як організатора торгівлі тимча­сово зупиняється ДКЦПіФР у разі, коли кількість її членів стала менше ніж двадцять, а якщо фондову біржу було утворено у формі дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами кількість членів такого об'єднання стала менше ніж двадцять. Якщо протягом шести місяців прийняття нових членів не відбуло­ся, діяльність фондової біржі припиняється.

Членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку та взяли на себе зобо­в'язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі. Кожний член фондової біржі має рівні права щодо організа­ції діяльності фондової біржі як організатора торгівлі.

Статут фондової біржі затверджується вищим органом фондо­вої біржі. У статуті зазначаються найменування і місцезнаходження фондової біржі, порядок управління і формування її органів та їх компетенція, мета діяльності, підстави та порядок припинення діяльності фондової біржі, розподілу майна фондової біржі у разі ліквідації. Фондова біржа зобов'язана оприлюднювати та надавати ДКЦПіФР інформацію про:

• перелік торговців цінними паперами, допущених до укла­дення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондовій біржі;

• перелік цінних паперів, які пройшли процедуру лістингу;

• обсяг торгівлі цінними паперами (кількість цінних паперів, загальну вартість укладених договорів, курс цінних паперів щодо кожного емітента окремо) за період, установлений ДКЦПіФР [16, c. 143-149].

Остання встановлює порядок і форми подання інформації, зазначеної у частині першій ст.22 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», та здійснює контроль за розкриттям інформації фондовими біржами. Важливим фактором, який впливає на розвиток вітчизня­ного ринку цінних паперів, є створення умов для виконання угод з цінними паперами на організаційно оформленому рин­ку [5].

Торгівля цінними паперами на такому ринку підвищує ін­вестиційну привабливість емітента за рахунок забезпечення його ліквідності та прозорості. У 2006 р. обсяг виконаних дого­ворів на ринку цінних паперів України становив 492,78 млрд грн, що на 89,01 млрд. грн більше, ніж у 2005 р. Зокрема, у 2006 р. обсяг виконаних договорів з акціями становив 45,79 % від загального обсягу торгів (225,65 млрд грн), з векселями — 28,86 % (142,23 млрд грн). Обсяг виконаних угод торговцями цінними паперами з нерезидентами становив 180,64 млрд грн, або 36,66 % від загального обсягу торгів. При цьому частка ор­ганізованого ринку становила всього 29,08 млрд грн, або 5,9 %. Організаційним оформленням угод в Україні займається сім фондових бірж:

• Українська фондова біржа (УФБ);

• Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ); в Фондова біржа ПФТС;

» Українська міжнародна фондова біржа (УМФБ);

• Київська міжнародна фондова біржа (КМФБ);

• Придніпровська фондова біржа (ПФБ);

• Фондова біржа «Іннзкс».

Позабіржовий ринок в Україні представлений двома торго­вельно-інформаційними системами: Торговельно-інформаційною системою «Перспектива» та Південною фондовою торгівельною системою. Протягом 2006 р. на фондовому ринку Україїти відбулися суттєві зміни у складі учасників організованого ринку. Зокрема, припинили своє існування внаслідок втрати ліцензії Донецька, Луганська та Кримська фондові біржі. Водночас ство­рено нові біржі: фондова біржа ПФТС та «Іннзкс».

Нові вимоги до розміру статутного капіталу фондової біржі (не менше 3 млн грн) змушують учасників ринку або об'єднувати­ся, або залучати стратегічних партнерів. Провідну роль у 2006 р. на біржовому ринку країни за обсягами укладених угод займала фон­дова біржа ПФТС — 96,38 % загального обсягу торгів. Біржа ПФТС є дочірнім підприємством асоціації «Перша торгівельна фондова система» (заснована у 1996 р.). Асоціації ПФТС і американській урядовій організації ШАЮ належить інформа­ційний портал щодо компаній-емітентів кіоск. На початок 2007 року кількість членів біржі ПФТС становила 218, постійних учасників торгів (банків, інвестиційних компаній) - 146.

На фондовому ринку України мають обіг цінні папери в доку­ментарній і бездокументарній формах, іменні та на пред'явника. Для укладання на фондовій біржі чи на організаційно оформленому позабіржовому ринку угод щодо цінних паперів, які випущені в до­кументарній формі, цінні папери знерухомлюються в депозитарії, що їх обслуговує. Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а у разі знерухомлення цінних паперів або їх емісії в бездокументарній формі — виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігай повинен надавати власнику цінних паперів. У разі емісії цінних паперів у бездокументарній формі емітент оформлює глоба­льний сертифікат, що відповідає загальному обсягу зареєстровано­го випуску і передає його на зберігання в обраний ним депозитарій.

Глобальний сертифікат — документ, оформлений на весь ви­пуск цінних паперів у бездокументарній формі (крім приватиза­ційних паперів), який підтверджує право на здійснення операцій з цими цінними паперами у Національному депозитарії України. Цінні папери, випущені в документарній формі, можуть бути переведені у бездокументарну форму та зберігатися на електро­нних носіях. Обслуговування угод щодо цінних паперів у бездоку­ментарній формі проводиться тільки учасниками Національного депозитарію [16, c. 143-149].