- здійснення емісії державних боргових цінних паперів, зокрема муніципального рівня, для роздрібного продажу, з цільовим спрямуванням коштів на розвиток;
- концентрація торгівлі цінними паперами на організованому ринку, діяльність якого відповідає міжнародним стандартам [28].
Після обвалу фондового ринку України в 2008 році майже на 80%, минулий рік став поворотним, незважаючи на песимістичні прогнози аналітиків щодо розвитку світової економіки, а також цілий ряд економічних і політичних ризиків в Україні.
Хоча 2009 рік став одним з найважчих років для української економіки, індекс акцій Української біржі (UX) станом на 21 грудня зріс на 94%, а індекс ПФТС - на 92%.
Очікування інвесторів на майбутній рік пов'язані з майбутніми президентськими виборами, які повинні сприяти стабілізації політичної та економічної ситуації вже в лютому, після другого туру виборів. Зниження політичних і, частково, економічних ризиків буде сприяти активності українського ринку і зростанню вартості акцій.
"Ми чекаємо активного повернення західних портфельних інвесторів, які були досить пасивними у 2009 році. Крім того, ми позитивно дивимося на другу половину 2010 року, коли, за нашими оцінками, почнеться стабільне відновлення української економіки на тлі відновлення глобальних ринків, що дозволить експортерам збільшити свої доходи, і внутрішнього ринку, що буде стимулювати зростання вартості акцій банків і компаній споживчого сектора ", - говорять експерти Dragon Capital.
За їхніми оцінками, наступного року, безумовно, будуть хороші можливості для отримання прибутку на фондовому ринку. Важливими моментами для інвесторів традиційно будуть вибір перспективних цінних паперів і правильна оцінка моменту входу. Рекомендації для приватних інвесторів залежать від розміру портфеля кожного інвестора і, відповідно, швидкості, з якою можна сформувати бажаний пакет акцій.
У цілому Dragon Capital очікує зростання ринку в 2010 році на рівні 30-50%, хоча динаміка ринку може стати і більш сильною, при вдалому збігу внутрішніх та зовнішніх факторів для економіки України в цілому та її фондового ринку, зокрема [29].
ВИСНОВКИ
Як і всяка об'єктивно існуюча система, ринок має власну інфраструктуру.
Економіка припускає створення товарів і їхнє доведення до споживачів. Останнє потребує організації сфери обертання товарів. Інфраструктура ринку - це сукупність інститутів, що забезпечують обертання різноманітних товарів. Обслуговування взаємовідносин виробників товарів і їхніх безпосередніх споживачів - основне призначення інститутів інфраструктури.
Продуктом інфраструктури є посередницька послуга. Послуга – це особливий товар, що існує тільки в момент його виробництва.
Ефективний розвиток сучасної економіки значною мірою визначається не лише виробничим потенціалом підприємств, а й рівнем розвитку допоміжних господарських одиниць. Ринкову інфраструктуру можна визначити як сукупність ринкових інститутів, які прискорюють та спрощують процес укладання угод і сприяють безперешкодному функціонуванню економіки.
Фондовий ринок зародився в надрах ринку споживчих товарів. Перші операції з цінними паперами відбувалися на оптових ринках і товарних біржах.
Становлення фондового ринку розпочалося з кінця XV — початку XVI ст. у великих містах Європи. Прообразом бірж стали збори купців на міських площах перед прилавками мінял. На біржових зборах у Венеції та Флоренції здійснювалась торгівля облігаціями державних позик, на Лейпцизьких ярмарках продавались частки (акції) рудників, у Генуї існував ринок векселів.
На сьогодні фондовий ринок у різних країнах Європи становить більш-менш значущу частину фінансового ринку. Велике значення він має в Англії, Німеччині, Франції. Значно меншу роль він відіграє в економіці Австрії, Італії, Іспанії, а в таких країнах, як Греція, Португалія, Ірландія його роль несуттєва. В багатьох країнах держава активно користується фондовим ринком для розміщення своїх боргових зобов'язань з метою фінансування дефіциту бюджету.
Фондовий ринок (ринок цінних паперів) — сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних. В економічній літературі терміни «фондовий ринок» і «ринок цінних паперів» стали майже синонімами. Часто «фондовий ринок» розглядають як частину «ринку капіталів» або як «ринок фондових цінностей», «ринок позичкового капіталу».
В Україні спостерігається значний прогрес в усвідомленні важливості ефективного корпоративного управління. Запроваджуються заходи, спрямовані на поліпшення механізмів захисту прав акціонерів і кредиторів акціонерних товариств. Ефективна практика корпоративного управління є головною передумовою, що визначає здатність залучати фінансові ресурси, потрібні для довгострокового інвестування й економічного зростання. Потенціал фондового ринку України досить значний.
З метою реалізації фондовим ринком завдань щодо залучення інвестиційних ресурсів та забезпечення сталого економічного розвитку необхідно усунути ряд перешкод, які заважають подальшому розвитку фондового ринку та якісному виконанню покладених на нього функцій.
Основою діяльності будь-якої економічної системи є наявність правового поля, що забезпечує певні умови і правила її функціонування та надає гарантії (в тому числі і з боку держави) учасникам системи. Тому законодавче регулювання є однією із основних передумов існування фондового ринку.
Регулювання ринку цінних паперів в Україні розвивалося одночасно з проведенням ринкових реформ і пошуком оптимальних методів державного регулювання економіки в цілому. Процес становлення державних органів, які здійснюють регулювання ринку цінних паперів, визначення їх повноважень і компетенції у цій сфері відбувалося у кілька етапів.
Важливим фактором, який впливає на розвиток вітчизняного ринку цінних паперів, є створення умов для виконання угод з цінними паперами на організаційно оформленому ринку. Торгівля цінними паперами на такому ринку підвищує інвестиційну привабливість емітента за рахунок забезпечення його ліквідності та прозорості.
Незважаючи на окремі позитивні тенденції на фондовому ринку, про що свідчить зростання співвідношення капіталізації до ВВП та об'єми торгів цінними паперами, фондовий ринок залишається одним з найслабших елементів вітчизняної фінансової системи.
На сучасному етапі розвитку економіки України перед фондовим ринком необхідно поставити нові завдання, орієнтовані на вирішення проблеми забезпечення економіки інвестиційними ресурсами.
Подальший розвиток фондового ринку залежить від конкретних заходів держави у сфері розбудови фінансової системи. Ефективна реструктуризація фінансової системи, подальший розвиток фондового ринку винятково на основі саморегуляції ринкових відносин є неможливими.
Очікується зростання ринку в 2010 році на рівні 30-50%, хоча динаміка ринку може стати і більш сильною, при вдалому збігу внутрішніх та зовнішніх факторів для економіки України в цілому та її фондового ринку, зокрема.
Пропозиції:
• Слід звернути увагу на необхідність розробки системи заходів та механізмів державного регулювання фондового ринку;
• Розробити принципи побудови і функціонування Єдиної біржової фондової системи України
• Особливої уваги потребує ознайомлення з досвідом розвинених країн, оскільки саме цей досвід дасть змогу Україні уникнути прикрих помилок, допущених цими країнами на ранніх етапах формування національних фінансових систем, та створити оптимальну модель співвідношення між державними регуляторними органами та саморегулівними і ринковими структурами.
• Для збільшення прозорості роботи фондового ринку слід вживати заходів щодо державного регулювання у кількох напрямах одночасно. Вони мають забезпечити: законодавче врегулювання доступності інформації про всі операції, що пов’язані з емісією та управлінням випуском цінних паперів, а також доступність інформації: про роботу ринку та його учасників, про оцінку його інструментів та професіоналів (рейтингові дані), про зміну ринкової кон’юнктури в кожний конкретний момент часу, про світові та національні тренди (тенденції) фондового ринку.
• Залучити на біржу потужних покупців (резидентів та нерезидентів), що мають великий досвід роботи на міжнародних ринках.
• Впроваджувати у біржову практику на міжбанківському валютному ринку власних фінансових інструментів, ф’ючерсів і валюти, державних цінних паперів.
• Сприяти безпосередній участі українських інвесторів у міжнародних ф’ючерсних ринках через укладення угод на провідних ф’ючерсних біржах світу.
• Відпрацювувати методологічну базу для підготовки законів і нормативних актів щодо біржової діяльності;
• Визначити механізм взаємовідносин на біржовому ринку;
• Дослідити методологію залучення і використання фіктивного капіталу з метою самофінансування і легального збільшення капітальної вартості корпорації;
• Визначити фондовий ринок як фінансово-правову систему, у межах якої здійснюється обіг середньо-та довгострокових цінних паперів, боргових зобов’язань і деривативів (похідних фінансових інструментів), що демонструють високу ліквідність, набуваючи статусу фондових інструментів, здійснюються андеррайтингові послуги і, таким чином, відбувається оперативний і масштабний перерозподіл фінансового капіталу та нарощується його інвестиційний ресурс.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України, прийнята 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст.141. – 2005. - №2. – Ст. 44
2.Цивільний кодекс України вiд 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради. – 2003. - № 40-44. – Ст.356
3.Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради. – 2003 - № 18, № 19-20, № 21-22 – Ст. 144