Смекни!
smekni.com

Наукові основи економічного аналізу (стр. 1 из 17)

Наукові основи економічного аналізу

1. Суть та метод економічного аналізу.

Аналіз – це розклад, розчленування, метод наукового дослідження, що полягає в реальному або уявному розкладі об’єкту дослідження на складові частини з подальшим виділенням їх властивостей та взаємозв’язків.

Економічний аналіз є методом вивчення економічних об’єктів, процесів, явищ та взаємозв’язків між ними за допомогою економічних показників.

2. Мета та основні завдання економічного аналізу.

Метою економічного аналізу є характеристика стану господарюючих суб’єктів, їх результатів діяльності та визначення і кількісна оцінка факторів, що на них впливають.

Основні задачі аналізу:

1. Визначення базових показників для планування майбутньої діяльності.

2. Оцінка результатів діяльності підприємства та окремих структурних підрозділів.

3. Визначення резервів та шляхів підвищення ефективності господарювання.

4. Підготовка матеріалів для вибору оптимальних управлінських рішень.

Процес управління

Збір інформації

Аналіз

Розробка і прийняття управлінських рішень

3. Предмет економічного аналізу та основні його принципи.

Предметом економічного аналізу є методика вивчення фінансово-господарської діяльності підприємств, їх структурних підрозділів чи об’єднань з метою підвищення ефективності діяльності.

Показники:

1. Випуск продукції в вартісному та натуральному виразі.

2. Кількість спожитих матеріальних ресурсів.

3. Чисельність промислово-виробничого персоналу.

4. Вартість основних виробничих фондів.

5. Продуктивність праці.

6. Матеріаловіддача.

7. Фондовіддача.

8. Фондоозброєність.

9. Собівартість продукції.

10. Дохід від реалізації продукції.

11. Валовий прибуток.

12. Операційний прибуток.

13. Чистий прибуток.

14. Рентабельність виробництва продукції.

15. Рентабельність продаж.

16. Рентабельність загальна (активів).

17. Рентабельність власного капіталу.

Принципи економічного аналізу:

1. Принцип науковості.

Передбачає використання найновіших досягнень економічних, технічних, фундаментальних, соціальних наук і методології аналізу господарської діяльності.

2. Принцип об’єктивності аналітичних висновків.

Передбачає дослідження реальних явищ і процесів господарської діяльності, причинно-наслідкових взаємозв’язків за достовірними даними, використання офіційної статистичної та фінансової звітності.

3. Принцип системності і комплексності.

Вимагає розгляду всіх явищ і процесів господарської діяльності як складових єдиної системи, що взаємопов’язані. Кожен об’єкт можна представити як систему, що складається з основних елементів: вхід, процесор, вихід, зворотній зв’язок.

Вхід

Процесор

Вихід

Зворотній зв’язок

4. Принцип оперативності.

Вимагає проведення економічного аналізу своєчасно і чітко з негайним втіленням в життя його висновків.

5. Принцип конкретності і дієвості.

Вимагає дослідження актуальних питань і головних напрямків господарської діяльності та використання висновків і рекомендацій в подальшому управлінні підприємством.

4. Місце економічного аналізу в системі дисципліни та його зв’язок з іншими дисциплінами.

Економічний аналіз пов’язаний з фундаментальними економічними дисциплінами та науками, галузевими, соціальними, правовими, технічними дисциплінами. Особливий зв’язок, що підтверджується на практиці з такими науками як менеджмент, облік, аудит, статистика, фінанси.

5. Основні етапи проведення економічного аналізу.

До основних завдань економічного аналізу відносяться:

1. Об’єктивна оцінка роботи підприємства.

2. Визначення впливу факторів і причин відхилень від прогнозованих та запланованих.

3. Визначення та організація використання резервів підвищення ефективності виробництва, підготовка відповідних управлінських рішень.

4. Дослідження новацій, аналіз їх ефективності та сприяння їх поширенню.

5. Дослідження конкурентноздатності підприємства та кон’єктури ринку.

6. Визначення реальності і напруженості планових завдань.

Як правило, виконання цих завдань проводиться в три основних етапи:

1. Попередня оцінка і збір інформації (підготовчий етап).

2. Визначення відхилень від бази порівняння, аналіз факторів і причин впливу на результативні показники (аналітичний етап).

3. Узагальнення результатів аналізу, розробка висновків та пропозицій (заключний етап).

6. Структура аналітичного процесу та класифікація економічних показників.

Аналітичний процес складається з кількох видів самостійних робіт, кожна з яких поділяється на самостійні операції.

Аналітична операція – це сукупність дій над цифровим матеріалом з метою отримання аналітичних показників.

Бувають трьох видів:

1. Механічні – пошук і отримання різноманітних нормативних, звітних та поза облікових даних, їх фіксація, запис у формі таблиць, передача і зберігання.

2. Переробка – виконання різноманітних аналітичних розрахунків за допомогою методів економічного аналізу та інших дій, а також систематизація, групування і упорядкування отриманих досліджень.

3. Творчі – складення і формування аналітичних висновків, розробка рекомендацій та пропозицій щодо подальшого управління господарськими процесами; використання нестандартних і новітніх способів обробки аналітичної інформації та її упорядкування.

Всі типи операцій тісно взаємопов’язані. Вдосконалення економічного аналізу іде в напрямку скорочення, спрощення механізації механічних та переробних операцій, а застосування системного підходу дозволяє формалізувати та уніфікувати творчі операції.

Економічний аналіз базується на дослідженні ряду аналітичних показників господарської діяльності, що сформовані в систему.

Система показників – це впорядкована їх множина, в якій кожен показник дає кількісну чи якісну характеристику певної сторони господарської діяльності, має властивості звідності (агрегування) і подільності, пов’язаний з іншими, але не дублює їх (наприклад, таблиця основних техніко-економічних показників).

Аналітичні показники можна класифікувати за рядом ознак:

1. По відношенню до результату діяльності:

- факторні – впливають на результативні.

- результативні – показники, що зазнають впливу різних факторів.

2. За змістом досліджуваних економічних явищ:

- кількісні – характеризують розміри об’єктів, ресурсів.

- якісні – характеризують суттєві властивості та ефективність використання ресурсів.

3. За характером відображення економічних явищ:

- натуральні;

- умовно-натуральні;

- вартісні;

- трудові.

4. За ступенем охоплення:

- загальні – характеризують результати роботи підприємства, незалежно від галузі.

- часткові – мають галузеву специфіку.

7. Основні форми викладення аналітичного матеріалу.

В економічному аналізі використовується три основних форми представлення дослідження:

1. Таблична.

Таблиці бувають двох видів:

- порівняльні (відображає відхилення і темп зростання показників одного року від іншого);

- статистичні (відображає аналітичні показники за ряд років та індекси (%) їх змін).

Вимоги до аналітичних таблиць:

- лаконічність;

- вичерпність;

- компактність.

2. Графічна.

Представлення аналітичного дослідження у вигляді графіків та діаграм і є ілюстрацією табличної та текстової форми.

3. Текстова.

Представляє опис проведених розрахунків, формул, розкриття первинної інформації, пояснення до таблиць, до факторного аналізу та формулювання висновків і пропозицій.

Метод і спеціальні прийоми економічного аналізу

1. Метод економічного аналізу та його характерні риси.

Метод означає шлях дослідження, сукупність принципів і способів дослідження процесів, явищ і предметів у природі і суспільстві.

Метод економічного аналізу – це систематичний, комплексний підхід до дослідження економічних процесів і явищ, що реалізується в господарській діяльності економічних об’єктів, характеристику яких складає система показників.

Характерними рисами методу економічного аналізу є:

1. Використання певних критеріїв для оцінки діяльності підприємства, наприклад, нормативів, планових і прогнозних показників, базисних, минулорічних, прогресивних, середньо галузевих, світових та ін.

2. Використання системи показників господарської діяльності передбачає їх деталізацію в часі і просторі.

3. Під час аналізу необхідно виявити причинно-наслідкові зв’язки між показниками, які характеризують різні сторони господарської діяльності і провести кількісні розрахунки впливу кожного показника на результат. Залежність здебільшого описується аналітичною формулою.

4. Використання системного підходу до економічних процесів і явищ, комплексне охоплення всіх показників забезпечує достовірність та обґрунтованість всіх аналітичних висновків.

Комплексна блок-схема аналізу господарської діяльності підприємства

1

Аналіз організаційно-технічного рівня

7

Аналіз виробничої та маркетингової діяльності

2

Аналіз матеріальних ресурсів

6

Аналіз витрат і собівартості

3

Аналіз трудових ресурсів

4

Аналіз основних

засобів

7

Аналіз фінансових результатів

8

Аналіз фінансового стану

Методика аналізу господарської діяльності – це послідовність застосування окремих конкретних прийомів, розрахунків та вміння їх використовувати з урахуванням специфіки підприємства.