Смекни!
smekni.com

Фінансовогосподарська діяльність електродепо Оболонь комунального підприємства Ки (стр. 11 из 12)

Враховуючи, що діючі тарифи не покривають витрат метрополітену, планові збитки метрополітену покриваються двома джерелами – бюджетними асигнуваннями з Київського міського бюджету та комерційною діяльністю метрополітенів від оренди та надання рекламних площ для розташування комерційної реклами на станціях та в поїздах метрополітену.

При цьому, фінансування експлуатаційної діяльності комунальних підприємств транспорту м. Києва збільшено в 6,3 рази з рівня 96,4 млн. грн. у 2000 році до рівня 609,3 млн. грн. у 2008 році. При цьому ці кошти замість спрямування на розвиток метрополітену (придбання та модернізацію рухомого складу, будівництво нових ліній) спрямовуються тільки на компенсацію невиправдано низьких тарифів за поїздку (табл. 7.1, рис. 7.1 -7.3).

Таблиця 7.1. Тарифи на перевезення пасажирів метрополітенуми України у 2005 році

КП «Київський метрополітен» ДП «Харківський метрополітен» ДП «Дніпропетровський метрополітен»
Діючий тариф, грн. 0,50 в жетонах0,40 в проїзних квитках0,20 в студентських квитках0,10 в учнівських квитках 0,50 в жетонах0,50 в проїзних квитках0,25 в студентських квитках 0,60 в жетонах
Середній тариф, грн. 0,433 0,47 0,60
Відсоток від собівартості 48,1 54,6 31,4

Рис. 7.1. Тарифи на перевезення пасажирів метрополітенуми України (грн.) у 2005 році та їх економічна ефективність для покриття витрат метрополітенів

Аналіз основних вартісних показників у розрахунку на одного пасажира у динаміці свідчить про постійне погіршення тенденції випереджаючого зростання собівартості над доходами, отриманими від перевезення одного пасажира з 2004 року (див. дані по КП «Київський метрополітен» – рис. 7.2).

Рис. 7.2. Динаміка плати за поїздку, собівартості та середньої плати за перевезення одного пасажира КП «Київський метрополітен» у 2000–2005 роках


З 31 січня 2009 року у Київському метрополітені діють нові тарифи на перевезення пасажирів:

- вартість однієї поїздки (по жетону) становить 1,70 грн., яка була знижена за вимогами Антимонопольного комітету України з рівня 2,0 грн. (розпорядження Київської МДА) за 1 поїздку до рівня 1,5 -1,7 грн.

- вартість проїзних квитків та терміни їх введення в обіг вказані в наступній таблиці 7.2.

Таблиця 7.2. Тарифи на проїзні квитки в Київському метрополітені з 01.02.2009

Види проїзних квитків Вартість проїзного квитка, грн.
на 15 днів з дати першого проходу на 30 днів з дати першого проходу на 1 календарний місяць на другу половину місяця на 1 календарний квартал на 1 календарний рік
Метро 48,00 95,00 95,00 48,00 260,00 910,00
Метро/автобус 150,00 75,00 425,00 1 430,00
Метро/тролейбус 150,00 75,00 425,00 1 430,00
Метро/трамвай 150,00 75,00 425,00 1 430,00
4 види транспорту 230,00 115,00 650,00 1 990,00
Для студентів вищих навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів денної форми навчання, грн. (за безготівковим рахунком через Студентську профспілку)
Метро 48,00 455,00
Метро/автобус 75,00 715,00
Метро/тролейбус 75,00 715,00
Метро/трамвай 75,00 715,00
4 види транспорту 115,00 995,00
Для учнів шкіл денної форми навчання, грн.
Метро 24,00 12,00 228,00
Метро/автобус 38,00 19,00 358,00
Метро/тролейбус 38,00 19,00 358,00
Метро/трамвай 38,00 19,00 358,00
4 види транспорту 58,00 29,00 498,00

8. Зміст завдань щодо зовнішньоекономічної діяльності електродепо «Оболонь» КП «Київський метрополітен»

На рівні електродепо «Оболонь» як безбалансового структурного підрозділу комунального підприємства «Київський метрополітен» самостійна зовнішньоекономічна діяльність не ведеться.

9. Зміст завдань щодо загальної оцінки ефективності, проблем та перспектив діяльності електродепо «Оболонь» КП «Київський метрополітен»

9.1 Перспективи діяльності електродепо «Оболонь»

Схемою комплексного розвитку транспорту в Києві на період до 2020 року розвиток метрополітену визначений як пріоритетний напрямок.

Відповідно до розрахунків, перевезення метрополітеном збільшаться з 600 до 900 мільйонів пасажирів у рік, тобто в 1,5 рази. У загальному обсязі внутріміських пасажирських перевезень частка метрополітену буде становити 42,2%. Схема розвитку метрополітену передбачає продовження трьох діючих ліній і будівництво двох нових зі спорудженням за період 2005–2020 років 55,6 км ліній (по 3,3 км у рік) і 42-х станцій.

Святошинско-броварська лінія – буде продовжена уздовж проспекту Палладина до станції «Новобеличи», що розміститься біля однойменної зупинки приміської залізниці. Також заплановане будівництво других виходів на ст. м. «Лісова» (кошторисна вартість – 10 мільйонів гривень), «Дарниця» (50 мільйонів гривень) і «Вокзальна» (130 мільйонів гривень). Куренівсько-Червоноармійська лінія – буде розвиватися в південному напрямку до житлового масиву Чабани з відгалуженням від станції «Іподром» на Кільцеву дорогу. Заплановано продовження лінії від станції «Либідська» до станції «Терем-ки» (7,6 км) із шістьма станціями. Ділянка від станції «Либідская» довжиною 3,8 кілометри із трьома станціями (» Демеевская», «Голосеевская», «Васильковская») планується побудувати до 2007 року, кошторисна вартість робіт – 490 мільйонів гривень. Наступна пускова ділянка від станції «Васильковская» до станції «Виставочний центр» довжиною 1,2 кілометри буде побудований до 2008 року. Кошторисна вартість – 123 мільйона гривень.

Пуск двох останніх запланованих станцій – «Іподром» і «Теремки» – буде здійснений після 2010 року. Так само до 2007 року заплановане будівництво майстерень із ремонту ескалаторів електродепо «Оболонь» (кошторисна вартість – 151,7 мільйона гривень).

До 2010 року на цій лінії запланований пуск ділянки із двома станціями «Бориспільська» і «Червоний хутір».

До 2011 року в цьому напрямку будуть побудовані наступні станції: «Промислова», «Вулиця Горбунова» і «Дарницький вокзал» (кошторисна вартість – 415 мільйонів гривень). Загальна довжина ділянки від станції «Харківська» до станції «Дарницький вокзал» складе 13,4 кілометри.

Подільско-Воскресенська лінія – запланована довжиною 17,3 км із 13-ю станціями й виделковим відгалуженням на Лівобережну лінію для безпересадочних поїздок із Троещини на Правий берег. На період до 2010 року запланований пуск ділянки довжиною 4,6 кілометри з п'ятьма станціями. Ділянка із трьома станціями – «Подільська» (пересадна станція на Куренівсько-Червоно-армійську лінію), «Татарка» і «Глубочицкая» (пересадна станція, сполучена зі станцією «Лукьяновская») – буде будуватися з 2005 по 2009 роки, кошторисна вартість -597 мільйонів гривень. Ще дві станції – «Площа Перемоги» і «Вок-зальна» (сполучена з діючою станцією «Вокзальна» Святошинско-Броварської лінії) – будуть будуватися в період з 2007 по 2010 роки. Загальна довжина ділянки становить 2,2 кілометри, кошторисна вартість – 476,5 мільйона гривень. Пуск ділянки від станції «Вокзальна» до станцій «Вулиця Урицького» і «Соло-менская» запланований на період після 2010. У цей же період передбачається продовжити дану лінію від станції «Подільська» убік Троещины зі станціями «Суднобудівна», «Тру-Ханів острів», «Затока Десенка», «Райдужна», «Бульвар Перова», «Братиславська». Будівництво цієї ділянки пов'язане зі спорудженням Подольско-Воскресенского мостового переходу.

Лівобережна лінія – після 2010 року буде тривати будівництво цієї лінії в напрямку житлового масиву Троещина зі станціями «Вулиця Драйзера», «Вулиця Сабурова», «Вулиця Цветаевой» і «Вулиця Милославська». Надалі ця лінія також буде продовжена від станції «Лівобережна» у напрямку залізничного вокзалу «Дарниця», де планується побудувати станції «Ленінградська площа» і «Празька».

Крім того, передбачений устрій пасажирських конвеєрів у пересадному вузлі станція «Площа Незалежності» – станція «Хрещатик»; будівництво електродепо «Харківське», «Виноградар», «Воскресенское» і «Троещина».

У цілому, до 2020 року довжина метрополітену, відповідно до Схеми, складе 110,5 кілометра, кількість станцій – 85, пересадних вузлів – 9.

Рис. 9.1. Перспективна схема Київського метрополітену до 2020 року

Висновки

Електродепо «Оболонь» є структурним безбалансовим підрозділом комунального підприємства КП «Київський метрополітен», яке працює на принципах внутрішнього витратного бюджетування.

Основне завдання електродепо метрополітену – це забезпечення надійності рухомого складу при експлуатації за рахунок формування інфраструктури техобслуговування та ремонту.

Електродепо метрополітену «Оболонь» здійснює техобслуговування та ремонт по наступним групам (на прикладі вагонів типу 81–717, 81–714):