Смекни!
smekni.com

Проектування екологічних мереж Ратнівського району (стр. 15 из 23)

За результатами виконаних досліджень можна констатувати, що води озер Ратнівського району мають 3-5 класи якості води.

Оцінка якості води за ступенем бактеріологічного забруднення

Таблиця 5.10

Критерії оцінки бактеріального забруднення води за колі-індексом

Стан (оцінка) води Колі-індекс
Дуже чиста I <3
Чиста II 3-1000
Задовільної чистоти III 1001-10000
Забруднена IV 10010-50000
Брудна V 50010-100000
Дуже брудна >100000

Колі –індекс озер Ратнівського району на час визначення складав:

Турське-10900, Любовель-1000, Горіхове-600, Дружби-500, Волянське-300, Горіховець-1200, Лука-6700. Звідси клас води: Турське-Забруднена φ(Р4)= -1, Любовель-Чиста φ(Р2)=1, Горіхове-Чиста φ(Р2)=1, Дружби-Чиста φ(Р2)=1, Волянське-Чиста φ(Р2)=1, Горіховець-Задовільної чистоти φ(Р3)= 0, Лука-Задовільної чистоти φ(Р3)= 0.

Оцінку стану підсистеми „Якість води” здійснюють за формулою 34 як менше значення мір блоків „Хімічне забруднення” і „Бактеріальне забруднення”. Таким чином, вода в озерах Ратнівського району оцінюється(класифікується) як: Турське - „Забруднена”, Любовель - „Чиста”, Горіхове - „Чиста”, Дружби - „Чиста”, Волянське - „Чиста”, Горіховець - „Задовільної чистоти”, Лука - „Задовільної чистоти” [17].

5.1.5 Оцінка стану річки та її басейну за оцінками окремих підсистем

Розрахунок антропогенного навантаження та оцінку його впливу на екосистеми озер Ратнівського району виконаний за результатами оцінки стану основних природних підсистем-земельних ресурсів, водних ресурсів, якості води за хімічним, токсикологічному і бактеріологічному та радіаційному забрудненню.

Стан всієї системи описується вектором альтернатив U = (U1, U2, U3, U4, U5, U6), кожна з яких відповідає одній з оцінок /“добрий”, “зміни незначні”, “задовільний”, “поганий”, “дуже поганий”, “катастрофічний”/.

Функція міри множини має вигляд:


(5.35)

Маючи визначені раніше оцінки (класи) стану підсистем, за формулою

ІКАН=

,(5.36)

де: Lm, Wmта Qm– поточний стан підсистем, обчислюють індукційний коефіцієнт антропогенного навантаження (ІКАН)

ІКАН 2 = 0,3*(-0,7)+0,2*1,92+0,5*0 = 0,17

ІКАН 6 = 0,3*(-1,5)+0,2*1,92+0,5*(-3) = -1,6

ІКАН 9= 0,3*2,8+0,2*1,92+0,5*(-1) = 0,72

ІКАН 12= 0,3*(-1,4)+0,2*1,92+0,5*0 = -0,04

ІКАН 15= 0,3*-(1,8)+0,2*1,92+0,5*(-1) = -0,66

ІКАН 16= 0,3*(-1,2)+0,2*1,92+0,5*(-1) = -0,48

ІКАН 59= 0,3*3,2+0,2*1,92+0,5*(-1) = 0,66

ІКАН 60= 0,3*(-2,4)+0,2*1+0,5*(-1) = 1,02

ІКАН 69= 0,3*(-0,3)+0,2*1+0,5*(-1) = -0,35

Значення категорій Uі визначається за умови:

(5.37)

і є /1,6/

Міри категорії визначають як

за формулою5.35[17].

Результати розрахунків по кожному розрахунковому квадрату наведені в таблиці 5.7. Дані цієї таблиці свідчать, що під впливом господарської діяльності природний стан екосистем Ратнівського району зазнав змін.

Таблиця 5.11

Оцінка стану водних об’єктів Ратнівського району за оцінками окремих підсистем

№ квадрата Оцінка використання річкового стоку (Wm) Оцінка якості води (Qm) Оцінка використання земельних ресурсів (Lз) ІКАН
2 1,92 0 -0,7 0,17
6 1,92 -3 -1,5 -1,6
9 1,92 -1 2,8 0,72
12 1,92 0 -1,4 -0,04
15 1,92 -1 -1,8 -0,66
16 1,92 -1 -1,5 -0,48
59 1,92 -1 3,2 -0,66
60 1,92 -1 -2,4 1,02
69 1,92 -1 -0,3 -0,35

Отже, стан Ратнівського району за оцінками окремих підсистем оцінюємо як:

- в квадратах №2, №12, і №69 – «задовільний»;

- в квадратах №9, №60 – «зміни незначні»;

- в квадратах №15, і №59 і №16 – «поганий»;

- в квадраті № 6 – «дуже поганий».

Виходячи з цього, можна сказати, що в квадратах №2, №12, №69, №9, №60, №59 і №6 необхідно зменшити антропогенне навантаження і по можливості збільшити площі земель під лісом. Водогосподарсько-екологічна оцінка Ратнівського району наведена в листі 2.


Розділ 6. Самарівська меліоративна система та її вплив на навколишнє природне середовище

6.1 Сучасний стан Самарівської осушувальної системи

6.1.1 Планове розміщення провідної і регульованої мережі каналів

Розміщення каналів в плані прийнято з розрахунком рельєфу ділянки, геологічної будови і вимог ДБН В.2.4.1-99.

Конфігурація меліорованих ділянок наближена до прямокутної форми, що забезпечує зручний механізований обробіток.

Відступ від прямокутної форми і прямолінійних границь ділянок має місце, в основному, в смугах примикання системи до доріг, границь землекористування.

6.1.2 Магістральний канал

Магістральний канал повинен забезпечувати нормальну роботу каналів провідної і регулюючої мережі, на протязі всього періоду роботи осушувальної системи і не перешкоджати зниженню рівня ґрунтових вод на у ділянки до глибини, яку вимагають умови сільськогосподарського виробництва.

Весною до початку польових робіт рівні ґрунтових вод повинні знаходитись на глибині, яка дозволяє проводити нормальний обробіток грунту механізмами.

Проектом передбачено будівництво магістрального каналу довжиною 7,87 км.

З розрахунком витрат, геологічного перерізу русел і способів виконання робіт, форма поперечного розрізу магістрального каналу прийнята трапецеїдальна з параметрами: b=1,0 м; h=2,0 м; т=2,0 м.

Прийнята форма поперечного розрізу і повздовжній ухил каналу забезпечує не розмивання русла при проходженні розрахункових паводків і його стійкість при різких коливаннях горизонтів води.

Для гідравлічного розрахунку магістрального каналу прийняті витрати високо літніх паводків (10%-ної забезпеченості, витрати передпосівно-посівного періоду 10%-ної забезпеченості, і витрати меженного періоду 50%-ної забезпеченості), що відповідає ДБН В.2.4.1-99.

Рівневий режим магістрального каналу запроектований у відповідності з вимогами без підпірної роботи провідних і регуляційних каналів, закритої осушувальної мережі, а також вимог сільськогосподарського виробництва.

Для гідравлічного розрахунку магістрального каналу використана форма рівномірного руху води у відкритих каналах і рекомендації ДБН В.2.4.1-99.

Укоси на інших ділянках засіваються травами.

6.1.3 Осушувальна мережа каналів

Крім магістрального каналу в склад осушувальної системи входять провідна і регуляційна мережа каналів, яка виконує наступні функції:

- своєчасне відведення поверхневих вод з території, яка осушується;

- забезпечення необхідної норми осушення до початку польових робіт в період сільськогосподарських культур;

- подача води для зволоження осушених земель в посушливі літні періоди року;

Величина норми осушення для різних культур, грунтів і періодів визначення у

відповідності з рекомендаціями науково-дослідних організацій, які використовують осушені землі.

Нижче приведені прийняті норми осушення:


Таблиця 6.1

Норми осушення для деяких сільськогосподарських культур

№ п/п Сільськогосподарських культури Середнє значення норми осушення, см
1 Зернові культури 0,7
2 Технічні культури 0,8
3 Овочі і коренеплоди 0,7
4 Сінокоси 0,7

Як відзначалося вище, на системі передбачено осушення мінеральних грунтів і малопотужних торф’яників – гончарним дренажем, середні – і потужні торф’яники – відкритою мережею.

Враховуючи норми осушення, осад торфу, поширення кривої депресії між каналами, умови безнапірної роботи закритої мережі намічена глибина каналів.

На ділянках осушення відкритою мережею глибина каналів прийнята 1,6-1,8 м, на ділянках гончарного дренажу 1,8-2,2 м.

Відстань між каналами визначено розрахунками і прийнято:

· на ділянці осушення відкритої мережі – 250 м

· на гончарному дренажі – 500 м

При виборі направлення трас каналів враховувалося направлення паводка, потік ґрунтових вод.