Смекни!
smekni.com

Проектування екологічних мереж Ратнівського району (стр. 16 из 23)

Для перехвату потоку ґрунтових вод з прилягаючих територій запроектовані нагірно-ловильні канали.

Розміри поперечних розрізів каналів, які мають водозбірну площу не менше 5 км2 прийняті конструктивно виходячи з геологічних умов: розмірів ковша екскаватора.

Поперечний розріз каналів прийнято трапецеїдальний з шириною по дну 0,6 м, закладенням укосів 2,0 м.

Поздовжній ухил дна каналів прийнятий у відповідності з ухилом місцевості і відповідно до ДБН В.2.4.1-99 прийнятий не менше 0,0002

Всі укоси каналів засіваються травами.

Скид поверхневих вод з понижених ділянок місцевості буде здійснюватися воронками.

6.1.4 Гончарний дренаж

На основі вивчених матеріалів грунтово-меліоративних, інженерно-геологічних і гідрологічних передбачається осушення земель на площі 1527 га гончарним дренажем, в тому числі поодиникими дренами – 1009 га, систематичним – 518 га, який являється більш досконалий і надійним способом осушення.

Відстань між поодинокими дренами прийнята:

на пісках – 80м

на торфі – 50м

При прийняті діаметрів поодиноких дрен враховуються наступні фактори: рельєф ділянки, відстань між каналами.

В зв’язку з тим, що довжина дрен більша ніж 200 м діаметр труб прийнятий 70 мм, на ділянках з довжиною більше 400 м – діаметр 100 мм.

Глибина закладання дрен приймалась з таким розрахунком, щоб дрена забезпечувала необхідну норму осушення в посівний період і по можливості знаходилася в добре проникному ґрунті, і створювалася б можливість подачі води на зволоження.

Ухили дренажних ліній, в залежності від діаметра труб, прийняті наступні:

d=70 мм – 0,0015

d=100 мм – 0,0010

Враховуючи геологічні умови масиву на ділянках, які складені супісками, суглинками передбачається осушення систематичним гончарним дренажем.

Розрахунок відстані між дренами виконаний по формулі О. М. Костякова без врахування впливу напірних вод, а також по механічному складу.

Результати розрахунків і прийняті відстані між дренами наведені в табл. 6.2

Таблиця 6.2

№ п/п Назва грунтів Відстань,м
1 Супіски 20
2 Суглинок легкий 16
3 Торф 20

Розміщення закритої осушувальної мережі в плані, гідрологічні розрахунки виконані у відповідності з ДБН В.2.4.1-99.

Мінімальний ухил дрен на ділянці систематичного дренажу необхідно приймати не менше 0,002.

6.1.5 Кротовий дренаж

Для прискорення і рівномірного пониження рівня ґрунтових вод в період надлишкового зволоження, а в посушливі періоди вегетації для рівномірного розподілення вологи в місцях залягання потужних і середньо-потужних торф’яників передбачається застосування кротового дренажу. Регуляційна мережа кротових дрен застосовується в сукупності з відкритими каналами.

Встановлення кротового дренажу проводять в кінці літа – на початку осені, коли рівні ґрунтових вод знижуються нижче глибини закладання дрен. Це підвищує стійкість дрен і їх робочу ефективність.

Відстань між осушувальними дренами прийнято 10 м, довжина кротових дрен прийнята 150 м.

Глибина дрен з урахуванням використання їх в цілях зволоження прийнята 0,7-0,9 м.

Робочий діаметр кротових дрен повинен бути не менше 10 см. Дрени закріплюються гончарними трубами довжиною 1м.

Площа кротового дренажу складає 276 га, загальна протяжність 304000 п. м./ га.

На даний час дрени кротового дренажу не працюю, вони перебувають в замуленому стані, тому необхідно проводити поглиблення каналів.

6.1.6 Гідрологічні розрахунки

6.1.6.1 Максимальні витрати води

Гідрологічні спостереження ,на водотоці який розглядаємо, не проводились. Тому максимальні витрати для розрахунку гідротехнічних споруд визначаються по методиці рекомендованій СніП 2.01.14-83.

Згідно цієї методики, при відсутності фактичних даних спостереження над стоком для розрахунків максимальних витрат талих вод застосовується наступна формула:

Qр=qр*F=k0*h0* μ /(F+1)n12*F, м3/с (6.1)

де: Qр- розрахункова максимальна витрата води ймовірністю перевищення Р%, м/с;

q р- розрахунковий максимальний модуль стоку ймовірністю перевищення, м/с*км2;

h 0- шар сумарного весняного стоку, мм;

F - площа водозбору до розрахункового створу, км;

k 0- параметр, який характеризує дружнность паводка на малих річках;

n - показник степеня редукції;

δ1 - коефіцієнт, який враховує зниження максимальної витрати води річок, за регульованих озерами і водосховищами;

δ2 - коефіцієнт, який враховує зниження максимальної витрати на заболочених і заліснених басейнах;

μ - коефіцієнт, який враховує нерівність статистичних параметрів шару стоку і максимальних витрат води.

Значення параметрів формули визначені згідно рекомендації СніП 2.01.14-83 і приведені в таблиці 6.3

Таблиця 6.3

№ відводу Місце розташування створу С, розрах. n h1% (мм) h2% h5% h10% Кс
1 Північно-східний с. Березники 0,55 0,17 148,5 136,3 112,3 95,0 0,006

Максимальні витрати води весняного паводку в розрахунковому створі, розраховані по вище наведеній формулі, дані в таблиці 6.4

Таблиця 6.4

№ створу Місце розташування створу ПК км2 Максимальні талі витрати, м3/с
1№ 2№ 5№ 10%
1 Північно-східний с. Березники ГД 26,0 7,97 7,14 5,55 4,51

Максимальні витрати води дощових паводків визначають по формулі граничної інтенсивності стоку, яка має наступне вираження:

Q=A1%*φ*H1%1р*F, м3/с, (6.2)

де:

H1% - добовий шар опадів ймовірністю перевищення 1%;

φ - коефіцієнт паводкового стоку;

A1% - максимальний модуль стоку, виражений в частинах від проведення (φ*H1%)

A1%=q1%/ φ*H1% (6.3)

λр - перехідний коефіцієнт ймовірності перевищення Р=1% щодо другої ймовірності.

Максимальні витрати дощових паводків приведені в таблиці 6.7

Таблиця 6.7

№ створу Місце розташування створу ПК км2 Максимальні талі витрати, м3
1№ 2№ 5№ 10%
1 Північно-східний с. Березники 26,0 11,8 8,60 5,16 3,06

Максимальні об’єми весняного паводку і зливового паводкового стоку визначені згідно СніП 2.01.14-83. Максимальні об’єми талого стоку визначаються по формулі:

Wр=hр*F, м3 (6.4)

де:

hр - розрахунки шару стоку, мм;

F - площа водозбору, км2;

Максимальні об’єми зливового стоку для малих площ визначаються по формулі:

Wр=∑Q1%* λр, м3 (6.5)

де:

∑Q1%=F+H1%, м3/с (6.6)

λ - коефіцієнт паводкового стоку;

H1% - добовий шар опадів ймовірністю перебільшення 1%.


Таблиця 6.8

Об’єми весняного паводку

№ створу Місце розташування створу ПК км2 Максимальні об’єми(млн.м3)
1% 2% 5% 10%
Польдер
1 Північно-східний с. Березники 26,0 3,861 3,544 2,920 2,483

Таблиця 6.9

Об’єми зливового стоку

№ створу Місце розташування створу ПК км2 Максимальні об’єми(млн.м3)
1% 2% 5% 10%
Польдер
1 Північно-східний с. Березники 26,0 1,818 1,480 0,988 0,624

6.1.6.2 Розрахункові гідрографи повеней і паводків

Через відсутність спостереження над стоком побудова розрахункових гідрографів повеней і паводків виконано по моделях , які побудовані на спостереженнях за повенями і паводками на річці-аналозі.

В якості річки-аналога взята р. Вижівка за розрахункові роки взято

Перерахунок координат гідрографів моделі в координати розрахункових гідрографів приведені в таблицях 6.10, 6.11, гідрографи на листі 4 і на рис.6.1.

Таблиця 6.10

Розрахункові координати гідрографів паводку

Дата Координати моделі Координати розрахункових гідрографів
Тм Р=5% Р=10%
Qр,м3 Тр,доб Qр,м3 Тр,доб
1 2 3 4 5 6 7
28/ІІІ 0,71 0 0,15 0 0,12 0
29/ІІІ 0,93 1 0,19 1,63 0,16 1,69
30/ІІІ 1,49 2 0,31 3,26 0,25 3,38
31/ІУ 1,87 3 0,39 4,89 0,32 5,07
1/ІУ 1,68 4 0,35 6,52 0,29 6,76
2/ІУ 1,53 5 0,32 8,15 0,26 8,45
3/ІУ 1,70 6 0,35 9,78 0,29 10,14
4/ІУ 2,08 7 0,43 11,41 0,35 11,83
5/ІУ 4,35 8 0,90 13,04 0,74 13,52
6/ІУ 15,1 9 3,14 14,67 2,57 15,21
7/ІУ 19,8 10 4,12 16,30 3,37 16,90
8/ІУ 10,0 11 2,08 17,93 1,70 18,59
9/ІУ 8,30 12 1,73 19,56 1,41 20,28
10/ІУ 7,50 13 1,56 21,19 1,28 21,97
11/ІУ 5,70 14 1,19 22,82 0,97 23,66
12/ІУ 4,53 15 0,94 24,45 0,77 25,35
13/ІУ 3,33 16 0,69 26,08 0,57 27,04
14/ІУ 2,46 17 0,51 27,71 0,42 28,73
15/ІУ 2,27 18 0,47 29,34 0,38 30,42
16/ІУ 1,87 19 0,39 30,97 0,32 32,11
17/ІУ 1,50 20 0,31 32,60 0,26 33,80
18/ІУ 1,17 21 0,24 34,23 0,20 35,49
19/ІУ 0,98 22 0,20 35,86 0,17 37,18
20/ІУ 0,90 23 0,19 37,49 0,15 38,87

Таблиця 6.11