Смекни!
smekni.com

Проектування екологічних мереж Ратнівського району (стр. 19 из 23)


Рис.6.2. Гідрографи паводку після реконструкції

Таблиця 6.20

Розрахункові координати гідрографів паводка

Дата Координати моделі Координати розрахункових гідрографів
Q м Т м Р=1% Р=5% Р=10%
Q,м3 Т,доб. Q,м3 Т,доб. Q,м3 Т,доб.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
3.ІУ. 0,90 0 0,72 0 0,31 0 0,19 0
4.ІУ. 1,16 1 0,93 0,31 0,40 0,39 0,24 0,40
5.ІУ 2,61 2 2,09 0,62 0,91 0,78 0,55 0,80
6.ІУ 2,57 3 2,06 0,93 0,90 1,17 0,54 1,20
7.ІУ. 2,44 4 1,95 1,24 0,85 1,56 0,51 1,60
8.ІУ. 2,51 5 2,01 1,55 0,88 1,95 0,53 2,00
9.ІУ. 2,58 6 2,06 1,86 0,90 2,34 9,54 2,40
10.ІУ. 4,13 7 3,30 2,17 1,44 2,73 0,87 2,80
11.ІУ. 9,77 8 7,82 2,48 3,42 3,12 2,05 3,20
12.ІУ. 8,63 9 6,90 2,79 3,02 3,51 1,81 3,60
13.ІУ. 5,85 10 4,68 3,10 2,05 3,90 1,23 4,00
14.ІУ. 3,82 11 3,06 3,41 1,33 4,21 0,80 4,40
15.ІУ. 3,09 12 2,47 3,72 1,08 4,60 0,65 4,80
16.ІУ. 2,65 13 2,12 4,03 0,92 4,99 0,55 5,20
17.ІУ. 2,16 14 1,73 4,34 0,75 5,38 0,45 5,60
18.ІУ. 1,68 15 1,34 4,65 0,59 5,77 0,35 6,00
19.ІУ. 1,42 16 1,14 4,96 0,50 6,16 0,30 6,40
20.ІУ. 1,12 17 0,90 5,27 0,39 6,55 0,23 6,80
21.ІУ. 1,01 18 0,81 5,58 0,35 6,94 0,21 7,20
22.ІУ. 0,88 19 0,70 5,89 0,31 7,33 0,18 7,60
23.ІУ. 0,75 20 0,60 6,20 0,26 7,72 0,16 8,00
24.ІУ. 0,66 21 0,53 6,51 0,23 8,11 0,14 8,40

При проектуванні осушувальної системи розрахунковими являються посівні, високі літньо-осінні і побутові витрати.

Осушувальна система в літньо-осінній період повинна забезпечувати своєчасний відвід надлишкових вод, не допускаючи довготривалого затоплення осушених площ.

Високі літньо-осінні витрати розрахункової забезпеченості визначались шляхом множення миттєвих зливових максимумів на перехідний коефіцієнт «к» від миттєвих зливових максимумів до середньодобових витрат води тієї ж забезпеченості, розрахунки приведені в таблиці 6.21.

Таблиця 6.21

№№ створів Місце розташування створів ПК F, км2 Q,м3
10%
МК
1 Гирло каналу (Турський) 19,0 1,45
Турський канал
2 Після впадання в МК 206 4,26

Таблиця 6.22

Витрати води на посівну дату в розрахункових створах

№№ створів Місце розташування створів ПК F, км2 Посивні витрати води, м3
Р=10% Р=25%
МК
1 Гирло каналу (Турський) 19,0 0,075 0,052
2 Після впадання в МК 452 4,85 3,37

Таблиця 6.23

Побутові витрати води в разрахункових створах

№№ створів Місце розташування створів ПК F, км2 Витрата, м3/с
Р=50% Р=75%
МК
1 Гирло каналу (Турський) 19,0 0,23 -
Турський канал
2 Після впадання в МК 452 0,226 0,123

6.2.4 Технічні заходи

6.2.4.1 Загальна схема меліорації

Для створення оптимальних умов водно-повітряного режиму в кореневому шарі грунту на протязі вегетаційного періоду, отримання високих і стійких врожаїв сільськогосподарських культур проектом передбачаються наступні технічні заходи:

1. Відведення поверхневих і пониження рівня ґрунтових вод:

- реконструкція відкритих каналів

- будівництво гончарного дренажу

- будівництво насосної станції

- будівництво зволожуючого каналу

2. Дорожня мережа.

3. Культуртехнічні заходи

В результаті проектних розробок було розглянуто два варіанти зволожуючих заходів.

Першим варіантом передбачається забір води для зволоження Турської осушувальної системи в радгоспі «Самарівський», із озера Луки.

Озеро Луки карстового походження. Його живлення здійснюється водами трьох категорій: атмосферними опадами, поверхневим стоком з водозбірної площі і напірними водами крейдяних відкладів.

Площа дзеркала озера 1,25 км2, найбільша глибина 31,8 м, середня глибина 15 м. Об’єм води в озері 18,57 м3. Озеро безстічне. Встановлення рівня води в озері передбачалось за рахунок подачі насосною станцією паводкових вод Турського каналу.

В зв’язку з наміченими заходами по гарантованому водозабезпеченні всієї Турської системи шляхом акумуляції води в озері Турське, на основі згоди з Волинським управлінням технічної експлуатації малих річок, в проекті передбачені заходи по зволоженні з Турського каналу шляхом підбору. Виходячи з умов шлюзування, залишена густота відкритої мережі

6.2.4.2 Вузол споруд насосної станції

Вузол, що проектується, споруд насосної станції призначений для скиду води з осушувальної системи з метою забезпечення використання земель в сільськогосподарському виробництві.

Режим роботи насосної станції – круглорічний. Згідно з ДБН В. 2.4.1-99 вузол споруд насосної станції відноситься до ІУ класу капітальності.

Основні розрахункові положення прийняті по ДБН В. 2.4.1-99

Будівельні матеріали, марки бетону, бетонних і залізобетонних елементів і арматура прийняті у відповідності з номенклатурою виробів, а також у відповідності з основними положеннями по проектуванню гідротехнічних споруд:

- збірний залізобетон М 200-300

- монолітний залізобетон М 150-200

- монолітний бетон М 150

- арматура залізобетонних конструкцій сталь А-І, А-ІІІ, В-І

- напірні трубопроводи, стальні.

6.2.4.3 Розрахунок пропускної здатності і напору насосної станції

Пропускна здатність насосної станції визначається за формулою:


Qнс=Q(1-Vр/W), м3/с (6.14)

де:Vр – регулююча ємкість з розрахунком норми осушення, яка рівна 0,8 м3

Vр =142 502 м3

W– повний об’єм паводку 10% забезпеченості, м3

W=1814000м3

Q – максимальна витрата весняного паводку 10% забезпеченості, м3

Q=3,75м3

Qнс= 3,75*(1-142502/1814000)=2,75 м3

Повний напір насосної станції визначається за формулою

Нп2+hw, м (6.15)

де: Н2 – геодезичний напір між максимальним рівнем води в водоприймачі

і мінімальним експлуатаційним рівнем у водному джерелі з врахуванням клапана зриву вакууму = 4,64 м

hw – втрати по довжині і місцеві втрати в напірному трбопроводі

Ду=600 мм дорівнюють 0,61 м

Таким чином, повний напір насосної станції складає 5,25 м.

Для забезпечення розрахункової витрати насосної станції Q=2,75 м3/с. При напорі 5,25 м згідно каталогу насосів приймаємо 4 капсульних електронасоси марки ІОПВ 2500-4,2 (ОП5-47П) пропускною здатністю одного насоса, яка дорівнює 0,64 м3/с.

6.2.4.4 Заходи по зволоженню

Не дивлячись на те, що район будівництва осушувальної системи відноситься до зони надлишкового зволоження, рослинами відчувається нестача вологи.

Гарантією стійких врожаїв на землях, які осушуються, може бути тільки двохстороннє регулювання водно-повітряного режиму.