Смекни!
smekni.com

Концепт "влада" в українські мовній картині світу (стр. 10 из 18)

Аналіз кількісного та процентного співвідношення отриманих мовних реакцій дозволяє зробити висновок, що ознаками концепту «влада» для когнітивної свідомості носіїв української мови в групі підлеглих є: гроші, корупція, сила, брехня, злочинність, беззаконня, безвідповідальність, вседозволеність, законність, держава, уряд, керівництво, президент.

Вважаємо, що представники нижчого щабля в системі владних відносин, люди, які і є, власне об’єктом впливу влади, виділяють такі значення в досліджуваному концепті: вплив, система державних органів, свобода в діях, аморальність представників влади та їх вчинків, закон та його порушення.

Отримані результати дають підстави для таких висновків: 1) досліджуваний концепт чітко структурований як у свідомості керівників, так і в свідомості підлеглих та репрезентовані у вигляді когнітивних ознак (таблиця 2); 2) як представники влади, так і ті, хто знаходиться під її впливом у концепті «влада» виділяють ряд значень ( таблиця 3), які дають уявлення про основні світоглядні позиції у розумінні влади; 3) у досліджуваному концепті в обох групах інформантів чітко виділяється ядро, ближня периферія та дальня периферія ( таблиця 1).


Таблиця 1 Кількісний аналіз ядра та ближньої периферії концепту «влада» в групі керівників та підлеглих

Концепт «влада» в групі керівників Концепт «влада» в групі підлеглих
Ядро концепту % від заг. кіл-ті відповідей в групі % від заг кіл-ті реципієнтів в групі Ядро концепту % від заг. кіл-ті відповідей в групі % від заг кіл-ті реципієнтів в групі
гроші 6,5 32 гроші 6,4 37,1
корупція 5,8 28,8 корупція 6,4 37,1
сила 3,9 22,4 сила 3,6 20,9
порядок 4,5 19,2 брехня 3,4 19,7
відповідальність 3,9 19,2
Ближня периферія Ближня периферія
брехня 2,6 12,8 законність 2,2 12,8
стабільність 2,6 12,8 злочинність 2 11,6
багатство 1,9 9,6 беззаконня 1,6 9,3
безкарність 1,9 9,6 президент 1,6 9,3
бездіяльність 1,9 9,6 безвідповідальність 1,4 8,1
держава 1,4 8,1
уряд 1,4 8,1
вседозволеність 1,2 7
керувати 1,2 7

Наступним етапом нашої роботи є зіставлення виявлених когнітивних ознак концепту в обох групах реципієнтів.

Спільними ознаками концептів «влада» для когнітивної свідомості керівників та підлеглих є: 1) гроші, 2) корупція, 3) сила, 4)брехня.

Особливими ознаками концепту «влада» в групі керівників (представників влади) є: порядок, відповідальність, стабільність, багатство, бездіяльність, безкарність; в групі підлеглих: злочинність, беззаконня, безвідповідальність, вседозволеність, законність, держава, керівництво, президент.


Таблиця 2 Ознаки концепту «влада» в групі керівників та підлеглих

ознаки концепту «влада»
група керівників група підлеглих
гроші гроші
корупція корупція
сила сила
брехня брехня
порядок злочинність
бездіяльність беззаконня
відповідальність безвідповідальність
безкарність вседозволеність
стабільність законність
багатство держава
уряд
керівництво (керувати)
президент

Таблиця 3

Виділені значення в концепті «влада» в групі керівників та підлеглих

Значення в концепті «влада»
група керівників група підлеглих
вплив вплив
державний лад система державних органів
особа (суб’єкт влади), свобода в діях
аморальність вчинків представників влади аморальність представників влади та їх вчинків
моральні цінності представників влади закон та його порушення
утилітарні ресурси

Кількісний і відсотковий аналіз вербальних репрезентантів концепту «влада» за тематичними групами та смисловими рядами в зіставному аспекті наведений у зведеній таблиці та діаграмах (див. додаток 1).

В українській мовній свідомості структура концепту «влада» може бути представлена у вигляді сукупності концептуальних зон, вилучених з ядра: «влада – система» і «влада – вплив». Так концептуальна зона «влада – система» в свідомості керівників та підлеглих має такі концептуальні ознаки як: держава, президент, порядок на позначення державного устрою країни; законність, як визначення нормативних ресурсів влади; корупція, брехня, злочинність на позначення аморальних вчинків посадових осіб; безвідповідальність на позначення відсутності моральних принципів у представників влади; відповідальність як характерна риса представника влади. В свою чергу концептуальна зона «влада – вплив» представлена в наївній свідомості носіїв української мови такими когнітивними ознаками як сила, керівництво, вседозволеність, бездіяльність (відсутність впливу), гроші (могутній вплив). Однак результати експерименту свідчать про те, що ознаки ці виявляються з різною інтенсивністю у представників влади (керівників) та у підлеглих.

Як у свідомості представників влади, посадових осіб, так і в свідомості підлеглих влада асоціюється в першу чергу з грошима та корупцією. На нашу думку, ці реакції свідчать про наявність лінгво–ментального стереотипу в свідомості представників української лінгвокультури, які, як правило, репрезентують найбільш частотні асоціації.Стереотипи як усталені ментально-мовні структури, готові сталі образи в свідомості мовця, стійкі фіксовані структури свідомості, узагальнені уявлення про щось типове, впорядковані, схематичні детерміновані культурою "картинки світу", фрагменти концептуальної картини світу постійно знаходяться в центрі уваги лінгвістів, їх поділяють на мовні, немовні та лінгво-ментальні. До немовних відносять соціальні, ідеологічні, етнічні, ментальні, соціокультурні стереотипи, а також стереотипи динамічної рівноваги та етнічні стереотипи мовної поведінки, стереотипи мовного спілкування, стереотипи мислення (ментальні стереотипи), стереотипи поведінки (стереотип-поведінка), стереотипи-уявлення, автостереотипи, гетеростереотипи, квазістереотипи, стереотипи сприймання, стереотипи розуміння. До мовних, або лінгвальних – повторювальні слова, фразеологізовані словесні комплекси, словосполучення в науковому стилі, будь-який сталий вираз, усталене порівняння, кліше і штампи як відтворювані сполучення слів, стандартні звороти, етикетні формули наукового тексту, терміни і терміносполучення в науковій та діловій мові, судження або кілька суджень, що стосуються того або того об'єкта реального світу, сполучення речень, тексти. Лінгво-ментальний стереотип – це ментальний конструкт, який утверджується у свідомості через мовний знак. На нашу думку, концептуальні ознаки гроші та корупція належать до лінгво-ментальних стереотипів, про це свідчать усталені вирази влада грошей (зафіксований майже в усіх тлумачних словниках української мови), а також корумпована влада, корумпованість влади, корупція у владі, якими рясніють шпальти газет та журналів.

Третьою за частотністю реакцією є сила. Влада є і, мабуть, завжди була уособленням сили та могутності. За допомогою сили представники влади здійснюють вплив, тільки сильна особистість може його здійснювати. Недарма в англійській мові слово powerпозначає як владу, так і силу, міць.

У досить великої кількості інформантів слово «влада» асоціюється з брехнею. На нашу думку, як і в керівників, так і у підлеглих цей асоціат пов'язаний в першу чергу з посадовими особами, громадськими та політичними діячами, передвиборчі обіцянки яких, ніколи не справджуються. Цікавим також є той факт, що серед реципієнтів, в яких слово «влада» асоціюється з брехнею, було кілька депутатів Київської міської ради. Цей факт свідчить про те, що саме шляхом обману люди приходять до влади, та за допомогою брехні представники влади здійснюють свій вплив на свідомість та дії громадян, підкорюють їх своїй волі.

Асоціативний експеримент фіксує наявність в ближній периферії концептуальних ознак, які становлять антонімічну пару законність – беззаконня в групі підлеглих. Зауважимо, що у представників влади компонент закон майже відсутній у структурі концепту. Проведений нами аналіз асоціатів дозволяє зробити припущення, що керівники (особи, наділені владою) не обмежують свій вплив законами. На відміну від керівників, у свідомості підлеглих існує певна система згідно з якою представники влади мають у своїх діях керуватися законом. Кількісний і відсотковий аналіз вербальних репрезентантів концепту «влада» за тематичними групами також відображає перевагу відповідей підлеглих в тематичній групі «нормативні ресурси влади» (див. додаток 1).