Після встановлення асоціативних зв’язків між словами, можна визначити семантику слів, виявити закономірності зберігання лексики в пам’яті людини, виявити ступінь актуальності вербальних зв’язків всередині мови, усталену в традиції систему оцінок, які лежать в основі сприйняття дійсності носіями тієї чи іншої мови.
Процес асоціювання включає в себе операцію добору слова. Л.В. Сахарний під час аналізу принципів механізму пошуку та вибору в асоціативному полі зауважив, що «спочатку вибір здійснюється серед найбільш частотних, «центральних» найменувань, потім – все більш периферійних, та відповідно таких, що викликають слабші асоціації». На думку дослідників, асоціативне поле дозволяє виділити як область загальнолюдського змісту, з суттєвою перевагою в ній універсальних, з точки зору когнітивно-семантичних та логічних відношень між словами, так і області, де переважають культурно-обумовлені зв’язки між лексемами.
У кожного народу уявлення про владу, «як і будь-яке ключове для культури поняття, вкорінене у свідомості від народження, та відображається словесно-образно». Припускаючи, що концептуалізація поняття «влада» в наївній свідомості представників української лінгвокультури відбувається по-різному, а відповідно, спостерігається концептуальне різноманіття в характеристиці досліджуваного поняття, нами був проведений вільний психолінгвістичний асоціативний експеримент серед носіїв української мови, для якого було обрано слово-стимул «влада».
З метою виявлення особливостей змісту та структури концепту «влада», які, на нашу думку, обумовлені світоглядом, світовідчуттям та базисними уявленнями індивідів, було проведено лінгвокогнітивний аналіз мовних реакцій реципієнтів – носіїв української мови, отриманих у результаті асоціативного експерименту. Вербалізовані реакції, отримані від інформантів, дозволяють зробити висновки про те, які ознаки слова-стимула виявились для них більш актуальними та інтерпретувати отримані асоціати як відображення тих чи інших концептуальних ознак концепту.
За умовами експерименту, респондентам було запропоновано відповісти на питання анкети, де вони спочатку мали зазначити свої вік, стать і посаду та записати 5 перших слів-реакцій (словосполучень), які спадають на думку, на пред’явлене слово-стимул «влада». В експерименті взяли участь 117 осіб (43 чоловіки та 74 жінки) віком від 16 до 80 років, з яких 32 особи – представники влади та 85 осіб – підлеглі. Отримано 585 асоціативних реакцій, з яких 117 перших реакцій.
3.2 Структура концепту «влада» в гендерному та соціальному аспектах
Отримані в ході асоціативного експерименту всі мовні реакції респондентів на слово-стимул «влада» були розподілені на 3 тематичні групи на підставі їх екстралінгвістичної спільності: влада як структура державних органів; персоніфікація влади; влада – вплив; окрему групу складають символічні асоціати, а також асоціати, що не увійшли до жодної групи.
Тематична група «влада як система державних органів» переважно представлена лексикою суспільно-політичного змісту. У межах цієї групи нами були виділені такі підгрупи: державні органи управління (40 відповідей), негативне в системі владних відносин (10 відповідей), нормативні ресурси влади (29 відповідей), бюджетно-фінансові повноваження (2 відповіді), обов’язки влади (4 відповіді). Загальна кількість реакцій складає групу з 85 відповідей.
Групу лексики, яка характеризує владу як суб’єкт владних відносин або особу, наділену владою, складають асоціати 239 відповідей. До цієї групи відносимо реакції, що утворюють тематичну підгрупу «персоніфікація влади» (25 відповідей), реакції, пов’язані з суб’єктивною оцінкою моральних якостей осіб, представників влади: аморальність (29 відповідей), моральні цінності (32 відповіді), ганебне у вчинках представників влади (94 відповіді), а також ті блага, що отримує людина внаслідок її приходу до влади: утилітарні ресурси влади (54 відповіді). До цієї ж групи вважаємо за необхідне віднести асоціати, пов’язані з впливом влади на людину, суб’єкт влади (5 відповідей).Основним критерієм для формування цієї групи є наявність спільного компоненту в семантиці асоціатів – «особа», адже всі вони більшою або меншою мірою характеризують владу як суб’єкт владних відносин, людину, вже наділену владою, або особу, що може бути нею наділеною.
Окрему групу складають асоціати, що характеризують владу як вплив системи. Усередині цієї групи ми виділили такі смислові ряди: негативний вплив влади (16 відповідей), бездіяльність суб’єкта влади (відсутність впливу) (53 відповіді), наслідки впливу влади (10 відповідей), могутній вплив (56 відповідей), воля, свобода в діях (22 відповіді), сила (можливість впливати) (45 відповідей), шляхи досягнення влади (впливу) (8 відповідей). Загальна кількість відповідей в групі становить 210 відповідей.
Загальна кількість символічних асоціатів, а також асоціатів, що не увійшли до жодної групи, становить 51 відповідь. Загальна кількість отриманих в ході вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту реакцій складає 585 відповідей.
Результатом першого етапу аналізу концепту «влада» в українській лінгвокультурі є висновок про те, що в цьому концепті носії української мови виділяють такі смисли: система органів правління; особа, суб’єкт влади; вплив; вигоди.
На другому етапі аналізу ми перейшли до узагальнення окремих асоціатів і формулювання конкретних когнітивних ознак у рамках відповідних смислових рядів.Слід зауважити, що ми аналізували всі отримані асоціати, включаючи одиничні. Зазвичай, одиничні асоціати складають дальню периферію та інтерпретаційну частину концепту. Типовими для певної лінгвокультури вважаються ознаки концепту, властиві більшій частині її представників.
Таким чином, результатом другого етапу когнітивної інтерпретації є опис структури концепту в термінах ядра, ближньої периферії, дальньої периферії та інтерпретаційного поля. Це ще раз підкреслює той факт, що концепт має польову структуру. В основу виділення ядра та периферії досліджуваного концепту були покладені такі критерії: частотність репрезентації одиниць, що здійснюють базову вербалізацію концепту, рівень абстрактності значення відповідного репрезентанта, загальновідомість та ін.
З метою перевірки гіпотези про те, що концепт «влада» у свідомості респондентів, носіїв української мови, залежить від статі та соціального статусу мовця (статусу інформанта в ієрархії владних відносин), вважаємо за необхідне зробити детальний аналіз концепту на базі отриманих в ході експерименту асоціацій, взявши до уваги гендерний та соціальний критерії.
Влада як система відносин між людьми обов’язково включає двох її безпосередніх учасників: суб’єкт влади (її носії, представники) і об’єкт влади (ті, на кого спрямована діяльність суб’єкта, підвладні). Влада пронизує усі сфери життєдіяльності людини, вона наявна скрізь, де є усталені об’єднання людей: у сім’ї, виробничих колективах, різних організаціях і закладах, у державі. У нашому дослідженні у ході вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту було виділено дві групи інформантів залежно від їх позиції в ієрархії владних відносин у виробничому колективі: керівники та підлеглі, де, фактично, керівники виконують соціальну роль суб’єкта влади, а підлеглі – об’єкта влади.
Отже, структура концепту «влада» для керівників (представників влади) за результатами нашого аналізу є такою:
ядро: гроші – 10, корупція – 9, порядок – 7, сила – 6, відповідальність – 6;
ближня периферія: брехня – 4, стабільність – 4, багатство – 3, безкарність – 3, бездіяльність – 3;
дальня периферія: беззаконня – 2, бізнес – 2, бруд – 2, впевненість – 2, вплив – 2, вседозволеність – 2, демократичність – 2, добробут – 2, рішучість – 2, задоволення амбіцій – 2, законність – 2, захищеність – 2, можливості – 2, надійність – 2, зрада – 2, нахабність – 2, недоторканість перед законом – 2, непорядність – 2, підкорення – 2, самотність – 2, Верховна Рада – 1, гарант прав та свобод – 1, вибори – 1, дисципліна – 1, виконання вказівок зверху – 1, воля – 1, засіб легкої наживи – 1, болото – 1, Бакутина – 1, авторитет – 1, «бардак» – 1, безвладдя – 1, бездушність – 1, довіра – 1, злочинність – 1, керівник – 1, керувати – 1, клани – 1, безпринципність – 1, корисливість – 1, лад в Україні – 1, маніпуляція свідомістю громадян – 1, могутність – 1, можливість подорожувати – 1, насильство – 1, недовіра – 1, непрофесійність 1, неспроможність – 1, нірвана – 1, норма – 1, обов’язок – 1, олігархи – 1, організаторські здібності – 1, парламент – 1, партія "Регіонів" – 1, печія – 1, пільги – 1, повага – 1, покора – 1, правопорушення – 1, президент – 1, прозорість – 1, професійність – 1, процвітання – 1, ризик – 1, розкрадання держ. майна – 1, розум – 1, сварки – 1, свист – 1, свобода – 1, система – 1, спокій – 1, спокуса – 1, справедливість – 1, страх – 1, хабарники – 1, цар – 1, цунамі – 1, Шуфрич – 1, Щуровський – 1.
Третім етапом аналізу є обчислення відсоткової кількості реакцій, які складають тематичні групи, від загальної кількості відповідей керівників (перше число в дужках), а потім процентної кількості асоціацій від загальної кількості реципієнтів-керівників (друге число в дужках). Цей етап аналізу концепту є завершальним під час моделювання структури концепту.
Тематичну групу «влада як система державних органів» складають 20 відповідей: державні органи управління – 5 відповідей (3%;16%), негативне в системі владних відносин – 2 відповіді (1,2%; 6,4%), нормативні ресурси влади – 11 відповідей (6,6%; 35,2%), обов’язки влади – 2 відповіді (1,2%; 6,4%).
До групи «влада як суб’єкт владних відносин або особа, наділена владою» увійшли 69 відповідей: персоніфікація влади – 5 відповідей (3%; 16%), суб’єктивна оцінка моральних якостей осіб, представників влади: аморальність – 8 відповідей (4,8%; 25,6%), моральні цінності та здібності людини – 12 відповідей (7,2%; 38,4%), ганебне у вчинках представників влади – 19 відповідей (11,4%; 60,8%), блага, що отримує людина внаслідок її приходу до влади – 22 відповіді (13,2%; 70,4%), вплив влади на людину, суб’єкт влади – 3 відповіді (1,8%; 9,6%).