· У кожній з наведених концептуальних зон, репрезентованих лексичними засобами, існує своя «зональна» область ядра та периферії. Ядро кожної концептуальної зони представлено термінологією, яка утворює первинні ознаки концепту та називає явища, найбільш актуальні для сучасного життя. Зона ближньої периферії репрезентована мовними засобами, якими є часто вживані слова та словосполучення, а також найбільш стійкі уявлення, які існують у свідомості носіїв української мови. Зону дальньої периферії складає лексика, яка не містить владної семи, але опосередковано вказує на владу.Межі ядерної та периферійної областей кожної концептуальної зони є незамкнутими і несталими за своїм складом.Постійні зміни в суспільно-політичному житті впливають на якісний склад концептуальних зон, внаслідок чого вони вбирають в себе нові мовні факти.
· Результати вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту підтверджують наявність двох концептуальних зон в структурі досліджуваного концепту: «влада – вплив» та «влада – система», а також наявність виділених на основі лексикографічного аналізу базових концептуальних ознак. Експериментально було виявлено також ряд концептуальних ознак, актуальних для наївної свідомості сучасних представників української лінгвокультури, які є асоціативно-фоновим змістом концепту «влада».
· На базі експериментально отриманих відомостей виділені ядерні та периферійні ознаки концепту «влада» в групі жінок та чоловіків, керівників (представників влади) та підлеглих. У ході експерименту було встановлено, що структура концепту залежить від статі реципієнта, а також від його статусу в ієрархії владних відносин. За наявності спільних для всіх чотирьох груп ознак концепту під час моделювання його структури було виявлено ряд відмінностей, які, на нашу думку, свідчать про гендерну та соціальну обумовленість сприйняття досліджуваного поняття. Так, спільними для когнітивної свідомості жінок та чоловіків, керівників та підлеглих є такі ознаки: гроші, сила, корупція, брехня, злочинність, законність.
· Результати експерименту свідчать про те, що в свідомості всіх реципієнтів, носіїв української мови, превалює уявлення про владу як систему державних органів, осіб, представників цієї системи, або вплив системи. Зрідка уявлення про владу проектуються на відносини у виробничому колективі та ще рідше на відносини у родині.
· Незалежно від статі реципієнта та його статусу в ієрархії владних відносин поняття «влада» асоціюється в першу чергу з грошима та корупцією. На нашу думку, ці реакції свідчать про наявність лінгво-ментального стереотипу в свідомості представників української лінгвокультури, який, як правило, репрезентують найбільш частотні асоціації.
· Аналіз фактичного матеріалу виявив наявність у концептуальній зоні «влада – система» опозиції «влада – народ», яка реалізується через певну ідеологічну спрямованість політичних термінів, а також за допомогою цілеспрямованого добору оцінної лексики. Таке протиставлення в засобах масової інформації, а також в наївній свідомості представників української лінгвокультури, як правило, набуває форми «свої – чужі».
· Експериментально встановлено, що за допомогою вербальних асоціатів можна виявити характер соціальних змін. Частотні реакції дозволяють дати оцінку цим змінам. Саме стереотипні частотні реакції відображають суттєві для національної мови лінгвістичні та екстралінгвістичні зв’язки слова. Експериментально доведено, що прагматичний компонент, який виявився частиною змістової структури концепту, тісно пов’язанийз національним менталітетом.
· Наше дослідження підтверджує можливість опису концепту «влада» на основі виявленої сукупності ознак, що характеризують досліджуваний концепт. Зазначені ознаки формують структуру концепту в термінах ядра та периферії: чим ближче концептуальні ознаки розташовані до ядра, тим суттєвішими вони є для носіїв мови, міра віддалення від ядра вказує на ступінь вагомості концептуальних ознак.
· Усередині концепту відбуваються постійні поняттєві зміни, чим зумовлена відсутність чітких меж для когнітивних шарів, оскільки вони рухливі та взаємопроникні. Дальня периферія більш схильна до коливань ознак, тоді як ядро та ближня периферія більш стабільні та стійкі. Гнучкість та рухливість когнітивних шарів всередині концепту характеризують його як «живе» утворення, яке знаходиться в постійному розвитку та формується в свідомості індивіда в тісному зв’язку зі вже засвоєними цінностями цього соціуму. Вважаємо, що у реальній дійсності відбувається розширення інформаційного потенціалу концепту.
· Отриманий експериментально матеріал дозволяє детально дослідити зміст концепту «влада», а також зробити детальний опис моделі досліджуваного концепту. Результати дослідження підтверджують думку про те, що зміст концепту «влада» обумовлений світоглядом, світовідчуттям та базовими уявленнями індивідів як членів лінгвокультурних спільнот, сформованих у свідомості через дієвий контакт з навколишнім світом.
· За результатами вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту можемо констатувати факт взаємодії когнітивного та прагматичного планів в структурі досліджуваного концепту в свідомості носіїв української мови. Однак, незважаючи на те, що всі базові значення досліджуваного концепту були відтворені у відповідях реципієнтів, концепт «влада» в наївній свідомості представників української лінгвокультури зазнає певних змін у зіставленні з існуванням концепту в науковій картині світу. Якщо у науковій картині світу концепт «влада» переважно складається з когнітивних ознак, які являють собою лексику політичної терміносистеми, відтворюють фрагмент об’єктивної дійсності, в наївній свідомості носіїв української мови у взаємодії когнітивного плану концепту «влада» з прагматичним виявляється домінування прагматичного.
Запропонована методика аналізу концепту «влада» відкриває нові перспективи для подальших наукових досліджень, зокрема у царині різних лінгвокультур. До вивчення зазначеного концепту можуть бути також залучені фразеологічні словники, а також авторські художні тексти.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Актуальні проблеми металінгвістики: Зб. наук. ст. за матеріалами V Міжнар. наук. конфер. – Черкаси: Ант, 2007. – 342с.
2. Апресян Ю.Д. Эмоциональная система. Образ человека по данным языка: попытка системного описания // Вопросы языкознания. – 1995. – № 1. – С. 37-65.
3. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. – М.: Языки русской культуры,1999. – 896с.
4. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике. Воронеж: Издательство ВГУ, 1996. – 246c.
5. Бацевич Ф. С. Когнітивне і лінгвальне в процесах вербалізації // Мовознавство. – 1997. – №6. – С. 30-36.
6. Бессонова Л.Е. Лексикографическое описание политических концептов // Культура народов Причерноморья. – 2005. – № 65. – С.49-53.
7. Бєлова А. Д. Вербальне відображення концептосфери етносу: сучасний стан вивчення проблеми // Мовні і концептуальні картини світу. – К.:Київський ун-т ім. Тараса Шевченка, 2001. – С. 15-22.
8. Бєлова А. Д. Мовні картини світу: принципи утворення та складові // Проблеми семантики слова, речення та тексту. – К.: КНЛУ, 2001. – Вип.7. – С. 26-30.
9. Болдырев Н.Н. Концептуальное пространство когнитивной лингвистики // http://www.philol.msu.ru.
10. Брагина Н.Г. Фрагмент лингвокультурологического лексикона (базовые понятия) // Фразеология в контексте культуры / отв. ред. В.Н. Телия. – М.: Языки русской культуры, 1999. – С.131-138.
11. Буйнова Р.А. Универсальные и специфические черты метафоризации // Лингвистические исследования: К 75-летию профессора В.Г. Гака – Дубна: Феникс, 2001. – С. 49-66.
12. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики. – М.: Языки славянской культуры, 2001. – 272с.
13. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. – М.: Русские словари, 1996. – 411с.
14. Великий тлумачний словник української мови: Близько 40000 сл. / [Упоряд. Т.В.Ковальова]. – Х.: ФОЛІО, 2005. – 767с.
15. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 250000 / В’ячеслав Тимофійович Бусел (уклад. та голов. ред.). – К.: Перун, 2005. – 1728с.
16. Воркачев С.Г. Счастье как лингвокультурный концепт. – М.: Гнозис, 2004. – 240с.
17. Воркачев С. Г. Культурный концепт и значение Труды Кубанского государственного технологического университета. Сер. Гуманитарные науки. Краснодар, 2003. – Т. 17, вып. 2. –С. 268-276.
18. Гачев Г.Д. Национальные образы мира: Космо-Психо-Логос. – М.: Изд. группа "Прогресс"-"Культура", 1995. – 480с.
19. Горошко Е.И. Интегративная модель свободного ассоциативного эксперимента. М.; Х.: РА – Каравелла, 2001. – 316с.
20. Горошко Е., Кирилина А. Гендерные исследования в лингвистике сегодня // Гендерные исследования. – Х.: ХЦГИ, 1999. – № 1. – С. 45-65.
21. Добровольский Д.О., Караулов Ю.Н. Ассоциативный фразеологический словарь русского языка. – М.: Помовский и партнеры, 1994. – 116с.
22. Дроздова С.О. Концепт «влада» у сучасному російському політичному дискурсі. Автореф дис. канд. філ. наук: 10.02.02. – Дніпропетровськ, 2004. – 22с.
23. Ермаков С.В., Ким И.Е., Михайлова Т.В., Осетрова Е.В., Суховольский С.В. Власть в русской языковой и этической картине мира. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 408с.
24. Етимологічний словник української мови в 7т. / В.Є. Дуденко, Л.П. Марченко та ін. – К.: Наукова думка, 1982. – Т.1. – 632с.
25. Жаботинська С.А. Посесивна конструкція і концептуальні трансформи // Мова. Людина. Світ. До 70-річчя професора М. П. Кочергана. Зб. наук. статей. Під ред. Тараненка О.О. — Київ: Київський нац. лінгвістичний ун-т, 2006. — С. 178-192.
26. Завгородня Л.В. Природа стереотипу та стереотипні інновації у публіцистиці // Семантика мови і тексту. Зб. статей VІ Міжнародної конференції. –Івано-Франківськ, 2000. – С. 197-201.
27. Залевская А.А. Введение в психолингвистику: [Учеб. для студентов вузов, обучающихся по филол. спец.] – М.: Рос. гос. гуманитар. ун-т, 2000. – 381с.