Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди профспілкового органу допускається у випадках:
- ліквідації підприємства, установи, організації;
Право власника ліквідувати підприємство, установу, організацію не підлягає сумніву. Тому збереження чинного до внесення Законом від 18 лютого 1992 р.[164] доповнень до КЗпП порядку, що передбачав одержання згоди профоргану на звільнення працівників при ліквідації підприємства, прийшло у протиріччя з реальністю. Правило про одержання згоди майже завжди неможливо виконати при ліквідації підприємства на основі рішення суду, у тому числі у зв'язку з визнанням банкрутом.
Практика ліквідації юридичних осіб з правонаступництвом, що одержала поширення, не зовсім коректна. Але це - теж ліквідація. Тому і при такій ліквідації звільнення працівників провадиться на підставі п.1 ст.40 КЗпП без згоди профспілкового органу.
Від ліквідації слід відрізняти реорганізацію, при якій звільнення можливе лише при скороченні чисельності чи штату працівників і за умови одержання попередньої згоди профспілкового органу.[165]
- незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;
Звільнення за ст. 28 КЗпП не підпадає під дію ст.43 КЗпП. Тому звільнення за результатами випробування відповідно до ст.43 КЗпП згоди профспілкового органу не потребує. Законодавець у ст.431 КЗпП ще раз вирішив підтвердити, що при звільненні за результатами випробування згоди профспілкового органу не потрібно.
- звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством;
Звільнення з суміщуваної роботи за підставами, зазначеними в абзаці четвертому частини першої ст.431 КЗпП, допускається лише стосовно сумісників, працюючих на державних підприємствах, в установах, організаціях (як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом). Звільнення сумісників з роботи на підприємствах, установах, організаціях недержавної форми власності за ініціативою власника має провадитись за згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених законом.
Винятків з цього правила два:
1) працівник, основним місцем роботи якого являється державне (комунальне) підприємство, установа, організація, за підставами, зазначеними в абзаці четвертому частини першої ст.43¹ КЗпП, з суміщуваної роботи на підприємстві, установі, організації недержавної форми власності може бути звільнений без згоди профспілкового органу;
2) працівник-сумісник звільняється з недержавного (некомунального) підприємства, установи за підставами, зазначеними в абзацах другому, третьому, п'ятому і подальших частини першої ст.431 КЗпП без згоди профспілкового органу.[166]
- поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
Звільнення працівника у зв'язку з поновленням на роботі того працівника, котрий раніше виконував цю роботу[167], законодавець також кваліфікує, як слабко пов'язане з волею власника. У той же час при відмові профспілкового органу дати згоду на звільнення склалася б ситуація, у якій судове рішення неможливо було б виконати. Тому звільнення за названою підставою провадиться без згоди профспілкового органу.
- звільнення працівника, який не є членом професійної спілки, що діє на підприємстві, в установі, організації;
У принципі на підприємстві може діяти одна чи декілька профспілкових організацій. Якщо працівник не являється членом хоча б однієї з професійних спілок, що діють на підприємстві, в установі, організації, він звільнюється за ініціативою власника без згоди профкому.
Інколи під поняттям "діюча на підприємстві профспілкова організація" мається на увазі лише та профспілка, котра підписала колективний договір. Але уявляється, що така думка не являється правильною хоч би тому, що Закон "Про колективні договори й угоди" прямо передбачає існування на підприємстві, в установі, організації тих профспілок, котрі не брали участі у підписанні колективного договору, наприклад, у зв´язку з тим, що трудовий колектив відхилив їх проект колективного договору.[168] Слід згадати, що відповідно до Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" первинні профспілкові організації мають повідомити роботодавця про своє існування, що є певним доказом її дії.[169] Отже, на нашу думку, якщо профспілкова організація не повідомила роботодавця про своє існування, її не можна вважати такою, що діє.
- звільнення з підприємства, установи, організації, де немає профспілкової організації;
При відсутності на підприємстві профспілкової організації відсутній і орган, згоду якого на звільнення має одержати власник. Тому і у такому разі звільнення провадиться без такої згоди.
- звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби, та органів державного контролю за цінами;
Тобто тих осіб, котрі звільняються за п.1 ст.41 КЗпП.
- керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;
Абзац дев'ятий частини першої ст.431 КЗпП поширюється лише на керівних працівників, тобто тих, що мають у підпорядкуванні працівників. Тому він не може поширюватись, наприклад, на державних службовців, що не є керівниками, у тому числі на осіб, що займають посади патронатної служби (крім керівників).
- звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.
Можливість звільнення без згоди профспілкового органу за цією підставою випливає й із ст.43 КЗпП.
Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного профспілкового органу.
Частина друга статті, що коментується, допускає можливість встановлення й інших випадків, коли звільнення за ініціативою власника провадиться без згоди профспілкового органу. Але слід враховувати, що розірвання трудового договору за ініціативою власника провадиться за згодою профспілкового органу лише у випадках, передбачених ст. 43 КЗпП. Визначення випадків розірвання трудового договору без згоди профспілкового органу є встановленням винятків із правила ст. 43 КЗпП, а не збиранням докупи тих випадків, які під загальне правило ст.43 КЗпП взагалі не підпадають. Тому, хоч у ст.431 КЗпП не зазначається того, що згода профкому не потрібна при звільненні члена колективного сільськогосподарського підприємства з певної посади чи роботи, все ж така згода не є необхідною. У подібних випадках йдеться не про розірвання трудового договору за підставами, переліченими у частині першій ст.43 КЗпП (п.94 Правових позицій щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ. Розділ XIV. Трудове право). Вважається, що при звільненні члена колективного сільськогосподарського підприємства чи іншого виробничого кооперативу від певної посади чи роботи трудові правовідносини між таким роботодавцем і працівником не припиняються, оскільки працівник має право вимагати надання йому іншої роботи.[170]
Згідно Закону "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" без попередньої згоди профспілкового органу відбувається звільнення працівника, який має допуск до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках, якщо його звільнення відбувається у зв'язку з анулюванням цього допуску. Причому за змістом цієї норми безпосередньою підставою для звільнення працівника може бути як п. 2 ст. 40 КЗпП, так і інша підстава, передбачена законом. Слід згадати, що однією із підстав анулювання допуску до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках є звільнення працівника з попереднього місця роботи за порушення трудової дисципліни.[171]
Відповідно до Закону "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” без погодження профкому звільняються особи, які є організаторами страйку, визнаного судом незаконним, або які не виконують рішення про його визнання незаконним, а також працівники, які перешкоджають припиненню незаконного страйку.[172] Проте, слід врахувати, що названа стаття не формулює підстав звільнення працівників з роботи. Скоєння працівником перелічених проступків може бути приводом для звільнення, якщо його дії підпадають під відповідні норми законодавства про працю, які встановлюють підстави для звільнення.
***
2.3.5. Стаття 45 КЗпП[173] передбачає підстави розірвання трудового договору на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу:
На вимогу профспілкового органу, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір (контракт) з керівником або усунути його із займаної посади, якщо він порушує законодавство про працю і не виконує зобов'язань за колективним договором.