2) за результатами атестації приймається рішення про просування на посаді, присвоєння класного звання, підвищення посадового окладу, встановлення надбавки, а при необхідності - про зниження посадових окладів у межах мінімального розміру, встановленого за даною посадою, чи звільнення з посади.
Детальніше порядок проведення атестації названа постанова не регламентує. На наш погляд, він може регулюватися локальним нормативним актом, що може бути прийнятий на підприємстві як додаток до колективного договору чи затверджений власником за погодженням з профспілковим органом. Проте, у випадках, коли локальний нормативний акт, очевидно, зачіпає інтереси працівника, не виключено, що суд при вирішенні трудового спору визначає можливим застосовувати за аналогією правила про атестацію керівних інженерно-технічних працівників і інших спеціалістів підприємств і організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту та зв'язку.[72]
Атестація бригадирів на підприємствах може провадитись на основі Типового положення про організацію підбору та атестації бригадирів у виробничих об'єднаннях та на підприємствах, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС.
Атестація керівних, наукових, інженерно-технічних та інших фахівців науково-дослідних установ, конструкторських, технологічних, проектних, пошукових та інших організацій науки, у тому числі тих, що входять до складу підприємств, а також науково-дослідних підрозділів вищих навчальних закладів провадиться на підставі постанови ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР "Про заходи з підвищення ефективності роботи наукових організацій та прискорення використання у народному господарстві досягнень науки і техніки" і Положення про порядок проведення атестації керівних, наукових, інженерних працівників і спеціалістів науково-дослідних установ, конструкторських, технологічних, проектних, пошукових та інших организацій науки, затвердженого постановою ГКНТ СРСР, Держбуду СРСР та Держкомпраці СРСР.[73]
Названі документи передбачають затвердження переліків працівників, що підлягають атестації. Переліки затверджуються у порядку підпорядкованості міністерствами і відомствами, академіями наук за погодженням з відповідними профспілковими органами. Це правило, на наш погляд, не виключає проведення атестації на основі зазначених нормативних актів в організаціях, що не входять до системи органів, яким надане право затверджувати названі переліки, а припускає використання переліків відповідних близьких за родом діяльності відомств.
Нормативні акти, що наведені вище, не поширюються на атестацію наукових працівників, посади яких включено до Переліку посад наукових працівників державних наукових установ, організацій та посад науково-педагогічних працівників державних вищих навчальних закладів III—IV рівня акредитації, перебування на яких дає право на одержання пенсії та грошової допомоги при виході на пенсію.[74] Вони атестуються відповідно до Положення про атестацію наукових працівників, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України.[75]
Педагогічні працівники підлягають атестації відповідно до Закону "Про освіту". Дещо більш детально регулюється атестація педагогічних працівників у Законі "Про загальну середню освіту". Визначається обов'язковість атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, як правило, один раз на п'ять років. За результатами атестації педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюється кваліфікаційна категорія (спеціаліст, спеціаліст другої категорії, спеціаліст першої категорії, спеціаліст вищої категорії) та може бути присвоєне педагогічне звання (старший учитель, учитель-методист, вихователь-методист, педагог-організатор, методист тощо).[76]
Типове положення про атестацію педагогічних працівників України затверджене наказом Міністерства освіти України. На момент прийняття Міністерством цього акта ні Закон "Про освіту", ні Положення про Міністерство освіти України не надавали цьому Міністерству права регулювати порядок проведення атестації педагогічних працівників. Таке право Міністерству освіти було дано лише Законом "Про освіту" у редакції від 23 березня 1996 року[77]. З урахуванням існуючого у суспільстві невисокого рівня правової культури вряд чи є підстави ставити під сумнів юридичну чинність названого Типового положення.
Відповідно до Типового положення атестації підлягають педагогічні працівники з вищою і середньою освітою дошкільних, загальноосвітніх професійних, позашкільних навчально-виховних закладів, інтернатів при школах, навчально-виховних закладів для громадян, що потребують соціального захисту і реабілітації, прийомників-розподільників для неповнолітніх, комбінатів і майстерень трудового виховання та професійної орієнтації учнів, міжшкільних комп'ютерних центрів, технікумів, училищ, коледжів, ліцеїв, навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів (крім працівників, за оплатою праці прирівняних до науково-педагогічних працівників вузів), районних, міських методичних центрів, установ охорони здоров'я, соціального забезпечення, культури, а також педагогічні працівники підприємств і організацій, інших навчально-виховних закладів. Атестації відповідно до Типового положення підлягають педагогічні працівники закладів освіти всіх форм власності.
Відповідно до названого Типового положення атестації піддягають такі педагогічні працівники перелічених вище навчальних закладів та інших організацій: вчителі і викладачі всіх спеціальностей; вчителі-дефектологи; вихователі; вихователі-методисти; логопеди; завідуючі логопедичними пунктами; методисти; музичні, художні керівники; інструктори фізкультури, праці, слухових кабінетів; концертмейстери; педагоги-організатори; соціальні педагоги; практичні психологи.
Крім названих, атестації підлягають також такі категорії працівників: майстри виробничого навчання; керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи; культорганізатори; акомпаніатори; екскурсоводи; інструктори по туризму; старші вожаті.
Типовим положенням встановлений граничний строк для звільнення педагогічних працівників за результатами атестації - два місяці зі дня прийняття рішення атестаційної комісії. У цей двомісячний строк не зараховується час розгляду скарги працівника на рішення атестаційної комісії атестаційною комісією вищого рівня.[78]
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 р. передбачена періодична (один раз у 5 років) атестація державних службовців органів виконавчої влади.[79]
Положенням про порядок і умови проходження служби у митних органах України передбачена періодична (один раз у 5 років) атестація посадових осіб митних органів, котрим присвоєні персональні звання.[80] Інструкція про атестацію службових осіб митних органів України затверджена наказом Держмитслужби України[81].
Атестації підлягають посадові особи державної податкової служби України[82]. Порядок проведення атестації визначається Головною державною податковою адміністрацією України.
Закон "Про ветеринарну медицину" передбачає атестацію спеціалістів ветеринарної медицини у порядку, встановленому законодавством. Проте такий порядок не затверджений.
Атестація лікарів провадиться відповідно до Положення про проведення атестації лікарів, затвердженого наказом Мінохоронздоров'я України.[83]
Законом "Про статус суддів" передбачена атестація суддів.[84] Вона провадиться відповідно до Закону "Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України".[85]
Закон "Про судову експертизу" передбачає атестацію судових експертів у порядку, визначеному Міністерством Юстиції.[86] Такий порядок затверджений наказом Міністерства Юстиції "Про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів".[87]
Атестація спортивних суддів та спортивних тренерів проводиться на підставі Закону "Про фізичну культуру і спорт".[88]
Кабінет Міністрів України затвердив Положення про порядок проведення атестації працівників керівного складу державних підприємств. Згідно з цим Положенням атестації підлягають керівники підприємств, їх заступники, головні інженери, керівники структурних підрозділів державних підприємств, а також об'єднань, склад і статути яких затверджені відповідними органами влади. Атестація цих працівників проводиться один раз на три роки. Першу атестацію приписано провести в 1999 р.[89]
Пунктом 12 Положення про порядок контролю за сховом, відпуском та транспортуванням спирту етилового передбачена атестація водіїв, здійснюючих управління автотранспортними засобами, якими здійснюється перевезення етилового спирту. Кабінет Міністрів відніс до компетенції Міністерства транспорту визначення умов і порядку проведення атестації таких водіїв. Наказом Міністерства транспорту затверджений Порядок атестації водіїв, здійснюючих перевезення етилового спирту, і транспортних засобів, котрі при цьому використовуються.[90]
Атестація водіїв провадиться Державним автотранспортним Науково-дослідним та проектним інститутом. Атестація провадиться щорічно. За результатами атестації водію видається посвідчення, строк дії якого не може перевищувати одного року зі дня видачі. При відсутності посвідчення про атестацію водій не Може бути допущений до роботи по перевезенню етилового спирту. Якщо немає можливості перемістити чи перевести його на іншу роботу, водій підлягає звільненню на підставі п.2 ст.40 КЗпП.