2.6 Адаптація абревіації
Існує декілька видів створення нових слів, в це число також входить і абревіація. Її роль у створенні нових слів у китайській мові в останні десятиліття значно зросла, збільшився відсоток слів, утворенних цим способом. Широкий розвиток абревіації та використання скорочених лексичних одиниць стали характерною тенденцією не тільки для китайської мови, але і багатьох інших мов. Число скорочень у китайській мові росте, і тому виникає необхідність описувати та вивчати лексичні одиниці, які виникають.
Останні десятиліття знаменуються появою великої кількості іншомовних слів, головним чином, англомовного походження, у число запозичень входять і скорочені слова, серед яких з'явилася особлива група скорочень, що є незвичайним для китайської мови явищем, при якому запозичується фонетична сторона слова і його графічне вираження. Великий відсоток таких іншомовних вкраплень є абревіатурами (写), які записуються латиницею. У якості основних екстралінгвістичних причин їхньої появи можна назвати виникнення й поширення мережі Інтернет, високий темп розвитку інформаційних технологій, електронної індустрії. Лінгвістичні причини використання лексичних одиниць такого типу наступні: висока мовна економія, лаконічність, збереження високого темпу мови, характерного для китайської мови.
Окрім англомовних скорочень, виникла деяка кількість суто китайських скорочень: скорочення із змішаними моделями, у склад яких входять латинські букви та ієрогліф, а також скороченні лексичні одиниці, створенні на основі алфавіту КФА (китайський фонетичний алфавіт).
Китайський термін, котрий називає такі лексичні одиниці можна перекласти як «буквенні скорочення», у словнику «Словник буквенних скорочень» (字母典) подається наступне визначення цього мовного явища: «Буквенні скорочення» (цзиму ци – 字母) є лексичними одиницями, у складі яких присутні запозичені букви іноземної мови (головним чином латинські букви), або словами, котрі повністю складаються з букв алфавіту іншої мови. Вони є запозиченнями нового типу» [39].
Буквенні скорочення сучасної китайської мови умовно можна розділити на декілька видів:
1. Абревіатура (лат. «abbrevio» – скорочую) – ініціальні буквені скорочення, так звані ініціальні графічні або графо-лексичні скорочення. Вони використовуються для позначення численних агентств і структур ділової й соціальної сфери світу. Скорочуються окремі словосполучення, серед них найбільша кількість різного роду назв організацій (APEC (Asia Pacific Economical Cooperation, китайською мовою – 洲和太平洋地区 易合作组(дослівний переклад – Економічно-торгівельна компанія сумісного співробітництва Азіатсько-Тихоокеанського регіону), але така назва є досить громіздкою, тому китайці скоротили її до 太合作, що є дослівним перекладом англійського варіанту: «Asia Pacific» – 太 (Азіатсько-Тихоокеанський), «Economical» – 平 (економічний), «Cooperation» – 合作组(компанія сумісного співробітництва). Тобто, абревіація з англійської мови у китайській адаптувалася завдяки дослівному перекладу кожного слова повної назви оргацізації), NBA (National Basketball Association. У китайській мові є дослівний переклад – 全国球会, але також можливий варіант фонетичної передачі саме абревіативного скорочення – 牛逼啊 (niu bi a), де 牛 нагадує звучання англ. букви «N» ([en]), 逼є абсолютним фонетичним відповідником звучання букви «B» ( [bi:] ), а 啊 є звуконаслідуванням англ. «A» ( [ei] )), предметів масового використання (DVD програвач (з англ. DVD player (Digital Video Disc player). У китайській мові «Digital Video Disc» перекладається як 数字光, а програвач – 播放器. Але слово 数字光 播放器 є громіздким і незручним у використанні, тому китайці запозичили англійську абревіацію DVD-player переклали 播放器.
У результаті відбулася абсолютна адаптація графічного запису з мови-джерела. Саме поєднання англ. абревіації та китайського слова можна віднести до змішаних англо-китайських скорочень), наукових термінів (T-DNA (transforming of deoxyribonucleic acid). Китайською «DNA» – 脱核糖核酸, «transforming» (передача) – 化. Але, знову ж таки, абсолютно не зручно апелювати таким терміном 脱核糖核酸化, тому абревіація з англійської мови «DNA» адаптувалася без змін, лише був підібраний відповідник для слова «transforming». Як результат – DNA 化. Тобто «DNA» запозичилося у китайську мову без змін), AIDS (Acquired Immune Deficiency Syndrome. Китайською – 后天免疫缺 合症 (合症 – синдром, 后天免 疫缺 – набутий імунодефіцит). Але існує ще один варіант – 艾滋病 (aizibing), який є поєднанням транслітерації та звуконаслідування 艾滋 («AIDS» – 艾 (ai) = «AI» – транслітерація, 滋 (zi) – «DS» – звуконаслідування) та добавляння семантично значущого елемента 病 (хвороба)). Також можуть скорочуватися цілі речення та усталені вирази (KISS (keep it simple stupid) – у китайській мові використовується без змін, запозичується і графічний вигляд скорочення, і його значення). Можливі випадки абсолютної адаптації абревіацій без змін, тобто у такому вигляді, як вони існують у мові-джерелі. Але інколи у китайській мові вони відображаються не як дослівний переклад розгорнутого вигляду скорочень, а як звуконаслідування букв певної абревіації.
2. Графічні скорочення складів являють собою ініціалі складів слова, що скорочується (BB (BaBy, Bye-Bye. Скорочення «BB» також використовується у китайській мові – означає «Bye-Bye». Графічний запис не змінюється, абсолютно точно відповідає оригіналу мови-джерела).
3. Абревіації засобами КФА. Китайські ініціальні скорочення виникають у результаті графічного скорочення слів, висловів, які передаються КФА (HSK (Hanyu Shuiping Kaoshi – 水平考 – екзамен на рівень знань китайської мови), GB (Guo Biao – Guojia Biaozhun – 国家标准 – алфавіт КФА), GG (gege – 哥哥 – старший брат), JJ (jiejie – 姐姐 – старша сестра), PMP (Pai Ma Pi – 拍屁 (грубо) – обманювати), T (ti –викидати з чату), MM (美美 Meimei – гарний, краля), у склад таких слів може входити ініціаль англійського слова (CBL (Cool Bi La 酷了– супер круто!).
4. Змішані англо-китайські скорочення – лексичні одиниці такого типу містять у своєму складі англомовну абревіатуру та ієрогліф, що уточнює її значення IP (англ. «Internet Protocol» — міжмережевий протокол, telephony – телефонія. У китайському варіанті «IP» залишилося без змін, «Telephony» перекладено китайською 京大学, що значить «телефонія»), MiuMiu风出出 (стиль модельного будинку Міуміу: MiuMiu – фонетичний запис Міуміу. Цікаво те, що складам звукової передачі іншомовного слова не були підібрані ієрогліфи, а залишили у такому ж вигляді. А ієрогліф 风 вказує на семантику слова Міуміу – тенденція в моді, певний стиль), IC 卡 (IC-card – електронна карта. «IC» залишилося без змін, а 卡 – це переклад слова «card» і також має значення «картка»), sim 卡 (sim card – сім карта для мобільних телефонів. «Sim» – запозичилося без змін, повна адаптація графічного запису, а 卡 – переклад слова «card» – «картка»). Дуже часто на основі абревіатур утворюються змішані скорочення, які складають семантичний ряд, наприклад: E-人类 (англ. «Electronic people» – люди пов'язані з роботою в Інтернеті, створенням електронних документів, які «живуть» в електронному світі. «Е» – перша буква слова «Electronic»), E 代 (англ. «Electronic age» – час електроніки), IT 代 (епоха інформаційних технологій).
У цьому випадку ми можемо говорити про словотворчий акт і маємо справу з гібридними семантичними запозиченнями, що мають в складі акронім.
5. Фонетико-лексичні скорочення – такий тип скорочень умовно можна назвати звуконаслідувальним. Через довжину і громіздкість англійських слів користувачі скорочують їх до букви, вимова якої повністю і частково тотожна вимові всього слова CU (see you), IC (I see), URQ (you are cool) – усі ці приклади у китайській мові використовуються серед молоді під час Інтернет-спілкування. Запозичується і графічний вигляд скорочення, і його значення.
6. Скорочення, що мають в своєму складі цифри. Такі графічні абревіатури є поєднанням графічних абревіацій з цифрами, що виконують ту ж функцію, що й подібна за звуком із словом буква, а саме: покликані замінювати собою лексичну одиницю B2B (business to business), F2F (face to face).
За аналогією англомовної абревіації розвивається і власне китайська абревіація, збільшується кількість скорочених виразів, швидкими темпами розвивається буквено-цифрова абревіація, абревіація цифрових аналогій, наприклад: «3Q», що значить «дякую». Походить це скорочення від англ. «thank you».
У китайській мові цифра «3» читається як «san», що є звуконаслідуванням для англ. «than», а буква «Q» відповідає читанню «k + you». Цифрові скорочення: «886» (拜拜) – означає «бай-бай» (з англ. «bye-bye»). Читання «88» («baba»), майже співпадає з звучанням 拜拜 (baibai), а «6» – «liu» є звуконаслідуванням lou. Основною рисою цього етапу є саме звуконаслідування при передачі певних лексичних одиниць за допомогою цифр та буквенно-цифрової абревіації.
Поява скорочених слів продиктована необхідністю економії часу, прагненням передачі максимальної кількості інформації мінімальним об'ємом засобів, які відповідають високому темпу сучасного життя, розповсюдженню і популярності впровадження високих технологій в повсякденне життя соціуму. Популярність Інтернету і мобільних телефонів, яка зростає, підсилює тенденцію до скорочення слів і виразів, які проникають в мову китайців, це явище використовується в Інтернет спілкуванні, в системі ICQ і, звичайно ж, за допомогою SMS повідомлень. Важливою причиною появи таких лексичних одиниць в китайській мові є те, що їх китайські синоніми дуже громіздкі, незручні у використанні і не відповідають тенденції до обмеження кількості складів у слові до 2-3-х [28].