Важливу роль віддіграє прагнення до уніфікації китайської мови. Стандартну китайську мову на острівному Китаї називають «путунхуа» (普通), а на о. Тайвань – ґуоюй. Деякі істотні зміни та невідповідності зустрічаються у словниковому складі мови острівного Китаю та мови на Тайвані. Тому, часто неологізми – китайські синоніми англомовних скорочень розходяться по своєму кореневому складу в цих двох мовних системах, і для полегшення розуміння використовується англомовний варіант. Наприклад: FAQ (frequently asked question) – 常 (changjian wenti (назва на острівному Китаї) та 常答机 (назва на о. Тайвань).
Треба відзначити важливий момент: спочатку мовою спілкування у всесвітній мережі Інтернет була, головним чином, англійська мова, тому китайцям, після того, як вони стали повноправними користувачами всесвітньої павутини, довелося також вживати англійську систему скорочень, яка перейшла у постійне користування у внутрішній китайській мережі Чайнанет, а також і в повсякденну мову китайців. За зразком іншомовних скорочень, виникли власне китайські ініціальні скорочення у результаті графічного скорочення КФА.
Підіб’ємо підсумки: іншомовні запозичення у формі абревіації проходили різні стадії адаптації: велика кількість абревіацій були запозиченні у китайську мову без змін графічного написання, тобто відбулася повна графічна адаптація, ще одним варіантом адаптації було фонетичне відтворення ініціальних букв скорочень, іншим – змішані англо-китайські скорочення (англійський графічний запис адаптовується без змін, а китайський елемент вказує на семантику іншомовного слова (гібридні семантичні запозичення)), фонетико-лексичні скорочення адаптовувалися завдяки підбору сукупності певних букв або цифр, які своїм звучанням нагадували чи повністю відповідали звучанню громіздких словосполучень чи навіть речень.
2.7 Проміжний етап адаптації
Ми вже розглядали шляхи адаптації іншомовної лексики семантичним способом і через абревіацію. Досить часто, для того щоб легше сприймати та розуміти значення запозичень з абревіативним написанням, китайці переосмислюють їх відповідними лексичними одиницями, які розкривають смисловий зміст іншомовного слова.
Наприклад: третя буква грецького алфавіту «γ» – гама, в китайській мові передається як 伽 qiema, тобто являє собою фонетичну передачу звучання грецької «γ», наприклад у слові 伽射线qiemashexian – гама-випромінювання. Також у китайській мові поняття «гама-випромінювання» може передаватися як γ 射, що є найближчим до грецького варіанту, але найвіддаленішим від китайського.
Виокреслюється певна послідовність – 射线– 伽射, тобто перехід від абревіативного способу передачі іноземного слова до фонетичного. Але існує ще один варіант, найвідповідніший до китайської мови – 丙射 – це словотвірна калька, яка відтворює значення і структуру поняття «гама-випромінювання» (丙 bing – третій знак десятирічного циклу 天干 tiangan; zhong – рід, вид; 射线shexian – промені, випромінювання). Дослівно – «випромінювання третього типу».
Такий самий спосіб адаптації пройшли слова, які мали у своєму складі α (альфа – перша буква грецького алфавіту). Наприклад: α 粒子 – 阿尔法粒子 甲种粒子 jiazhonglizi – альфа-частинка, 甲射线jiazhongshexian – альфа-випромінювання, 甲种胎儿蛋白 jiazhong tai’erdanbai – альфа-фотопротеїн. 甲 перший знак десятирічного циклу, тобто означає «перший», і відповідає першій букві грецького алфавіту α (альфа).
Слово «пейджер» (ВP 机 bipiji) також передається завдяки абревіатурному написанні «ВP» (взяті лише приголосні букви англ. слова «beeper» – сигнальний пристрій, тобто передається таким чином звучання) та китайському семантично значущому елементу 机, який означає «пристрій, машина». Але існує ще один варіант – 呼机 chuanhuji: 呼 означає «викликати до телефону», що передає значення англійського слова «beeper», та знову ж той самий елемент 机 – дослівно перекладається як «пристрій для виклику до телефону», тобто це слово адаптувалося за допомогою передачі семантичного значення.
Хоча іншомовні лексеми і можуть запозичуватися без зміни графічного написання у мові-джерелі, їх способи написання та читання є найбільш віддаленими від норм письма та фонетики китайської мови, до того ж, таким чином, не розкривається у повній мірі смисловий зміст іншомовних слів, що може викликати певні труднощі розуміння значення нового явища. Тому, перехід від абревіативного способу адаптації до семантичного є оптимальним способом сприйняття нової лексики.
2.8 Адаптація графічної системи вираження емоцій та почуттів за допомогою емотіконів
З бурхливим розвитком у галузі обчислювальної техніки виникає величезна кількість нових понять та явищ. Це, в свою чергу, зумовлює появу нових значень уже існуючих слів та утворення цілком нових одиниць мови (навіть виникла і розвивається така наука, як комп’ютерне мовознавство (Computational Linguistics)) [7]. Безумовним лідером тут є англійська мова, тому більшість мов у цьому випадку є реципієнтами та запозичують вже існуючі англомовні слова. У цьому випадку говорять про англіцизми, тобто слова та вирази, запозичені з англійської мови. Слід також додати декілька слів про те, без чого зараз не обходиться жоден форум, чат, ICQ чи SMS-повідомлення. Мова йде про «емотікони».
Як відомо, коли люди спілкуються один з одним безпосередньо, то в процесі також задіяні голос, обличчя та руки, які передають певні емоції та почуття. Коли ж люди використовують електронну пошту або чат, то можливості виразити себе обмежені. Тому, за допомогою емотіконів, при спілкуванні в Інтернеті чи мобільними апаратами, зростають можливості виражати свої почуття, настрій, емоції.
Що ж таке «емотікон»? Емотікони – іконки (позначки) емоцій (від англ. «emoticons» – акронім «emotion» та «icon» – емоція і піктограма) та особливі комп’ютерні абревіатури та акроніми, які стали невід’ємною частиною комп’ютерного спілкування не тільки серед англомовних, а також і серед китайськомовних користувачів [7]. Емотікони використовують не стільки задля краси, скільки для компенсації відсутності між співрозмовниками зорового і слухового контакту. Скотт Фалман (англ. Scott E. Fahlman) 19 вересня 1982 року першим у світі запропонував смайли в такому вигляді, у якому вони популярні в наш час [46].
Найуживанішими серед цих «графічних емоцій» є наступні: «:-)» – посмішка; «:-))» – сміх; «8-0» – велике здивування; «:Е» – погроза; «:-\» – невпевненість; «:–Х» – мовчання та інші. Але система емотіконів, яку використовують у західних країнах (країнах Європи та Америки) та емотікони, котрі використовують у Китаї, відрізняються одна від одної.
Китайці запозичили цей спосіб вираження емоцій, але вони дещо видозмінили його, приділяючи основну увагу виразу очей, а не роту, як це роблять у західних країнах, наприклад: знак «)» у західній системі смайлів означає посмішку, для того, щоб показати, що вам весело чи сумно, або виразити незадоволеність, використовують такі смайли: «:-)» («:» – очі, «-» – ніс, а «)» – посмішка), «:-(» («(» – рот, кутики якого опущені донизу, тобто – засмучений), «:-\» («\» – рот, який перекривлений, тобто цей символ означає незадоволеність), а в китайській системі, підкреслюючи саме вираз очей, використовують такі знаки: «^^» – ці символи позначають очі; «^_^» – посмішка, «<_>» – сумний, «>_<» – незадоволеність.
Варіація емотіконів у західній системі більша, ніж у східній.
Отже, внаслідок розвитку галузі обчислювальної техніки, широкого застосування мережі Інтернет та мобільних телефонів, виникла потреба створення особливої системи знаків для вираження емоцій та почуттів під час віртуального спілкування. Емотікони, які використовують у сучасний період країни Західної і Східної Європи та Америка, були створенні Скоттом Фалменом. Ідея застосування такої системи графічних знаків також була запозичена і китайською мовою. Але китайці замінили символи та знаки, які вказують на певні частини обличчя на Заході та в Америці, на свої відповідники, приділивши основну увагу саме виразу очей. Тобто, була запозичена ідея, але повністю видозмінився спосіб застосування графічних знаків.
Підведемо підсумки: іншомовні лексичні елементи можуть проходити різні способи адаптації: фонетична адаптація, семантична, змішані способи адаптації (поєднання фонозапису та семантично значущого елементу), адаптація графічних записів (абревіації та система графічних знаків «емотікони»), а також перехідний спосіб (від абревіацій до семантичної адаптації). Кожний спосіб характеризується певними особливостями, які були розглянуті та узагальнені у даному розділі.
РОЗДІл 3. ПОНЯТТЯ ЗОНИ ПОПЕРЕДНЬОЇ АДАПТАЦІЇ ІНШОМОВНОЇ ЛЕКСИКИ В ЛІНГВІСТИЧНІЙ ПРАКТИЦІ
3.1 Визначення зони попередньої адаптації
Синологи, які займались вивченням питання запозичення іншомовної лексики в китайську мову, розглядаючи питання вторинних запозичень, згадували про явище так званого «непрямого» запозичення. Непряме запозичення – запозичення мовою–реципієнтом лексики через мову посередника[15]. Прикладом процесу непрямого запозичення дослідниками виступала Японія. Однак Японія – не єдиний регіон–посередник в процесі запозичення китайською мовою іншомовної лексики. Для глибшого розуміння процесів запозичення ми вважаємо за необхідне ввести нове поняття в мовознавстві, поняття конкретніше за «мову–посередник» – поняття зони попередньої адаптації іншомовної лексики.
Зона попередньої адаптації іншомовної лексики – це поняття на позначення певної території, населення якої експортує попередньо запозичений лексичний матеріал у мову кінцевої рецепції. Зазначене розглядатиметься на матеріалі відповідних лексичних одиниць сучасної китайської мови.
3.2 Особливості функціонування зон попередньої адаптації іншомовної лексики в сучасній китайській мові