* забезпечення відповідної ліквідності
* дія механізму вирівнювання
· впевненість у міжнар-й грош-й системі
25.Т паритету купівельної здатності, як 1 із т регулюваного валютного курсу.
Ця т базується на номіналістичній та кількісній т грошей. Осн.положе
ння в тому , що валютний курс визнач-ся відносно вартості грошей 2 кр-н, що залежить від від рівня цін, а останій - від кількості грошей в обігу. Ця т направлена на пошук “ курса рвноваги” , який підтримував би зрівноваженість платіжного балансу.
Подальший розвиток цієї т пішов з розвитком та доповненням додаткових факторів, що впливають на вал-й курс та приведення його у відповідність з купівельною здатністю грошей. У їх числі
*торгові та валютні обмеження, введені держ.
* динаміка кредиту та % ставок
*психол-ні фактори
Проте основна ідея в тому що валютний курс визнач-ся співвідношенням рівня цін 2 країе залишилась без змін в сучасній зх-й екон-й науці.
26.Суть т регульованої валюти, основні напрямки.
Кенсіанська т регульованої валюти виникла під впливом св-ї екон-ї кризи 1929-33рр,На противагу т валютного курсу, що допускала можливість автомат-го його вирівнювання, на базі кейнсіанства була розроблена т регульованої валюти, що була представлена 2 напрямками.
Перший :т рухливих паритетів або маневруючого стандарта, розробле-
но І.Фішером і Кейнсрм.пропонувало
ся стабілізувати купівельну спро-
можність грошей шляхом маневрува
нням золотим паритетом грошової одиниці.Цей проект був розрахова-
ний на золоту валюту.
Другий : т курсів рівноваги чи нейтральних курсів, підміняла паритет купівельної спроможності поняттям “ рівновага курсу”.Нейтра
льний курс - валютний курс, що відповідає стану рівноваги нац-ї екон-ки.На цій основі з”явилися ін т
- раціональних очікувань операторів вал-го ринку
- надмірно підвищеної реакції вал-го курсу на екон-ні події
- гіпотеза “ новин” як курсоутворюю-
чого фактору
- концепція портфельного бал-су
Т нейтральних курсів підкреслює вплив таких факторів які незавжди можуть бути виміряні. В т ч митні податі,валютна спекуляція, рух “ жарких” грошей, психологічні фактори.
27.Суть, представники теорії ключових валют.
Істор-ю основою для винекнення теорії була зміна співвідношень у світі.За результатом 2 св.війни США зайняли панівне положення у світі та у св-му господ-ві, міжнар-й торгівлі, накопичили величезні золоті резерви.В цей же час екон-ка
більшість кр-н Зх.Європи, Японії були підірвана війною, що послабило їх позиції.
Представники цієї т амер.еконо-
місти Дж.Віл”ямс, Ф.Грехем. Суть т була направлена ,щоб довести :
1) необхідність поділу валют на ключові ( долар і фунт), тверді ( валюти решти кр-н, марка,франк), М”яківалюти, що не відіграють актив-ї ролі в МЕВ.
2) провідної ролі долара на протива
гу золоту
3) необхідності орієнтації вал-ї пол-ки усіх кр-н на долар і підтримува-
ти його як резервну валюту, навіть якщо це суперечить інтересам їн.
Т кючових валют відображає пол-у гегемонії долара на противагу золо-
ту. Ця т була основою для принципів Бреттонвудської вал.сист.
яка базувалася на золоті та 2 резервних валютах, зобов”язувала кр
члени МВФ проводити валютну інтервенцію з метою підтримки долара.
28.Поняття, прихильники та рекомендації теорії фіксованих паритетів та курсів.
Прихильники: Дж.Робінсон,А.Браун. рекомендували режим фіксованих паритетів, допускаючи зміну лише при фундаментальній нерівномірності платіж-го бал-су.Зпираючись на економіко-мат. Моделі, вони дійшли висновку, що зміна вал-го курсу - неефект-й засіб регулювання плат-го бал-су. Ця теорія вплинула на принципи Бреттонвудської вал-ї сист, заснова-
ної на фіксованих паритетах і курсах валют. Вони пропонували принцип договірного паритету, що встанов-ся на умовах договору про обмін валют по фіксованому курсу
Проте прибічники монетаризму на-
дають перевагу вільно плаваючим курсам.
44. Європейська валютна система, як підсистема Ямайської валютної системи. В кін. 70 рр. активізувалися пошуки шляхів створення ек.та валютного союзу. В проекті Голові коміссії ЕС Дженкінса бів зроблений акцент на створення Евр.огану для емісії колективної валюти і частково контролю над економікою країн членів ЕС. Ці принципи вал.інтеграції було покладені в основу проекту наданого Фр та ФРН в Бремміні (липень 1978) в рез=ті переговорів 13 березня 1979 було створено Ев.Вал.с-ма –ЕВС. Цілі: -забезпечти досягнення евр.ек. інтеграції; -створити зону евр.стабільноті, власної валюти, на протиставу Ям.вал.с-мі заснованій на дол.стандарті. Захистити “загальний ринок” від експансії дол. ЕВС це міжн.(регіональна) ВС – сукупність ек.відносин, пов”язаних з функціонуванням валюти в рамках ек.інтеграції; державно-правова форма орг-цій вал.відносин крааїн “загального ринку” з метою стабілізації вал.курсів і стимулювання інтегр. Процсів ЕВС- підсиситема Світ ВС (ЯВС), В особливості в зах-Европ. Інтеграц. Комплексу визнач. Структурні принципи ЕВС.що відрізн.від ЯВС. 1. ЕВС базувалася на ЕКЮ – евр.вал.од. Умовна вартість ЕКЮ визначалася по методу вал.корзини що вкл. Валюти 12 країн ЕС. Частка валют в корзині ЕКЮ залежила від питомої ваги країн в сукупному ВВП держав членів ЕС, їм взаємному товарообороті, та участь в короткострокових кредитах підтримки, тому самим вагомим компонентом ЕКЮ – прибл.1/3 була марка ФРН (в вересні 1993 р згідно з Маастрихстським договором абсолютна вага валют в Екю була заморежена. Однак “відносна вага коливалася від зар. Курсу валют 2. На відміну від Ямайської вал.системи що юр.закріпила демонетизацію золота ЕВС використ. Його в якості реал. Резервних активів (емісія ЕКЮ частково була забезпечена золотом, створений спільний золотий фонд за р-к об”днання 20% оф. Золотих резервів країн Евс. 3. Режими вал.курсів заснований наспільному плавані валют у формі “евр. Вал. Змії” в установлених межах взаємних коливань (+-2,25 %) від центрального курсу для деяких країн, (-+6%) до кінця 80 рр. з 93 р. –до +- 15%.4. В ЕВС здійснюються міждерж.вал. рег-ня шляхом надання цент. Банком кредитів для покриття тимчасового дифіціит платіжного балансу і розрахунків пов”язаної з вал. Інтервенцією.
45. Дайте порівняльну характеристику європейської валютної одиниці ЕКЮ та СПЗ ( Спеціальних Прав Запозичення). Створення ЕВС –явище закономірне, ця вал. Система виникла на базі західно-европ. Інтеграції з метою створення вл. Вал. Центру однак являючись підсистемою св.вал.с. ЕВС відчуває негативні наслідки нестабільності останьої та вплив дол.США. Порівняльна х-ка ЕКЮ та СПЗ дозволяє виявити їх загальні риси та відміни. Загальні риси містяться в природі цих міжн.рахункових вал.од. як прообраза св. Кред. Грошей,вони не мають матеріальної форми у вигляді банкнот і зачисляються на спец. Р-ки відповідних країн та використ. У формі безготівкових перерахувань по ним їх умовна вартість визнач. По методу валютної корзини. Але з різним набором валют. За зберігання на рах-ках вище ліміту емітент випл. Країнам проценти. Однак є і відміни від Екю та СПЗ: 1. на відміну від СПз емісія офіційних ЕКЮ була частково забезпечена золотом і дол. за р-к об”єднання 20% офіц. Резервів офіц. Резервів країн членів ЕС. 2. Емісія ЕКЮ більш еластична. Сума випуску офіц. ЕКЮ не встановл. Наперед а коректується в залежності від зміни золото-дол. резрвів країн членів ЕВС. Емісія приватних (комерційних) ЕКЮ банками більш відповідала потребам ринку: “ конструюювання ЕКЮ, тобто створення на прохання клієнта депозиту в складі валют що входять в її корзину; “ слом корзини” ЕКЮ-тобто купівля та продаж на Евроринку цих валют (або одної з них за узгодженням банку –позичальника, для виплати депозитів. 3.Обсяг емісії ЕКЮ перевищ. Обсяг СПЗ. 4. Валютна корзина слугувала не тільки для визнач. Курсу ЕКЮ, скільки для розрахунку паритетної сітки валют,яку не мала жодна вал.Од.Ці відміни між ЕКЮ та СПЗ чітки визнач.Переваги першої вал.Од.
46. Досягнення та недоліки Європейської валютної системи.
Досягнення ЕВС: Успішний розвиток ЕКЮ, яка придбала ряд рис світової валюти, хоча ще не стала єю в повному смислі, режим узгодженого коливання вал. Курсів в вузьких межах, відносна стабілізація валют, хоча переодично перглядаються їх курсові співвідношення, об”єднання 20% золотодол. Резервів; розвиток кредитно-фін. Мех. Підтримки членів; міждержавне і елементи наднаціонального регулювання економіки. Досягнення обумовлене поступовим розвитком західно-европейської інтеграції, причиною якої в свою чергу стали: нове політичне мислення, подолання ідеології і політики націоналізму, делегування частки суверених прав над сувереним органом, поступове утвердження етапів руху цілей, замість шокової терапії, характерних для 50-60 рр., гнучкість при виборі напрвленні і методів при виборв ек. Інтеграції, приділення великої уваги мех-мам: політичним, правовим, адмін, валютним, фін, кредитним, які рег-ють прийняття та реалізацію рішень. Однак вал. Інтеграція не завершена в Ес та ЕВС чимало проблем та протирічь: 1.переодичне відбувається змінення вал. Курсів (16 разів 1979-93 рр), найбільш слабкі валюти – датська крона, іт. Ліра, ірланський фунт, бельгійський франк та інші – девальвуються, а більш сильні( марка ФРН, гол. Гульден, -револьвуються). 2. структурна нерівновага економіки країн членів відміна в рівні та темпах ек.розвитку, інфляції. Стану платіжного балансу. 3. Пиватні ЕКЮ не були пов”язані з офіц. ЕКЮ-єдиним оф. Центром. І взаємною обротністю. 4. Небажання деяких країн-членів передавати свої суверені права наднаціональним органам. 5. Випуск ЕКЮ доволі мало вплинув на взаємні операції ЦБ країн ЕС, хоча з 1980р. їх право використ. ЕКЮ для погашення взаємної заборгованості розширено до з 50 до 100%. 6. Функціонування ЕВС ускл. Зовнішніми факторами: нестабільність СВС і дол., “призниження “ курсу дол., курси західно-европ. Валют підвищ. А при підвищені – знижуються врізному ступені що потребує перегляду їх курсових співвідношень. ЕВС продовжує відчувати вплив дол., тому що 60% міжн. Розр.-ків здійснюється вамериканській валюті.