Діти з радістю зустріли звістку про уявну подорож, один наперед одного пропонуючи маршрути і засоби пересування. Діти з нетерпінням чекали, коли ж робот оголосить списки членів екіпажу і можна буде продовжити гру. При складі групи потрібно максимально врахувати побажання дітей, тоді видані роботом рекомендації не будуть їх засмучувати.
Дана гра дозволила вивчити взаємовідносини дітей в колективі значно тонше, аніж вибір в дійсності, і без загострення конфліктів, без самолюбства окремих дітей, побачити статус кожного учня в колективі, його пізнавальні інтереси та схильності.
Граючись, молодші школярі не тільки поновлюють знання, вчаться застосовувати їх, але і збагачувати досвід колективної діяльності, в якій всесторонньо розкривається їхня особистість. Одну з творчих ігор розглянемо детальніше.
Називається вона «Казковими морями та країнами».
За допомогою батьків та капітанів були оформлені спеціальні планшети із зображенням морських тварин, підібрані відповідні фотографії і т. д.
Подорожували діти зірочками, кожна з яких стала командою підводного човна. В кожній команді був капітан, лікар, науковий співробітник, лоцман, радист. Консультантами кожної команди були вчителі.
Гра складалася з 5 етапів.
1-й етап (підготовчий) включає комплектування команди, вибір її назви, девіз. Після того як капітани доклали про повну готовність команд, було призначено відплив екіпажів. Командував відпливом справжній капітан ІІІ-го рану (тато учениці класу). Прийнявши рапорти, він віддав наказ про вихід у море і побажав морям щасливого плавання.
2-й етап – подорож морем Чистоти і Охайності в країні лікаря Айболита.
3-й етап – подорож морем Знань. Під час цієї подорожі юні мандрівники побували на островах Математики та Граматики.
4-й етап – етап подорож у країну Музичних ключиків до острова Мистецтва.
5-й етап – подорож до острова Ясам.
Вчитель виступає в ролі головного організатора гри: об’єднує зусилля батьків та капітанів, коректує хід гри і відносини її учасників, допомагає у підведенні підсумків.
Свої взаємовідносини діти будували на основі девізів – «морських законів» юних мандрівників: «Один за всіх, і всі за одного», «Не відкладай на завтра те, що можеш зробити сьогодні», «Будь попереду та інших за собою веди».
Під час плавання капітани одержали зашифровку, яку потрібну було прочитати, щоб виконати завдання, в ній запропоноване, наприклад: «Увага! На нашому шляху появилися невідомі тварини. Потрібно з’ясувати, як вони називаються, чим цікаві, в яких умовах живуть».
Відповідальним за виконання кожному виконанню завдань, обліку знаннями, їх поповненням і поглибленням у бесідах. З цією метою влаштовували КВН, оформляли спеціальні сторінки в бортових журналах, випускали фотомонтажі і газети, відсилали повідомлення на Землю, малювали карти подорожей. При підведені підсумків гри обов’язково враховувалися співробітництво, взаємодопомога при виконання завдань, складність дій членів команди.
Слід відмітити, що велику допомогу в творчому пошуку та організації колективної роботи дітям надали не тільки капітани, але і батьки. Вони розповідали багато цікавого, допомагали підбирати потрібну літературу, ілюстрації, організували похід команд у зоологічний музей.
На думку вчителя, у результаті проведення гри в класі помітно підвищився інтерес до читання. Для відповідей діти стали використовувати додатковий матеріал, активніше працювали на уроках. У ходжі гри учні не тільки дізнавалися багато нового і корисного для себе, але і вчилися узгоджувати свої дії з діями товаришів, працювати разом, обмінювалися думками, відчувати відповідальність за всю свою команду.
Слід мати на увазі, що в різних іграх з елементами знань у центрі уваги вчителя повинна бути турбота про доброзичливі відносини дітей всіх груп, боротьба проти появи групового егоїзму. При підведенні підсумків слід відзначити кожну групу: одну – за оригінальний захист, другу – за чудову знахідку, третю – за дружню роботу, четверту – за те, що активно вболівали за всіх своїх товаришів. Не потрібно залишати без уваги факти гордості, невміння радіти успіхам своїх товаришів з інших груп. Гра має стати загибелі розвитку моральності молодшого школяра і згуртованості дитячого колективу.
Уміле використання різноманітних форм організації колективної учбової діяльності школярів на уроці підвищує їх пізнавальну активність, позитивно впливає на характер міжособистісних відносин в колективі. При цьому завданням кожного вчителя є створення таких умов спілкування, коли творчість перетворюється у колективне, збагачуючи духовний потенціал кожного і всіх разом.
Позиція учня у класному колективі, відношення товаришів до нього часто впливають на його навчальні успіхи, розвиток здібностей, інтересів та творчої активності. Створенню невимушеної і доброзичливої атмосфери, загальної зацікавленості у вирішенні пізнавальної задачі сприяє продумане введення гри у навчальний процес.
Пізнавальні ігри потребують не тільки визначеної суми знань, але і уміння творчо та вільно їх використовувати. При навчанні молодших школярів широко використовують ігри-загадки, сюжетно-рольові ігри, ігри-подорожі. Розглянемо кожну із перерахованих ігрових форм колективної діяльності.
Ігри-загадки
Це група пізнавальних ігор використовується на уроках для перевірки глибини і міцності знань по матеріалу великого об’єму і як засіб розвитку співробітництва дітей.
Вирішення пізнавальних ігор-загадок починаються з колективного аналізу, в ході якого створюються багатообразні ділові відносини, викликані обліком інформації серед учасників.
Аналізуючи зміст будь-якої пізнавальної задачі і шукаючи оптимальний шлях її вирішення, учасники приходять до колективної думки. Прагнення об’єднати зусилля кожного виховує витримку, вміння прислухатися до думок інших дітей, аналізувати їх (схвалювати чи заперечувати), вчить співставляти свої інтереси з інтересами класу.
Сюжетно-рольові ігри
Суть цих ігор – відтворення в уявній ситуації реальних відносин на сонові власних знань, підготовка до професійної діяльності. Сюжетно-рольові ігри можуть бути використані як для перевірки засвоєних знань, так і для оцінки їхньої якості, уміння застосовувати на практиці. Пізнавальні задачі викликають у школярів великий інтерес і навчальну активність. Після вивчення теми учнями можна запропонувати розіграти певні ролі.
Ігри-подорожі
Близькими за змістом і виховним значенням до сюжетно-рольових ігор є ігри-подорожі.
Можна запропонувати учасникам подорож не тільки в сьогодення, але і в минуле. Працюючи спільно в групах, діти складають план гри-подорожі у минуле, розподіляють ролі між собою. Звичайно, успіх гри залежить від належної підготовки дітей до подорожі та умілого розподілу ролей. Гра-подорож, яка потребує пошуку різних шляхів вирішення незвичайних ситуацій, розвиває уяву, активізує знання і, як правило, протікає у невимушеній, щасливій атмосфері, в якій яскраво проявляється взаємодопомога і дружна підтримка.
Пізнавальні ігри впливають на формування позитивних моральних якостей молодшого школяра, зміцнення дружніх відносин між учасниками, розвиток здібностей і творчої індивідуальності кожного учасника. Успіх пізнавальних ігор забезпечує в першу чергу вчитель, його вміння своєчасно й педагогічно об’єктивно оцінити інтереси і можливості колективу та окремих учасників, перспективний напрямок їх розвитку. Становлення творчих здібностей і колективних відносин школярів проходить в тому випадку, коли перед ними висунута пізнавальна ціль, чітко організоване змагання в ході гри.
У багатьох теоретичних та експериментальних дослідженнях переконливо доказано, що колективний характер вирішення учбових і практичних завдань стимулює пізнавальну активність учнів, засвоєння ними знань проходить інтенсивніше і досягає більш високого рівня. Більше того, виявилося, що і саме становлення навчальної діяльності, її первинні форми не можуть здійснюватися інакше, як в колективній діяльності учнів і педагога. Останні експериментальні дослідження свідчать, що колективна діяльність, активне спілкування з ровесниками є невипадковим явищем, а необхідною умовою ефективності колективної учбової діяльності.
Позитивний вплив на навчання колективних форм навчальної діяльності дозволяє вважати, що вони є дані із найбільш прогресивних і плідних. Саме цю точку зору поділяють багато вчених, вважають, що «система уроків по вивченню теми із програми повинна бути побудована як колективне вирішення учнями системи навчальних завдань під керівництвом вчителя».11
Насправді використання колективної організації на уроках не є систематичним і у вирішальній степені залежать від ініціативи окремих ентузіастів, насамперед вчителів-новаторів.
Існує цілий ряд причин, які обумовлюють таке положення речей. По-перше, успішне застосування різноманітних колективних форм організації навчальної діяльності передбачає попереднє детальне вивчення конкретного учнівського колективу: необхідно знати соціально-психологічний клімат, взаємовідносини учнів, їхній соціометричний статус, індивідуальні можливості і переваги як в інтелектуальному плані, так і в школі спілкування з однокласниками, можливими партнерами у колективній роботі.