Зворотній бік – локальні орнаменти під серійним номером.
5 та 10 гривень. Лицьовий бік – захисної сітки та орнаменту поряд з портретом.
20 гривень. Лицьовий бік – захисної сітки та орнаменту поряд з портретом.
Зворотній бік – орнамент по периметру, локальні орнаменти, зображення оперного театру, серія.
2 варіант. Лицьовий бік – портрет із рамкою, візерунок з текстом ―Україна‖ та національний банк, мікротекст, стрічка з квіткою та текстовим номіналом, підпис голови правління НБУ і правий серійний номер.
Зворотній бік – зображення малюнку, стрічка з текстом ―Національний банк України‖, текстовий номінал та рамка текстового номіналу.
50 гривень. Лицьовий бік – цифрове позначення номіналу, центральна частина стрічки з текстом ―п‖ятдесят гривень‖, портрет М.Грушевського, серійний номер чорного кольору, контури центрального візерунку, золотиста розетка і вікно над нею.
Зворотній бік – розетки з номіналом, номінали в нижніх кутках, стрічки з текстами та зобреження будівлі Верховної ради..
100 та 200 гривень. Лицьовий бік – усі графічні зображення, крім захисних сіток.
Зворотнфй бік – орнамент зліва і справа, локальні зображення, зображення будівель, стрічки з написами.
16.Ультрафіолетовий захист.
Для друку грошей широко використовуютьфарби, що флуоресціюють в УФП у діапазоні 250 – 400 нм. Кожен вид бенкноти характеризується не тільки індивідуальним флуоресціюючим сюжетом, а в кольором флюоресценсії.
1 варіант. Лицьовий бік – приховані позначення номіналу цифрами впоперек центру банкноти флюоресціюють зеленим кольором.
Зворотній бік – серійні номери, елементи локальних зображень та основного малюнка флюоресціюють зеленим, жовто – зеленим або жовто – оранжевим номіналами в залежності від номіналу банкноти.
2 варіант. Банкноти 1 – 20 гривень. Лицьовий бік – центральна частина фонового візерунку флюоресціює жовто – зеленим кольором, лівий серійний номер світло – червоним кольором.
Зворотній бік – відсутній.
Банкноти 50, 100, 200 гривень. Лицьовий бік – приховане позначення номіналу в центральній частині банкноти флюоресціює зеленим кольором, правий серійний номер – світло – червоним, золотиста розетка – жовто – зеленим кольором.
Зворотній бік – ліва частина фонової сітки жовтого кольору флюоресціює жовтим кольором..
7.Ознаки платоспроможності грошей в Україні
Ознаки платоспроможності грошей в Україні визначаються правилами, затвердженими постановою Правління НБУ №152 від 31 березня 1999 року.
Відповідно до цих правил платіжними є введені в обіг НБУ як законний засіб платежу на території України банкноти і монети, що за ознаками платіжності повністю відповідають затвердженому зразку, а також ті, що за критеріями зношення, пошкодження і дефектів відповідають установленим цими Правилами вимогам.
Залежно від зовнішнього вигляду та ступеня зношення або пошкодження, платіжні банкноти (монети) поділяються на придатні та непридатні до обігу.
Придатні – це банкноти і монети, що за ознаками платіжності та дизайну повністю відповідають встановленим НБУ зразкам, не мають пошкоджень, забруднень і зберегли естетичний зовнішній вигляд.
Допускається наявність на банкнотах незначних дефектів виробника (на банкнотах зразка 1992 року відхилення до 1 мм у більший або менший бік розміру банкноти; зміщення зображення рамки до 3 мм.), незначних забруднень.
Визначені цим пунктом банкноти і монети обов‖язкові до приймання баз будь – яких обмежень всіма установами по всіх видах плетежів готівкою.
Не придатні до обігу – це банкноти і монети, що в процесі використання набули нижче наведених ознак зношення, або втратили чи змінили окремі з них, а також банкноти і монети з дефектами виробника, за винятком визначених вище.
За критеріями зношення, забруднення, пошкодження і дефектів не придатні до обігу банкноти і монети в свою чергу поділяються назношені, значно зношені та з дефектами виробника.
Зношені:
- банкноти без пошкоджень, але потерті, з ознаками фізичного зношення, із загальним та локальним забрудненням, що псують естетичний вигляд банкноти;
- банкноти, в будь – якому місті яких є плями, написи, відбитки штампів;
- надірвані або надрізані банкноти незалежно від розміру надриву, надрізу, із склеєними надривами і надрізами (склеєна ділянка не повинна заважати визначенню номіналу та справжності банкноти і склеюватися з іншими банкнотами)
- банкноти з проколами або отворами, відірваними краями і кутами;
- монети з подряпинами і зміненим початковим кольором, якщо вони зберегли зображення Малого герба України та номіналу, а також рельєфний гурт, якщо він є на затвердженому зразку.
Зношені банкноти і монети, якщо вони не викликають жодного сумніву щодо справжності та платіжності, повинні без обмежень прийматися всіми організаціями всіх форм власності до всіх видів готівкових платежів.
Установи банків приймають зношені банкноти і монети разом з виручкою підприємств та установ для проведення операцій з готівкою й обміну на придатні.
Значно зношені:
- банкноти з утраченими частинами, якщо збереглось не менше 55% початкової площі банкноти;
- банкноти, розірвані або розрізані на дві або більше частин, крім розрізаних на вузькі смуги, та склеєні (склеєна ділянка не повинна заважати визначенню справжності і склеюватися з іншими банкнотами), у тому числі з утраченими частинами, якщо не менше 55% загальної площі частин, що залишилися, безумовно належать одній банкноті;
- банкноти, розрізані на вузькі смуги та склеєні, якщо всі смуги збереглися;
- банкноти пошкоджені вогнем, водою, різними хімікатами;
- банкноти склеєні з двох половинок різних банкнот одного номіналу і дизайну, якщо ці половинки у місці склеювання за дизайном доповнюють одна одну, а їх сумарна площа не менше 75% початкової площі банкноти;
- монети деформовані, але без отворі і надломів, якщо на цих монетах збереглися зображення малого герба України і номіналу.
Банкноти і монети з дефектами виробника – банкноти і монети, що не відповідають затвердженому зразку.
Значно зношені та з дефектами виробника банкноти і монети, справжність і платіжність яких не викликає жодного сумніву, установи банків зобов‖язані приймати від юридичних і фізичних осіб для обміну на придатні, а також для зарахування на вклади та поточні рахунки та в платежі
Установам банків забороняється видавати клієнтам не придатні до обігу банкноти і монети. Інші установи всіх форм власності для розрахунків з фізичними та юридичними особами повинні використовувати в першу чергу придатні до обігу банкноти і монети.
Банкноти і монети, що викликали сумнів щодо справжності і платіжності, установи банків передають на експертизу до регіонального управління НБУ за місцем знаходження.
Як виняток, справжні банкноти що втратили платіжність внаслідок пожежі, катастрофи, іншого нещасного випадку чи стихії, можуть бути обміняні центральним сховищем НБУ. У цьому разі установа банку приймає банкноти цілісною групою (платіжні та неплатіжні) і разом із заявою власника і пояснювальними обставинами пошкодження документа передає їх в окремій упаковці до Центрального сховища.
Фальшиві банкноти і монети – це банкноти і монети, що виготовлені будь – яким способом, всупереч установленому законодавством порядку, та імітують (фальсифікують) платіжні банкноти і монети, виготовлені на замовлення НБУ.
Перероблені банкноти – це банкноти, на яких змінені зображення, що визначають номінал, рік зразка, банк – емітент, інші реквізити, і які за зовнішнім виглядом можуть бути сприйняті як справжні вищого номіналу.
8. Грошовий обіг, принципи його організації і інструменти
Грошовий обіг – це рух грошей в готівковій та безготівковій формах, яке обслуговує реалізацію товарів та нетоварні платежі.
Об‖єктивною основою гошового обігу є товарне виробництво. З його допомогою обслуговується кругообіг капіталу, опосередковується обіг та обмін всього суспільного продукту, обіг товарів, а також рух ссудного капіталу.
Грошовий обіг ділиться на дві сфери: готівкову та безготівкову.
Готівковий обіг – це рух готівкових гошей. Він обслуговується банкнотами, скарбничими білетами та розмінною монетою. Питома вага готівкового обігу в загальній сумі грошового обігу постійно знижується.
Безготівковий обіг – це рух грошей, який проводиться шляхом проведення записів на рехунках клієнтів комерційних банків та небанківських установ.
Інструментами безготівкового обігу є: платіжні доручення, платіжні вимоги – доручення, чеки, акредитиви, векселі, платіжні вимоги, інкасові доручення (вимоги), платіжні картки.
Між готівковим та безготівковим обігом існує тісний взеємозв‖язок.
Гроші постійно переходять із однієї сфери в іншу.
9.Використання пластикових карток в грошовому обігу
Банківська пластикова картка - це інструмент безготівкових розрахунків і засіб отримання кредиту.
Перші картки сучасного вигляду з'явилися в США на початку 50-х років. Пізніше систему карткових розрахунків було введено у банках багатьох країн.
У США виникли загальнонаціональні асоціації, що об'єднували тисячі банків-учасників, мільйони людей стали власниками карток, сотні тисяч торговельних установ почали приймати картки для розрахунків при купівлі товарів у роздрібній торгівлі. Системи карткових розрахунків набули розповсюдження в багатьох країнах світу, а розрахунки набули міжнародного характеру.
З технічного погляду, кредитна картка не є платіжним інструментом. Споживач не переказує кошти, коли використовує кредитну картку. Вона гарантує продавцю, який надає послугу покупцю, що останній оплатить рахунок пізніше іншим платіжним інструментом, переважно чеком.
Платежі картками це вид платежів за дебетом у тому розумінні, що після того, як платник підпише документ або повідомить про свою згоду електронним каналом, одержувач платежу чи його банк отримають від банку платника призначену суму шляхом дебетування його рахунку.