Смекни!
smekni.com

Господарські злочини (стр. 5 из 14)

за ч. 2 ст. 212 КК - штрафом від п'ятисот до двох тисяч не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправни­ми роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років з позбавленням права обіймати певні за­сади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

за ч. З ст. 212 КК - позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років та позбавленням права обіймати певні по­сади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна.

2.9. Незаконні операції підакцизними товарами

Кримінальна відповідальність за ст. 204 КК України на­стає лише за виготовлення або зберігання самогону чи ін­ших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення з ме­тою продажу,[17] а також незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, або збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених інших підакцизних товарів (тютюнових виробів та інших).

Міцними спиртними напоями домашнього вироблення визнаються виготовлені у домашніх умовах перегонкою -самогон, чача, арака, тутова горілка та інші міцні напої міст­кістю більше 13 об'ємних відсотків етилового спирту.

Виготовляються міцні спиртні напої домашнього вироб­лення, головним чином, способом перегонки, тобто відокрем­ленням через спеціальні апарати спирту від алкогольної ма­си, що виготовляється з продуктів, багатих на крохмалисті чи цукристі речовини (зерно, картопля. буряки, цукор, фрук­ти тощо). Приготування алкогольної маси або інших продук­тів бродіння для наступного виготовлення самогону або ін­ших міцних спиртних напоїв кваліфікується як замах на їх виготовлення за ст. 15 та ст. 204 КК України. Діяння квалі­фікується як замах на вчинення злочину і в тих випадках, коли винному не вдалося з різних причин, незалежних від його волі, виготовити міцний спиртний напій, наприклад, у випадку виготовлення спиртного напою місткістю етилового спирту менше 13 відсотків або зовсім непридатного для вживання тощо. При виготовленні винним хоча б частини алкогольної маси міцного спиртного напою або приготуван­ня закваски кваліфікується як закінчений злочин.

Виготовлення міцних напоїв домашнього вироблення з метою продажу кваліфікується як закінчений злочин неза­лежно від того, чи почав винний їх продаж.[18] Обов'язковою ознакою злочину, передбаченого ст. 204 КК України, є виготовлення або зберігання самогону або інших міцних спирт­них напоїв лише з метою їх продажу. Про наявність мети продажу при виготовленні самогону чи інших міцних спирт­них напоїв можуть свідчити кількість виготовлених напоїв, кількість алкогольної маси для їх виготовлення, інші обста­вини заняття виготовленням самогону як промислом тощо.

Кримінальна відповідальність за ст. 204 КК України за зберігання міцних спиртних напоїв домашнього виготов­лення чи інших підакцизних товарів настає лише у випадку, коли їх зберігання здійснювалося особою, яка їх виготовила з метою продажу. Особи, які зберігали міцні спиртні напої домашнього вироблення, що були придбані ними для влас­ного вживання, не підлягають кримінальній відповідально­сті, оскільки вони придбали ці напої і зберігали їх без мети продажу. Не утворює складу злочину і придбання в інших осіб міцних спиртних напоїв домашнього виготовлення чи інших підакцизних товарів без мети їх збуту, продажу.

Незаконне виготовлення алкогольних напоїв, тютюно­вих виробів або інших підакцизних товарів, відкритих під­пільних цехів або з використанням обладнання, що забезпе­чує масове виробництво таких товарів, або вчинене особою яка раніше була засуджена за цією статтею, кваліфікується за ч. 2 ст. 204 КК.

Незаконне виготовлення підакцизних товарів з недобро­якісної сировини (матеріалів), що становлять загрозу для життя і здоров'я людей, а так само незаконне збування та­ких товарів, що призвело до отруєння людей чи інших тяж­ких наслідків, кваліфікується за ч. З ст. 204 КК.

Дії осіб, які сприяли виготовленню самогону або інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення чи інших підакцизних товарів іншим особам чи виготовленню таких товарів, кваліфікуються як пособництво за ч. 5 ст. 27 та ст. 204 КК України.

Дії посадових осіб, які відпускають сировину, продукти і матеріали, надають транспортні засоби або приміщення завідомо для виготовлення або зберігання з метою продажу самогону чи інших підакцизних товарів, кваліфікуються за ч. 5 ст. 27 і ст. 204 КК України, чи інших підакцизних това­рів, якщо вони завдали істотної шкоди державним чи гро­мадським інтересам, то додатково і за ст. 364 КК України.[19]

Виготовлення самогону чи інших підакцизних товарів, поєднане з втягненням до цього промислу неповнолітніх або втягнення неповнолітніх у пияцтво, кваліфікується за сукупністю злочинів за ст. 204 КК та ст. 304 КК України.

Карається незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів:

за ч 1 ст. 204 КК - штрафом від п'ятисот до тисячі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскаці­єю незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення;

за ч. 2 ст. 204 КК - штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або позбав­ленням волі на строк від трьох до п’яти років з конфіска­цією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її Виготовлення;

за ч. З ст. 204 КК - позбавленням волі від п'яти до деся­ти років з вилученням та знищенням вироблених товарів та з конфіскацією обладнання для її виготовлення.

2.10. Підроблення знаків поштової оплати або проїзних квитків

Стаття 215 включена до Кримінального Кодексу Украї­ни на підставі Віденської Всесвітньої міжнародної конвен­ції про поштовий обмін від 10 липня 1964 р.

Предметами підробки є знаки поштової оплати (марки, штемпельні відбитки марок, віньєтки тощо), міжнародні відповідні купони (знаки поштової оплати, що обмінюють­ся на поштові марки і дають право на поштове відправлен­ня за кордон), квитки залізничного, водного, повітряного і автомобільного транспорту та інші проїзні документи і квитки на провіз вантажів.

Склад злочину утворює одне з діянь:

- виготовлення з метою збуту;- збування підроблених знаків поштової оплати, маркованої продукції, міжнарод­них відповідних купонів, посвідчень, відбитків мар­кувальних чи друкарських машинок або проїзних квитків;

- використання завідомо підроблених знаків поштової оплати, маркованої продукції, міжнародних купонів чи квитків на проїзд на всіх видах транспорту.

Підробка знаків поштової оплати і проїзних квитків вчинюється умисно. Відповідальність за цей вид фальшування настає з шіст­надцяти років.

Карається підроблення знаків поштової оплати або проїзних квитків штрафом до п'ятдесяти неоподатковува­них мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2.11. Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору

Згідно з Законом України від 15 вересня 1995 р. «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»[20] марками акцизного збору ви­знаються спеціальні знаки, якими позначаються алкогольні напої та тютюнові вироби як посвідчення сплати акцизного збору, що легалізує їх ввезення та реалізацію на території України.

Склад злочину утворює одне з передбачених ст. 216 КК діянь - виготовлення, підроблення, використання чи збут фальшивих марок акцизного збору.

Предметами фальшування у ст.216 КК називаються:

а) марки акцизного збору;

б) контрольні марки для маркування упаковок, примір­ників аудіовізуальних творів та фонограм чи голографічних захисних елементів.

Фальшування чи збут фальшивих марок акцизного збо­ру, вчинене повторно чи групою осіб, кваліфікується за ч. 2 ст. 223 КК.

Фальшування чи збут фальшивих марок акцизного збору вчинюється умисно.

Відповідальними за незаконні дії з марками акцизного збору є всі осудні особи, які досягли віку шістнадцяти років.

Карається незаконне виготовлення, підроблення, вико­ристання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок:

за ч. 1 ст. 216 КК - штрафом від ста до трьохсот неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років;

за ч. 2 ст. 216 КК - штрафом від трьохсот до тисячі не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбав­ленням волі на строк від трьох до п'яти років з конфіска­цією товарів, промаркованих підробленими марками чи голографічними захисними елементами.

3. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності господарюючих суб'єктів

3.1. Порушення порядку заняття господарською чи банківською діяльністю

Стаття 42 Конституції України закріпила право кожної особи на підприємницьку діяльність, яка не заборонена за­коном. Законом України від 7 лютого 1991 р. «Про підпри­ємництво» підприємницькою діяльністюназивається з самостійної ініціативи систематична, на власний ризик дія­льність по виробництву продукції, виконанню робіт, на­данню послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку.[21]

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів від 17 березня 1993 р. «Про податок на промисел»[22] громадяни, не зареєст­ровані як суб'єкти підприємництва, мають право продавати вироблені, перероблені та куплені речі, товари на підставі декларації, що подається до державної податкової інспекції для придбання одноразового патенту на торгівлю цими ре­чами, товарами.