Організація виробництва в підприємствах агропромислового комплексу (стр. 29 из 67)
Нормування окремого процесу праці можна виконати за допомогою хронографії (фотографії), воно включає такі етапи:
1. Підготовка до дослідження трудового процесу з одночасним вивченням санітарно-гігієнічних та психофізіологічних умов роботи.
2. Проведення хронографії.
3. Обробка й аналіз матеріалів хронографічного спостереження, виявлення резервів росту продуктивності праці.
4. Проектування раціональної організації процесу праці і структури робочого часу (норм часу).
5. Розрахунок норми виробітку і витрати матеріалів.
6. Виробничий інструктаж і впровадження нової організації праці й норм виробітку.
7. Перевірка на практиці нової організації процесу праці і норм виробітку.
Перед початком диференційованого вивчення процесу праці підбирають робітників і агрегат, виявляють стан засобів і предмета праці, детально знайомляться з організаційними і природними умовами. Усе це записується. Найбільш повноцінні матеріали зазвичай одержують при вивченні роботи передовиків.
Дані дослідження заносять у спостережний лист у строго встановленій послідовності, точно замірюють тривалість всіх операцій і простоїв, виявляючи при цьому умови виконання як усього процесу праці, так і окремих його частин. Одночасно вивчають швидкість руху, ширину робочого захоплення агрегату, темп роботи, а також умови, що впливають на ці фактори і на результати праці в цілому.
Матеріали попереднього вивчення трудового процесу і хронографії відображають у картці хронографії дня робітника й у спостережному листі. Виміри швидкості руху, ширини захоплення, глибини обробки тощо здійснюються 10-15 разів за зміну.
Після хронографії проводять первинну обробку матеріалів вивчення: підраховують тривалість усіх операцій і простоїв, обчислюють середні показники швидкості руху, ширини захоплення, глибини обробки (висоти зрізу), установлюють фактичну витрату палива, насіння й інших матеріалів, намічають класифікацію робочого часу зміни (шифр), відповідно до якої визначають сумарну тривалість однойменних операцій і простоїв, установлюють фактичний склад і структуру робочого часу (табл. 6.1).
Потім обчислюють показники продуктивності праці і використання машин. Фактичні і проектовані показники використання агрегату на посіві ячменю наведені у табл. 6.2.
Після підведення підсумків приступають до аналізу матеріалів спостережень, що проводиться в такій послідовності: зіставляють фактичну тривалість робочого дня з встановленим розпорядком і виявляють причини розбіжності; оцінюють структуру робочого часу в цілому - з'ясовують, наскільки велика питома вага часу простоїв і роботи; встановлюють конкретні
Таблиця 6.1
Склад та структура робочого часу на посіві ячменю в дослідному господарстві "Запорізьке"
| Витрати часу за елементами робіт | Тривалість посіву | |||
| до раціоналізації | Після раціоналізації | |||
| Хвилин | % | хвилин | % | |
| Час роботи | 581 | 90,6 | 420 | 100, |
| Підготовчо-заключна праця, всього | 15 | 2,4 | 30 | 7,1 |
| У тому числі: | ||||
| щозмінне технічне обслуговування | 15 | 2,4 | 20 | 4,7 |
| основне заправлення трактора | - | - | 10 | 2,4 |
| Основна праця, усього | 505 | 78,8 | 346 | 82,3 |
| Допоміжна праця, усього | 57 | 8,8 | 39 | 9,3 |
| У тому числі: | ||||
| поворот | 13 | 2,0 | 9 | 2,2 |
| засипання насіння і добрив | 44 | 6,8 | 30 | 7,1 |
| Холості переїзди, усього | - | - | - | - |
| У тому числі: | ||||
| від бригади до ділянки | - | - | - | - |
| від ділянки до ділянки | - | - | - | - |
| Допоміжна праця | 4 | 0,6 | 5 | 1,2 |
| Простої та перерви | 60 | 9,4 | - | - |
| Трудові перерви, усього | - | - | - | - |
| У тому числі: | ||||
| установлені | - | - | - | - |
| неустановлені | - | - | - | - |
| Технічні простої, усього | 22 | 3,5 | - | - |
| Організаційні простої | 38 | 5,9 | - | - |
| У тому числі через: | ||||
| несвоєчасність розпорядження | - | - | - | - |
| відсутність насіння | 38 | 5,9 | ||
| запізнення робітників | - | - | - | - |
| Випадкові простої | - | - | - | - |
| Усього витрат робочого часу | 641 | 100,0 | 420 | 100,0 |
| Обідня перерва | 16 | - | 30 | - |
| Час зміни | 657 | - | 450 | - |
Таблиця 6.2
Показники використання агрегату на посіві ячменю перехресним способом
| Показники | Фактичні | Проектні |
| Початок праці, час | 7-28 | 7-00 |
| Кінець праці, час | 18-25 | 14-30 |
| Загальна тривалість зміни, час | 10-57 | 7-30 |
| Робочий час без перерв на сніданки, час | 10-41 | 7-00 |
| Тривалість основної роботи, час | 8-25 | 5-46 |
| Коефіцієнт використання робочого часу, % | 78,8 | 82,3 |
| Змінний виробіток, га | 57 | 42 |
| Змінний виробіток, % до норми | 135,7 | 100 |
| Виробіток за годину основної роботи, га | 6,8 | 7,7 |
| Виробіток за годину робочого часу, га | 5,3 | 6,0 |
| Витрати матеріалів: | ||
| палива усього за зміну, кг | 120 | 92 |
| палива на 1 га, кг | 2,4 | 2,2 |
| насіння за зміну, т | 5,0 | 3,8 |
причини простоїв і визначають можливість збільшення тривалості основної роботи за рахунок їхнього усунення, намічають заходи для ліквідації простоїв; аналізують кожен елемент нормованого робочого часу і виявляють можливість збільшення тривалості основної роботи за рахунок швидкого виконання інших частин трудового процесу на основі правильної їхньої організації; аналізують тривалість окремих операцій, установлюють ступінь і причини коливання цієї тривалості; виявляють погодженість взаємозалежних частин процесів праці; установлюють ступінь впливу умов, прийомів і способів виконання операцій, а також інших факторів на витрати часу і на тривалість важкої фізичної праці; виявляють і усувають зайві прийоми і рухи, викликані неправильною організацією роботи і незручною позою виконавця; намічають заходи по полегшенню праці; встановлюють доцільність прийнятого поділу праці і можливість поєднання обов'язків виконавців для підвищення продуктивності праці при гарній якості роботи; вивчають можливість і рекомендують поєднання різних операцій у часі; визначають ступінь використання технічних параметрів машин; виявляють можливість заміни машин, знарядь, пристосувань і устаткування іншими, більш продуктивними; аналізують тривалість відпочинку і чергування його з роботою; установлюють вплив фактичного режиму на стомлюваність і наступну працездатність виконавця; визначають ступінь * впливу на працездатність виконавця фактичних санітарно-гігієнічних умов праці; формулюють висновки і пропозиції по поліпшенню використання машин і робочого часу, а також по удосконалюванню організації трудового процесу й окремих його частин у послідовності, що відповідає порядку аналізу.
Проектування раціональної організації трудового процесу і норм витрат праці передбачає встановлення кращих прийомів і способів роботи й усунення всіх непродуктивних витрат робочого часу на основі дотримання принципів наукової організації трудових процесів, вишукування джерел збільшення частки й абсолютної тривалості основної роботи, а також виявлення інших шляхів підвищення продуктивності і полегшення праці виконавців. Вихідними служать матеріали не менш як трьох доброякісних хронографічних спостережень, досвід передовиків, типові нормативні таблиці й інший довідковий матеріал.
При нормуванні в розрахунок беруться середньопрогресивні норми витрати часу, що відбивають технічні можливості машин і доступні сумлінно працюючим виконавцям при правильній організації виконання як окремих операцій, так і всього процесу в цілому.
Норму основного робочого часу в розрахунку на гектар польових робіт визначають за формулою:
де: Vp - проектована швидкість руху, м/ч;
Вр - ширина захоплення агрегату, м.
При визначенні норми часу в розрахунку на гектар для виконання допоміжної роботи раціональну тривалість кожної операції множать на фактичне число її випадків (за матеріалами хронографії) і поділяють на фактичний виробіток за зміну. Після такого розрахунку визначають питому вагу (%) основної роботи і кожної допоміжної операції в загальних витратах часу на всі періодично (циклічно) повторювані операції, а потім установлюють їхню абсолютну тривалість. У нашому прикладі на гектар посіву ячменю витрати робочого часу на основну роботу складають 8,29 хв, на засипання насіння - 0,70, на поворот - 0,24 і всього - 9,23 хв. Питома вага основної роботи дорівнює 89,8%, засипання насіння - 7,5 і повороту -2,6%. Для визначення загальної тривалості основної і допоміжної роботи за зміну від тривалості робочого дня віднімають норматив часу на підготовчо-заключну роботу й інші циклічно не повторювані нормовані елементи. У нашому прикладі вона дорівнює: 420-(30 + 5) = 385 хв. При цьому основна робота за семи часовий робочий день займе 346 хв. (385 х 0,898), чи 82,3%.