Смекни!
smekni.com

Виховання козака-лицаря (стр. 9 из 97)

Пропонована модель загальноосвітньої школи козацько-лицарського виховання
покликана перетворити навчально-виховний процес з інформаційно-пізнавального факту на
соціально-культурне явище високого духовного насичення. Основна проблема Програми
полягає в тому, щоб за допомогою фундаментального соціально-психологічного дійства
домогтися відповідності між науковим обґрунтуванням проблеми розвитку духовної, ментально
зорієнтованої освіти і наслідками його практичного втілення в життя сучасної загальноосвітньої
школи.

Призначення Програми трансформації:

Науково спроектувати інноваційну модель національної загальноосвітньої школи (у
формі школи козацько-лицарського виховання), яка б характеризувалася перевагою:

Духовних і гуманістичних цілей та завдань над технократичними, антиприродними,
примітивно практичними.

Б. Соціально-культурного і мистецького змісту над науково-технічним.

Динамічно відкритих форм козацько-лицарського виховання та навчання над
статичними і закритими, також і традиційними уроками.

Г. Психолого-мистецьких інваріантних технологій і методів виховання та навчання над
пояснювально-ілюстративними та розвивально-декларативними.

Д. Об'єктно-психологічних і критеріально-змістовних систем оцінювання над суб'єктно-
емпіричними, догматично-вироковими.

Пропонована Програма трансформації покликана комплексно спроектувати ментально
зорієнтовану, гуманістичну школу козацько-лицарського виховання, яка б повно реалізувала
національні інтереси в галузі освіти, системи державотворення та готувала духовно розвинену
особистість.

21


Освітньо-виховний ідеал школи козацько-лицарського виховання:

Особистість лицаря - мета школи козацько-лицарського виховання. Плекати мудрого і
волелюбного громадянина незалежної України з національною самосвідомістю, гуманними
цінностями, культурою мислення і перспективами духовного самовдосконалення.

Завдання школи козацько-лицарського виховання:

Центруються на особистості вчителя і учня, якій повною мірою притаманні:

Національна самосвідомість як родовідна причетність особи до ментальної
непересічності етносу.

Б. Гуманістична спрямованість і позитивне сприймання природи людини, її
психосоціального розвитку та життєвідчування.

Культура поведінки та моральний імператив (кодекс) вчинку, еталонне нормотворення
та морально-етична діяльність.

Г. Духовне життя як прогресуючий внутрішній розвиток, усезростаюча віра, добродійна
любов і життєдіяльне самотворення.

Д. Ментальна мудрість як буттєве синергійне поєднання особистістю кращого
національного досвіду, розуміннєвих цінностей, моральної виваженості і духовно-естетичної
досконалості.

Об'єкт Програми трансформації:

Експериментальне моделювання збагаченого, ментально зорієнтованого соціально-
культурного простору школи козацько-лицарського виховання як саморозвивальної освітньо-
виховної інституції.

Предмет Програми трансформації:

Технології і методи духовно-лицарського єднання вчителя та учня як активних носіїв
соціально-культурного досвіду, що внутрішньо осягається кожним у ході оволодіння
навчальними курсами для школи козацько-лицарського виховання та навчання.

Завдання Програми трансформації:

Загальнонауковий (міждисциплінарний) аспект: створити та соціально адаптувати
концепцію відродження національної школи козацько-лицарського виховання.

Б. Філософський аспект: дослідити історичні типи освітянства та обґрунтувати
методологічну модель наукового проектування соціально-культурного простору школи.

Соціологічний аспект: обґрунтувати та експериментально дослідити теорію лицарсько
зорієнтованої освітньої діяльності особистості професіонала - вчителя, учня, психолога,
соціолога тощо.

Г. Психологічний аспект: виявити, обґрунтувати й експериментально впровадити систему
психомистецьких технік духовного єднання вчителів і учнів школи.

Новизна Програми трансформації:

Уперше науково (концептуально і методологічно) проектується нова освітньо-виховна
система життєдіяльності загальноосвітньої школи козацько-лицарського виховання, що
професійно організовує духовно збагачений, ментально зорієнтований соціально-культурний
простір школи, стрижнем якого є психомистецькі технології і методи козацького духовного
єднання.

Теоретичне значення Програми трансформації:

Засобами теоретичного аналізу і міжнаукової рефлексії обґрунтовуються:

Концепція відродження національної школи козацько-лицарського виховання.

Б. Теорія життєстверджуючої освітньої духовної діяльності.

Інноваційні козацько-лицарські технології шкільної освіти.

Г. Система психомистецьких технологій козацького духовного єднання особистостей.

Практичне значення Програми трансформації:

Адамівська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовно
збагачений освітньо-виховний заклад інноваційного типу має стати наочним зразком нової
національної школи, що вказуватиме один з вірогідних шляхів входження України до
європейського соціально-культурного простору.

22


Строки виконання Програми трансформації:

Початок - 1998 рік, закінчення - 2009 рік. Етапи:

Підготовчий - 1998-1999 роки.

Концептуально-проектно-діагностичний - 2000-2001 роки.

Організаційно-прогнозуючий - 2002-2003 роки.

Розвивально-формувальний - 2004-2007 роки.

Результативно-узагальнюючий - 2008-2009 роки.

Критерії результативності виконання програми трансформації:

Духовна особистість козачати як універсам, суб'єкт та індивідуальність з чітко
сформованими гуманістичними орієнтаціями, національною самосвідомістю, культурою
мислення і ментальною мудрістю.

Б. Духовне єднання учасників освітнього процесу в ході неперервної розвивальної
взаємодії, яка організується за принципом наступності під час проходження учнями навчальних
курсів.

Соціальна ефективність і духовна ємність технологій і методик, які організуються за
технологіями цілісного козацько-лицарського виховного процесу.

Г. Самореалізація особистістю фізичного, розумового, емоційного, морального і
духовного потенціалу в ході неперервної розвивальної взаємодії із соціально-культурним
довкіллям школи.

Д. Ідеї, принципи та умови ефективного впровадження козацько-лицарської виховної
системи.

Е. Зміст, структура і характеристика духовно зорієнтованого, високо розвивального
соціально-культурного простору школи козацько-лицарського виховання.

Ж. Рівні і психологічні засоби духовного розвитку особистості, перспективи її духовного
самовдосконалення і самоактуалізації.

Позитивний результат:

Висока національна свідомість і самосвідомість, патріотизм і відданість ідеалам
українського державотворення, демократичного суспільства, етнонаціональна злагода.

Б. Ефективність моделі школи козацько-лицарського виховання щодо розумового,
соціального і духовного зростання учнів та реалізація їхнього емоційного, нормотворчого і
цінністно-естетичного ідеалу.

Висока результативність науково спроектованого соціально-культурного простору
школи щодо духовного розвитку і етнонаціонального збагачення ментального досвіду вчителя
та учнів.

Г. Очевидний конструктивний вплив системи козацько-лицарського виховання на
психосоціальний і духовний розвиток особистості, її національну самосвідомість, культурне
зростання та навчальну успішність.

Д. Ефективна реалізація духовно-ментального потенціалу експериментального
освітнього процесу в благодатному емоційно-психологічному полі культурного життя.

Е. Позитивне сприйняття соціально-культурним оточенням інноваційних, психолого-
дидактичних та організаційних змін у школі козацько-лицарського виховання.

Ж. Неперехідне значення у духовному розвитку школярів системи творчих студій
шкільного національно-культурного центру «Берегиня».

З. Інтенсифікація процесів духовного єднання учасників освітнього процесу, що
виявляється у повазі, довірі, взаємодопомозі, щирих взаєминах між педагогами і школярами.

І. Віра, національна самосвідомість, благодатна любов, соціальна творчість і ментальна
мудрість - основні риси духовно розвиненої особистості - випускника Адамівської школи
козацько-лицарського виховання.

Можливий негативний прогноз:

А. Незначний загальнокультурний і духовний розвиток учителів і учнів школи козацько-
лицарського виховання наприкінці трансформації порівняно з вихідними даними її констатуючої
частини або з результатами діяльності масових загальноосвітніх шкіл.