регистрация /  вход

Виховання козака-лицаря (стр. 1 из 97)

В.Я.Тимофєєв

ВИХОВАННЯ
КОЗАКА-ЛИЦАРЯ

2007

і

Сучасний загальнодержавний сплеск цікавості до історії
козацтва й зокрема уваги до його проблем пояснюється
просто: йде формування національної еліти, яка спирається в
своїй діяльності на національний - козацький! - досвід
державотворення.

Історичні умови буття українського народу породили самобутній феномен - козацтво.
Воно втілювало в собі фізичне і духовне здоров'я нації, інтелектуальну силу, життєздатність,
оптимізм і енергію. Це була об'єднана, згуртована, ідейно і духовно зцементована, суворо
дисциплінована національна сила, яка очолювала боротьбу проти чужоземних ворогів. Майже
чотириста років тому козаки так виклали королівським послам свою роль і призначення:
«Подібно до наших предків, хочемо й ми користуватися вольностями життя, маєтностями і
свободами, що належать рицарським людям... Дбаємо про те, щоб так само, як ми отримали
від своїх предків ті права і вольності, щоб і наші наступники прийняли їх цілими і непорушними,
з примноженням слави. І щоб вони один після одного передавали їх у прийдешні часи».

Відродження козацьких традицій є надзвичайно потрібною і важливою справою. Постане
сучасне українське лицарство - духовно постане Україна. Сьогодні нам належить продовжити
велику місію козацтва. Козаки знову мають стати захисниками честі й гідності України, її
традицій, її культури.

Загальновідомо, що поглиблення і примноження козацько-лицарських традицій в
сучасних умовах сприятиме нарощенню зусиль державотворчого спрямування, піднесення
духовності як кожної особистості зокрема, так і всього народу, суспільства в цілому.

Ми, вчителі України, покликані вести широку просвітницьку роботу з проблем історії,
культури, мистецтва, військової справи, державницької діяльності козацтва, прагнути по
козацькі, по лицарські виховувати підростаюче покоління.

В запропонованій збірці узагальнено досвід роботи педагогічних колективів навчальних
закладів Південноукраїнського Задністров'я з козацько-лицарського виховання дітей та молоді.
Сподіваємось, що вона надасть практичну допомогу у справі створення і налагодження роботи
дитячих та молодіжних козацьких осередків, навчальних закладів козацько-лицарського
спрямування.

Автор -Тимофєєв Валерій Якович - педагог, теоретик козацько-лицарського
виховання; генерал-хорунжий Українського козацтва.

Народився в 1952 р. на Буджаку в родині вчителів. Закінчив декілька вищих навчальних
закладів. Навчався в аспірантурі при кафедрі педагогіки Одеського державного університету.
Працював учителем, завучем, директором школи, головою сільської ради. Працює начальником
відділу організаційної та кадрової роботи районної державної адміністрації. Був депутатом
сільської та районної рад. Головний редактор альманахів козацтва Південноукраїнського
Задністров'я «Річ про Буджацьку Січ», «Річ про Січ». Нагороджений іменним годинником від
Президента України Л.Кучми (2001), козацькими нагородами. В 2002 р. був удостоєний звання
«Кращий освітянин України» в номінації «Народе мій завжди буде» за створення навчального
закладу нового типу - школи козацько-лицарського виховання. Автор 9 монографій та близько
70 наукових і науково-популярних публікацій з історії та історіографії сучасного козацтва і
козацької педагогіки.

Адреса: Україна, Одеська область, місто Білгород-Дністровський, вулиця Радянська 3А.
Тел.: р. (804849) 2-24-78, моб. 8-097-466-71-74, E-mail:timofeev_valeri@rambler.ru

@Тимофєєв В.Я. Виховання козака-лицаря.
СПД СП. Свідоцтво про державну реєстрацію
Серія В01 № 394516 від 23.02.2006 р.
Замовлення № 11/07-11 від 01.05.2007 р.
м. Білгород-Дністровський.

2


ВІД АВТОРА. ВСТУП.

...Лише виховуючи українця, можна виховати українця...

Рівень освіти - мірило рівня кваліфікації і культури будь-якого суспільства, важливий
показник прогресивності його розвитку. Найважливішою закономірністю розвитку системи освіти
є єдність її структурних елементів: навчання і виховання. В системі освіти виховання відіграє
провідну роль, а навчання є тільки засіб виховання. Навчання, відірване від виховання і без
опори на нього розвиває тільки розум, накопичує знання і не може дати позитивних результатів.
Лише поєднання навчання і виховання особистості формує у неї культуру самостійного
мислення, розвиває і зміцнює всі духовні здібності і характер, формує світогляд, моральні
норми і соціальну позицію.

Загальної системи народного виховання для всіх народів немає, у кожного народу своя,
особлива, національна система виховання. Вона базується на рідній, національній мові,
національній школі.

Рідна школа - це головна основа національного життя держави, основа рідної школи -
національне виховання. Українське національне виховання - це козацьке виховання, бо
українці - нація козацька; козаки були типовими представниками рідного народу, вони
втілювали волелюбний національний характер, відображали його потреби, інтереси, прагнення;
вони створили самобутню і високоефективну, близьку до європейської, національну систему
освіти і виховання - козацьку педагогіку, яку впровадять у свою роботу колективи ряду шкіл
козацько-лицарського виховання Південноукраїнського Задністров'я (Адамівської, Вигінської,
Випасненської, Долинівської, Молозької, Миколаївсько-Новоросійської, Старокозацької,
Турлацької та ін.).

Концепція школи козацько-лицарського виховання звертає увагу педагогів на виховний
потенціал Кодексу буття Українського козацтва, куди входять Кодекс лицарської честі, Кодекс
лицарської духовності та Заповіді милосердя. Впровадження в виховну роботу вимог Кодексів
забезпечує формування та виховання такого духовного стану молоді - молодих громадян
України, козаків, яке в народі збереглося як розуміння козацького духу, того особливого
соціального положення українського козацтва в суспільстві, яке слугувало опорою народу і
державі протягом віків.

Школа козацько-лицарського виховання - громадський (на базі загальноосвітньої
школи) навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учням додаткову
козацько-лицарську освіту, забезпечити їх надійний духовний зв'язок з предками,
розвинути стосунки з сучасниками і зорієнтувати козачат на інтереси нащадків, бо
творче відродження в житті ідей і засобів козацької педагогіки має забезпечити
виховання фізично здорових, морально чистих і по-лицарські мужніх та сильних духом
громадян незалежної України.

Сучасна система виховання козака та берегині:

III. Громадсько-

родинне Берегиня

ви
коз

II. Родинно-
шкільне
виховання
джури та дани

3


У вихованні національно свідомих козаків та берегинь педагогічні колективи навчальних
закладів козацько-лицарського спрямування бачать три ступені:

Родинно-дошкільне виховання козачати та лелі.

Родинно-шкільне виховання джури та дани.

Громадсько-родинне виховання козака та берегині.

Родинно-дошкільне виховання козаченяти та леліняти (діти до 6 років) здійснюється
через роботу з батьками дошкільнят та введенням спеціальних курсів до програм дитячого
садка.

Родинно-шкільне виховання козачати та лелі (діти 6-9 років), джури та дани (діти та
підлітки 10-13 років), молодого козака та берегині (юнаки та юнки з 14 років) проводиться у
формі школи козацько-лицарського виховання:

А/ класна робота за рахунок варіативної частини навчального плану з основних
дисциплін козацько-лицарського виховання,

Б/ позакласна робота за рахунок годин гуртків, у формі Козацької республіки (одна з
форм самоврядування учнівського колективу) та класних козацьких загонів,

В/ позашкільна робота у формі діяльності дитячо-юнацької організації „Молода Січ"
Українського козацтва.

Громадсько-родинне виховання козака та берегині ( молодь з 14 років) здійснюється
через діяльність куренів Українського козацтва та жіночої громади Українського козацтва.

Практика роботи шкіл козацько-лицарського виховання переконливо свідчить, що
поглиблення і примноження козацько-лицарських традицій в сучасних умовах сприяє
нарощенню зусиль державотворчого спрямування, піднесенню духовності як кожної особистості
зокрема, так і всієї громади, суспільства в цілому...

Історія вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас - козацтво -
спосіб життя вільної людини, яка із зброєю в руках захищала Богом дані їй вольності й
права.

Душу - Богу!
Життя - Батьківщині!
Серце - людям!
Честь - нікому!

4


КОЗАЦЬКА ПЕДАГОГІКА Й СУЧАСНА ОСВІТА
(ПЕДАГОГІЧНІ РОЗДУМИ)

Ми не лукавили з тобою.
Ми просто йшли. У нас нема
Зерна неправди за собою..."

Т.Шевченко.

Своєрідність сучасного розвитку України характеризується відродженням коренів нашої
національної минувшини: історії, державних традицій, духовності. Адже без кореня гине все
живе.

Корінь людського зростання - у пам'яті, духовній культурі, національній гордості. Вони як
сполучна ланка, яка не допустить, щоб молода людина відлучилася від своєї землі.

Дитинство - особливий період людського життя. Саме на цьому етапі людина визначає
свої життєві орієнтири, розробляє життєву позицію і життєві плани.

Цієї відповідальної пори вона потребує підтримки й уваги суспільства, яке зобов'язане
забезпечити молодим громадянам умови й можливості для повноти самореалізації здібностей
кожного, досягнення своїх життєвих цілей. Підтримку й увагу дитина отримує в школі, яка має
йти попереду політиків, керуючись принципами гуманізму, свободи, загальнолюдських
цінностей.

Узнать стоимость написания работы
Оставьте заявку, и в течение 5 минут на почту вам станут поступать предложения!