1) визначення товару;
2) митне оцінювання товару, виходячи з якого в більшості випадків визначається сума мита і податків.
За звичайних умов товар проходить через митницю і ввозиться в країну одночасно.
Виняток із цього правила має місце, коли товар потрапляє на певну територію країни імпорту, наприклад у "вільну економічну зону".
В багатьох країнах товар можна ввезти і до сплати мита. При цьому митниця одержує від імпортера (його представника) спеціальний документ. Він встановлює обов'язок імпортера сплатити суму податків, мита й інших обов'язкових платежів у зазначений у ньому термін. У багатьох випадках законодавство вимагає, щоб оплата за векселем була гарантована банками. Використовуючи систему таких векселів, можна, наприклад, відразу сплатити загальну суму мита і податків на імпорт за всі товари, завезені за визначений період.
Під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності та митного оформлення на ТОВ "Компанія насінної торгівлі" виникають такі основні труднощі, пов'язані зі здійсненням митних процедур:
дуже складні митні процедури. Вони призводять до того, що вартість товару штучно завищується. Щоб перебороти ці перешкоди в торгівлі, 1973 року у Кіото, у рамках Всесвітньої митної організації, було укладено Міжнародну конвенцію про спрощення і гармонізацію митних правил.25 червня 1999 р. прийнято нову редакцію конвенції;
для різних товарів існують різні митні ставки. Для полегшення роботи митниці в кожній країні існують спеціальні переліки товарів (класифікації), в яких товари розбиті на групи, підгрупи, і т. ін.5 Не в усіх країнах такі переліки однакові. Може трапитися і так, що той самий товар класифікується в різних країнах по-різному;
ставки мита і зборів (плата за митне оформлення і пов'язані з ним дії державних органів), процедура їхньої сплати, порядок митного оформлення можуть бути змінені, а інформацію про це опубліковано незадовго до цього, а то і взагалі postfactum. Це питання стосується і ГАТТ, яка вимагає, щоб інформація про зміни в ставках мита і зборів публікувалася заздалегідь, з тим щоб учасники торгової діяльності могли ознайомитися з ними і вжити усіх відповідних заходів (в тому числі сплатити необхідні суми у встановленому порядку);
багато держав стягують з того самого товару різні мита, залежно від того, з якої країни товар надходить. Методи визначення походження товарів, а також пов'язані з ними формальності і процедури в різних країнах можуть відрізнятися. Нерідко ці формальності і процедури надзвичайно складні. Все це перешкоджає нормальному процесу торгівлі;
розмір мита (і нерідко митних зборів) часто залежить від вартості товару. При ввезенні товарів імпортер (або його представник) вказує вартість товару в митних документах, розміри мита і зборів розраховуються на основі цих даних. Але буває і так, що митна служба "не вірить" твердженням імпортера і визначає вартість товару на основі своєї інформації. При цьому часто виникають труднощі, пов'язані з методом визначення митної вартості товару.
В той же час, щоб ввезти куплений товар з-за кордону, потрібно пройти адміністративні процедури. Наприклад, необхідно пройти митні процедури (представити певні документи, в певному порядку сплатити необхідну суму мит та зборів тощо).
Такі процедури виникли задовго до появи електронної торгівлі і не враховують певних її особливостей.
Це зумовлює три основні проблеми в багатьох країнах:
1) неможливо заздалегідь підрахувати суму мит та зборів;
2) неможливо заздалегідь сплатити суму мит та зборів;
3) неможливо переводити валюту за кордон, якщо угода - "електронна".
З розвитком нових інформаційних технологій буде все більше можливостей для розвитку "електронної торгівлі". З іншого боку, зараз деякі адміністративні процедури є бар'єром для "електронної торгівлі", причому бар'єр навіть більший, ніж для звичайної торгівлі.
Сьогодні торгівці висловлюють все більше незадоволення таким станом речей і все активніше вимагають реформ.
Під впливом цих вимог багато держав вже починають вживати заходів, спрямованих на зменшення бар'єрів в "електронній торгівлі". Наприклад, поправки до Конвенції Кіото, прийняті в рамках Всесвітньої митної організації 25 червня 1999 року, спрямовані на зменшення таких бар'єрів. На жаль, поки дуже небагато держав ратифікувало ці поправки. Але цілком очевидно, що рано чи пізно митні процедури почнуть змінюватися в багатьох країнах.
Такі зміни, що відбуваються під впливом революційних технологій, приведуть до розвитку цілком нового митного процесу. Це приклад того, як розвиток технології змінює законодавство.
Навіть у тих випадках, коли ТОВ "Компанія насінної торговлі заздалегідь відомо, за якою "статтею" буде класифікуватися товар і ставка мита, виражена у відсотках до вартості товару, можуть виникнути труднощі, якщо імпортер і митники не узгодять вартість ввезеного товару. В таких випадках представники митниці звичайно визначають вартість товару на основі свого розуміння.
Багато держав встановили спеціальні методи визначення митної вартості, які митники повинні використовувати в таких спірних ситуаціях.
Наприклад, деякі країни встановлюють "мінімальну митну вартість товару", і митниця не має права встановлювати митну вартість нижчу від цієї "мінімальної вартості". Інший спосіб - встановити митну вартість імпортного товару на основі оптової ціни того ж товару, коли він продається в країні імпорту.
Подібні методи оцінювання часто викликають незадоволення ТОВ "Компанія насінної торгівлі", оскільки використання таких методів призводить до того, що підприємство змушено сплачувати, на думку керівництва, занадто велике мито.
Основні напрями вдосконалення типової і принципової схеми організації митного контролю на сучасному етапі розвитку зовнішньоекономічних відносин України полягають у:
1) вдосконаленні організації механізму митного контролю;
2) скороченні термінів і підвищенні якості огляду товарів і транспортних засобів;
3) скороченні термінів сплати митних платежів;
4) вдосконаленні документального оформлення митних процедур;
5) попередженні заподіяння збитку економіці і загрози загальній безпеці країни;
6) зменшенні витрат на здійснення контролю за допомогою розробки гнучких технологій залежно від категорій товарів і осіб, що їх переміщають;
7) забезпеченні доставки товарів у повному обсязі до місць митного оформлення;
8) поліпшенні взаємодії з транспортними організаціями за допомогою розробки і впровадження спільних технологій, що забезпечують здійснення ефективного митного контролю та оформлення товарів з урахуванням необхідності забезпечення безперервності перевізного процесу і необхідності скорочення простою транспортних засобів;
9) розробці і впровадженні заходів для вдосконалення основних напрямів взаємодії митної служби з іншими правоохоронними органами;
10) вдосконаленні контролю на напрямах незаконного переміщення товарів і транспортних засобів.
Можливості застосування передових технологій митного оформлення в цьому напрямку визначаються насамперед законодавчою вітчизняною базою, яка регулює порядок проведення митного оформлення. На сьогодні проводиться активна робота щодо прискорення товаро - та пасажиропотоків, спрощення митних процедур та процедур державного контролю.
Першим напрямком цієї діяльності є перегляд та актуалізація нормативної бази, що регулює питання митного контролю та оформлення. Скасовано або визнано не чинними положення 55 наказів та близько 285 розпорядчих листів.
Зокрема, скасовано накази, якими були визначені місця митного оформлення окремих товарів. Митне оформлення товарів буде здійснюватися не в спеціально визначених місцях, а за місцем обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Втратив чинність наказ, яким запроваджувався комісійний огляд товарів з давальницької сировини та накладення на такі вантажі запірно-пломбувальних пристроїв. Скасовано розпорядження, якими було зменшені строки переміщення товарів автомобільним транспортом митною територією України. Крім того, скасовані вимоги щодо: застосування виняткових посилених форм митного контролю при переміщенні через митний кордон та митному оформленні насіння та рослин; обмеження можливості митного оформлення товарів поза робочий час, а також у вихідні та святкові дні.
Багато нарікань у ТОВ "Компанія насінної торгівлі" викликає порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації, який передбачає режим трьохетапної схеми, окремі етапи якої складаються з контрольних операцій (дій). Він ускладнений досить жорстким розмежуванням контрольних операцій (дій), що здійснюються різними посадовими особами підрозділів митного органу, необхідністю подання до митного контролю й митного оформлення значної кількості копій документів, а також додаткових документів, таких як аркуш проведення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів за ВМД, реєстру документів.
У цьому відношенні відбувається реальне удосконалення схеми організації митного контролю.
Це надасть можливість:
спростити процес проходження ВМД (зменшення етапів) при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів;
скоротити час здійснення митних процедур за рахунок зменшення кількості посадових осіб митного органу, які беруть участь у здійсненні цих процедур, й одночасно - уникнути дублювання функцій (неодноразова перевірка документів на кожному з етапів тощо);