У встановлених законодавством випадках надання сертифікату про походження товару є обов'язковим, а саме у випадках ввезення продуктів для продажу населенню. Надання сертифіката походження регламентується Законом України ВР "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" від 17.07.97 № 468/97-ВР. [7]
7. Документи, зазначені в графі 40 ВМД: (номер вантажної митної декларації на ввезення давальницької сировини, відомості про ВМД, на підставі якої товари, що реекспортуються, при ввезенні на митну територію України були розміщені в певний митний режим, або зазначаються відомості про ВМД, за якою товари, що реімпортуються, були оформлені в митний режим експорту. Якщо після ввезення на митну територію України товари були розміщені в інший митний режим, ніж митний режим реімпорту, то додатково зазначаються відомості про ВМД, згідно з якою здійснювалося таке розміщення)
8. Реєстр документів, завірений підписом і печаткою декларанта
9. Листок проведення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів за ВМД.
Митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів [1].
Зовнішньоекономічна діяльність і насамперед зовнішня торгівля пов'язані з переміщенням через митний кордон країни як юридичними, так і фізичними особами товарів і транспортних засобів. При цьому товари і транспортні засоби підлягають митному контролю і митному оформленню - держава заінтересована, щоб ЗЕД здійснювалася відповідно до встановленого порядку, який мають знати і якого повинні додержуватися учасники ЗЕД. Передусім це стосується правильного митного оформлення товарів і транспортних засобів, що стають предметом митного контролю. До цих правил належать: одержання дозволу на здійснення ЗЕД шляхом реєстрації у відповідних органах держави як господарюючих суб'єктів; правила укладання договорів, у т. ч. міжнародних контрактів, на виробництво, купівлю, продаж товарів, на товарообмінні (бартерні) операції, на транспортування, навантажувально-розвантажувальні, страхові та інші операції, пов'язані зі збереженням, експертизою товарів і т.п.; одержання відповідних ліцензій на імпорт або експорт визначених видів товарів, дозволів на вивіз або ввезення встановлених обсягів товарів або на визначену суму (кількісних або вартісних квот), тобто вжиття заходів економічної політики; оформлення відповідних товаросупровідних, транспортних та інших документів, що відображають усі необхідні питання стосовно найменування, якості, кількості, класифікації товарів відповідно до ТН ЗЕД, їх вартості, її складових елементів, умов постачання, страхування, транспортування і т.п.; сплата відповідних податків, мит і зборів або надання гарантій такої сплати; доставка товарів і документів в узгоджені місце і час; декларування товарів митним органам для здійснення митного контролю і митного оформлення; розміщення товарів і транспортних засобів на склади тимчасового зберігання або в інші місця в зоні митного контролю [21, с.175].
Проте практика свідчить, що поряд з переважною більшістю учасників ЗЕД, що намагаються сумлінно виконувати вимоги, встановлені державою стосовно порядку здійснення ЗЕД, є певна частина учасників цієї діяльності, які з наміром або через незнання припускаються помилок або не виконують окремі норми і правила. Це призводить до великих втрат державних прибутків, дезорганізації роботи митних органів та інших відомств тощо.
Для отримання або відправлення вантажів за кордон суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності повинен пройти на митниці процедуру акредитації [13, с.145]. З цією метою на митницю, що обслуговує район реєстрації підприємства, подаються такі документи:
облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності;
свідоцтво про державну реєстрацію;
свідоцтво облстатуправління Мінстатистики про надання підприємству статистичних кодів;
статут підприємства та його нотаріально завірену копію;
довідка обслуговуючого банку про відкриття рахунків;
довідка про декларування валютних цінностей (форма №2), завірена печатками податкової інспекції та уповноваженого відділення Національного банку.
Митне оформлення товарів розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.
Прийняття товарів та документів на них до митного контролю та митного оформлення митний орган засвідчує шляхом проставлення на митній декларації та товаросупровідних документах відповідних відміток - як правило, штампа "Під митним контролем".
Документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу:
українською мовою;
офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна;
іншою іноземною мовою, поширеною у світі.
Якщо оригінали таких документів складено іншою мовою, декларант має забезпечити їх переклад на українську мову.
Відповідно до Закону України “Про митний тариф України" квіткові рослини з пуп'янками чи ті, що квітнуть, зрізані квіти та пуп'янки, що придатні для складання букету чи декоративних цілей, а також листя, гілки та інші частини рослин без квітів, трава, мох, лишайники для букетів чи обрамлення, класифікуються за кодами і обкладаються ввізним митом за специфічними ставками, що встановлені відносно кількості цієї продукції. В представлених до митного оформлення інвойсах обов'язково повинні бути вказані номери коробок з продукцією і повний перелік продукції. До того ж товар повинен відповідати вказаним у документах торговим показникам: кількості, ціні за одиницю та загальній сумі. Додатково треба вказувати якісні характеристики квітів - довжина, колір, кількість бутонів на гілці [2]. Обов'язковим є сертифікат про походження товару, фітосанітарний сертифікат експортера та сертифікат якості. Перерахунок поштучної продукції передбачає кратність упаковки пакетів всередині коробки, що встановлюється в країнах-експортерах. Так, в одному пакеті зазвичай вміщується троянд не менше 20 шт., хризантем - не менше 5 шт., гвоздик и лілей - не менше 10 шт., ірисів, тюльпанів і гербер - не менше 50 шт.
Всі українські імпортери зобов'язані сплачувати митні збори при ввезенні квітів в Україну. Щоб увезти в країну в сезон цвітіння, тобто з 1 червня по 31 жовтня, одну троянду, імпортеру доведеться заплатити eur1. Ввезення однієї гвоздики обійдеться в eur0,6, орхідеї - eur2, гладіолуса - eur1. З 1 листопада по 31 травня ставки зменшуються, окрім плати за ввезення гладіолуса.
Незважаючи на прийняті державою заходи щодо захисту внутрішнього квіткового ринку потік імпорту не тільки не поменшав, а навпаки, збільшився. Фахівці впевнені, що повністю перекрити імпорт квітів в Україну не можна, бо це спровокує на ринку великий дефіцит. Згодом квітковий імпорт може відпасти сам по собі, за умови якщо почнеться серйозний розвиток вітчизняного квіткового виробництва.
Митниця наказом скасувала спеціальну звітність митних органів у випадку, якщо задекларована вартість оформлюваних квітів нижче контрольного рівня, а це, як очікується, прискорить час проходження митних процедур при імпорті квітів.
Також Митниця ініціює істотне зниження ставок мита на імпорт квітів і заміну одиниці вимірювання цього товару під час контролю на кордоні зі штук на кілограми, що буде сприяти прискоренню митного оформлення квітів, оскільки скасує необхідність їхнього поштучного перерахунку.
Для остаточного спрощення митних процедур під час ввезення до України товарів, які швидко псуються, зокрема квітів, необхідно делегувати Держмитслужбі функції здійснення перевірки всіх передбачених законодавством дозволів на ввіз товарів, що сьогодні в пунктах пропуску на кордоні здійснюють 8 контрольних служб, крім Митниці.
Закон України "Про карантин рослин" визначає правові, організаційні та фінансово-економічні основи карантину рослин, повноваження органів державної влади, їх посадових осіб, права і обов'язки юридичних та фізичних осіб, спрямовані на запобігання занесенню та поширенню відсутніх на території України регульованих шкідливих організмів, і становить частину законодавства України щодо захисту життя та здоров'я рослин.
Проведення фумігації (знезараження) об'єктів регулювання, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони, підлягає ліцензуванню відповідно до закону. Державна служба з карантину рослин України для виконання своїх повноважень взаємодіє із центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими державними адміністраціями.
Фітосанітарна експертиза об'єктів регулювання проводиться з метою виявлення та/або ідентифікації регульованих шкідливих організмів. Фітосанітарну експертизу проводять карантинні лабораторії Державної служби з карантину рослин України, акредитовані згідно із законом та уповноважені Головною державною інспекцією з карантину рослин України проводити необхідний аналіз відповідно до міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій. Центральна науково-дослідна карантинна лабораторія організовує проведення науково-дослідних робіт у сфері карантину рослин, аналізу ризику, надає карантинним лабораторіям, зазначеним у частині першій цієї статті, методичну допомогу з питань карантинної лабораторної діагностики. Центральна науково-дослідна карантинна лабораторія проводить повторну фітосанітарну (арбітражну) експертизу на запит особи. Результати повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи вважаються остаточними. Порядок проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.