Смекни!
smekni.com

Оцінка економічної ефективності інвестиційного проекту (на прикладі ВАТ "Дніпропетровський хлібозавод № 9") (стр. 14 из 21)

Рис.3.3. Результати розрахунків рівня рентабельності для різних варіантів впроваджуємих роторних пічей „Муссон-Ротор” на трьох видах палива при варіації продуктивності від 500 до 5000 кг хліба в зміну


Рис.3.4. Результати аналізу підвищення рівня рентабельності роботи на печях „Муссон-Ротор” на газі при рості продуктивності пічей від 2500 до 5000 кг хліба в зміну та відповідному зниженні рівня постійних витрат в собівартості

Рис.3.5. Розрахунковий строк окупності витрат на впровадження нових видів роторних пічей „Муссон – ротор”


Рис.3.6. Порівняльна ефективність впровадження різних видів палива при рівній продуктивності пічі „Муссон-Ротор -2500” (2500 кг хліба за зміну)

Таким чином, отримані результати калькуляційних розрахунків показників альтернативних бізнес-планів показали, що при рівнях вартості електроенергії, газу та дизельного пального для січня 2008 року рентабельність виробництва хліба для печей з сталим рівнем продуктивності 2500 кг хліба становить:

при використанні електроенергії - 3,21%;

при використанні дизельного пального – 11,96%

при використанні газу - 18,98%

Дисконтована «пренумерандо» чиста рентабельність інвестицій на придбання та монтаж обладнання при коефіцієнті дисконтування на рівні інфляції 2007 року – 17% та сроку окупності проекту 1 рік становитиме:

при використанні електроенергії – (-13,8)%;

при використанні дизельного пального – (-5,0%)%

при використанні газу - (+1,98)%

Отже, навіть при рості ціни на газ з 50 доларів(2004) до 180 доларів(2008) за 1000 м3 найбільш ефективним є використання роторних хлібопекарських печей на природному газі.

Розрахунковий аналіз впливу росту продуктивності роторної пічі на структурне співвідношення перемінних та постійних витрат на прикладі роторних печей „Муссон-Ротор” на природному газі з продуктивністю від 2500 до 5000 кг хліба в зміну показав, що:

при продуктивності пічі 2500 кг/зміну рівень постійних витрат в собівартості становить 7,01%, відповідна загальна для підприємства собівартість 1 кг хліба становить 2,40 грн./кг, що при ціні продажу 2,86 грн./кг відповідає рівню рентабельності 14,18%;

при продуктивності пічі 3600 кг/зміну рівень постійних витрат в собівартості становить 6,95%, відповідна загальна для підприємства собівартість 1 кг хліба становить 2,43 грн./кг, що при ціні продажу 2,86 грн./кг відповідає рівню рентабельності 13,38%;

при продуктивності пічі 5000 кг/зміну рівень постійних витрат в собівартості становить 5,45%, відповідна загальна для підприємства собівартість 1 кг хліба становить 2,26 грн./кг, що при ціні продажу 2,86 грн./кг відповідає рівню рентабельності 19,62%;


ВИСНОВКИ

Основними особливостями роботи хлібопекарських підприємств є :

- ненадійність ринку зерна, який залежить від реалізації кліматичних умов та щорічного врожаю зерна не тільки на Україні, але і в зернових зонах світу;

- необхідність реалізації основного обсягу виробленої продукції на протязі 24 годин, що потребує оперативного керування територіальними ринками збуту продукції та цінами реалізації;

Досліджуємо в дипломному проекті підприємство - ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” за обсягами виробництва хлібобулочної продукції є третім в Дніпропетровській області (після ВАТ “Хліб” №8 та хлібозавода №10). У середньому добовий тонаж заводу складає близько 35 тон хлібобулочних виробів, продукція доставляється у власну мережу магазинів та хлібних кіосків реалізації у м.Дніпропетровську власним автотранспортом. Штат підприємства – 682 співробітників, що працюють у 1 – 3 зміни, середньоявочна чисельність зміни – 294 чоловік (коефіцієнт змінності – 2,13).

Аналіз результатів первинної статистичної обробки балансових звітів та звітів про фінансові результати діяльності ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” за 2005 – 2007 роки показав:

- валюта активів балансу у 2006 році зросла на + 12,1 % відносно рівня 2005 року, а у 2007 році ще зросла на + 1,4 % відносно рівня 2006 року, таким чином валюта балансу за два роки зросла з 14,9 млн.грн. до 16,9 млн.грн..;

- необоротний капітал (основні фонди) підприємства зросли за два роки з 9,47 млн.грн. до 10, 89 млн.грн., займаючи основну долю 80,0%(у 2005), 78,4% (у 2006), 73,2%(у 2007) % в валюті баланса, тобто підприємство – виробниче, а основні фонди – це основний потенціал виробництва.

- динаміка структурної долі грошових коштів характеризується падінням з рівня 3,1% (2005 рік) до рівня 1,8% у 2007 році;

- динаміка структурної долі виробничих запасів характеризується стабільним рівнем 9,6 %(2005), 10,2%(2006), 9,4%(2007);

- динаміка структурної долі дебіторської заборгованості характеризується зростанням з рівня 7,2%(2005) до 9,2%(2006) та зростанням до рівня 12,4% у 2007 році;

Таким чином, для 2005 - 2007 років для активів підприємства при рості валюти балансу на +13,4% характерні процеси нарощення структурної частки мобільних коштів за рахунок росту рівня дебіторської заборгованості з 2,03 млн.грн. до 2,42 млн.грн. (в 1,18 рази) та зростання рівня готівкових коштів з 74,9 тис.грн. до 196,8 тис.грн., тобто у підприємства можна відмітити появу проблеми з розрахунками за реалізовану продукцію, відпущену у комерційний кредит.

Основними джерелами ресурсів підприємства ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” є власний капітал та кредиторська заборгованість за надані товари та послуги:

структурна частка власного капіталу становить 82,4% у 2005 році та 79,9% у 2007 році

структурна частка кредиторської заборгованості наростає з рівня 12,5% у 2005 році до рівня 14,0% у 2007 році;

у 2005 - 2007 роках підприємство не використовувало короткострокові банківські кредити, довгострокові не перевищували рівня 4,9% (2006 рік);

рівень поточних пасивів в розрахунках займає частку 17,1 - 19,6%;

Аналіз динаміки показників звітів про фінансові результати ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” показав :

обсяги чистого доходу від реалізації продукції в 2005 – 2007 році поступово нарощуються з рівня 29,13 млн.грн.(2005) до рівня 30,4 млн.грн. у 2006 році та до рівня 34,0 млн.грн. у 2007 році;

ланцюговий темп росту обсягів доходів від реалізації становить +4,35% у 2006 році відносно рівня 2005 року та +11,8 % у 2007 році відносно рівня 2006 року;

- ланцюговий темп росту собівартості випуску та реалізації продукції становить + 1,58 % у 2006 році відносно рівня 2005 року та + 9,7% у 2007 році відносно рівня 2006 року, тобто темп росту обсягів доходів від реалізації при розширенні виробництва є вищим, ніж темп росту собівартості продукції;

- ланцюговий темп росту чистого прибутку після оподаткування становить -96,6 % у 2006 році відносно рівня 2005 року та +987% у 2007 році відносно рівня 2006 року, що свідчить про нестабільний характер розвитку ділової діяльності підприємства;

Аналіз результатів вторинної (коефіцієнтної) статистичної обробки балансових звітів та звітів про фінансові результати діяльності ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9”за 2005 – 2007 роки показав:

- значення коефіцієнта загальної ліквідності знаходилось в діапазоні 1,56 (2005 рік), 1,44(2006 рік) та 1,41(2007 рік), тобто задовольняє нормативні вимоги (більше 1,0) для рівня загальної ліквідності підприємства;

- значення коефіцієнта строкової ліквідності знаходилось в діапазоні 0,45 (2005 рік), 0,47(2006 рік) та 0,43(2007 рік), тобто не задовольняє нормативні вимоги (0,7-0,8) для рівня строкової ліквідності підприємства;

- значення коефіцієнта абсолютної (моментальної) ліквідності знаходилось у діапазоні 0,029 (2005 рік) - 0,059(2007 рік), тобто у 2005 –2007 роках не задовільнює нормативні вимоги (0,2-0,35) для рівня абсолютної ліквідності підприємства і ідентифікує у підприємства наявність проблем з готівковими розрахунками;

- значення коефіцієнта співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей зменшилось з рівня 1,5 (2005 рік) до рівней 0,56(2006 рік) та 0,52 (2007 рік), тобто у 2004 –2005 роках не задовільнює нормативні вимоги (більше 1,0) для рівня співідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей, тобто у підприємства існують проблеми з джерелом своєчасних розрахунків з кредиторами, особливо при відсутності необхідного рівня готівкових коштів для розрахунків;

Аналіз рентабельності активів та власного капіталу ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” показав, що його діяльність може бути охарактеризована наступним рівнем показників:

1. Ресурсовіддача активів в чисту виручку на підприємстві знаходиться на стабільному високому рівні 1,96 (2005), 1,82(2006), 2,02(2007) році, тобто підприємство працює ефективно;

2. Фондовіддача основних засобів в чисту виручку на підприємстві знаходиться на стабільному високому рівні 3,13 (2005), 2,93(2006), 3,30(2007) році, тобто додатково введені основні фонди працюють ефективно;

3. Рентабельність активів по валовому реалізаційному прибутку знизилась з рівня 41,17% у 2005 році до рівня 42,13% у 2006 році та значно зросла до рівня 49,56% у 2007 році;

2. Рентабельність власного капіталу по чистому прибутку після оподаткування знизилась з рівня 2,89% у 2005 році до рівня 0,09% у 2006 році та піднялась до рівня 0,97% у 2007 році. Для акціонерів ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” такий рівень дивідендної доходності є замалим при альтернативній ринковій нормі доходності капіталу в Україні 13 –16% річних, що практично робить підприємство інвестиційно непривабливим і не дає можливості нарощувати рівень власного капіталу за рахунок додаткової емісії. Одночасно, для форми відкритого акціонерного товариства існує ризик масового продажу низькорентабельних акцій на біржі та перепорядкування підприємства новим власникам.

Таким чином, підвищення рентабельності власного капіталу є основною задачею розвитку підприємства, а проблеми ідентифікації структури та пошуку шляхів зниження виробничої та повної собівартості виробництва є нагальними і актуальними для успішної конкурентоспроможної роботи підприємства.