Оцінка економічної ефективності інвестиційного проекту (на прикладі ВАТ "Дніпропетровський хлібозавод № 9") (стр. 9 из 21)
Аналіз результатів вторинної (коефіцієнтної) статистичної обробки балансових звітів та звітів про фінансові результати діяльності ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9”за 2005 – 2007 роки, представлений в Додатку Е, показує (рис.2.4):
- значення коефіцієнта загальної ліквідності знаходилось в діапазоні 1,56 (2005 рік), 1,44(2006 рік) та 1,41(2007 рік), тобто задовольняє нормативні вимоги (більше 1,0) для рівня загальної ліквідності підприємства;
- значення коефіцієнта строкової ліквідності знаходилось в діапазоні 0,45 (2005 рік), 0,47(2006 рік) та 0,43(2007 рік), тобто не задовольняє нормативні вимоги (0,7-0,8) для рівня строкової ліквідності підприємства;
- значення коефіцієнта абсолютної (моментальної) ліквідності знаходилось у діапазоні 0,029 (2005 рік) - 0,059(2007 рік), тобто у 2005 –2007 роках не задовільнює нормативні вимоги (0,2-0,35) для рівня абсолютної ліквідності підприємства і ідентифікує у підприємства наявність проблем з готівковими розрахунками;
- значення коефіцієнта співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей зменшилось з рівня 1,5 (2005 рік) до рівней 0,56(2006 рік) та 0,52 (2007 рік), тобто у 2004 –2005 роках не задовільнює нормативні вимоги (більше 1,0) для рівня співідношення дебіторської та кредиторської заборгованостей, тобто у підприємства існують проблеми з джерелом своєчасних розрахунків з кредиторами, особливо при відсутності необхідного рівня готівкових коштів для розрахунків;
Рис.2.4 Динаміка показників ліквідності підприємства ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9”
Аналіз рентабельності активів та власного капіталу ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” показує (Додаток Е), що його діяльність може бути охарактеризована наступними показниками(рис.2.5):
1. Ресурсовіддача активів в чисту виручку на підприємстві знаходиться на стабільному високому рівні 1,96 (2005), 1,82(2006), 2,02(2007) році, тобто підприємство працює ефективно;
2. Фондовіддача основних засобів в чисту виручку на підприємстві знаходиться на стабільному високому рівні 3,13 (2005), 2,93(2006), 3,30(2007) році, тобто додатково введені основні фонди працюють ефективно;
3. Рентабельність активів по валовому реалізаційному прибутку знизилась з рівня 41,17% у 2005 році до рівня 42,13% у 2006 році та значно зросла до рівня 49,56% у 2007 році;
2. Рентабельність власного капіталу по чистому прибутку після оподаткування знизилась з рівня 2,89% у 2005 році до рівня 0,09% у 2006 році та піднялась до рівня 0,97% у 2007 році. Для акціонерів ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” такий рівень дивідендної доходності є замалим при альтернативній ринковій нормі доходності капіталу в Україні 13 –16% річних, що практично робить підприємство інвестиційно непривабливим і не дає можливості нарощувати рівень власного капіталу за рахунок додаткової емісії. Одночасно, для форми відкритого акціонерного товариства існує ризик масового продажу низькорентабельних акцій на біржі та перепорядкування підприємства новим власникам.
Таким чином, підвищення рентабельності власного капіталу є основною задачею розвитку підприємства, а проблеми ідентифікації структури та пошуку шляхів зниження виробничої та повної собівартості виробництва є нагальними і актуальними для успішної конкурентоспроможної роботи підприємства.
Рис.2.5 Динаміка рентабельності активів та власного капіталу підприємства ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9”
На рис.2.6 наведені характеристики ділової активності (швидкості обороту окремих характерних грошових агрегатів активів та пасивів балансу).
Рис.2.6 Характеристики динаміки показників ділової активності ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9”
Як показано на графіках рис.2.6 за період з 2005 по 2007 рік період обороту характерних грошових агрегатів знаходиться в стабільному діапазоні, що свідчить про відлажений процес постачання сировини та реалізації продукції заводу.
Як показують результати розрахунків коефіцієнтів покриття запасів (Додаток Е, рис.2.7), у 2005 - 2007 роках загальних джерел покриття запасів було недостатньо, тобто підприємство має постійні проблеми з пошуком джерел покриття виробничих запасів за рахунок власного оборотного капіталу.
Рис.2.7. Характеристики динаміки покриття запасів в ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9”
Існує багато підходів до прогнозування фінансової неплатоспроможності суб'єктів господарювання. Будь-яка методика оцінювання кредитоспроможності є, по суті, методикою прогнозування банкрутства. У закордонній практиці поширення придбала модель Альтмана [27, с.149].
Модель Альтмана розроблена в 1968 році і відома також за назвою «розрахунок Z-показника» — інтегрального показника рівня погрози:
(2.1)
де Х1 = (Поточні активи - Поточні пасиви) / Обсяг активу;
Х2 = Нерозподілений прибуток / Обсяг активу;
Х3 = Прибуток до виплати відсотків / Обсяг активу;
Х4 = Ринкова вартість власного капіталу / Позикові засоби;
Х5 = Виторг від реалізації / Обсяг активу;
При Z < 1,8 - імовірність банкрутства дуже висока;
1,8 < Z < 2,7 - імовірність банкрутства середня;
2,7 < Z < 2,99 - імовірність банкрутства невелика;
Z > 2,99 - імовірність банкрутства незначна.
Розрахунок інтегрального показника Альтмана за даними балансу ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” за 2007 рік , дає наступні значення :
Таким чином, імовірність банкрутства підприємства ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” по Альтману є незначною, при цьому основний внесок в фінансову стійкість підприємства вносить коефіцієнт автономності (фінансової незалежності) підприємства та коефіцієнт ресурсовіддачі активів, вплив прибутку підприємства є незначним і потребує уваги.
Як показали результати економічної діагностики підприємства ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” у 2005 - 2007 роках та аналізу структури його потенціалу, основною проблемою розвитку підприємства є підвищення рентабельності власного капіталу до норми альтернативної доходності інвестиційного капіталу на ринках України (13 –16% річних), оскільки існує загроза масового продажу низькорентабельних (доходність 1,0%) акцій відкритого акціонерного товариства на біржі та зміні власників підприємства.
Основним шляхом вирішення проблеми з врахуванням обмежень на ціну продажу хліба є зниження собівартості виробництва.
2.3 Аналіз структури собівартості продукції
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
прямі матеріальні витрати;
прямі витрати на оплату праці;
інші прямі витрати;
змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Класифікація витрат операційної діяльності за економічними елементами відбувається в такій послідовності (Додаток Б):
матеріальні витрати;
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальні заходи;
амортизація;
інші операційні витрати.
Відповідно до п.17 П(С)БО 16 частина витрат, пов'язаних з операційною діяльністю, не включаються до виробничої собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), але входить в повну собівартість виробництва для підприємства. Вони в свою чергу поділяються на(Додаток Б):
- адміністративні витрати;
- витрати на збут;
- інші операційні витрати.
На основі проведених розрахунків з використанням таблиць Додатку Б, на рис.2.8 – 2.13 побудовані графіки структурного аналізу вагових часток складових виробничої собівартості продукції та повної собівартості продукції з врахуванням загальних витрат підприємства на функціонування та реалізацію продукції.
Рис.2.8. Структура складових часток виробничої собівартості в ВАТ „Дніпропетровський хлібзавод № 9” у 2005 році
Рис.2.9. Структура складових часток виробничої собівартості в ВАТ „Дніпропетровський хлібзавод № 9” у 2006 році
Рис.2.10. Структура складових часток виробничої собівартості в ВАТ „Дніпропетровський хлібзавод № 9” у 2007 році
Як показує аналіз змін вагових часток в структурі виробничої собівартості на рис.2.8 - 2.10 за 2005 – 2007 роки:
частка матеріальних витрат в виробничій собівартості знизилась з рівня
70,23% (2005) до рівня 64,76% у 2007 році;
частка витрат на оплату праці персонала в виробничій собівартості підвищилась з рівня 16,23%+6,17% = 22,4% у 2005 році до рівня 20,53%+6,65% = 27,18% у 2007 році;
Рис.2.11. Структура складових часток повної собівартості продукції підприємства в ВАТ „Дніпропетровський хлібзавод № 9” у 2005 році
Рис.2.12. Структура складових часток повної собівартості продукції підприємства в ВАТ „Дніпропетровський хлібзавод № 9” у 2006 році
Рис.2.13. Структура складових часток повної собівартості продукції підприємства в ВАТ „Дніпропетровський хлібзавод № 9” у 2007 році