Розрахункова імовірність банкрутства підприємства ВАТ “Дніпропет-ровський хлібозавод №9” по Альтману є незначною, при цьому основний внесок в фінансову стійкість підприємства вносить наднормативне значення коефіцієнта автономності (фінансової незалежності) підприємства та високе значення коефіцієнту ресурсовіддачі активів, вплив прибутку підприємства є незначним, що потребує уваги менеджменту підприємства.
Таким чином, за результатами економічної діагностики підприємства ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” у 2005 - 2007 роках та аналізу структури його потенціалу, основною проблемою розвитку підприємства є підвищення рентабельності власного капіталу до норми альтернативної доходності інвестиційного капіталу на ринках України (13 –16% річних), оскільки існує загроза масового продажу низькорентабельних (доходність 1,0%) акцій відкритого акціонерного товариства на біржі та зміні власників підприємства.
Основним шляхом вирішення вищеназваної проблеми проблеми з врахуванням обмежень на ціну продажу хліба є зниження собівартості виробництва.
Як показав аналіз змін вагових часток в структурі виробничої собівартості за 2005 – 2007 роки:
частка матеріальних витрат в виробничій собівартості знизилась з рівня
70,23% (2005) до рівня 64,76% у 2007 році;
частка витрат на оплату праці персонала в виробничій собівартості підвищилась з рівня 16,23%+6,17% = 22,4% у 2005 році до рівня 20,53%+6,65% = 27,18% у 2007 році;
Як показує аналіз результатів структур повної собівартості продукції в ВАТ „Дніпропетровський хлібзавод №9”:
- рівень адміністративних витрат зріс з 4,75% (2005 рік) до рівня 4,91% у 2007 році;
- рівень витрат на збут зменшився з 12,35% (2005 рік) до рівня 11,0% у 2007 році;
- рівень позавиробничих операційних витрат зменшився з 3,67% (2005 рік) до рівня 1,09% у 2007 році;
Таким чином, при формуванні як виробничої так і повної собівартості продукції в ВАТ „Дніпропетровський хлібозавод №9” все більшу вагову частку займає складова – оплата праці персоналу + виплата в фонди соціального страхування за рахунок скорочення часток всіх остальних складових собівартості.
В якості основних шляхів зниження собівартості продукції ВАТ „Дніпропетровський хлібокомбінат № 9” в бізнес-плані дипломному проекту пропонуються наступні заходи технічного переобладнання виробництва більш продуктивним та економним обладнанням фірми ЗАТ НПП „Восход” (Росія) останніх серій:
1. Хлібопекарні пічі „Муссон-ротор” випускаються в трьох варіантах – з електричними нагрівачами, з газовими нагрівачами та нагрівачами на дизельному топливі.
Оскільки в останній рік зростання цін на газ та дизельне пальне перевищує зростання цін на електроенергію, в розрахунках по обгрунтуванню більш економічних печей були включені варіанти на всіх трьох видах пального.
2. Хлібопекарні пічі „Муссон-ротор” випускаються в декількох варіантах по обсягам змінної випічки хліба – 500 кг/зміну, 700 кг/зміну, 1300 кг/зміну, 2500 кг/зміну, 5000 кг/зміну.
При рості обсягів випуску хліба змінюється співвідношення постійних та змінних витрат, при цьому структурна частка постійних витрат падає, що підвищує рівень рентабельності виробництва.
Отримані результати калькуляційних розрахунків показників альтернативних бізнес-планів (14 варіантів) показали, що при рівнях вартості електроенергії, газу та дизельного пального для січня 2008 року рентабельність виробництва хліба для печей з сталим рівнем продуктивності 2500 кг хліба становить:
при використанні електроенергії - 3,21%;
при використанні дизельного пального – 11,96%
при використанні газу - 18,98%
Дисконтована «пренумерандо» чиста рентабельність інвестицій на придбання та монтаж обладнання при коефіцієнті дисконтування на рівні інфляції 2007 року – 17% та сроку окупності проекту 1 рік становитиме:
при використанні електроенергії – (-13,8)%;
при використанні дизельного пального – (-5,0%)%
при використанні газу - (+1,98)%
Отже, навіть при рості ціни на газ з 50 доларів(2004) до 180 доларів(2008) за 1000 м3 найбільш ефективним є використання роторних хлібопекарських печей на природному газі.
Розрахунковий аналіз впливу росту продуктивності роторної пічі на структурне співвідношення перемінних та постійних витрат на прикладі роторних печей „Муссон-Ротор” на природному газі з продуктивністю від 2500 до 5000 кг хліба в зміну показав, що:
при продуктивності пічі 2500 кг/зміну рівень постійних витрат в собівартості становить 7,01%, відповідна загальна для підприємства собівартість 1 кг хліба становить 2,40 грн./кг, що при ціні продажу 2,86 грн./кг відповідає рівню рентабельності 14,18%;
при продуктивності пічі 3600 кг/зміну рівень постійних витрат в собівартості становить 6,95%, відповідна загальна для підприємства собівартість 1 кг хліба становить 2,43 грн./кг, що при ціні продажу 2,86 грн./кг відповідає рівню рентабельності 13,38%;
при продуктивності пічі 5000 кг/зміну рівень постійних витрат в собівартості становить 5,45%, відповідна загальна для підприємства собівартість 1 кг хліба становить 2,26 грн./кг, що при ціні продажу 2,86 грн./кг відповідає рівню рентабельності 19,62%;
Таким чином, при впровадженні нового обладнання на підприємстві ВАТ “Дніпропетровський хлібозавод №9” буде досягнутий рівень рентабельності акціонерного капіталу не нижчий рівня альтернативної ставки доходності капіталу в Україні, тобто підприємство стає інвестиційно привабливим і може розширювати обсяги акціонерного капіталу за рахунок додаткових емісій акцій.
Актуальність отриманих в дипломному дослідженні результатів полягає в наданні ВАТ „Дніпропетровський хлібзавод № 9” обґрунтованих рекомендацій по шляхам зниження собівартості випускаємої продукції за рахунок технічного переоснащення виробництва новими високопродуктивними роторними печами „Муссон-Ротор-77/99” виробництва ЗАТ НПП „Восход” (Росія) на газовому паливі з продуктивністю 5000 кг хліба за зміну.
ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ
1. Господарський кодекс України N 436-ІV від 16 січня 2003 року // Законодавчо-довідкова система законодавства України www.lіga-zakon.com.ua, квітень 2006 року
2. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” N 283/97-ВР від 22 травня 1997 року // станом змін від від 7 липня 2005 року N 2771-ІV // Законодавчо-довідкова система законодавства України www.lіga-zakon.com.ua, квітень 2006 року
3. Закон України “Про господарські товариства” N1576-XІІ від 19 вересня 1991 року // станом змін від 17 травня 2001 року N 2409-ІІІ // Законодавчо-довідкова система законодавства України www.lіga-zakon.com.ua, квітень 2006 року
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000 // Законодавчо-довідкова система законодавства України www.lіga-zakon.com.ua, квітень 2006 року
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000 // Законодавчо-довідкова система законодавства України www.lіga-zakon.com.ua, квітень 2006 року
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 " Звіт про фінансові результати «, Наказ Мінфіна України № 87 від 31.03.1999 + № 304 від 30.11.2000 // Законодавчо-довідкова система законодавства України www.lіga-zakon.com.ua, квітень 2006 року
7. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" // Наказ Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року N 290 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Мінфіна України від 14 червня 2000 року N 131) // Законодавчо-довідкова система законодавства України www.lіga-zakon.com.ua, квітень 2006 року
8. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" // Наказ Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року N 290 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Мінфіна України від 14 червня 2000 року N 131) // Законодавчо-довідкова система законодавства України www.lіga-zakon.com.ua, квітень 2006 року
9. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості // КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 26 квітня 1996 р. N 473 // Законодавчо-довідкова система законодавства України www.lіga-zakon.com.ua, квітень 2006 року
10. Айвазян С.А. Основы эконометрики. – М.: Юнити–Дана, 2001.–432 с.
11. Азоев Г.Л., Челенков А.П. Конкурентные преимущества фирмы / Гос. ун-т управления, Нац. фонд подготовки фин. и упр. кадров. - М.: ОАО "Тип. "Новости", 2000. - 256 с.
12. Аристов О.В. Конкуренція і конкурентноздатність. – М., 1999
13. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: учебник. – М.: Финанси и статистика, 1996.
14. Бартанов А.С. Экономическая диагностика предприятия : организация и методология – М., 1991
15. Бланк И.А. Управление активами. - К.: «Ника-Центр», 2000. - 720 с.
16. Бойчук І.М. Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємств. – Львів: В-во “Сполом”, 1998.
17. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.- Київ, Центр навчальної літератури, 2006. – 488 с.
18. Горбашко Е.А. Менеджмент качества и конкурентоспособности: Учеб. пособие. - СПб.: Изд-во СПбГУЭФ, 1998. - 207 с.
19. Горемыкин В.А., Прочан О.П. Економічна стратегія підприємства. – М., 2001.
20. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц./ І .О.Швиданенко, С.Ф.Покропивний, С.М.Клименко та ін. - К.: КНЕУ, 2000 -248 с
21. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф.Покропивного - Вид 2-ге, перероб. та доп.- К.: КНЕУ, 2000. -528с.
22. Еленева Ю.Я. Обеспечение конкурентоспособности промышленных предприятий. - М.: "Янус-К", 2001. - 296 с.
23. Ефимова М.Р., Ганченко О.И., Петрова Е.В. Практикум по общей теории статистики: Учебное пособие. – Москва: Финансы и статистика, 2000.