4. Від яких чинників залежить сума квартирної плати?
5. Які складові доходів транспортних підприємств?
6. Яка мета реформування житлово-комунального господарства в Україні?
7. Що належить до джерел фінансування ремонту житлового фонду підприємств житлового господарства?
8. На що виникає право комунальної власності в територіальних громад?
Тестові завдання.
1. Послуги, які надаються на місцевому рівні, поділяються на:
а) економічні, соціальні, політичні; б) економічні, соціальні, комунальні;
в) економічні, соціальні, забезпечення безпеки, охорони правопорядку і
навколишнього середовища;
г) соціальні, мікроекономічні, гуманітарні.
2. До економічних послуг, що надаються на місцевому рівні, належать:
а) створення сприятливих умов для бізнесу;
б) соціальний захист;
в) місцева міліція; г) сприяння зайнятості.
3. До підприємств комунальної власності, які частково утримуються з місцевих бюджетів, належать:
а) заклади освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, спорту, фізичної
культури, туризму;
б) житлово-комунальне і транспортне господарство, заклади культури;
в) ремонтні, ремонтно-будівельні підприємства, проектні організації;
г) правильної відповіді серед наведених немає.
4. До підприємств комунальної власності, які працюють на засадах самоокупності, належать:
а) заклади освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, спорту, фізичної
культури, туризму;
б) житлово-комунальне і транспортне законодавство, заклади культури;
в) ремонтні, ремонтно-будівельні підприємства, проектні організації.
5. До складу місцевого господарства належать:
а) підприємства (об'єднання), організації, установи, об'єкти виробничої і соціальної інфраструктури, які є комунальною власністю відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
б) за згодою власника підприємства (об'єднання), організації, установи, що не належать до комунальної власності, діяльність яких пов'язана переважно з обслуговуванням населення;
в) за згодою населення і органів місцевого самоврядування об'єкти, створені в
результаті трудової участі громадян, або придбані на їх добровільні внески;
г) усі відповіді правильні.
6. До підприємств комунального господарства не належать:
а) санітарно-технічні підприємства; б) міський транспорт;
в) санітарно-курортні заклади;
г) підприємства комунальної енергетики.
7. Від яких чинників залежить сума квартирної плати:
а) від кількості осіб, що проживають у квартирі;
б) від розмірів середньорічної житлової площі і середньої ставки плати за 1 кв. м;
в) від кількості повнолітніх осіб, що проживають у приміщенні;
г) від кількості неповнолітніх осіб, що проживають у приміщенні?
8. Які складові доходів транспортних підприємств:
а) доходи від платних перевезень;
б) бюджетні дотації;
в) доходи від здачі в оренду автотранспорту;
г) усі відповіді правильні.
9. До підприємств комунальної власності, які знаходяться на повному утриманні з місцевих бюджетів, належать:
а) заклади освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, спорту, фізичної
культури, туризму;
б) житлово-комунальне і транспортне господарство, заклади культури;
в) ремонтні, ремонтно-будівельні підприємства, проектні організації;
г) правильної відповіді серед наведених немає.
10. Право комунальної власності територіальних громад може виникати на:
а) природні ресурси; б) побутові підприємства;
в) житлово-комунальне господарство; г) усі відповіді правильні.
11. Підприємства, що надають послуги з водопостачання, відносяться до:
а) підприємств комунального обслуговування;
б) підприємств по створенню зовнішнього благоустрою;
в) санітарно-технічних підприємств;
г) підсобних промислових та ремонтних підприємств, які обслуговують потреби
комунального господарства.
12. Що є джерелами надходжень доходів у житловому господарстві?
а) квартирна плата; б) виручка від реалізації макулатури;
в) виручка від реалізації металобрухту; г) усі відповіді правильні?
ТЕМА 8. Основи організації місцевих органів влади в зарубіжних країнах
План
8.1. Європейська хартія та основні принципи функціонування місцевих фінансів..
8.2. Бюджетний унітаризм та федералізм.
8.3. Доходи та видатки місцевих бюджетів зарубіжних країн.
8.1. Європейська хартія та основні принципи функціонування місцевих фінансів
Зміцнення демократичних основ, яке відбувалося у другій половині XX ст, передбачало проведення організаційних реформ органів місцевого самоврядування, в результаті яких уся їх діяльність набула більш публічного і демократичного характеру; до прийняття рішень почали залучатися широкі верстви громадськості; посилилась роль мерів і місцевих виборних органів; відбувалися зміни у побудові місцевих органів самоврядування, кадровому складі тощо. Метою фінансових реформ місцевого самоврядування стало збільшення обсягів фінансових ресурсів, які центральна влада передавала місцевій владі.
У жовтні 1985 р. країни учасниці Ради Європи підписали Європейську хартію місцевого самоврядування, яка узагальнила надбання тривалого етапу становлення і зміцнення місцевого самоврядування в Європі, стала першим багатостороннім правовим актом з цих питань. Невеликий за обсягом документ (усього 18 статей) концентровано виражає концепцію місцевого самоврядування, засади його функціонування, правову та фінансову основу. Важливою вимогою хартії є визнання і закріплення принципу місцевого самоврядування у національному законодавстві і, в міру можливості, в основному законі країни — конституції.
Центральне місце в хартії займають питання фінансового забезпечення функціонування місцевого самоврядування, адже жодні права та автономія місцевих органів не можуть бути реалізовані ефективно і повною мірою, якщо не будуть підкріплені реальними, чітко визначеними стабільними джерелами фінансових ресурсів. У зв'язку з цим набувають особливого значення поняття місцевого самоврядування не тільки як права, а й як спроможності місцевої влади регулювати й управляти державними справами в межах їхньої компетенції в інтересах місцевого населення. Така спроможність гарантується відповідними фінансовими ресурсами.
Частина фінансових ресурсів органів місцевої влади формується за рахунок місцевих податків і зборів. Окрім місцевих податків і зборів, у розпорядженні місцевої влади можуть надходити також кошти від справляння загальнодержавних податків; бюджетні трансферти; доходи від власності, яка їй належить; одержані від муніципальних позик; кредити; добровільні пожертвування, тощо.
В Європейська хартія передбачає вісім принципових положень, які стосуються функціонування місцевих фінансів:
— місцева влада має право на власні фінансові ресурси;
— обсяг фінансових ресурсів повинен відповідати функціям, які виконує місцева влада;
— місцева влада має право вільно розпоряджатися власними фінансовими ресурсами;
— частина фінансових ресурсів повинна формуватися за рахунок місцевих податків та зборів;
— органи місцевої влади мають повноваження встановлювати розміри місцевих податків та зборів у межах закону;
— порядок формування фінансових ресурсів повинен бути гнучким і забезпечувати відповідність наявних ресурсів зростанню вартості виконання завдань місцевої влади;
— захист слабкої у фінансовому плані місцевої влади проводиться за допомогою процедур усунення фінансових диспропорцій (фінансового вирівнювання);
— перевага у виборі форм фінансової допомоги надається дотаціям, не призначеним для фінансування конкретних проектів і які не обмежують свободу місцевої влади.
Нині до Європейської хартії місцевого самоврядування приєдналося більш ніж 30 країн, у 1996 р. її підписала Україна. Відтоді формування та вдосконалення нормативноправової бази місцевого самоврядування в Україні відбувається під впливом цього важливого документа, основних положень якого повинна дотримуватись наша держава.
8.2. Бюджетний унітаризм та федералізм
Розподіл завдань держави й місцевого самоврядування потребує відповідного розподілу фінансових і, зокрема, бюджетних ресурсів. У межах бюджетної системи кожної країни доходи бюджетів різних рівнів розподіляються відповідно до встановленого розподілу завдань держави та місцевих формувань, поділу повноважень між виконавчою владою і місцевим самоврядуванням.
У світовій практиці використовуються три основні способи розмежування бюджетних доходів:
- розподіл податків та інших доходів між бюджетами різних рівнів;
- розщеплення надходжень від податків шляхом закріплення за кожним рівнем бюджетної системи конкретних часток податку в межах єдиної ставки оподаткування; - установлення територіальних надбавок до загальнодержавних податків.
Застосування того чи іншого способу розмежування доходів залежить від засад побудови бюджетної системи, які, в свою чергу, визначаються державним устроєм країни.
В умовах бюджетного унітаризму, як правило, використовуються другий і третій із вищезазначених способів розмежування доходів всередині бюджетної системи.
Бюджетний унітаризм - така форма внутрішніх міжурядових відносин, основні принципи організації яких визначаються центральною владою. Місцевій та регіональній владі при цьому відводиться другорядна роль. У рамках бюджетного унітаризму влада здійснює активну політику забезпечення єдиних стандартів громадських послуг по всій території країни, вирівнює фіскальний дисбаланс. При цьому органи місцевого самоврядування мають власні доходи. Збалансування місцевих бюджетів досягається за допомогою передачі частини зібраних на їх території загальнодержавних податків. Місцевій владі надається право встановлювати надбавки до податків (у межах, визначених центральним урядом).