Широта використання ФВА якості продукції в рамках моделі- комплексу "ФВА-маркетинг-качество" багато в чому залежить від розуміння важливості цього аналізу керівниками підприємства. Незважаючи на неможливість у результаті застосування ФВА об'єктивно визначити конкретні шляхи вдосконалювання продукції й знайти ефективні резерви зниження витрат на виготовлення продукції, тому що вартість функцій елементів продукції в умовах інфляції не може повністю адекватно відбивати реальний стан справ по їхньому формуванню, основні методичні положення методу функціонально-вартісного аналізу в умовах ринку не тільки не втрачають своєї значимості, але і як і раніше свідчать про доцільність його застосування.
Таким чином, успішне рішення проблем розвитку ринкового механізму управління ціноутворенням можливо із залученням методу функціонально-вартісного аналізу резервів.
Метод сприяє:
1. якісної реалізації управлінських функцій, таких як підвищення ефективності дорогих операцій;
2. виявленню й скороченню обсягів операцій, що не підвищують цінність продукції.
Недоліки даного методу:
- процес опису функцій може виявитися зайво деталізованим, а модель обліку іноді занадто складна і її важко адаптувати до реальних умов;
- етап збору даних про джерела витрат по функціях (actіvіty drіvers) часто недооцінюється;
- для якісної реалізації методу потрібні спеціальні програмні засоби;
- зміни, внесені в модель не відповідають швидкості організаційних змін;
- реалізація розглядається як "примха" фінансового менеджменту й недостатньо підтримується оперативним керівництвом.
"Директкостинг" - система роздільного обліку змінних і постійних витрат. Для оцінки собівартості продукції використовуються тільки змінні витрати, постійні зізнаються збитком періоду, у якому вони були зроблені.
Змінні витрати міняються зі зміною ступеня завантаження виробничих потужностей, але розраховуючи на одиницю продукції вони є постійними. Постійні витрати в сумі не міняються при зміні рівня ділової активності, але розраховуючи на одиницю продукції вони залежать від обсягу виробництва.
Вирахування собівартості продукції методом повних витрат припускає облік всіх витрат, включаючи прямі й непрямі (розподілені накладні) витрати.
Коефіцієнт розподілу на конкретний продукт буде становити: відношення суми операцій по даному продукті до загальної суми операцій..
Система " директ-костинг" полягає в тім, що собівартість ураховується й планується тільки в частині змінних витрат, тобто лише змінні витрати розподіляються по носіях витрат. По змінних витратах оцінюються також запаси - залишки готової продукції на складах і незавершене виробництво.
Функціонально-вартісний аналіз - це метод системного дослідження функцій об'єкта (виробу, процесу, структури), спрямований на мінімізацію витрат у сферах проектування, виробництва й експлуатації при збереженні (підвищенні) якості й корисності об'єкта.
Підсумком проведення ФПА повинно бути зниження витрат на одиницю корисного ефекту, це досягається шляхом скорочення витрат (20 -30%) при підвищенні споживчих властивостей продукції, при збереженні заданого рівня якості.
Зробивши необхідні розрахунки й проаналізувавши отримані результати, можна із упевненістю сказати, що найбільш рекомендуемым методом для роботи будь-якого підприємства є метод ФВА. У підсумку можна сказати, що основні методичні положення методу функціонально-вартісного аналізу в умовах ринку не втрачають своїй значимості й доцільності застосування.
Висновки
Таким чином, цінова політика полягає в тім, щоб установлювати на товари такі ціни, так варіювати ними, залежно від ситуації на ринку, щоб опанувати його максимально можливу частку, домогтися запланованого обсягу прибутку й успішно вирішувати всі стратегічні й тактичні завдання.
Згідно даним проведених досліджень цінова політика ВАТ "ТерА" полягає в тім, щоб покрити витрати й отримати задовільний прибуток.
Фабрика повинна поставити перед собою наступні цілі:
- забезпечення виживаності;
- максимізація поточного прибутку;
- завоювання лідерства по показниках частки ринку або по показниках якості товару;
Залежно від сфери діяльності, від частки займаного ринку фабрика повинна вибрати один з наступних методів ціноутворення:
- "середні витрати плюс прибуток";
- аналіз беззбитковості й забезпечення цільового прибутку;
- установлення ціни на основі відчувається ценности, що, товару,
- установлення ціни на основі рівня поточних цін,
Фабрика також повинна враховувати, що встановлення остаточної ціни на товар залежить від: психологічного сприйняття з обов'язковою перевіркою; від того, що ціна ця повинна відповідати установкам практикованої фірмою політики цін і, що вона буде сприятливо сприйнята дистрибютерами й дилерами, власним торговельним персоналом фабрики, конкурентами, постачальниками й державними органами.
При розрахунку вихідної ціни фірми користуються різними підходами до проблеми ціноутворення. Один з таких підходів - установлення ціни по географічному принципі, коли фабрика вирішує, як саме розраховувати ціну для вилучених споживачів, і вибирає або метод установлення ціни ФОБ у місці походження товару, або метод установлення єдиної ціни із включеними в неї витратами по доставці, або метод установлення зональних цін, або метод установлення цін стосовно до базисного пункту, або метод установлення цін із прийняттям на себе витрат по доставці. Другий підхід - установлення цін зі знижками й заліками, коли фабрика надає знижки й робить заліки. Третій підхід - установлення цін для стимулювання збуту, коли фабрика вирішує, чи вдатися до використання "збиткових лідерів" або до цін для особливих випадків або пропонувати знижки готівкою. Четвертий підхід - установлення дискримінаційних цін, коли фабрика призначає різні ціни для різних з, для різних місць і різного часу. П'ятий підхід - установлення цін на новий товар, коли фабрика пропонує захищену патентом новинку або в рамках стратегії "зняття вершків", або в рамках стратегії міцного впровадження на ринок. Шостий підхід - ціноутворення в рамках товарної номенклатури, коли фабрика встановлює цінові орієнтири для ряду виробів у рамках товарних асортиментів.
Вирішуючи питання про ініціативну зміну цін, фабрика повинна ретельно вивчити ймовірні реакції споживачів і конкурентів. Реакція споживачів залежить від того, який зміст убачають вони в зміні цін. Реакції конкурентів є або наслідком чітких установок політики реагування, або результатом конкретної оцінки кожної знову виникаючої ситуації. Фабрика, що планує ініціативну зміну цін, повинна також передбачати найбільш імовірні реакції постачальників, дистрибьютеров і державних установ. У випадку зміни цін, початої кимсь із конкурентів, фабрика повинна спробувати зрозуміти його наміри і ймовірну тривалість дії нововведення. Якщо фабрика бажає швидко реагувати на що відбувається, їй варто заздалегідь запланувати свої відповідні заходи на можливі цінові маневри конкурентів.
З огляду на складність даної проблеми, необхідним є придбання знань у цій галузі для вибору правильного підходу у встановленні цін при виході на ринок. З метою досягнення задовільних результатів у виробничій і комерційній діяльності необхідно подальше поглиблення такого роду знань на основі вивчення світового досвіду, специфіки економіки України й інших країн.
В умовах ринку зберігається необхідність державного регулювання ціноутворення. Це пояснюється необхідністю контролю за цінами галузей і підприємств, прагненням держави забезпечити соціальний захист населення.
Ціна на продукцію залежить від багатьох факторів: попиту на продукцію, державного регулювання цін, витрат, конкуренції й інші.
Облік впливу всіх факторів у комплексі дозволить підприємствам виробити гнучку й ефективну політику ціноутворення. Це можна досягнути за допомогою використання методу ФВА при ціноутворенні.
У перші роки переходу на ринкові відносини найбільш сильнодіючим фактором ціноутворення в українській економіці був, і багато в чому залишається зараз, фактор витрат. Фірми прагнули будь-яке збільшення витрат перекласти на покупця. Але зараз, у міру насичення ринку й в умовах конкуренції, підприємствам всі частіше, щоб реалізувати продукцію й забезпечити стійке фінансове становище, доводиться вишукувати резерви по зниженню витрат.
На початку даної дипломної роботи була поставлена мета - розгляд одного з найважливіших важелів підвищення ефективності виробництва, тобто ціни, і ціноутворення в організації, а також вироблення на цій основі практичних рекомендацій і висновків по поліпшенню фінансового стану підприємства.
У ході проведеної дипломної роботи були виявлені заходи щодо збільшення обсягу збуту. Проведений ряд робіт дозволив оцінити продукцію фабрики як конкурентоспроможну. Але ВАТ "ТерА" не користується належною мірою конкурентними перевагами. Також було встановлено, що рекламні кампанії фабрики мало сприяють залученню покупців для чого був запропонований ряд заходів:
1)вибір стратегії охоплення ринку на основі сегметування.
2)Проведення реклами методом "паблик рилейшнз".
3)Удосконалення системи ціноутворення шляхом оптимізації витрат (як виробничих, так і адміністративних).
4) Розрахунок ціни на реалізовувану продукцію проводити за методом ФВА.
Список використаних джерел
1. Алклычев А.М. Ценообразование в переходной экономике: Учеб. пособие – Махачкала: ИПЦ ДГУ, 2000. – 160 с.
2. Артус М.М. Формування механізму ціноутворення в умовах ринкової економіки: Монографія. - Тернопіль. Економічна думка, 2002. - 334 с.