Прибутки товариства розподіляються між партнерами і оподатковуються в складі доходів кожного партнера. Сума прибутку визначається наприкінці звітного періоду на рахунку “Фінансові результати звітного періоду”, на який переносяться доходи з рахунків доходів і витрат з рахунку витрат. Існує кілька методів розподілу прибутку: *за фіксованою пропорцією, *пропорційно до внесків капіталу. При цьому може бути два варіанти: пропорційно до залишків капіталу партнерів на початку року; пропорційно до середньої суми кпіталу партнерів, виходячи зі змін впродовж року. *розподіл прибутку на рівні нарахованої заробітньої плати за рік, а решта – за встановленою пропорцією. *розподіл на рівні відсотків на капітал, а решту суму – за встановленою пропорцією, *залежно від нарахованої заробітньої плати і відсотків від капіталу, а решта суми – за встановленою пропорцією.
75.Сутність, причини та наслідки міжнародної міграцїї робочої сили.
Процес інтернаціоналізації виробництва у світі активно супроводжується інтернаціоналізацієї робочої сили. Міграція існує у країнах з різним рівнем розвитку. Під міграцієї розуміють переселля працеспроможного населення з одних держав до інших на строк більше одного року, яке викликано причинами економічного та іншого характеру, і також може приймати форму еміграції та іміграції.
Наслідки: імпорт робочої сили приводе: *до зниження витрат, що в свою чергу – до збільшення конкурентноспроможності. *Виробляє вартість в країні перебування , імігранти самі споживають товари та послуги. Це призводе до мультиплікаційного ефекту, що стимулює зайнятість. *Імпорт робочої сили високої якості призводе до економії коштів на освіті спеціалістів. *Завдяки іноземцям відбувається еластичності ринка праці. *У більшості країн мігрнати розглядаються як певний амортизатор на випадок кризи чи безробіття. * в індустріальних країнах при низькому рівні народжувальності та ¯ кількості зайнятих за допомогою імігрантів сподіваються підтримати на належному рівні пенсії та соціальні програми.
Еспорт:*у основних експортерів робочої сили з’явились додаткові джерела валютного доходу від експорту робочої сили у формі надходженнь від імігрантів. *при незадовільній економічні кон’юктурі, при кількості безробітних міграція стає своєрідним клапаном. *при поверненні мігрантів до дому, вони показують значну активність у нових видах діяльності та приймають активну участь у розвитку нових форм економіки.
76. Характеристика видів міжнародної міграції робочої сили. “Відплив умів” у міжнародних міграційних процесах.
Види: *імміграці (в’їзд працездатного населення в цю країну), *еміграція (виїзд), *рееміграція (повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання).
Досвід країн ЄС показує, що внутрішній ринок робочої сили може бути ефективним лише при умові його відкритості по відношенню до зовнішнього ринка. При цьому необхідно зазначити, що це можливе при умові відносної рівності економічного та соціального стану розвитку країн. Якщо ця умова не виконується то спостерігається процес “відпливу умів”. Цей процес у широкому розумінні слад розглядати з 2-х сторін: 1.внутрішня (характеризується виходом вчених та спеціалістів з науково-технічної сфери у інші сфери національної економіки, безпосередньо не пов’язанні із науковою дільністю.) 2.зовнішня (найбільш кваліфіковані кадри меньш розвинутих країн залучаються на роботу у досліднецькі центри та наукові лабораторії більш розвинутих країн. Вона може мати постійний та тимчасовий характер. Тимчасовий відплив набагато перевищує постійний.
Інтелект завжди, на будь-яких стадіях розвитку людського суспільства, цінувався високо, але особливо він подорожчав на порозі 21ст. Нині успіх будь-якої компанії, що динамічно розвивається, пов'язаний із пошуком висококваліфікованих спеціалістів. З'явився попит, який швидко зростає, на таланти незалежно від країни походження й інших даних. Для реалізації цих завдань по всьому світові створена мережа рекрутингових фірм, що спеціалізуються на пошуку найбільш здібних фахівців, аж до добору вищого управлінського персоналу. З метою зміцнення своїх науково-технічних позицій у світі багато західних компаній не останню роль відводять залученню умів із країн колишнього СРСР. У Сполучених Штатах на 1990-і роки були визначені пріоритети в науково-технічній політиці, в рамках якої відверто заплановані обсяги поставок іноземних спеціалістів. У числі цих пріоритетів — 22 технологічні напрями, що позначені як критично важливі для національної безпеки і довгострокової якісної переваги систем озброєння США. До цього списку, зокрема, ввійшли технології виробництва сучасних композиційних матеріалів, технологія лазерного випромінювання, біотехнології та ін. Україна, на думку іноземних фахівців, має у своєму розпорядженні чимало сучасних технологій у таких принципово важливих галузях, як ядерна енергетика, зварювальна технологія, космічна енергетика, виробництво сучасних керамічних матеріалів, виробництво штучних алмазів, одержання надчистих рідкісноземельних елементів. На жаль, багато з цих видатних наукових досягнень не були доведені до технічного втілення, тим більше до масового виробництва. А на Заході механізм впровадження нових розробок у виробництво цілком налагоджений. Одніє з форм відпливу є відплив через діяльнітсь спільних підприємств за участю західних фірм. Іншою прихованою формою є запрошення наших студентів, аспірантів і фахівців західними фірмами та університетами виїхати на навчання, причому нерідко за рахунок сторони, яка запрошує.
77. Світові центри експорту та імпорту робочої сили. Регулювання трудової міграцїї.
Ми можемо виділити декілька центрів робочої сили. Я хочу розгалянути кожен з них більш детально:і.в країнах Західної Європи (країни, що приймають основну частину імігрантів: Німеччина, Франція, Англія, Швейцарія, Бельгія, Швеція, Нідерланди. Особлива роль іноземців як додаткової робочої сили полягає у тому, що у міждержавному пересуванні в основному приймала участь молодь до 25 років. До останнього часу іноземні робітники використовувались в сферах, де велику роль грало використання ручної праці та у тих сферах, де праця була дуже небезпечна, грязна або вважалась негідной місцевих робітників (доля іноземців 70%). Зараз ми можемо бачити певні зміни: кількість іноземців у сфері послуг, а також у сферах де це було дуже рідке явище( фанансові установи, торгівля нерухомістю))2. Близький Схід ( на початку 90-х р ми могли спостерігати стрімке кількості іноземців. Головним експортером робочої сили є Єгипет. Іноземці являють собою основну робочу силу, яка розвиває ці країни, а також і важлий чинник стимулювання економіки та власності держав. Приватні переводи є суттєвими ресрусами надходження іноземної валюти та інколи перевищують суми от експорту товарів. Проте зниження цін на нафту призводе до кількості безробітних у цьому регіоні. Також до вад ми можемо віднести дуже високий темп прирісту економічно активного населення. Деякі країни арабського світу є одночасно і експортерами і імпортерами. Для прикладу, Іорданія експортує низькокваліфікованих робітників та експортує кваліфіковану та висококваліфіковану робочу силу).3. США (післявоєнна міграція сладалась з 2-х етапів: і-потужна європейська міграція (6,6 млн чол з Західної Європи), 2- іноземці з Азії та Латинської Америки. США ще з 50-х років розпочала політику залучення висококваліфікованих кадрів. Основними постачальниками робочої сили є Індія та Єгипет. Основну частину імігрантів складають низько- та полукваліфікованих робітників. Проте, враховуючи, що іміграція носе ассимільований характер, ми можемо стверджувати, що цей центр є не переспективним для трудової міграції)4. Австралія (іміграційна політика 50-60р була сорієнтована на імігрантів зі східної та Центральної Європи, особливо з Італїї, Греції. З 70-х р вона переорієнтувалась на Азію. Потім вона почала проводити нову міграційну політику спрямовану на стимулювання бізнеса в країні. У відповідності до неї в першу чергу приймались імігранти, які здійснили інвестиції в економіку країни. Зараз Австралія як і США проводить ассиміляційну політику)5.країни Азіатсько-Тихоакеанського регіону (основними імпортерами рабочої сили є Бруней, Японія, Гонконг, Пакістан, Корея. Для АТР характерно декілька форм трудової міграції: регульована (Малайзія, Сингапур, Бруней, Гонконг), скрита чо нелегальна (Східна та Західна Малайзія, Гонконг, Японія, Пакістан, Тайвань), міграція робочої сили високої кваліфікації, яка супроводжується прямимі іноземними інвестиціями, які здійснюються Японією, Гонконгом)6. Латинська Америка (найбільш поширена форма міграціїї – сезонна. Проте існує і більш довга – робітники промисловості та сфери послуг)7. Африка (внутрішня міграція. Більш богаті беруть некваліфікованих робітників з суміжних країн.). Регулювання: *професійна кваліфікація, *обмеження особистого характеру (здоров’я), *кількісне квотування, *економічне регулювання (фінансові обмеження), *часові обмеження (максимальні строки перебування), *географічні приорітети, *заборона.