[530] [349] Базельский комитет по банковскому надзору: Сб. документов и материалов /Сост. Ю.В. Кузнец. – М., 1997. Принцип 1 стосується попередніх умов ефективного банківського нагляду; принципи 2–5 – процедур ліцензування банківської діяльності та погодження змін у характерах власності та участі банку в капіталі інших організацій; принципи 6–15 охоплюють ризики в банківській діяльності та пруденційні правила і вимоги; принципи 16–20 – методи поточного банківського нагляду; принцип 21 стосується вимог щодо надання банками інформації; принцип 22 – офіційних повноважень наглядових органів; принципи 23–25 – організації нагляду за банками, які здійснюють транснаціональні банківські операції.
[531] [406] Горячек І. Ключові принципи ефективного банківського нагляду //Вісник НБУ. – 1999. – № 5. – С. 35–36.
[532] Див. Постанову Кабінету Міністрів України і Національного банку України “Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF)” від 28.08.2001 №1124. [657].
[533] Guidance for Financial Institutions in Detecting Terrorist Financing. – 24 April 2002, Paris.
[534][537] Global Anti–Money–Laundering Guidelines for Private Banking. – Wolfsberg AML Principles, 1–st revision, May 2002., Switzerland. 30 жовтня 2000 р. представниками одинадцяти провідних банків світу (Sociеte Generale, Deutsche Bank AG, ABN AMRO Bank N.V., Banco Santander Central Hispano S.A., Credit Suisse Group, UBS AG, HSBC, Barclays Bank, The Chase Manhattan Private Bank, Citibank N.A., J.P. Morgan) на підставі висловленої ініціативи булопідписаноЗагальні директиви з протидії відмивання доходів в приватному банківському секторів (Вольфсберзькі принципи).
[535]Актуальність такого завдання отримала нового змісту після прийняття 11 березня 2003 р. Європейською комісією Програми “Розширена Європа – сусідство: нові рамки взаємовідносин з нашими східними та південними сусідами”, термін дії якої розрахований на 5-10 років. Україна отримала статус спеціального сусіда.
[536] [656] Затверджена постановою КМУ від 15.05.2002 р. № 676 „Про затвердження Програми протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, на 2002 рік”.
[537] Див. також : [703] Правила надання банками на письмову вимогу керівників відповідних спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю інформації і документів. Затверджені Постановою Правління НБУ N 451 від 16.11.2000 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р.
[538] В судових ораганах м. Києва розглядалися позови народного депутата України Л. Чернівецького щодо незаконності прийнятої постанови КМУ. Див., зокрема: [726] Рішення Печерського районного суду міста Києва по справі №2–3296/02. – Закон і Бізнес. – № 34 – 35, 28.09.2002. Апеляційний суд м. Києва скасував зазначену постанову КМУ.
[539] [690] Постанова Правління Національного банку України “Про схвалення Методичних рекомендацій з питань розроблення банками України програм з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом” від 30.04.2002 р. №164.
[540] Зазначеною Інструкцією повинні бути скасовані дві попередні постанови НБУ „Про посилення контролю за операціями з готівкою” (№ 249 від 24.05.1999 р.) та „Про створення належних умов Державної податкової адміністрації України щодо контролю з питань оподаткування, належного забезпечення надходження коштів до Державного бюджету України та вдосконалення порядку обміну інформацією між Національним банком, комерційними банками та їх установами і органами Державної податкової адміністрації України” (№ 587 від 14.12.1999 р.) [712,713].
[541] При цьому значними є операції по безготівкових розрахунках за угодами на суми, що перевищують еквівалент 50 000 євро, або угоди з готівкою на суми, що перевищують еквівалент 10 000 євро за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ. Сумнівними є операції, що мають такі ознаки: 1) операція здійснюється за незвичних або невиправдано заплутаних умов; 2) операція не є економічно виправданою або суперечить законодавству України.
[542] [615] Ідентифікація особи не є обов'язковою: 1) у разі здійснення її працівниками, які регулярно здійснюють операції від імені клієнта і раніше були ідентифіковані; 2) у разі здійснення угод між банками. Усі документи, що були підставою для здійснення угод, зазначених у ст. 64 Закону, а також письмові результати ідентифікації пов'язаних з ними осіб банк зобов'язаний зберігати протягом п'яти років з дня виконання угоди.
[543] [619] Згідно зі ст. 18 Закону „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” фінансові установи зобов'язані ідентифікувати особу споживача фінансових послуг, здійснюючи перевірку факту існування юридичних осіб – споживачів фінансових послуг шляхом отримання від них та/або від відповідних органів державної влади матеріалів про підтвердження державної реєстрації такої особи, включаючи інформацію щодо її назви, організаційно-правової форми, місцезнаходження, посадових осіб та їх повноважень; перевірку повноважень особи, яка має намір діяти від свого імені або від імені іншого споживача фінансових послуг. У разі, якщо виникає сумнів щодо того, що особа діє від свого імені, фінансова установа повинна здійснити заходи для ідентифікації вигодонабувача. Критерії віднесення операцій до сумнівних та незвичних визначаються Кабінетом Міністрів України.
[544][541] Modern off-shore technologies of corporate financial management. // Fortis Financial Management Journal, 2002. – № 1. – Р. 68.
[545] [529] Швейцарія застосувала до України економічні санкції ФАТФ //Україна сьогодні. Єфір-Дайджест. – 30.01.2003. – С. 16.
[546] За різними даними в Австрії з населенням близько 8 млн чоловік існує приблизно 25 млн ощадних книжок, причому майже всі вони видані на анонімні рахунки. Наприкінці квітня фізичним та юридичним особам на цих рахунках належало коштів на суму більш як 124,5 млрд євро //[375] Галицькі контракти. – № 29. – 15–21 липня 2002 р.
[547] [152] Поляков В.П., Московкина Л.А. Структура и функции центральных банков. Зарубежный опыт. – С. 140.
[548] Див.: [152] Поляков В.П., Московина Л.А. Структура и функции центральных банков. Зарубежный опыт. – С. 141; [184] Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции. – С. 55; [218] Реверчук С.К., Ковалюк О.М., Стрельбицька Л.М., Крупка М.І. та ін. Влада. Банки. Бізнес: політекономія взаємодії і розвитку. /За ред. д.е.н., проф. С.К. Реверчука. – К.: Атіка, 2002. – С. 68–69.
[549] [273] Полицатто Винсенто. Разумное регулирование и банковский надзор. Создание институциональных рамок для банков. – С. 24–25.
[550]Основні функції Служби Фінансового Контролю: а) загальний нагляд за застосуванням федерального банківського законодавства; б) встановлення правил та видання інструктивних матеріалів, що регулюють порядок реєстрації статутів та ділову практику національних банків, контроль за їх діяльністю та ліквідацєю; в) надання чартерів новоствореним національним банкам. – Див. наприклад: [180] Тосунян Г.А. Банковское дело и банковское законодательство в России: опыт, проблемы, перспективы. – С. 86–87.
[551] [37] Бобраков Ю.И. США: Центральный банк и экономика. – М.: Наука, 1988. – С. 17–18.
[552] [47] Виттас Д. Взаимодополняющее конкурентное взаимодействие финансовых посредников и рынков. – CECFP, Мировой банк, сентябрь 1989.
[553] [267] Масунага Рей. Основные проблемы системы Центрального Банка. Изучение примера Банка Японии. – ЯЦМФ, 1997. – С. 11, 13.
[554] [55] Гейвандов Я.А. Центральный банк Российской Федерации. – С. 32–33.
[555] Див.: [367] ДиК. – 1994. – № 2. – С. 7.
[556] [765] Указ Президента РФ от 25 июля 1996 г. „О мерах по обеспечению государственного финансового контроля в Российской Федерацииї” //СЗ РФ. –1996. – № 31. – Ст. 3696.
[557] Наглядова діяльність Банку Росії передбачає перевірку об’єкта, а при виявленні будь-яких порушень – направлення йому обов’язкових для виконання приписів з вимогою усунення виявлених порушень, а також застосування встановлених законодавством санкцій Банк Росії, за загальним правилом, не втручається в оперативну діяльність кредитних установ. Лише в чітко визначених законом випадках, як правило, в якості санкцій за невиконання своїх приписів, а також у випадку реальної загрози інтересам вкладників
Банк Росії втручається в оперативну діяльність кредитних установ й призначає тимчасову адміністрацію по управлінню цією організацією на строк до 18 місяців (ст. 55, ст. 75 Федерального закону РФ „Про банки і банківську діяльність”) [749].
Інші заходи відповідальності, які може застосувати Банк Росії, не повинні зачіпати оперативної діяльності кредитної установи. Крім того, заходи відповідальності повинні застосовуватися до кредитних організацій лише в порядку нагляду (ст. 75 федерального закону „Про Центральний банк РФ”). Тобто, в законодавстві відсутня можливість застосування заходів відповідальності з боку Банку Росії до кредитних організацій в порядку контролю. Хоча на практиці можливі випадки, коли центробанк застосовує контрольні заходи, керуючись підзаконними актами. [751].
[558] [245] Тосунян Г.А., Викулин А.Ю. Деньги и власть. Теория разделения властей и проблемы банковской системы. – С. 96–97.
[559][144] Основы банковской деятельности (Банковское дело) /Под ред. К.Р. Тагирбекова. – С. 30.
[560] [764] Указ Президента Республики Казахстан, имеющий силу Закона, „О банках и банковской деятельности в Республике Казахстан” от 7 июля 1998 г.
[561] Банк Естонії підтримує створення об’єднаного фінансового нагляду для досягнення ефективності в усіх частинах фінансового сектора. Першочерговою метою Банку Естонії при створенні об’єднаного фінансового нагляду є забезпечення того, щоб у ході процесу об’єднання і в його результаті не послабився б загальний нагляд і, перш за все спроможність банківського нагляду. В свою чергу, при здійсненні наглядової діяльності Банк Естонії виходить з міжнародних норм і практики. Крім того, враховуючи схильність фінансового сектора до мікро- і макроризиків, центральний банк при необхідності залишить більш жорсткі, ніж прийняті в міжнародній практиці, нормативи надійності та інші заходи регуляції.