Шляхи удосконалення податкової політики підприємства (стр. 4 из 23)
- ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції, з ввезення (пересилання майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;
- вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (робіт) для їх споживання за межами митної території України.
Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року об`єкти оподаткування за ставкою 20%, а також податок обчислюється за нульовою ставкою. ПДВ розраховується за формулою [7, с.95]:
ПДВ = (С + Тн + П) × С%, (1.1)
де С – собівартість;
Тн – торгова націнка;
П – прибуток;
С% – ставка податку.
Податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з:
- продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України;
- продажу робіт (послуг), призначених для використання за межами митної території України;
- надання послуг з туризму на території України щодо продажу за межами України безпосередньо або при посередництві нерезидентів із застосуванням безготівкових розрахунків;
- продажу товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України у зонах митного контролю (безмитних магазинах) відповідно до порядку, встановленого Кабміном України;
- надання транспортних послуг по перевезенню пасажирів та вантажів за межами митного кордону України [8, с.95].
2. Акцизний збір.
Акцизний збір – один із непрямих податків, що включається до ціни товарів. Встановлюється, як правило, на високорентабельні товари і стягується за ставками, диференційованими за окремими групами товарів.
Платниками акцизного збору є:
- суб`єкти підприємницької діяльності, а також їх філій, відділення (інші відокремлені підрозділи) – виробники підакцизних товарів(послуг) на митній території України, у тому числі, з давальницької сировини;
- нерезиденти, які здійснюють виготовлення підакцизних товарів(послуг) середньо або через їх постійні представництва, чи осіб, які прирівнюються до них згідно із законодавством;
- будь-які суб`єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій;
- фізичні особи – резиденти або нерезиденти, які ввозять і пересилають підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або несупроводжувального багажу, обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного перевезення (пересилання) для таких фізичних осіб, які визначені митним законодавством;
- юридичні або фізичні особи, які купують (одержують в інші форми володіння, користування або розпорядження) підакцизні товари у податкових агентів.
Об`єктом оподаткування акцизним збором є обороти з реалізації підакцизних товарів. Для обчислення суми акцизного збору визначають оподаткований оборот, який є вартістю підакцизних товарів, що реалізуються. Акцизний збір обчислюється у твердих ставках євро з одиниці реалізованих (переданих, ввезених в Україну) товарів (продукції), а для імпортних товарів до оборотів, які визначаються виходячи з митної (закупівельної) вартості з урахуванням фактично сплачених сум митних зборів, ввізного мита та акцизного збору [8, с.96-97].
Ставки акцизного збору встановлюються у процентах та твердих розмірах. Процентні ставки застосовуються відносно до обсягу реалізації в цінах, що включають цей податок (умовно процентна ставка акцизного збору може бути порівняна зі ставкою 16,667% ПДВ). Включення акцизного збору у відпускні ціни товарів (ВЦ) проводиться за такою формулою:
ВЦ = (С + П) : (100 – А)
100%, (1.2)де С – собівартість;
П – прибуток;
А – ставка акцизного збору.
Тверді ставки встановлені в ECU на одиницю товару чи певну величину його виміру. Обчислення і сплата акцизного збору проводиться двома методами. Для вино-горілчаних і тютюнових виробів установлено справляння податку за допомогою спеціальних акцизних марок. Для решти товарів обчислення проводиться за встановленими ставками до обсягу реалізації за відповідний період (декаду, місяць, а для алкогольних напоїв – щоденно).
3. Мито.
Це непрямий податок, який стягується з товарів (інших предметів), які переміщуються через митний кордон України, тобто ввозяться, вивозяться чи прямують транзитом. Платниками мита є фізичні та юридичні особи, які здійснюють переміщення товарів через митний кордон. Об`єктом оподаткування виступає митна вартість товарів, або їх кількісна оцінка, що залежить від виду встановлених ставок.
Ставки мита встановлюються (М):
- у процентах до митної вартості, формула розрахунку наступна:
М = В
С / 100%, (1.3)де В – вартість товару;
С – відсоткова ставка;
- у грошовому вимірі в ECU на одиницю товару чи певну одиницю його характеристики, формула розрахунку наступна:
М = К
Г / 100%, (1.4)де К – кількість товару;
Г – вартість мита на одну одиницю товару [8, с.96-97].
Процентні ставки встановлено на трьох рівнях: повні, пільгові, преференційні. Їх застосування залежить від того, який митний режим установлено в Україні для тієї чи іншої країни походження товарів.
Порядок обчислення та сплати мита проводиться за встановленими ставками по товарних групах. Сплата проводиться декларантом і є підставою для випуску товарів з митниці.
4. Обов’язкові відрахування на соціальне страхування працівників (ОВС), платником яких є підприємство:
- збір на обов’язкове державне пенсійне страхування (32,3%);
- збір на обов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (1,6%);
- збір на обов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (2,9%);
- збір на обов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності 0,2%-13,8% відповідно до визначеного класу ризикованості (для роздрібної торгівлі 0,9%) [8, с.96-97].
5. Податок на прибуток підприємств.
Здійснюється оподаткування юридичних осіб на основі Закону України від 22 травня 1997 року "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"". Згідно із Законом платниками податку є:
- резиденти – суб`єкти підприємницької діяльності, бюджетні установи, громадські організації та інші;
- нерезиденти – фізичні особи, юридичні особи, постійні представництва нерезидентів [5].
Об`єктом оподаткування є оподатковуваний прибуток. Оподатковуваний прибуток – це різниця між скоригованим доходом та сумою валових витрат і сумою амортизаційних відрахувань.
Розглянемо порядок обчислення і сплати. За перший і другий місяці кожного кварталу податок сплачується у вигляді авансованих платежів (до 25 числа кожного місяця), виходячи з фактично отриманої суми прибутку (за оперативними даними). Після закінчення кварталу складається перерозрахунок, виходячи з фактичного балансового прибутку, встановленого на основі бухгалтерського і податкового обліку. Сума плати за перерозрахунком вноситься в п`ятиденний термін після встановленого строку подання бухгалтерського звіту. Ставка податку 25%. Формула розрахунку податку на прибуток (П):
П = (ВД – ВВ – А)
С / 100%, (1.5)де ВД – валовий дохід;
ВВ – валові витрати;
А – амортизаційні відрахування;
С – ставка податку.
6. Земельний податок, платниками якого виступають юридичні та фізичні особи, яким земля надана у власність або у користування.
Розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або у користуванні, в тому числі на умовах оренди. Суб`єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.
Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських угідь встановлюються від їх грошової оцінки у таких розмірах: для ріллі, сіножатей та пасовищ – 0,01; для багаторічних насаджень – 0,03.
Слід зауважити, що ставки податку диференціюються залежно від призначення земель: сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення. У свою чергу для земель сільськогосподарського призначення ставки податку диференціюються:
- залежно від напрямів використання: рілля і багаторічні насадження; сінокоси в пасовища;
- від родючості ґрунтів відповідно до земельного кадастру.
Для земель несільськогосподарського призначення:
- від класу населеного пункту: залежно від чисельності жителів; залежно від коефіцієнта для міст державного і обласного підпорядкування;
- від місця знаходження земельної ділянки в межах населеного пункту (центр, серединна зона, периферія) [10].
Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку і подають розрахунки в податкову інспекцію до 15 липня. Для фізичних осіб нарахування податку здійснює податкова інспекція. Сплата податку проводиться рівними долями до 15 серпня і 15 листопада.