Переважно сучасні програми допомоги складаються з таких головних напрямків: фінансового - виділення кредитів, грантів; інформаційно-консультативного-консультування з різних питань ведення бізнесу та надання необхідної ділової інформації; навчального - навчання підприємців основ ринкового господарства, методів міжнародної бухгалтерії, тощо.
Сьогодні в Україні діє кілька кредитних ліній. Умови позичання коштів є досить подібними: вони є однаковими щодо вимог застави і бізнес-планів та різняться за процентами і розмірами кредитів. Проте, зважаючи на умови міжнародного фінансування, зовсім небагато вітчизняних МП може скористатися їхніми кредитами. Фонди фінансування є дуже обмеженими, більшість малих підприємств не мають змоги забезпечити цінну заставу та виконати інші вимоги кредиторів.
Інформаційно-консультаційна підтримка та навчальний напрямок представлені бізнес-центрами та бізнес-інкубаторами, які консультують МП з питань оподаткування, маркетингу, допомагають у пошуку джерел фінансування, партнерів за кордоном, підготовки бізнес-планів. Найвідоміші з них - Міжнародна Фінансова Корпорація, проект Нью-бізнет, Міжнародний корпус експертів-добровольців, Агентство з розвитку підприємництва за програмою TACIS та інші.
Міжнародна підтримка малого підприємництва в Україні є вагомим чинником зростання приватного сектору в країні, утвердження засад ринкового господарства та свободи підприємництва. Звичайно, що за наявних обсягів ще не усі малі підприємства можуть її отримати. Однак важливим є те, що з кожним роком обсяги міжнародної допомоги зростають, що виявляється у появі нових бізнес-центрів та розширенні кредитних ліній. В умовах, коли держава не здатна повноцінно підтримати свій сектор малого бізнесу, ініціативу підтримки взяли закордонні та вітчизняні структури, які вже зараз мають приклади успішної співпраці з малими підприємцями.
Особливо цікавою для нашої країни є форма аутсорсингу, яка дозволяє залучати економічні суб'єкти до вирішення завдань непрофільного характеру. Вона застосовується у відносинах як між великими та середніми і малими підприємствами, так і між державою та приватними компаніями. Аутсорсинг стає основним принципом корпоративного управління "новою економікою", його поширення та ефективність використання забезпечуються розвитком інформаційних мереж, зокрема "Інтернету". Політика аутсорсингу дозволяє суттєво розширити сферу діяльності малого та середнього бізнесу, створити умови розвитку економічної бази для формування середнього класу.
Зазначене щодо розробленої діяльності приведе до перетворення малого й середнього бізнесу в сектор економіки, що займає значне місце в розвитку країни.
3.2 Вступ України до Світової організації торгівлі: перспективи розвитку малого бізнесу
Наміри України стати повноправним членом Світової організації торгівлі по-різному сприймаються представниками ділових кіл. Дехто висловлює застереження, пов’язані з побоюваннями експансії іноземних постачальників на українські ринки. Інші виробники впевнені у беззаперечних позитивах вступу України до СОТ. Однак багато підприємців все ще недостатньо чітко розуміють ті зміни, що відбудуться у зв’язку з приєднанням України до СОТ. Найменш поінформованими з цього питання є малі підприємці, що зумовлено, перш за все, відсутністю доступної та достовірної інформації про правила Світової організації торгівлі. Уряду інколи складно заручитися підтримкою понад 2 млн малих підприємців через брак інформації щодо перспектив розвитку малого бізнесу в умовах членства України в СОТ. Проте, на нашу думку, саме малий бізнес може бути основним лобістом ідеї прискорення інтеграції України до світової економічної спільноти. Адже лібералізація підприємницької діяльності відповідно до міжнародних принципів та правил створює для малого бізнесу нові можливості розвитку.
Аналізуючи перспективи розвитку малого бізнесу після вступу України до СОТ, необхідно враховувати особливості малих підприємств. Перш за все, це обмеженість малих підприємств у власних ресурсах для створення та ведення бізнесу в порівнянні з великими виробниками. По-друге, малі підприємства особливо чутливі до зміни регуляторного середовища. По-третє, малий бізнес має значно менше можливостей лобіювання власних інтересів в органах державної влади і місцевого самоврядування, наслідком чого є дискримінаційні умови господарської діяльності. Разом із тим суб’єкти малого бізнесу (передусім у сфері послуг) мають певні конкурентні переваги. Зокрема, вони є більш мобільними в процесі адаптації до нових смаків та уподобань споживачів, більшою мірою готові до запровадження інновацій та вдосконалення організаційних методів ведення бізнесу.
Очевидно, що будь-які зміни, спрямовані на подолання проблем ведення малого бізнесу, повинні позитивно сприйматися підприємцями та представниками влади. Як свідчить досвід інших країн, важливим фактором, що розширює можливості розвитку малого бізнесу, є їх приєднання до угод Світової організації торгівлі.
Вступ України до СОТ створює для малого бізнесу ряд переваг, основними з яких є:
- поліпшення регуляторного середовища;
- спрощення зовнішньоекономічних торговельних процедур;
- спрощення доступу до іноземних ринків товарів та послуг;
- здешевлення імпортованої сировини та проміжної продукції, що використовується для власного виробництва;
- доступ до дешевших кредитних ресурсів та більш якісних фінансових послуг;
- вирівнювання правил гри для малого та великого бізнесу;
- спрощення процедур сертифікації та стандартизації.
Поліпшення регуляторного середовища слід розглядати як основний позитив для малого бізнесу після вступу України до СОТ. Створення державою чітких та стабільних правил ведення бізнесу відповідно до угод СОТ сприятиме утвердженню ефективного регуляторного режиму. І хоч угоди СОТ безпосередньо визначають лише правила ведення торгівлі товарами, послугами та правами інтелектуальної власності, їх дотримання неможливе без запровадження прозорого та передбачуваного регуляторного режиму, що стосується всіх аспектів ведення бізнесу. Кожна країна, вступаючи до СОТ, зобов’язана використовувати виключно ринкові методи регулювання підприємницької діяльності.
Найбільше переваг від спрощення торговельних процедур і виконання органами державної влади вимог угод СОТ отримають підприємства, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Про значущість стабільного зовнішньоторговельного режиму для розвитку малих підприємств свідчать результати дослідження, проведеного Проектом БІЗПРО. Так, за даними опитування, лише 6,4% малих підприємств експортують свою продукцію, а ще 4,6% експортували свої товари чи послуги у минулому, але зараз припинили експортну діяльність. Зокрема, серед найбільших регуляторних перешкод підприємці називають складні імпортні та експортні процедури, високу вартість і довгу тривалість здійснення зовнішньоторговельних операцій. Так, неофіційні витрати підприємств, що імпортували сировину, становили, залежно від галузі, від 3,0% до 13,3% вартості імпорту, а офіційні — від 8,1% до 19,3%. А для проходження всіх необхідних процедур, пов’язаних з оформленням однієї партії товарів, малим підприємствам потрібно було 12,4 дні. Така структура фінансових витрат та витрат часу найбільшою мірою шкодить саме малому бізнесу. Тому серед тих, хто припинив свою експортну діяльність, 24,5% однією із основних причин цього кроку назвали складність законодавчої та нормативної бази, що регулює експорт, а також високу вартість експортних процедур. Врегулювання всіх процедур відповідно до угод СОТ сприятиме зниженню витрат на ведення бізнесу і, відповідно, збільшенню потенціалу його розвитку.
Вступ України до СОТ, поза сумнівом, буде потужним зовнішнім стимулом для реформування торговельного режиму. Відомо, що, до певної міри, побажання бізнесу щодо спрощення експортно-імпортних процедур ігнорувалися органами державної влади. Кроки уряду щодо зниження імпортних тарифів та вартості митних процедур через запровадження системи єдиного вікна демонструють бажання влади йти назустріч підприємцям, у тому числі малому бізнесу. Набувши членства в СОТ, держава бере зобов’язання неухильно дотримуватися вимог угод СОТ, що спрямовані саме на зменшення зарегульованості зовнішньоекономічної торговельної діяльності. Згідно з правилами цієї організації, Україна повинна що два роки звітувати про стан виконання взятих при вступі зобов’язань через проведення оглядів торговельної політики, а у випадку їх недотримання країну можуть позбавити ряду переваг члена СОТ.
Впровадження торговельними партнерами України режиму найбільшого сприяння для українських товарів і послуг створить додаткові можливості для розвитку малих підприємств за рахунок виходу на зовнішні ринки. Зрозуміло, що основним фактором, який на сьогодні обмежує вихід на зовнішні ринки, є жорстка конкуренція між виробниками. Окрім того, поки Україна не є членом СОТ, ряд країн застосовує дискримінаційний режим доступу українських товарів на свої ринки. Це, у поєднанні із внутрішніми бюрократично складними, дорогими та тривалими експортними процедурами, робить продукцію малого бізнесу неконкурентоспроможною. Отже, вступ до СОТ і, як наслідок, поширення на українські товари режиму найбільшого сприяння, слід розглядати як значний резерв для виходу малих підприємств на зовнішні ринки.
Зниження імпортних тарифів на широку номенклатуру продукції після вступу України до СОТ сприятиме здешевленню інвестиційних товарів, що необхідні для започаткування бізнесу, зростанню легального імпорту дешевшої і більш якісної сировини або проміжних товарів, що використовуються малими підприємствами для власного виробництва. Це, у свою чергу, сприятиме зниженню собівартості продукції та зростанню конкурентоспроможності українських виробників товарів та послуг.