Структура банківських депозитів у Великобританії.
Розподіл депозитів на вклади до запитання і вклади на термін є загальноприйнятим правилом в ряді країн. У Великобританії банківська статистика виділяє поточні рахунки (current accounts) та депозитні і ощадні рахунки (depopsit/savings accounts), що відповідають двом означеним категоріям. Що стосується поточних рахунків, то у Великобританії вони мають одну особливість - допускають доручення власником рахунку короткострокового кредиту в формі овердрафту (оverdraft), шляхом виписки чеку на суму, що перевищує залишок на рахунку. Овердрафт може бути дозволеним (authorised), тобто попередньо погодженим з банком, і недозволеним коли клієнт виписує чек без наявності на рахунку достатньої суми для його оплати, не маючи на те згоди банку. В кінці робочого дня в банку складається відомість недозволених овердрафтів, і в кожному окремому випадку керуючий відділенням вирішує, надати позичку на оплату чеку або ні. Якщо позичка надається, то відсоток по ній, нараховуваний щоденно, на 7-8% вище базової ставки банку. У випадку ж дозволеного овердрафту перевищення складає 2-3%.
За послуги по веденню поточного рахунку банк стягує комісію за прейскурантом за оплату послуг, затвердженому банком. Комісія нараховується по рахунку - раз в квартал або півріччя. Багато англійських банків нараховують на користь власника рахунку умовний відсоток, якщо залишок на рахунку стабільний і не зменшується нижче обумовленого рівня (звичайно - 100 ф.ст.). Нарахований відсоток не виплачується вкладнику, а віднімається від суми комісії, що стягується банком за ведення рахунку і інші надані послуги.
Є різні вигляди депозитних і ощадних рахунків. Особливо поширився їхній асортимент з початку 80-х років, коли ряд урядових декретів скасував колишні обмеження банківської діяльності і сприяв різкому підсиленню конкуренції в банківській сфері.
Ощадний вклад з 7-денним попередженням про вилучення. Розрахований на відносно швидке використання на ньому коштів, що зберігаються і має для вкладника більш важливе значення як засіб забезпечення ліквідності, ніж як форма доходного інвестування грошей. Його основні риси:
• Відносно невисокий відсоток;
• Немає обмежень по внесенню і вилученню коштів;
• Вимагається 7-денне попередження про вилучення, але допускається і негайне зняття грошей з відрахуванням відсотків за 7 днів;
• Існує в двох варіантах: з ощадною книжкою (passbook savings) або без книжки на основі періодичних виписок банком клієнту (відмінність в тому, що за наявності ощадної книжки клієнт може одержувати суми зі рахунку (в межах певного мінімуму, звичайно до 10 ф. Ст.) в різних відділеннях банку).
Ощадний рахунок з регулярними внесками. Розрахований на притягнення середньострокових заощаджень. Особливо привабливий для молодих пар, що збираються одружитись, або нещодавно створили родину. Використовується для цільових заощаджень на покупку меблів, автомашини, туристичних подорожей і т. д.
Інвестиційний рахунок з високим процентом. Використовується для довгострокового зберігання грошей і розрахований здебільшого на заможних літніх людей.
Основні риси:
• Сплата більш високої процентної ставки, ніж по вкладам з 7-денним попередженням;
• Зростання відсотка із збільшенням суми вкладу (нараховується раз в місяць, квартал або півріччя);
• Мінімальна сума вкладу 2 тис.ф.ст.;
• Попередження про вилучення - не менше ніж за 30 днів;
Необмежена можливість часткового збільшення вкладу.
Вклад з фіксованою сумою і фіксованим терміном. Це аналог негайного вкладного сертифікату в США. Його риси:
• Термін вкладу - від 14 днів до 18 місяців;
• Мінімальна сума вкладу - 2.5 тис. Ф. Ст.;
• Тверда відсоткова ставка - відсоток виплачується після закінчення строку вкладу.
Депозит із змінною ставкою відсотка. Рахунок використовується для зберігання середньо - і довгострокових сум. Терміни вкладу - від 7 днів до 18 місяців. Протягом першого року ставка фіксована, а після цього застосовується плаваюча ставка, "прив'язана" до ставок грошового ринку.
Грошові фонди. Вперше введені в 1983 році і є аналогом американських нау-рахунку: по них сплачується відсоток і в той же час дозволяється виписувати чеки. Доки не отримали в Великобританії великого розвитку, бо банки остерігаюся масового переведення коштів з поточних і ощадних рахунків на рахунок грошових фондів. Основні риси:
• Відсоток "прив'язаний" до ставок грошового ринку;
• Мінімальний залишок - 1000 ф. Ст.;
• Допускається дострокове вилучення вкладу на суму понад 250 ф. Ст. З 7-денним повідомленням про вилучення;
• Проти рахунку дозволяється виписувати чеки.
Вкладні сертифікати, що передаються. Як і в США, це інструменти "оптового" грошового ринку, що використовується крупними інвесторами, здебільшого діловими фірмами. Основні риси:
• Тверда ставка відсотка, що встановлюється в момент видачі сертифікату;
• Мінімальна сума номіналу - 5 тис. ф.ст., максимальна - 500 тис. ф.ст.;
• Сертифікат випускається на пред'явника;
• Наявність розвиненого вторинного ринку в Лондоні.
В практиці англійських банків застосовуються і інші види ощадних рахунків. Цікавий їхній різновид - рахунок, призначений для планування платежів і регулярного витрачання грошей. Наведемо два види таких рахунків.
Звичайний бюджетний рахунок (budget account). Вкладник підсумовує всі регулярні види виплат, що необхідно заплатити протягом року (газ, електрика, страховий поліс, іпотека і так далі), розподіляє їх на 12 і вносить кожного місяця 1/12 частина в вигляді чергового внеску. Банк виконує всі платежі по настанні їхнього терміну. В кінці року відбувається остаточний розрахунок по фактично зробленим платежам. Відсотки не нараховуються ані по кредитовому, ані по дебетовому сальдо. Річна комісія розраховується по загальному обсягу платежів.
Рахунок касового надходження (cashflow account). Вкладник робить регулярні щомісячні платежі (в розмірі не менше 20 фунтов стерлингов), і йому відкривається ліміт на одержання позички в розмірі 30-кратної вартості щомісячних внесків. Кредит використовується для виробництва регулярних платежів за допомогою спеціальної чекової книжки. Є ще дві відмінності від звичайного бюджетного рахунку: можна оплачувати витрати, що не передбачалися заздалегідь і не вимагається щорічної "розчистки" рахунку.
В Англії поряд зі спеціалізованими банками залученням заощаджень займаються практично всі установи кредитно-фінансового спрямування. Серед них комерційні банки, страхові компанії, пенсійні фонди, трастовьіе компанії і ін.
Біля 70% заощаджувачів віддає перевагу поточним рахункам депозитних банків, а також поточним рахункам клірингових банків.
Поточні рахунок поділяються слідуючим чином:
• Оплачувані рахунки, ставка по яким складає біля 4%
• Рахунки, по яким не передбачена оплата, але їхнім власникам надаються безкоштовні послуги до тих пір, поки рахунок залишається кредиторськими (доки на ньому є засоби).
За останні роки був реалізований ряд заходів з боку банків і будівельних товариств по cплаті вкладів на поточних рахунках при збереженні безкоштовності всіх операцій. Успіх даної тактики був значний, незважаючи на невисокий рівень оплати - від 2 до 5%. Крім того, рахунок громадян інших країн мали фіскальний імунітет (свободу від оподаткування). Це дало позитивний результат для залучення іноземної клієнтури.
Пропозиція населенню класичних вкладів здійснюється Національним Ощадним Банком в вигляді двох видів рахунку - звичайного і інвестиційного (з 1966 року). Звичайний застосовується для акумуляції дрібних заощаджень і перша сума внеску в 70 фунтів стерлінгів не оподатковується податком. Також практикуються рахунки, що відкриваються з внесення 25 пенсів, але відсоток нараховується лише з суми 250 фунтів стерлінгів, вони іменуються ощадними вкладами. Як правило, наявність ощадного вкладу підтверджується оформленням ощадкнижки, в якій відбиті обороти по прибутку і видатку.
Депозитний рахунок є різновидом термінового рахунку, відсоткова ставка по ньому складає 5%. На практиці, термінові вклади по суті є вкладами з попереднім повідомленням.
Цікаві форми вкладів практикують трастові ощадні банки, що відкривають вкладникам рахунки, доход за якими сплачується в залежності від розміру вкладу. Такий маневр базується на операціях банку із розміщенням об'єднаних коштів вкладників в інші банки під вигідні відсотки.
Банки і будівельні товариства пропонують депозитні рахунки з зобов'язаннями вкладників мати мінімальну суму і високу оплату- 6-10%. З 1979 року в Великобританії введене страхування вкладів, що є однією з форм соціальних гарантій населення. Страхуванню підлягають всі вклади в національній валюті, по яким відшкодовується 0.75% до перших 20 тисяч фунтів стерлінгів.
Страхування банківських депозитів в Англії
У 1979 і 1987 роках у Великобританії були прийняті Банківські акти. Згідно акту 1979 року банки повинні надавати гарантії вкладникам на випадок кризових ситуацій в економіці Англії. Законом була затверджена "схема захисту депозитів" вкладників, що передбачала набір обов'язкових для банків дій. Точніше кажучи, кожний банк і ЛОПД (ліцензована організація, приймаюча депозити) зобов'язані були створювати спеціальні страхові фонди, мінімальний розмір яких був визначений в 5 млн. ф.ст. Ці фонди знаходяться під контролем Ради Захисту депозитів Банку Англії і можуть бути в подальшому використані тільки з його дозволу. Згідно "схеми захисту депозитів" кожний індивідуальний вкладник може розраховувати на одержання страховки по вкладу не більш 10000 фунтів стерлінгів з розрахунку 75% гарантованої суми повернення. Це означає, що по вкладу 8000, наприклад, вкладник отримав би 6000 фунтів стерлінгів, а по вкладу 25000 фунтів стерлінгів - мінімум в 7500 - тобто максимальний розмір страховки. Означена схема знайшла своє практичне застосування в 80-х роках: так, наприклад збанкротувавший ЛОПД Мербо Финанс сплатила своїм вкладникам суму трохи менш 700 000 фунтів стерлінгів.