Смекни!
smekni.com

Грошово-кредитні системи зарубіжних країн (стр. 30 из 49)

Однак Акт 1979 року не зміг відвернути ряд серйозних кризових явищ в 80-х роках (точніше, йдеться про всім відоме банкрутство банківської групи Джонсон Меттью Бэнкерс в 1983-1984 роках). В зв'язку з чим в 1987 році був підписаний новий законопроект по бан­ківській справі, Банківський акт 1987 року частково змінив систему захисту вкладів. "Схема захисту депозитів" в цілому залишилася старою, з різницею, що максимальна сума вкладу, по якому давалося 75% компенсацій, збільшилася до 15 000 фунтів стерлінгів.

І от в лютому 1994 року збанкрутував відомий в усьому світі банк Barings. Це той самий банк з бездоганною історією, що налічує 233 року, в якому за традицією члени королівської родини зберігали депозити. Помилка керуючого однієї з філій банку зробила банкрутами тисячі вкладників, власників банку, англійську розвідку і особисто коро­леву Великобританії.

В нинішній час в Англії депозити вкладників захищені тільки на 3/4 внесеної суми. Максимальний розмір компенсації складає 20 000 фунтів стерлінгів ( трохи більше 30 000 долл. США).

В 1994 році з метою упорядкування захисту депозитів в Англії прийнята відповідна Директива ЕС. Основні нововведення:

• Компенсуються депозити, відкриті в усіх западноєвропейских відділеннях банків, роз­ташованих на території Англії;

• Компенсуються депозити, відкриті не тільки в фунтах стерлінгів, але і в інших валютах;

• Максимальний розмір компенсації по депозиту на суму 20 000 фунтів стерлінгів збіль­шується на 90%;

• Вкладники іноземного (неанглійського) банку одержують компенсацію, передбачену си­стемою захисту депозитів, що тепер отримала можливість підключиться до англійського Фонду захисту депозитів з метою одержання підвищеної компенсації в випадку її неста­тку в країні місцезнаходження банку. В частини, що стосується депозитів, західноєвро­пейські банки одержують рівне право з банками, що знаходяться на території Англії.

Таблиця 9.

Депозити в банках Великобританії

(грудень 1996 року, млрд. ф.ст.)

В фунтах стерлінгах

В іноземній валюті

"Роздрібні" банки

468

149

Британські торговельні банки

23

13

Інші Британські банки

43

9

Іноземні банки

216

805

Усього

749

976

Види та форми кредитних угод

Іншу найважливішу область банківської діяльності складає розміщення грошових ресурсів з метою одержання доходу і забезпечення ліквідності банку - його активні опера­ції. Ми розглянемо одну групу операцій - кредитні операції (або позички).

В практиці західних банків проводиться розмежування між діловими (комерційними) позичками і персональними кредитами. Цим категоріям відповідають різ­номанітні види кредитних угод, визначати умови надання позики, його погашення і так да­лі. Ми розглянемо найбільш розповсюджені методи банківського кредитування ділових фірм і індивідуальних клієнтів у Великобританії.

Англійські банки використають овердрафт як основну форму короткострокового кредитування комерційних підприємств. Овердрафт нерозривно зв'язаний із поточним ра­хунком: за наявності відповідної угоди банк дозволяє власнику рахунку виписувати чеки на суми, що перевищують кредитовий залишок на рахунку, в межах встановленого ліміту.

Терміни овердрафту в Великобританії - від декількох місяців до декількох років, але банк, як правило, вимагає повного погашення кредиту раз в рік і проводить щорічне обстеження дій клієнта. Якщо виникають сумніви в платоспроможності позичальника, договір розривається.

Відсоток по овердрафту нараховується щоденно на непогашений залишок. Ця форма кредиту вважається самої дешевої, бо клієнт платить тільки за фактичні використані суми.

Інша традиційна форма кредитування, застосовувана англійськими банками- кредит по позичковому рахунку (credit on loan account). У відміну від овердрафту клієнту відкрива­ться спеціальний позичковий рахунок, в дебет якого зараховується сума кредиту. Водночас кредитується поточний рахунок клієнта і останній може використати її в звичайному порядку, виписуючи чеки і знімаючи готівку. Кредит по позичковому рахунку надається для фінансування капітальних витрат і для здійснення різноманітних комерційних проектів.

Терміни кредиту по позичковому рахунку різноманітні. Вони залежать від термінів економічного життя обладнання, що купується або від розрахункового часу проекту. Звичайно ці кредити відносяться до категорії середньо - і довгострокових. Відсотки нарахову­ються щоквартально на непогашену частину кредиту і списуються з поточного рахунку клієнта. В деяких випадках практикується зарахування їх суми в кредит позичкового рахунку разом зі внесками на погашення основної суми боргу.

Розмір процентної ставки визначається шляхом "накидки" на базову ставку банку в випадку фіксованої ставки) або змінюється періодично з зміною ринкових ставок використовуються в якості орієнтира ставки по міжбанківським кредитам - "лібор").

Лізінг. Лізінгові Операції отримали широку популярність в Великобританії. На початок 70-х років фінансуванням оренди крупного і дорого обладнання займалися фінансові дома, що практикували як лізінг з повною оплатою обладнання, що орендується, так і угоди а умовах "продажу з наступною орендою" (sale and lease back). В останньому випадку компанія продає своє обладнання фінансової компанії, а після цього одержує його зворотно в оренду. Згодом в сферу лізінгового бізнесу вторглись крупні банки, що купили часть в лізінгових формах і почали кредитувати орендні операції.

До числа найбільш популярних форм кредитування фізичних осіб відносяться:

· Персональні позички;

· Бюджетні рахунки;

· Позички на покупку будинків.

Персональна позичка (personal loan) зв'язана з відкриттями позичкового рахунку для індивідуального позичальника. Вона, як правило, надається для фінансування покупок в розстрочку споживчих товарів тривалого користування (автомашин, телевізорів, меблів) або на особливі види витрат - подорожі, весілля, ремонт житла і так далі.

В більшості випадків сума позик обмежена - від 500 до 5000 фунтів стерлінгів (по позичкам на ремонт і обладнання будинків - до 10 000 фунтів стерлінгів). Від 1/4 до 1/3 вартісті покупки або витрат повинно бути покрито з власних коштів позичальника. Погашення кредиту здійснюється рівними щомісячними внесками з включенням відсотків за користування позичкою Бюджетні Рахунки (budget account). При цій формі позичальник зобов'язується вносити на рахунок певні суми, а банк сплачує регулярні платежі, нада­ючи в випадку необхідності кредит. Ліміт кредитування залежить від величини внеску: звичайно ліміт в 30 разів перевищує суму внеску. При відкритті рахунку складається розрахунок попередніх на рік платежів, причому щомісячний внесок як мінімум дорівнює 1/12 розрахункової суми. Однак клієнт може сплачувати і непередбачені видатки (наприклад, рахунок на ремонт автомобілів і так далі) в межах кредитного ліміту. Угода перезаключається кожні 12 місяці.

Кредит на купівлю будинків (home loan) введений в практику англійських банків відносно нещодавно. Раніше потребу в цих кредитах задовольняли спеціальні інститути - будівельні товариства і деякі інші фінансові заснування. Але з початку 80-х років банки активно вторглись на ринок кредитування покупки житла.

5.2 КРЕДИТНА СИСТЕМА США

Загальний огляд
Специфічною рисою американської банківської системи була її роздробленість та відсутність центрального емісійного банку до початку 20ст.

У 1863-1864р.р. було засновано систему національних банків, які були підпорядковані Контролеру грошового обігу у Вашингтоні. Встановлювався мінімальний розмір капіталу цих банків, їх періодична звітність перед федеральними органами, обов”язкове резервування. Розмір банкнотної емісії цих банків було поставлено у залежність від обсягу портфелю державних цінних паперів.

Створення національних банків не усунуло недоліків банківської системи США. Ця система була нееластичною. Вона виявилася нездатною реагувати на коливання попиту як сезонного, так і кризового характеру. Заключний акорд руху за банківську реформу пролунав протягом кризи 1907 року, яка ще раз підтвердила необхідність створення центрального емісійного резервного інституту, але навіть в післякризовий період опозиція федеральному централізму була все ще дуже сильною. У 1908 році було засновано Національну комісію з грошового обігу, результати діяльності якої матеріалізувалися у створенні Федеральної резервної системи (ФРС) За своєю структурою вона значно відрізнялася від центральних банків європейських країн.

Федеральна резервна система

ФЕДЕРАЛЬНА РЕЗЕРВНА СИСТЕМА (ФРС)- ядро кредитної системи країни. ФРС створена у відповідності з Федеральним резервним актом у 1913 році. Головною метою її створення була необхідність у централізації банкнотної емісії у країні. Завдяки ФРС було централізовано резерви комерційних банків на рахунках у центральних резервних банках, що підвищило ліквідність банківської системи, було створено умови для поширення безготівкових рахунків, бо кожний федеральний резервний банк є розрахунковою палатою для комерційних банків свого округу, а міжокружний розрахунковий фонд, до якого входять 12 федеральних резервних банків, виступає як вища інстанція з безготівкових розрахунків в масштабі всій країни.