Політична партія щорічно інформує Міністерство юстиції України про обласні, міські, районні організації партії або інші структурні утворення, передбачені статутом партії. Політична партія також інформує Міністерство юстиції України про зміни назви, програми, статуту, керівних органів партії, їх адреси та місцезнаходження у тижневий строк після прийняття рішень з цих питань.
Міністерство юстиції України оприлюднює щорічно список зареєстрованих політичних партій, їх юридичні адреси.
Протягом ЗО днів з моменту надходження документів Міністерство юстиції України приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації політичної партії. Цей строк може бути продовжений Міністерством юстиції України у разі потреби, але не більше ніж на 15 днів.
У реєстрації політичної партії може бути відмовлено, якщо документи, подані для реєстрації політичної партії, не відповідають Конституції, цьому та іншим законам України.
Політичні партії мають право:
вільно провадити свою діяльність у межах, передбаченихКонституцією України, цим Законом та іншими законами України;
брати участь у виборах Президента України, до ВерховноїРади України, до інших органів державної влади, органівмісцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку,встановленому відповідними законами України;
використовувати державні засоби масової інформації, атакож засновувати власні засоби масової інформації, якпередбачено відповідними законами України;
підтримувати міжнародні звязки з політичними партіями, громадськими організаціями інших держав, міжнародними і міжурядовими організаціями, засновувати (вступати між собою у)
: міжнародні спілки з додержанням вимог цього Закону; ( 5) ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші обєднання громадян, подавати допомогу у їх створенні.
Політичним партіям гарантується свобода опозиційної діяльності, у тому числі:
можливість викладати публічно і обстоювати свою позицію з питань державного і суспільного життя;
брати участь в обговоренні та оприлюднювати і обґрунтовувати критичну оцінку дій і рішень органів влади, використовуючи для цього державні і недержавні засоби масової інформації в порядку, встановленому законом;
♦ вносити до органів державної влади України та органівмісцевого самоврядування пропозиції, які обовязкові длярозгляду відповідними органами в установленому порядку.
2.5.5. Благодійні організації та інші фонди.
Закон України Про благодійництво та благодійні організації визначає благодійну організацію як недержавна організацію, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства або окремих категорій осіб.
Відповідно до законодавства в Україні благодійництво, благодійна діяльність здійснюються у таких основних напрямах:
сприяння практичному здійсненню загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, що спрямовані на поліпшення соціально-економічного становища;
поліпшення матеріального становища набувачів благодійноїдопомоги, сприяння соціальній реабілітації малозабезпечених, безробітних, інвалідів, інших осіб, які потребуютьпіклування, а також подання допомоги особам, які черезсвої фізичні або інші вади обмежені в реалізації своїх праві законних інтересів;
подання допомоги громадянам, які постраждали внаслідокстихійного лиха, екологічних, техногенних та інших катастроф, у результаті соціальних конфліктів, нещасних випадків, а також жертвам репресій, біженцям;
сприяння розвитку науки і освіти, реалізації науково-освітніх програм, подання допомоги вчителям, вченим, студентам, учням;
і ♦ сприяння розвитку культури, в тому числі реалізації програм національно-культурного розвитку, доступові всіх верств населення, особливо малозабезпечених, до культурних цінностей та художньої творчості;
подання допомоги талановитій творчій молоді;
сприяння охороні і збереженню культурної спадщини, істо-рико-культурного середовища, памяток історії та культури, місць поховання;
♦ подання допомоги у розвитку видавничої справи, засобівмасової інформації, інформаційної інфраструктури;
сприяння розвитку природно-заповідного фонду та природоохоронної справи;
сприяння розвитку охорони здоровя, масової фізичноїкультури, спорту і туризму, пропагування здорового спо-
,-.. собу життя, участь у поданні медичної допомоги населенню та здійснення соціального догляду за хворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особ-
ливості потребують соціальної підтримки та піклування; ;♦ сприяння захисту материнства та дитинства, подання до1, помоги багатодітним та малозабезпеченим сімям. Засновниками (засновником) благодійної організації можуть бути і;з громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які досягли 18 років, а також юридичні особи незалежно від форм власності.
Не можуть бути засновниками (засновником) благодійної організації органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи, організації України, що фінансуються з бюджету.
При створенні благодійної організації засновник приймає рішення про її заснування, затверджує статут (положення), формує орган управління організацією, заслуховує звіти наглядової ради щодо контролю за цільовим використанням коштів і майна благодійної організації, вирішує інші питання, віднесені цим Законом та статутом (положенням) благодійної організації до його компетенції. Якщо засновниками благодійної організації є дві чи більше особи, то питання, передбачені у частині третій цієї статті, вирішуються на загальних зборах (зїзді, конференції) засновників благодійної організації.
Благодійні організації можуть утворюватися в таких організаційно-правових формах:
членська благодійна організація;
благодійний фонд;
♦ благодійна установа;
♦ інші благодійні організації (фундації, місії, ліги тощо).
Конкретна організаційно-правова форма благодійних організацій визначається засновниками (засновником).
Благодійні організації утворюються і діють за територіальним принципом й поділяються за своїм статусом на всеукраїнські, місцеві та міжнародні.
До всеукраїнських благодійних організацій належать благодійні організації, діяльність яких поширюється на територію всієї України та які мають свої відділення (філії, представництва) в більшості областей України.
До місцевих належать благодійні організації, діяльність яких поширюється на територію відповідного регіону або адміністративно-територіальної одиниці.
До міжнародних належать благодійні організації, діяльність яких поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави.
Всеукраїнські та міжнародні благодійні організації мають право створювати відділення, філії, а також представництва в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Територія діяльності благодійної організації визначається відповідно до її статуту (положення).
Благодійна організація набуває права юридичної особи з моменту її державної реєстрації.
Державна реєстрація всеукраїнських та міжнародних благодійних організацій здійснюється Міністерством юстиції України, а місцевих благодійних організацій, а також відділень (філій, представництв) всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій відповідними місцевими органами виконавчої влади.
За державну реєстрацію благодійної організації вноситься плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України, але не може бути більшим 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Для державної реєстрації благодійної організації подаються такі документи: заява засновників (засновника) чи їх уповноважених, статут (положення), протокол установчих зборів (зїзду, конференції), відомості про засновників (засновника) та органи
управління благодійної організації, відомості про місцеві відділення (філії, представництва) благодійної організації, документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію.
Заява про державну реєстрацію благодійної організації розглядається в двомісячний термін з дня подання всіх необхідних документів. Про результати розгляду у 10-денний термін повідомляється заявнику. Орган, який здійснює державну реєстрацію, може проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах. За результатами розгляду заяви приймається рішення про державну реєстрацію або відмову в державній реєстрації. Після державної реєстрації благодійної організації засновникам (засновнику) видається свідоцтво про реєстрацію за зразком, встановленим Кабінетом Міністрів України.
Зареєстрована благодійна організація вноситься до реєстру благодійних організацій, що ведеться органом, який здійснює державну реєстрацію, з присвоєнням відповідного номера. Порядок ведення реєстру встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Дані реєстру щодо благодійних організацій, які зареєстровані Міністерством юстиції України, оприлюднюються в офіційних виданнях.
Благодійна організація зобовязана після отримання свідоцтва про державну реєстрацію у місячний термін стати на облік у податкових органах за її місцезнаходженням.
Рішення про державну реєстрацію благодійної організації може бути анульоване в судовому порядку у разі встановлення реєструючим органом факту фальсифікації установчих документів. Реєстрація декількох благодійних організацій під однією і тією ж назвою не допускається.