Посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, а також громадяни, зареєстровані як підприємці, несуть адміністративну відповідальність згідно із законом за:
дії, передбачені ст. 29-32 ГКУ;
неподання чи несвоєчасне подання передбаченої закономінформації або подання завідомо недостовірної інформаціїАнтимонопольному комітету України, його територіальнимвідділенням;
♦ ухилення від виконання чи несвоєчасне виконання рішеньАнтимонопольного комітету України, його територіальнихвідділень.
Вчинення дій, визначених Господарським Кодексом України як недобросовісна конкуренція, громадянами-підприємцями, а також вчинення в інтересах третіх осіб зазначених дій громадянами, які не є підприємцями, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену законом. Штрафи за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства стягуються в судовому порядку.
Прибуток (доход), незаконно одержаний субєктами підприємницької діяльності в результаті порушення ст. ст. 29, ЗО і 32 ГКУ, стягується за рішенням суду до Державного бюджету України.
У разі встановлення факту неправомірного використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки або факту копіювання виробів заінтересовані особи можуть звернутися до Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень із заявою про вилучення в судовому порядку товарів з неправомірно використаним позначенням або копій виробів іншого субєкта господарювання як у виробника, так і у продавця. Вилучення товарів із неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого субєкта господарювання застосовується у разі, якщо можливість змішування з діяльністю іншого субєкта господарювання не може бути усунена іншим шляхом.
Збитки, заподіяні зловживанням монопольним становищем, антиконкурентними узгодженими діями, дискримінацією субєктів господарювання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також збитки, заподіяні внаслідок вчинення дій, визначених ГКУ як недобросовісна конкуренція, підлягають відшкодуванню за позовами заінтересованих осіб у порядку, встановленому законом.
Завдання та запитання:
Назвіть основні акти антимонопольного законодавства.
Дайте визначення поняття монопольне становище.
Назвіть основні функції Антимонопольного комітету.
4. Які міри майнової відповідальності можуть застосовуватись за порушення антимонопольного законодавства
Які органи розглядають справи про порушення антимонопольного законодавства
В якому порядку оскаржуються рішення про порушенняантимонопольного законодавства
і
І РОЗДІЛ 8
Правове регулювання с зовнішньоекономічної діяльності
.. 8.1. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
Зовнішньоекономічна діяльність одна з сфер господарської діяльності, повязана з міжнародною виробничою і науково-технічною кооперацією, експортом та імпортом товарів і послуг, виходом підприємств і організацій на зовнішній ринок.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється згідно з принципами, визначеними Законом України Про зовнішньоекономічну діяльність, з метою:
забезпечення збалансованості економіки та рівновагивнутрішнього ринку Україні;
стимулювання прогресивних структурних змін в економіці,
в тому числі зовнішньоекономічних звязків субєктів зовнішньоекономічної діяльності України;
- створення найбільш сприятливих умов для залучення економіки України в систему світового поділу праці та її наближення до ринкових структур розвинутих зарубіжних країн.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
здійснюється:
Україною як державою в особі її органів в межах їх компетенції;
недержавними органами управління економікою (товарними, фондовими, валютними біржами, торговельними палатами, асоціаціями, спілками та іншими організаціями координаційного типу), що діють на підставі їх статутнихдокументів;
самими субєктами зовнішньоекономічної діяльності напідставі відповідних координаційних угод, що укладаються між ними.
Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється за допомогою:
законів України;
передбачених в законах України актів тарифного і нетариф-ного регулювання, які видаються державними органамиУкраїни в межах їх компетенції;
економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України;
рішень недержавних органів управління економікою, якіприймаються за їх статутними документами в межах законів України;
♦ угод, що укладаються між субєктами зовнішньоекономіч ної діяльності і які не суперечать законам України.
Забороняється регулювання зовнішньоекономічної діяльності прямо не передбаченими у цій частині актами і діями державних і недержавних органів.
На території України згідно з Законом України Про зовнішньоекономічну діяльність запроваджуються такі правові режими для іноземних субєктів господарської діяльності:
національний режим, який означає, що іноземні субєктигосподарської діяльності мають обсяг прав та обовязків неменший ніж субєкти господарської діяльності України.Національний режим застосовується щодо всіх видів господарської діяльності іноземних субєктів цієї діяльності,повязаної з їх інвестиціями на території України, а такожщодо експортно-імпортних операцій іноземних субєктівгосподарської діяльності тих країн, які входять разом зУкраїною до економічних союзів;
режим найбільшого сприяння, який означає, що іноземнісубєкти господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мит, податків та зборів, якими користується таабо буде користуватися іноземний субєктгосподарської діяльності будь-якої іншої держави, якійнадано згаданий режим, за винятком випадків, коли зазначені мита, податки, збори та пільги по них встановлюють-
: ся в рамках спеціального режиму, визначеного нижче. Режим найбільшого сприяння надається на основі взаємної угоди субєктам господарської діяльності інших держав зї згідно з відповідними договорами України та застосовуєть-гя ся у сфері зовнішньої торгівлі;
.; спеціальний режим, який застосовується до територій спец-г. і іальних економічних зон, а також до територій митних союзів, до яких входить Україна, і в разі встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними договорами за участю України.
Україна самостійно формує систему та структуру державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на її території. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності забезпечують:
Цивільний кодекс України;
Господарський кодекс України;
Закон України Про зовнішньоекономічну діяльність;
Закон України Про інвестиційну діяльність;
Закон України Про захист іноземних інвестицій наУкраїні;
Закон України Про міжнародний комерційний арбітражний суд;
Закон України Про режим іноземного інвестування;
Закон України Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон;
Закон України Про операції з давальницькою сировиноюу зовнішньоекономічних відносинах;
Закон України Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності;
Закон України Про порядок здійснення розрахунків віноземній валюті;
Наказ Міністерства економіки та з питань європейськоїінтеграції України від 06.09.01 №201 Про затвердженняПоложення про форму зовнішньоекономічних контрактів
♦ та ряд інших нормативних актів
8.2. Поняття зовнішньоекономічної діяльності. Субєкти зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до Закону Про зовнішньоекономічну діяльність зовнішньоекономічна діяльність це діяльність субєктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Субєктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
- фізичні особи громадяни України, іноземні громадяни таособи без громадянства, які мають цивільну правоздатність
,; . і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;
- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які маютьпостійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та обєднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації,спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні обєднання, організації таінші), в тому числі юридичні особи, майно таабо капітал
. яких є повністю у власності іноземних субєктів господарської діяльності;
- обєднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичнихосіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами Украї-
, ни не заборонено здійснювати господарську діяльність;
- структурні одиниці іноземних субєктів господарської діяль-
ності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
- спільні підприємства за участю субєктів господарськоїдіяльності України та іноземних субєктів господарськоїдіяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
- інші субєкти господарської діяльності, передбачені законами України.
Всі субєкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.