Господарське законодавство, Пігач, Труфонова (стр. 26 из 42)

Умови укладення мирової угоди. Мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених ст. 31 Закону Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

У разі, коли умови мирової угоди, укладеної згідно з правилами ст. 35 даного Закону, передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобовязаний погодитися на задоволення частини вимог з податків, зборів (обовязкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобовязання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах мирової угоди. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного податкового органу за місцезнаходженням боржника.

Для кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути вста-

новлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.

Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство.

Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обовязковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.

Мирова угода має містити положення про:

розміри, порядок і строки виконання зобовязань боржника;

відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргівчи їх частини.

Крім цього, мирова угода може містити умови про: ^;:

виконання зобовязань боржника третіми особами;

обмін вимог кредиторів на акції боржника;

задоволення вимог кредиторів іншими способами, що несуперечать закону.

Арбітражний керуючий протягом пяти днів з дня укладення мирової угоди повинен подати до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди.

До заяви про затвердження мирової угоди додаються:

текст мирової угоди;

протокол засідання комітету кредиторів, на якому булоприйнято рішення про укладення мирової угоди;

список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номера(коду), що ідентифікує платника податків, та суми заборгованості;

зобовязання боржника щодо відшкодування усіх витрат,відшкодування яких передбачено у першу чергу згідно зіст. 31 названого вище Закону, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою;

д ♦ письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в _: голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти укладення мирової угоди, за їх наявності. Господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі:

♦ порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом;

♦ якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.Про відмову у затвердженні мирової угоди господарський суд

виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

У разі винесення господарським судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди мирова угода вважається неукладеною.

З дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.

Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.

З дня затвердження господарським судом мирової угоди припиняються повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Керуючий санацією або ліквідатор виконують обовязки керівника (органів управління) боржника до призначення, в установленому порядку, керівника боржника (органів управління).

Винесення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні мирової угоди не перешкоджає укладенню нової мирової угоди з іншими умовами.

За заявою будь-кого із кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо:

боржником подані недостовірні відомості про своє майно вбухгалтерському балансі або в інших документах, щосвідчать про фінансове та майнове становище боржника(банкрута);

виконання мирової угоди призведе боржника до банкрутства;

існують інші підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним законодавством України.

Визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Вимоги кредиторів, по яких зроблені розрахунки згідно з умовами мирової угоди, вважаються погашеними. Кредитори, чиї вимоги при їх задоволенні обмежували права та законні інтереси інших осіб, зобовязані повернути все отримане в порядку виконання мирової угоди.

Мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду у разі:

невиконання боржником умов мирової угоди щодо не меншяк третини вимог кредиторів;

провадження боржником дій, які завдають збитків правамта законним інтересам кредиторів.

Завдання та запитання:

Ознайомтесь зі змістом глави 23 Господарського кодексуУкраїни та законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом-.

Дайте визначення банкрутства.

Розкрийте поняття боржник.

За яких підстав порушуються справи про банкрутство

, 5. В яких випадках господарський суд відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство

Який строк ліквідаційної процедури . „.

Що таке мирова угода

РОЗДІЛ 6

Правовий захист прав і законних інтересів субєктів господарювання

6.1. Конституційні гарантії захисту прав субєктів господарювання.

Відповідно до Конституції України (ст. 13) держава забезпечує захист прав усіх субєктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі субєкти права власності рівні перед законом.

Усім субєктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону.

Субєкти господарювання вправі звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охороню-ваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Організація і діяльність господарського суду визначаються Конституцією України, Законом України Про судоустрій України, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України, а також міжнародними договорами.

6.2. Система господарських судів.

Господарські суди відповідно до Закону України Про судоустрій України відносяться до спеціалізованих судів. Систему спеціалізованих господарських судів складають:

місцеві господарські суди;

апеляційні господарські суди;

Вищий господарський суд України.

До місцевих господарських судів відносяться господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Сева-

стополя. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Відповідно до Указу Президента України від 11 липня 2001 р. №511 Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України в Україні створені 11 апеляційних господарських судів і зазначені території, на які поширюються повноваження даних апеляційних судів.

Вищим судовим органом господарських судів є Верховний суд України.

6.3. Вищий господарський суд України, його склад та повноваження.

Вищі господарські суди, до яких належить Вищий господарський суд України, складаються з суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників.

У вищому господарському суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за визначеною спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.

Склад судових палат вищого господарського суду формується за поданням голови суду в визначеному законом порядку.

У вищому господарському суді для вирішення організаційних питань діє президія суду у складі голови суду, його заступників, заступників голів палат, а також суддів даного суду, обраних до складу президії відповідно закону України Про судоустрій України.

Для вирішення загальних питань діяльності відповідних господарських судів у вищому спеціалізованому суді діє Пленум вищого спеціалізованого суду.

Вищі господарські суди можуть мати друковані органи.

При вищих спеціалізованих судах можуть утворюватися науково-консультативні структури.

Вищий господарський суд:

1) розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом;

-. 2) веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює

судову практику;

і 3) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції України та за-„ конів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні розяснення з питань . застосування законодавства щодо вирішення справ відпов ідної судової юрисдикції; 4) здійснює інші повноваження, передбачені законом.