Питання для самоконтролю:
1. Поняття та зміст грошового обігу.
2. Порядок відкриття рахунків в банках.
3. Зміст і особливості розрахункових відносин.
4. Касові операції.
5. Як визначається ліміт готівки в касах установ.
6. Безготівкові розрахунки.
7. Готівкові розрахунки.
8. Функції Національного банку України в регулюванні розрахунків.
9. Характеристика грошової одиниці.
10. Грошова система. Гроші і їх роль в економічному і соціальному розвитку країни.
Тести:
1. Під „грошовою системою" розуміють:
а) конкретно-історичний тип організації грошових відносин;
б) грошовий обіг;
в) еквівалент грошей матеріальним ресурсам країни;
г) гроші та їх обіг.
2. Чинники, під дією яких змінюється масштаб цін: а) встановлений державою й нормативне закріплений ваговий вміст дорогоцінного металу в грошовій одиниці;
б) правовий механізм ціноутворення в державі;
в) інфляція;
г) проведення деномінації як одного з видів грошових реформ.
3. Елементи грошової системи України:
а) види державних грошових знаків;
б) масштаб ціни;
в) види державного грошового обігу;
г) готівкові гроші.
4. Валюта України визначається як грошові знаки у вигляді:
а) банкнот;
б) казначейських білетів;
в) монет;
г) безготівкових грошей.
5. На банкноті вартістю дві гривні зображено:
а) портрет князя Володимира;
б) портрет князя Ярослава Мудрого;
в) портрет гетьмана Івана Мазепи;
г) портрет Івана Франка.
6. Право введення в обіг гривні і розмінної монети, організація їх обігу і вилучення належить:
а) Верховній Раді України;
б) Президенту України;
в) Національному банку України;
г) Кабінету Міністрів України.
7. Методи регулювання грошового обігу:
а) грошова реформа;
б) деномінація;
в) емісія;
г) резервування надлишкових готівкових коштів.
8. Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами встановлено у розмірі:
а) 3000 гривень;
б) 5000 гривень;
в) 10000 гривень;
г) 50000 гривень.
9. Форми безготівкових розрахунків:
а) за векселем;
б) за коносаментом;
в) за інкасо;
г) за депозитом.
10. Примусове списання коштів з рахунків платників здійснюється:
а) банками на підставі платіжних вимог;
б) банками на підставі безвідзивних акредитивів;
в) банками на підставі виконавчих документів, виданих судами;
г) банками на підставі платіжних доручень.
Рекомендована література:
1. Фінансове право: Підручник / (Алісов Є.О., Воронова Л.К., Кадькаленко С.Т. та ін.); Керівник авт. колективу і відп. ред. Л.К.Воронова. — X.: Фірма «Консум», 1998.-496с.
2. Фінансове право України: Підручник / Г.В.Бех, О.О.Дмитрик, І.Є.Криницький; За ред. М.П.Кучерявенка. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 320с.
3. Зриашвили Н.Д. Финансовое право: Учебник для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. — 606 с.
4. Финансовое право: Учебник / О.Н. Горбунова, Е.Ю. Грачева и др.; Отв. ред. Е. Ю. Грачева, Г. П. Толстопятенко.- М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. — 536 с.
5. Гетманцев Д. До питання про правову природу грошей на банківському рахунку // Підприємництво, господарство і право. - 2006. - №9. - С.78-82.
6. Конституція України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1996. - №30. - Ст. 141.
7. Про національний банк України: Закон України від 20.05.1999 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1999. - № 29. - Ст.238.
8. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2001. - № 5-6. - Ст.30.
9. Про застосування векселів в господарському обороті України: Постанова Верховної Ради України від 17 червня 1992 р. // Голос України. - 1992. - 27 червня.
10. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України від 05.04.2001 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2001. - №29. - Ст.137.
11. Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: Постанова Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 року.
12. Постанова Національного банку України: Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 від 15.12.2004 року.
13. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 24
січня 2004 року № 22.
Тема 9. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВАЛЮТНИХ ВІДНОСИН.
1. Загальна характеристика валютного правовідношення.
2. Об'єкт валютних правовідносин.
3. Суб' єкти валютних правовідносин.
4. Валютне регулювання та валютний контроль.
5. Порядок здійснення окремих видів валютних операцій.
1. Загальна характеристика валютного правовідношення.
Валютне право України - це сукупність норм, переважно фінансово-правового характеру, які регулюють валютні відносини, що виникають у процесі функціонування валютної системи України.
Об' єктом регулювання валютного права є валютні правовідносини.
Валютні правовідносини - врегульовані нормами права суспільні відносини, які складаються під час проведення суб' єктами операцій по обігу валюти та валютних цінностей, а також в процесі державного регулювання такої діяльності та здійсненні уповноваженими органами контролю за нею.
Валютні правовідносини є окремим самостійним видом фінансових відносин. За своєю сутністю вони належать до фінансових, оскільки здійснюються у фінансовій сфері та базуються на принципах, властивих фінансовому праву України. Але дані відносини виникають виключно з приводу обігу валюти та валютних цінностей. Валюта належить до особливого виду грошових цінностей і саме це визначає основну особливість валютних правовідносин.
Валютні відносини можуть виникати як з приводу здійснення валютних операцій суб' єктами, так і в сфері функціонування уповноважених державних органів щодо валютного регулювання та валютного контролю. Отже, за своїм змістом валютні відносини бувають двох видів: економічні - складаються, наприклад, при переміщенні юридичними і фізичними особами валюти через митний кордон України, її пересиланні, здійсненні розрахунків у іноземній валюті, проведенні конверсійних, кредитних та інших валютних операцій. А також вони є управлінськими, бо виникають при здійсненні валютного регулювання та валютного контролю уповноваженими органами держави, зокрема, при видачі ліцензій Національним банком України комерційним банкам на здійснення операцій з валютними цінностями, проведенні перевірок валютної дисципліни суб' єктів валютного ринку України тощо.
Дані відносини виникають на двох рівнях - між рівноправними суб' єктами - юридичними і фізичними особами (резидентами та нерезидентами України щодо відкриття банківських рахунків, здійснення депозитних валютних операцій, пересилання грошових коштів) та між сторонами, які функціонують на основі підпорядкованості (НБУ та комерційні банки щодо обов' язковості отримання ліцензій для здійснення валютних операцій, фізичні чи юридичні особи та державні органи щодо необхідності дотримання норм валютного законодавства тощо). Тому, залежно від суб' єктного складу, валютні відносини поділяються на горизонтальні та вертикальні. Горизонтальні -відносини самостійних непідвладних один одному суб' єктів валютного ринку, вертикальні - відносини, засновані на імперативності та підпорядкованості одного суб' єкта іншому, наділеному владними повноваженнями.
Валютне правовідношення має внутрішню структуру, яка складається з трьох елементів - об' єкта, суб' єктів та змісту.
Об' єктами валютних правовідносин є валюта та валютні цінності, суб' єктами - фізичні та юридичні особи, а також уповноважені державні органи, на які покладено виконання функцій у галузі валютного регулювання та валютного контролю, а змістом - права та обов' язки суб'єктів, які виникають при здійснені ними валютних операцій на валютному ринку України. Що ж до держави та уповноважених державних органів, то змістом правовідносин за їхньою участю є відносини з валютного регулювання та валютного контролю.
Норми, спрямовані на регулювання валютних відносин, містяться у великому масиві нормативно-правових актів, причому не лише фінансово-правового характеру. Джерелами валютного права України виступають:
1) Конституція України, прийнята 28 червня 1996 р., яка закладає засади правового регулювання будь-яких суспільних відносин, в тому числі і валютних. Згідно ст.92 Конституції України, статус національної та іноземних валют на території України встановлюється виключно законами; у ст.ст.99 та 100 Конституції України закріплені загальні засади здійснення державної грошово-кредитної політики та визначений статус Національного банку України як головного органу, на який покладено обов'язок здійснення грошово-кредитної політики та забезпечення стабільності національної грошової одиниці - гривні.
2) Окреме місце в системі джерел валютного права належить кодексам. Так, Цивільний кодекс України у ст.ст. 192 та 193 визначає відповідно правовий статус грошей (грошових коштів) та валютних цінностей, а ст.533 ЦК містить правила щодо визначення валюти виконання грошового зобов' язання та передбачає обов' язок його виконання у гривнях у якості загального правила.
Господарський кодекс України, зокрема, регулює механізм здійснення міжнародних розрахункових операцій (ст.344), передбачає порядок відкриття суб' єктами зовнішньоекономічної діяльності валютних рахунків (ст.386), закріплює право розпорядження валютною виручкою від зовнішньоекономічної діяльності (ст.387) та уповноважує суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на отримання кредитів в іноземних фінансових установах (ст.388 ГК). Крім того, параграфом 1 глави 35 ГК України визначений правовий статус банків та вказані види операцій, які вони мають право здійснювати.