Статтею 210 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за використання службовою особою бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків, а так само недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету чи пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів, як бюджетні кошти це встановлено чинним бюджетним законодавством, якщо предметом цих діянь були у великих розмірах. Великим розміром бюджетних коштів відповідно до статей 210, 211 цього Кодексу вважається сума, що в тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Особливо великим розміром бюджетних коштів відповідно до статей 210, 211 цього Кодексу вважається сума, що в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Основний безпосередній об' єкт злочину - встановлений законодавством порядок виконання державного і місцевих бюджетів, порядок використання бюджетних ресурсів, покликаних з фінансового боку забезпечувати виконання державними органами та органами місцевого самоврядування покладених на них завдань і функцій. Предметом злочину є бюджетні кошти. З об' єктивної сторони вчинення злочину можливе у чотирьох альтернативних формах: 1) використання бюджетних коштів всупереч їх цільовому призначенню; 2) використання бюджетних коштів в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків; 3) недотримання вимог щодо пропорційного скорочення видатків бюджету; 4) недотримання вимог щодо пропорційного фінансування видатків бюджетів усіх рівнів. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення одного з чотирьох діянь, передбачених диспозицією зазначеної статті. Суб'єкт злочину спеціальний. Насамперед це службова особа, на яку покладено виконання функцій розпорядника бюджетних коштів. Суб' єктивна сторона злочину характеризується умислом.
Статтею 211 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за видання службовою особою нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах. Об'єкт злочину збігається з об'єктом злочину, передбаченого ст. 210 КК України. З об' єктивної сторони злочин може бути вчинений лише шляхом дій у формі видання всупереч законом порядку нормативно - правового або розпорядчого акту, який змінює доходи або видатки бюджету. Злочин вважається закінченим з моменту видання службовою особою відповідного акту. Та обставина, набрав чині цей акт законної сили не впливає на визнання злочину закінченим. Суб' єкт злочину спеціальний. Це відповідна службова особа, на яку покладено виконання функцій розпорядника бюджетних коштів. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Суб' єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
Статтею 212 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах. Особа, яка вперше вчинила діяння, передбачені частиною першою та другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов' язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня). Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов' язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов' язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів, інших обов' язкових платежів, які в п' ять тисяч і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Об' єктом злочину є встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків, зборів та інших обов' язкових платежів формування доходної частини державного та місцевого бюджетів, а також державних цільових фондів. Предмет злочину - податки, збори та інші обов' язкові платежі що входять у систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку. Перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів міститься в Законі України «Про систему оподаткування». Об' єктивна сторона злочину характеризується сукупністю трьох ознак: 1) діяння - ухилення від сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, що входять до системи оподаткування; 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження податків, зборів та інших обов' язкових платежів до бюджетів чи державних цільових фондів. Описовий характер диспозиції зазначеної статті робить необхідним у кожному конкретному випадку звертатись до податкового законодавства, яке визначає конкретних платників, їхні обов' язки, строки і механізм сплати платежів, що врешті-решт визначає специфіку злочинних дій спрямованих на ухилення. До найбільш поширених способів цього злочину належать: неподання документів, пов' язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів та інших обов' язкових платежів; приховування та заниження об' єкта оподаткування; умисне заниження податкових ставок; умисне неправильне обчислення сум податків або бази оподаткування; обманні маніпуляції з податковими пільгами. Злочин вважається закінченим з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов' язковий платіж. Суб' єкт злочину спеціальний. Це: 1) службова особа підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності; 2) особа, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи; 3) будь-яка інша особа, яка зобов' язана сплачувати податки, збори та інші обов' язкові платежі. Суб' єктивна сторона злочину характеризується умислом. Для застосування ч. 4 ст. 212 КК України стосовно звільнення від кримінальної відповідальності, щоб особа, яка вчинила ухилення від оподаткування, сприяла розкриттю і розслідуванню злочину або щиросердно покаялася у вчиненому.
Статтею 214 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за ухилення від передбачених законом обов'язкової здачі на афінаж або обов'язкового продажу видобутих із надр, отриманих із вторинної сировини, піднятих чи знайдених дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння, якщо це діяння вчинене у великому розмірі, а також ухилення від обов'язкової здачі на афінаж або для обов'язкового продажу скуплених дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних чи побутових виробів з них або лому таких виробів. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння визнається здійсненим у великому розмірі, якщо вартість вказаних у цій статті предметів, не зданих або не проданих, перевищує п' ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Об'єктом злочину є економічна система України в частині забезпечення обов' язкової здачі на афінаж або обов' язкового продажу дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння. Предметом злочину закон визнає: 1) видобуті з надр, отримані з вторинної сировини, підняті чи знайдені дорогоцінні метали чи дорогоцінне каміння; 2) скуплені дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні чи побутові вироби з них; 3) скуплений лом ювелірних чи побутових виробів із дорогоцінних металів. Об'єктивна сторона злочину полягає в ухиленні від обов' язкової здачі на афінаж або обов' язкового продажу державі предметів злочину. Афінаж - це металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок. Злочин вважається закінченим з моменту, коли суб' єкт господарської діяльності повинен був здійснити обов' язкову здачу чи обов' язків продаж наявних у нього предметів злочину і не здійснив їх. Суб' єктом злочину можуть бути службова особа суб' єкта господарської діяльності, яка здійснює видобування, переробку, скуповування дорогоцінних металів чи дорогоцінного каміння або індивідуальний підприємець. З суб' єктивної сторони злочин характеризується виною у формі прямого умислу.