Статтею 164-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій. Зазначена норма направлена на охорону суспільних відносин, що пов' язані з виконанням вимог фінансового законодавства. Необхідність цієї норми обумовлена посиленням режиму сплати податків з діяльності торговельних підприємств, які здійснюють реалізацію товарів за готівку. Об' єктом проступку є фінансове законодавство в частині регулювання порядку здійснення розрахунків і ведення касових операцій. Предметом проступку вважають виручку, що отримана торгівельним підприємством від своєї діяльності. Об' єктивна сторона виражається в бездіяльності з боку відповідальних осіб суб' єкта підприємницької діяльності, а саме: неприйняття заходів, спрямованих на здавання виручки в банківську установу. Суб' єктивна сторона характеризується умисною формою вини, яка виражається в неналежному відношенні до правил ведення касових операцій. Суб' єктом правопорушення є посадові особи юридичних осіб, які здійснюють торгівлю за готівку.
Статтею 164-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів та за незаконне зберігання марок акцизного збору. Ця стаття призвана регулювати відносини, пов' язані з зберіганням або транспортуванням алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Мета застосування марок акцизного збору -впорядкування системи податкових зборів з виробництва алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Об' єктом проступку є порядок застосування марок акцизного збору, зберігання або транспортування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених морок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору. З об' єктивної сторони дане правопорушення може бути виражено в наступних діяннях: зберігання або транспортування алкогольних напоїв або тютюнових виробів; транспортування напоїв або тютюнових виробів; незаконне зберігання марок акцизного збору. Суб' єктом проступку є відповідальні особи суб' єкта підприємницької діяльності, що займаються зберіганням або транспортуванням алкогольних напоїв або тютюнових виробів, на яких відсутні акцизні марки встановленого зразку. Суб' єктивна сторона характеризується умисними діями.
Статтею 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за приховування (заниження) суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків; ухилення від реєстрації або несвоєчасна реєстрація платника страхових внесків в органах Пенсійного фонду України, неподання відомостей про обставини, що спричиняють зміни юридичного статусу страхувальника, порядку сплати ним страхових внесків; порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України і Накопичувального фонду; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, коштів Пенсійного фонду України і Накопичувального фонду або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності і відомостей, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом правопорушенням за даною нормою є суспільні відносини в сфері обов'язкового державного пенсійного страхування. Об' єктивна сторона правопорушення включає: а) ухилення громадян-підприємців та адвокатів від реєстрації в органах Пенсійного фонду України в якості платника обов' язкових страхових внесків; б) укриття (заниження) посадовими особами підприємства, установи, організації фонду оплати праці, громадянами-підприємцями та адвокатами сум доходу, з яких нараховується внески на пенсійне страхування; в) порушення встановленого порядку витрат коштів на це страхування і строків перерахування внесків у відповідні фонди; г) несвоєчасне надання або ненадання за встановленою формою бухгалтерських звітів і інших документів про нарахування і сплату внесків на пенсійне страхування. Відповідно до ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» збори на обов' язкове пенсійне страхування входять до системи оподаткування України і сплачуються до державного цільового позабюджетного фонду. З метою контролю за своєчасністю та повнотою сплати цих зборів держава покладає обов' язок на платників цих зборів зареєструватись в органах Пенсійного фонду України. До другого складу правопорушень, визначених статтею 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносяться діяння, пов' язані з укриттям посадовими особами підприємства, установи, організації фонду оплати праці, громадянами-підприємствами і адвокатами суми, з якої нараховується внески на пенсійне страхування. Для підприємств, установ і організацій об' єктом, з якого сплачується збір на пенсійне страхування, є фактичні витрати на оплату праці працівників, що містять витрати на сплату основної та додаткової заробітної плати та інших видів стимулювання і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, що стимулюючих виплат, в тому числі в натуральній оплаті, а також обкладений податком доход фізичних осіб. До цих витрати не відносяться витрати на сплату виконаних робот (послуг) відповідно до цивільно-правових договорів, сплату доходів у виді дивідендів, відсотків і т.п., а також інші витрати, які не враховуються при нарахуванні середньомісячної заробітної плати для призначення пенсій та соціальних виплат, перелік яких передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1998р. № 697. Суб' єктами даного правопорушення за діючим законодавством є фізичні особи - суб' єкти підприємницької діяльності, адвокати, посадові особи підприємств, установ і організацій. Склад цих правопорушень свідчить про те, що порушення, як правило, є умисним діянням, але вина в деяких випадках може бути і в формі необережності.
Необхідно також відмітити, що законодавець окремо виділив проступки в сфері суспільних відносин, що регулюють обов' язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, страхування від нещасного випадку на виробництві та страхування у зв' язку з тимчасовою втратою працездатності. До фінансової сфери зазначені склади також мають безпосереднє відношення, оскільки вони ставлять за мету охорону відповідних Фондів, які складають певну частину фінансової системи держави.
Так, статтею 165-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, строку реєстрації як платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків. Об'єктом правопорушення є суспільні відносини в області обов' язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Об' єктивна сторона правопорушення включає: а) порушення строків реєстрації в якості платника; б) несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків. Правові, організаційні на фінансові основи загальнообов' язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов' язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття». З метою контролю за своєчасністю і повнотою сплати зборів по цьому виду страхування держава покладає обов'язок на роботодавців зареєструватись в органах Фонду соціального страхування на випадок безробіття. З суб' єктивної сторони такі правопорушення можуть бути скоєні як умисно, так і з необережності. Суб' єктами цих проступків є посадові особи роботодавців (керівники або співробітники бухгалтерій), а також фізичні особи, які використовують працю найманих робітників.