Смекни!
smekni.com

Лісова фауна Солотвинського лісопункту (стр. 3 из 16)

Одержавши розпорядження про початок обліку, обліковці в переддень обліку на всіх намічених маршрутах затирають всі сліди — старі і свіжі, і як тільки розвиднеться, виходять кожен на початок свого маршруту і, рухаючись по ньому, наносять на схемі в місцях виявлення, сліди поодиноких тварин та груп і тут же їх затирають. У випадку, коли слід звіра проходить якийсь відрізок по маршруту, позначається лише його початок і кінець та вхід і вихід. Коли на маршрутний хід виходить слід табуна, і важко розібратись, скільки було тварин — необхідно пройти по ньому до місця, де звірі розійшлися.

Після проведення обліку першого дня обліковці сходяться в домовлене місце, уточнюють всі дані, а ранком другого дня знову йдуть тим самим маршрутом по своїх слідах й занотовують свіжі сліди звірів. При необхідності така ж сама робота проводиться ще на третій день обліку, або через деякий час повторюється ще раз дводенний облік. Кількість і напрям слідів фіксується кожний раз на новому абрисі.

На цьому польові роботи закінчуються і можна перейти до камеральної обробки матеріалів. На схему території, охопленої маршрутами, переносяться з планчиків дані про кількість і напрям слідів. Дані першого, другого і третього днів, у залежності від кількості тварин, наносять на окремі схеми або на одну схему різними кольорами. В умовах Карпат доцільно на одну схему наносити різними кольорами сліди оленя і серни, на другу — всіх інших звірів. Відмітки слідів на абрисах і на схемі повинні бути зроблені акуратно.

Камеральна обробка облікових записів проводиться за такою формою:

Урочище, квартал Площа, га 1-й день обліку
Вхідних слідів Вихідних слідів Залишилося тварин Не дали слідів Всього тварин
1 2 3 4 5 6 7
«Діл» 100 4 ол 4 0 4 4
кв.40 75 6 дс 2 4 2 6
2-й день обліку
Вхідних слідів Вихідних слідів Залишилося тварин Не дали слідів Всього тварин
8 9 10 11 12
4 4 7 4 4
7 6 3 5 6

У даному випадку беруться до уваги вхідні і вихідні сліди тварин дводенного обліку. Наприклад: в урочище «Діл» увійшло 4 олені, вийшло 4. Тобто не залишилось жодної тварини. Але на другий день обліку з цього урочища вийшло 4 олені. Таким чином, у перший день не дали слідів 4 олені. Наявність оленів у цьому урочищі 4 особини. Другий приклад: У квартал 40 увійшло 6 диких свиней, вийшло 2, залишилось 4 дики. На другий день обліку зареєстровано 6 вихідних слідів, тобто не дали слідів 2 дики. Отже, у цьому кварталі береться на облік 6 диків. Графи 6 і 7 заповняються після другого дня обліку, а графи 11, 12 після третього дня. Одержані таким способом спостереження заносяться в обліковий листок.

№ п/п Вид фауни Самці Самки Молодняк Всього виду Примітка
Молоді Старі Молоді Старі
1 Олень - 4 - - - 4 1 сел.
2 Дик - 2 2 2 - 6 1 хв.

Таким чином в обліковий листок заносять із польових матеріалів вид, кількість звірів, їх вік і стать. Необхідно відзначити, при яких кліматичних умовах проводиться облік, а у тому випадку, коли було проведене мисливське впорядкування, тип і бонітет угідь. Тварин, у яких важко визначити вік (молодий, старий чи стать, відмічають у графі «всього виду», а в примітках відзначають нетипові сліди звірів.

Форму облікового листка можна застосувати і при інших методах обліку тварин, наприклад, при візуальному обліку, в примітках відмічають тварин знесилених, хворих, з недорозвиненими рогами, тих, що підлягають селекції.

В обліковий листок заносять, крім копитних, дані про сліди ведмедя, рисі, вовка, лисиць, куниці, зайців та інших тварин.

Слід відмітити, що чим густіша мережа маршрутів, тобто облікова площа розбита на менші ділянки, тим точніші дані про кількість тварин. Чим більшу кількість днів підряд затрачається на облік, тим більш вірогідні результати. Коли сніг глибокий — необхідно зменшити площу ділянок, а кількість днів обліку збільшити. Для визначення кількості серни, яка менш рухлива в угідді, ніж олень чи дика свиня, необхідно або збільшити облікових днів до 3-4, або при дводенному обліку закладати густішу мережу маршрутів, облікова площа кожного з яких не перевищувала б 25 га. Оптимальна глибина снігу для цього обліку — 10-20 см.

Найбільш складною частиною роботи є забезпечення проведення її при оптимальних погодних умовах — тоді, коли сніг не глибокий і не передбачається снігопаду на другий чи третій день. Для забезпечення цієї вимоги остаточно вирішують питання про день початку проведення обліку не раніше, ніж напередодні. Найкраще проводити його по свіжому сліду — «новослідиці» тобто на другий-третій день після снігу, у погідні дні. Не рекомендується проводити облік підчас снігопаду, в дощову погоду, по середині, тобто по зледенілій поверхні снігу, що часто буває в горах на відкритих схилах.

При обліку оленя і дикої свині, на площах окремих ділянок, обведених маршрутом, в 100 га і при дводенному обліку (третій із затиркою) точність коливається в межах ±20%. Продуктивність праці при такій же площі в умовах рівнини дає досить високий показник 400-500 га на одну людину. Цей метод обліку широко застосовується в державних і приписних господарствах, добрі результати дає в лісах з низькою щільністю копитних. Слід вимітити, що надто густа мережа маршрутів тривожить тварин.

4. Облік на місцях зимових скупчень. Методика робіт по обліку не складна. Проводять його наприкінці зими, коли сніг глибокий, в ясну сонячну погоду, протягом двох днів підряд. Обліковець вибирає такий маршрут, щоб протягом певного часу міг пройти і за допомогою бінокля проглянути схили, на яких скупчуються тварини. В той час олені, в меншій мірі козулі, шукають поживи на зрубах. Побачивши тварин, обліковець підраховує їх та рівночасно визначає вік і стать. Якщо на лісосіці можна запримітити багато слідів, але тварини відсутні, тоді необхідно в наступні дні і в різні години дня, відвідати ці місця. При фіксації результатів відмічається місце, день та годину виявлення тварини.

Такий облік можна застосовувати в горах і при уважному обстеженні схилів дає задовільні результати.

5. Облік на місцях підгодівлі. В угіддях, де налагоджена регулярна підгодівля копитних, можна проводити облік на місцях підгодівлі. Протягом зими до місць підгодівлі звірі підходять поступово і таким чином біля площадок наприкінці зими звичайно концентрується найбільше число тварин. В цей час доцільно провести 2-3 чергування і встановити число тварин, побачених біля кормів. Для обліку, біля кожної підгодівельної площадки встановлюють добре замасковану вишку або бункер із закритою кабіною, в якій можна було б провести кілька цілодобових чергувань.

При обліку відмічають кількість, вид, стать, вік тварин і дату та час обліку.

6. Облік по відносній частоті зустрічей. Серну важче облікувати ніж оленя, тому цей спосіб обліку можна застосовувати для неї в огузі Карпат, де зустрічається олень. Побудований він на тому принципі, що ймовірність спостереження цих тварин в природі дуже близька до фактичної їх кількості. Якщо в угіддях протягом року бачили 100 разів оленя і 50 разів серну, то можна вважати, що кількість цих тварин на даній площі наполовину менша, ніж оленя. В той же час: кількість оленів,звичайно, можна легше підрахувати одним із методів, найбільш придатних для даної території.

Таким чином, якщо зібрати у лісників і ловецьких стражників відомості про кількість випадків тільки прямих і візуальних зустрічей із цими тваринами, можна зробити висновок про кількість серни в даному угідді.

Такі спостереження проводяться в багатьох заповідниках та мисливських господарствах і дають відомості не лише про відносну кількість звірів, але й про статеву та вікову структуру.

7. Облік на підставі біологічної зйомки. Цей метод обліку зводиться до того, що на маршрутах, рівномірно розташований на території обліку, відмічаються всі сліди добової давності, а пильність окремих звірів визначається за допомогою спеціальних коефіцієнтів, розрахованих згідно формули. Цей метод для гір не має практичного значення. Вимагає значних площ рівнинних лісів.

Крім цих основних методів обліку і таксації ловецької фауни, які слід застосовувати в лісах Прикарпаття, є ще специфічні, індивідуальні, які стосуються окремих видів тварин. До них відноситься облік оленя на риковиську, глухарів і тетеруків на токовищах, слукви на тягах, лічення борсучих і лисячих нір, виявлення індивідуальних угідь норки та видри, тощо. Характеристика їх дається окремо.

Зразок листка спостережень

Листок спостережень над тваринами

Держлісгосп Солотвинський________________________________

Вид Косуля європейська_____________________________

1. Лісництво Солотвинське_________________________________

2. Дата 4.03___________,година 900____, кв.№_____________

угіддя_____________________________________________________

3.Кількість тварин 2___________________

з них

а)самців 1______________________

б)самок 1______________________

в)молодих_________________________

Спостерігач_____________________

(підпис)


РОЗДІЛ 4. ТОКСОНОМІЧНІ ОДИНИЦІ ПРЕДСТАВНИКІВ РЕГІОНУ

1) Царство Animalia

Тип: Chordata

Підтип: Craniata

Клас: Mammalia

Ряд:Insectivora

Підряд: Dilambodonta

Родина: Erinacidae

Вид: Erіnaceus europaeus

2) Царство Animalia

Тип: Chordata

Клас: Mammalia

Ряд:Insectivora

Родина: Talpidae

Вид: Talpa europaea