Платниками прибуткового податку в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства як ті, що мають, так i ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.
Обчислення податку протягом року провадиться з суми місячного сукупного оподатковуваного доходу за ставкою, визначеною відповідно до статті 7 Закону №889 – IV. При цьому для громадян, які мають право на одержання пільг згідно з ст. 6 Закону №889 – IV, сума місячного сукупного оподатковуваного доходу зменшується на розмір цих пільг.
По закінченні календарного року визначається сума сукупного річного оподатковуваного доходу. Прибутковий податок з річного доходу визначається з середньомісячного доходу, з урахуванням утриманого протягом року податку з місячних доходів. Обчислення податку i перерахунок провадиться підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності до 1 березня року, наступного за звітним, а у строки, визначені законом, такі відомості за установленою формою надаються ними до податкової інспекції за місцем проживання платника. Оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій i фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільно – правового характеру, та доходи фізичних осіб – суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи одержують доходи від здійснення підприємницької діяльності. Після закінчення календарного року громадяни, крім тих, які одержували доходи лише за місцем основної роботи, зобов'язані у строки, визначені законом, подати до податкового органу за місцем проживання декларацію про суму сукупного доходу, одержаного як за основним, так i не основним місцем роботи. Особи, які одержують доходи не за місцем основної роботи, зобов'язані вести облік доходів i витрат, пов'язаних з одержанням цих доходів, за формою i у порядку, встановленому Головною державною податковою інспекцією України.
Обчислення податку з фактичного річного доходу провадиться податковими органами за місцем постійного проживання платника, а якщо його діяльність здійснюється в іншому місці – за місцем здійснення цієї діяльності з обов'язковим повідомленням податковому органу за місцем постійного проживання громадянина про розміри одержаного ним доходу i сплаченого податку за минулий рiк.
Працівники відділу фізичним особам видаються довідки про трудові відносини фізичних осіб з платниками єдиного податку (Додаток Ж3).
Громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку.
Не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікеро – горілчаними та тютюновими виробами.
Громадянин за своїм бажанням може придбати патент на здійснення підприємницької діяльності на всій території України.
Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку , є підставою для видачі податковим органом за місцем проживання громадянина патенту.
Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 гривень та більше ніж 100 гривень за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.
Для одержання патенту на здійснення підприємницької діяльності на всій території України фіксований податок встановлюється у розмірі 100 гривень.
У разі, коли платник податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
Здійснення торговельної діяльності у сфері роздрібної (дрібнооптової) торгівлі платником фіксованого податку, а також особами, які перебувають з ним у трудових відносинах, або членами його сім'ї, які беруть участь у такій діяльності, не потребує отримання ліцензії.
Податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку:
протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рiк, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, – 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рiк. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня i до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали;
суми плати за патент i суми податку, сплачені протягом року за місцем виплати доходу та у вигляді авансових платежів, пред'явлених податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту сплати податку.
Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом.
Громадяни, які одержують інші доходи, подають декларації у строки, визначені законом для місячного звітного періоду, на який припадає дата виникнення джерела доходу. У ній вказується розмір фактичного доходу за перший місяць та розмір очікуваного (оціночного) доходу до кінця поточного року.
Нарахування авансових та остаточних сум податку провадиться податковими органами у 15 – денний термін з дня одержання декларації.
Відповідальність за порушення норм Закону № 889 – IV передбачена ст. 16, 17 Закону України №2181 – ІІІ .
Типова посадова інструкція головного державного податкового ревізора інспектора відділу оподаткування фізичних осіб наведена в додатку Ж2.
7. КОНТРОЛЬ ЗА НАРАХУВАННЯМ ТА СПЛАТОЮ РЕСУРСНИХ ПОДАТКІВ І ПЛАТЕЖІВ
До ресурсних зборів та платежів, які справляються в МДПІ, відносяться:
Збір за спеціальне використання водних ресурсів – справляється з юридичних осіб згідно нормативів, встановлених за користування водних ресурсів з поверхневих та підземних вод; розрахунок подається щоквартально, оплата здійснюється 100 % до Державного бюджету (Додаток З1).
Збір за забруднення навколишнього природного середовища – справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, розміщення відходів; розрахунок подається щоквартально, оплата здійснюється в розмірі 70% до місцевого бюджету та 30% до Державного бюджету.
Збір за використання радіочастотного ресурсу України – справляється щомісячно і перераховується до Державного бюджету.
В МДПІ налічується чимало платників, які здійснюють плату за землю, а саме: є платниками земельного податку та орендної плати. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Ставки земельного податку з 1 гектара сільськогосподарських угідь встановлено у відсотках від їх грошової оцінки. Розрахунок подається до податкової інспекції до 1 лютого звітного року, а сплата проводиться щомісячно. Орендна плата за користування землею сплачується орендарями на підставі договорів оренди, помісячно за місцем знаходження земельної ділянки.
Крім того, справляється фіксований сільськогосподарський податок. В 2004 році внесено зміни до Закону України “Про фіксований сільськогосподарський податок”, а саме: платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний рік перевищує 75% (а не 50%, як це було до 2004 року) загальної суми валового доходу підприємства. Розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку подається до податкового органу раз в рік до 1 лютого поточного року. Сплата проводиться щомісячно до 20 числа.
Сплата ресурсних податків і платежів контролюється відділом оподаткування юридичних осіб. Відділ керується такими нормативно – правовими актами: Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768 – ІІІ; Закон України „Про плату за землю” у редакції від 19.09.96 р. № 378/96 – ВР (зі змінами та доповненнями); Закон України № 2181; Постанова КМУ „Про Методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів” від 23.03.95 р. № 213; Постанова КМУ „Про Методику грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів)” від 30.05.97 р. № 525.
До складу відділу входять 7 чоловік, безпосередньо земельний податок покладено на заступника начальника відділу та двох старших державних податкових інспекторів (Додаток З2).
Користування землею в України є платним. Це визначено у Земельному кодексі та Законі України „Про плату за землю”.
Плата за землю справляється у вигляді земельного податку з юридичних осіб, або орендної плати юридичних осіб, яка визначається в залежності від грошової оцінки земель, ресруктурованої суми заборгованості плати за землю, плати за землю від підприємств, які виконують інноваційні проекти.
Розміри податку за земельні ділянки, грошова оцінка яких не встановлена, визначаються до її встановлення у порядку, визначеному Законом про плату за землю.